Вирок № 103328665, 16.02.2022, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/1231/21

Провадження № 1-кп/0182/150/2022

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.02.2022 м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Клименко І. В.

секретар судового засідання Гавриленко І. В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі кримінальне провадження, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.12.2020 за № 12020040340002489 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - м. Нікополь Дніпропетровської області, громадянина України, із освітою 9 класів, зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , працює оброблювачем птиці ТОВ «ПК «Дніпровський», не одружений, на утриманні має малолітню дитину, доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судимості не має,

у вчиненні кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,

за участю сторін судового провадження

прокурора Шевчука А. М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Малишевського О. І.,

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

Обвинувачений ОСОБА_1 24.12.2020 приблизно о 20.00 год. проходив повз територію домоволодіння АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_3 , де у нього виник злочинний умисел, спрямований на викрадення майна з приміщення житлового будинку, розташованого на території вказаного домоволодіння.

Перебуваючи в тому ж самому місці, в цей же день та час, ОСОБА_1 , з корисливих мотивів, реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перелізши через вхідні ворота, проник на подвір`я вищевказаного домоволодіння та, застосувавши фізичну силу, руками вирвав накладний замок, на який було зачинено вхідні двері будинку, таким чином зламавши даний замок разом з дверима, після чого незаконно проник до приміщення вказаного житлового будинку.

У цей момент ОСОБА_3 , яка відпочивала та знаходилась в приміщенні однієї з кімнат даного будинку, почувши шум, вийшла в коридор, де побачила ОСОБА_1 . В цей момент останній, не відмовляючись від реалізації свого злочинного умислу, направленого на викрадення чужого майна, вирішив відкрито заволодіти майном ОСОБА_3 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 з метою заволодіння майном ОСОБА_3 та недопущення опору з боку потерпілої, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння останній матеріальної шкоди та бажаючи їх настання, висловив незаконну вимогу потерпілій надати йому усі наявні у неї грошові кошти та золоті вироби, які знаходяться у приміщенні даного будинку. При цьому ОСОБА_1 узяв дерев`яну палицю, яка знаходилась у кімнаті, почав погрожувати нею потерпілій, висловлюючи погрози спричинення фізичного болю останній у разі невиконання його незаконних вимог, таким чином погрожуючи застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої.

ОСОБА_3 , злякавшись погрози застосування фізичного насильства з боку ОСОБА_1 , вимушено передала йому усі наявні у неї грошові кошті в сумі 28 грн., які знаходились в лівій кишені халата, що був одягнутий на ній.

Таким чином, ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, відкрито, з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої, поєднаного з проникненням у житло, заволодів грошовими коштами потерпілої в сумі 28 грн.

Після чого ОСОБА_1 вийшов з приміщення будинку у двір та покинув місце скоєння злочину, утримуючи при собі викрадені грошові кошти в сумі 28 грн., якими в подальшому розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вказану суму.

Своїми умисними діями, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаного з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої, поєднаного з проникненням у житло, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення /злочин/, передбачений ч. 3 ст. 186 КК України.

Позиція сторони захисту

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину свою визнав у повному обсязі та суду показав, що потерпілу ОСОБА_3 знає, вона його сусідка. У грудні 2020 року він перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння, це було ввечері. Хотів випити і для цього йому потрібні були гроші, а саме на придбання горілки, тому він вирішив зайти до сусідки,Ю щоб знайти горілку чи гроші на неї. Переліз через хвіртку та проник на територію домоволодіння потерпілої. Постукав у двері будинку, йому ніхто не відповів і двері не відчинив. Тоді він з силою рвонув двері та вирвав замок. Зайшов до будинку і там у кімнаті побачив бабусю - потерпілу, яка сиділа на ліжку. Попросив у неї грошей. Потерпіла сказала, що у неї є лише 28 грн., бо вона перед цим заплатила за комунальні послуги. Тоді він попросив у неї ці гроші. Палкою потерпілій він не погрожував, як не погрожував і вбивством. Палка дерев`яна була у потерпілої, лежала поряд з нею. Він взяв вказану палку і поклав її у інше місце. Гроші потерпіла сама дістала і дала йому. Обіцяв гроші повернути та відремонтувати двері наступного дня.

Коли він йшов, потерпіла сказала йому: «йди з Богом ». Працівники поліції затримали його приблизно через 1 - 2 години після вчиненого. Грошові кошти потерпілій повернув. Потерпілу бачив, попросив у неї вибачення. Вину у скоєному визнає. У скоєному щиро кається. Після цього він навіть перестав вживати алкоголь, працевлаштувався. Просить не позбавляти його волі, він зробив належні висновки і більше нічого подібного не вчинить.

Захисник обвинуваченого - адвокат Малишевський О. І., не заперечуючи правильність кваліфікації дій та доведеності вини обвинуваченого, просив врахувати, що останній спричинені матеріальні збитки відшкодував потерпілій, попросив у неї вибачення за вчинене, просив призначити обвинуваченому покарання з застосуванням іспитового строку.

Позиція потерпілої

Потерпіла ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності. Матеріальних претензій не має, цивільний позов заявляти не бажає. Стосовно покарання обвинуваченому, покладається на розсуд суду.

Досліджені в судовому засіданні докази

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду показала, що обвинуваченого знає, він її сусід. Потерпіла ОСОБА_3 її мати. В кінці грудня 2020 року мати зателефонувала до її старшої сестри і сказала, що ОСОБА_1 зайшов до її будинку, зламав двері, вимагав гроші, вона дала йому 28 грн., сказала, що більше у неї немає. Коли ОСОБА_1 йшов від неї, то погрожував їй, сказав, щоб вона нікому не говорила про те, що було, а інакше він її вб`є. Сказав, що наступного дня відремонтує зламані двері. Вони з сином і його товаришами відразу поїхали до матері. Це було вечором, вже після 21.00 год. Коли приїхали, то побачили зламані двері, мати була налякана. Вона викликали поліцію, а самі поїхали шукати ОСОБА_1 . Знайшли ОСОБА_1 у його подруги. Поліцейські забрали обвинуваченого і привели у будинок матері, де остання впізнала ОСОБА_1 , який при цьому говорив, що це зробив не він. Точно, що тоді ОСОБА_1 говорив, вона вже не пам`ятає.

Мати розповіла, що вона сиділа на дивані та дивилася телевізор. Коли ОСОБА_1 зайшов у кімнату, то він виключив телевізор, замахнувся на матір, вимагав гроші або горілку, цінності - золото і т. д. Мати дістала з кишені 28 грн. і віддала йому. Двері до будинку ОСОБА_1 зламав. Двері вони відремонтували самі. ОСОБА_1 пізніше приходив до матері і просив у неї вибачення, повернув 30 грн. Коли був слідчий експеримент, ОСОБА_1 вибачився і перед нею. Вона тоді попросила його більше так не робити. Вони з матір`ю не хочуть, щоб обвинуваченого було покарано суворо, просто хочуть, щоб він більше подібного не робив.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні суду показав, що обвинуваченого ОСОБА_7 знає, він його сусід, відносини у них нормальні. Потерпіла його бабуся. В грудні 2020 року до нього зателефонувала матір і сказала, що до бабусі в будинок заліз сусід ОСОБА_1 . Він швиденько зібрався, зателефонував до знайомих, з якими приїхали до будинку бабусі. Коли вони приїхали, то двері до будинку були зламані. Бабуся була перелякана, говорила, що до неї заліз у будинок ОСОБА_1 . Вони зателефонували до поліції, а потім почали шукати ОСОБА_1 . Пішли до його матері, і через неї дізналися, що він знаходиться у своєї подруги. Там ОСОБА_1 і затримали працівники поліції, при цьому ОСОБА_1 говорив, що він не винний. Він перебував у стані алкогольного сп`яніння. Потім обвинуваченого забрали працівники поліції.

Бабуся розповідала, що сиділа та дивилася телевізор. Почула шум, повернула голову, побачила сусіда - ОСОБА_1 , який почав вимагати гроші, цінності. Погрози якісь були, але він на даний час вже погано пам`ятає подробиці того, сталося. Бабуся говорила, що ОСОБА_1 взяв її палку, з якою вона ходить, і замахнувся на неї, але не бив. Двері бо будинку бабусі були пошкоджені, а саме було вирвано замок разом з дошкою. Можливо ОСОБА_1 не просто ривком відкрив двері, але й скористався якимось інструментом. Чи вибачався він перед бабусею, не знає. Йому про це нічого не відомо.

У судовому засіданні досліджено письмові докази, законність, належність та достовірність яких учасниками судового провадження не оспорювалася та визнані судом допустимими, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження № 12020040340002489:

- електронний рапорт від 25.12.2020 згідно якого, 24.12.2020 о 20.57 год. надійшло повідомлення зі служби 102 до Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про те, що 24.12.2020 о 20:56 год. за адресою: АДРЕСА_2 , до будинку, де мешкає бабуся заявника - ОСОБА_3 , 1935 року народження увірвався сусід ОСОБА_8 , душив її, хотів забрати гроші, забрав гроші чи ні не знає, погрожував вбити палицею. Чоловік з місця вчинення злочину втік. Очікують на поліцію. Заявник ОСОБА_6 (а.п. 8);

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 24.12.2020 ОСОБА_3 , 1935 року народження, у якому вона вказує, що 24.12.2020 приблизно о 20.00 год. невідома особа шляхом пошкодження вхідних дверей проникла до приміщення будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де погрожуючи застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров`я, відкрито заволоділа належними їй грошовими коштами в сумі 28.00 грн., спричинивши тим самим матеріального збитку на вказану суму. (а.п. 9);

- заява ОСОБА_3 про надання дозволу працівникам поліції на проведення огляду території домоволодіння АДРЕСА_2 . (а.п. 10);

- протокол огляду місця події від 24.12.2020 - території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 . Територія домоволодіння огороджена парканом висотою приблизно 1,5 м. Вхід до території домоволодіння здійснюється через двостворчату металеву хвіртку зеленого кольору. Вхід до будинку здійснюється через двостворчаті дерев`яні двері чорного кольору. На вказаних дверях вирвано замок. На правій дерев`яній створці наявне пошкодження у вигляді відсутності частини лутки дверей. До протоколу огляду додано фото-таблицю. (а.п. 11-20);

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.12.2020, в ході якого потерпіла ОСОБА_3 з 4-ох осіб упізнала на фото № 2 ОСОБА_1 , як чоловіка, який 24.12.2020 приблизно о 20.00 год. проник до приміщення її будинку та заволодів грошовими коштами в сумі 28.00 грн. Упізнає його за зовнішніми ознаками, овалом обличчя, зачіскою, кольором волосся, розрізом очей. (а.п. 24-26);

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.12.2020, в ході якого свідок ОСОБА_9 з 4-ох осіб упізнав на фото № 4 ОСОБА_1 , як особу, яка 24.12.2020 відкрито заволоділа грошовими коштами в сумі 28.00 грн. Упізнає його за рисами обличчя, за формою носа, губ, розрізом очей. (а.п. 29-31);

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.01.2021, в ході якого свідок ОСОБА_10 з 4-ох осіб упізнала на фото № 3 ОСОБА_1 , як хлопця, у якого 24.12.2020 приблизно о 20.30 год. взяла 28 грн. купюрами: 5 грн. у кількості 5 шт.; 2 грн. у кількості 1 шт. та 1 грн. у кількості 1 шт. і продала йому пляшку горілки. Упізнає його, так як він її сусід і вона його добре знає. (а.п. 75-77);

- заява ОСОБА_3 про добровільне надання працівникам поліції для огляду та вилучення дерев`яної палки, яку використовує для опори під час ходьби та яку у неї забрав ОСОБА_11 24.12.2020 о 20.00 год. знаходячись у неї в будинку. (а.п. 80);

- протокол огляду від 12.02.2021 - добровільно наданої ОСОБА_3 дерев`яної палки. Вказана дерев`яна палка довжиною 65 см, діаметром 3,5 см. Палка циліндричної форми з нерівною поверхнею. В ході проведення огляду, на вказаній палці будь-яких слідів не виявлено. Оглянуту дерев`яну палку вилучено. (а.п. 81-82);

- розписка ОСОБА_3 , про отримання від співробітників поліції належної їй дерев`яної палки. (а.п. 84);

- протокол проведення слідчого експерименту від 19.02.2021, в ході якого ОСОБА_1 , розповів як саме він 24.12.2020 проник до приміщення будинку АДРЕСА_2 , де на його вимогу потерпіла ОСОБА_3 дала йому 28 грн. Донька потерпілої ОСОБА_3 , не пустила учасників слідчого експерименту на територію домоволодіння АДРЕСА_2 , пояснюючи це тим, що її матір хворіє. До протоколу слідчого експерименту додано DVD диск з відеозаписом слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_1 (а.п. 85-87);

- заява ОСОБА_3 про отримання від ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 28.00 грн. в рахунок погашення спричинених матеріальних збитків. (а.п. 88).

Оцінка доказів судом

Таким чином, аналізуючи всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведена сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів, безпосередньо досліджених судом у судовому засіданні, які були отримані у рамках діючого законодавства без істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Досліджені докази є взаємозв`язаними між собою і суд вважає їх достатніми для визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення, за яким він обвинувачується.

Стандарт доведення винуватості поза розумним сумнівом в контексті рішень ЄСПЛ означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння, як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину свою визнав, однак вказав у судовому засіданні, що потерпілій палицею не погрожував, грошових коштів не вимагав, а просто попросив і остання їх йому дала, а саме 28 грн.

Однак, суд не приймає до уваги вказані пояснення обвинуваченого враховуючи наступне.

Наведені доводи були предметом ретельної перевірки судом та визнані безпідставними.

Грабіж - це відкрите викрадення чужого майна у присутності потерпілого або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, котра у свою чергу усвідомлює, що її дії помічені й оцінюються як викрадення. При грабежі винний діє відкрито, ігноруючи можливий опір з боку потерпілого та інших сторонніх осіб. При цьому не має значення, чи вживали вказані особи заходів до того, щоб покласти край викраденню.

Суб`єктивна сторона злочину характеризується наявністю у винної особи прямого умислу на протиправне заволодіння чужим майном і корисливим мотивом. Змістом умислу грабіжника охоплюється усвідомлення того факту, що вчинювані ним дії здійснюються в умовах очевидності - тобто, вони мають відкритий для потерпілого або інших осіб характер. При цьому винний ігнорує цю обставину.

З огляду на викладене та, виходячи з встановлених у даному кримінальному провадженні фактичних обставин, шляхом безпосереднього дослідження доказів, судом беззаперечно встановлено наявність у обвинуваченого ОСОБА_1 умислу саме на відкрите заволодіння майном потерпілої.

Потерпіла ОСОБА_3 , 1935 року народження є особою похилого віку, і через стан її здоров`я, остання не допитувалася судом у судовому засіданні. Однак у судовому засіданні було допитано як свідків доньку потерпілої - ОСОБА_5 та її внука - ОСОБА_6 , які послідовно стверджували, що ОСОБА_1 через паркан проник на територію домоволодіння потерпілої, пошкодивши замок на вхідних дверях, проник до приміщення будинку, де знаходилася потерпіла, погрожуючи останній, відкрито заволодів належними потерпілій грошовими коштами.

Вчинювані обвинуваченим дії здійснювалися в умовах очевидності, оскільки вони мали відкритий характер для потерпілої, яка бачила, що обвинувачений, зламавши замок, проник до приміщення її будинку, почав вимагати у неї гроші, при цьому погрожував їй, після того як вона віддала йому грошові кошти в сумі 28 грн. залишив будинок.

Обставин, які б ставили під сумнів достовірність показань потерпілої та свідків, за результатами судового розгляду не встановлено.

Версія події, висловлена стороною захисту про те, що ОСОБА_1 не погрожував потерпілий, грошових коштів не вимагав, суперечить фактичним обставинам, встановленим судом та спростовується доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Таким чином, враховуючи спосіб вилучення ОСОБА_1 грошових коштів, спрямованості умислу, та інші обставини встановлені на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду і оцінених судом відповідно до вимог ст. 94 КПК України з точки зору належності, достовірності, допустимості та достатності, суд вважає, доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини та її основоположних свобод не встановлено.

Таким чином, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 мають правильну правову кваліфікацію за ч. 3 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої, поєднаного з проникненням у житло.

Вина ОСОБА_1 у скоєному доведена у повному обсязі.

Призначення покарання

При визначенні виду та міри покарання суд враховує вимоги ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого, має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання

Призначаючи покарання обвинуваченому суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином (ч. 3 ст. 186 КК України).

Також суд враховує обставини справи та особу винного.

Так, ОСОБА_1 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності (а.п. 100). Має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується посередньо (а.п. 99). Є працездатною особою, на даний час офіційно працевлаштувався, не одружений, на утриманні має малолітню дитину, доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У лікаря психіатра та лікаря нарколога на обліку не перебуває (а.п. 97, 98).

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд вважає щире каяття (п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України), добровільне відшкодування завданого збитку (п. 2 ч. 1 ст. 66 КК України) та визнання вини (ч. 2 ст. 66 КК України).

При цьому, судом враховується, що щире каяття ОСОБА_1 проявилося в критичній оцінці ним свого діяння шляхом визнання вини, запевнення, що він більше подібного не вчинить і бажає виправитись, попросив вибачення у потерпілої.

Добровільне відшкодування завданого збитку (матеріальної шкоди), підтверджується розпискою потерпілої ОСОБА_3 , в якій остання вказала, що матеріальних претензій до обвинуваченого не має.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1 , суд вважає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку (п. 6 ч. 1 ст. 67 КК України).

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, у виді позбавлення волі.

Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає.

Разом з тим, зваживши на обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого - визнання вини, щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку, що він обвинувачується у вчиненні лише одного кримінального правопорушення, а також другорядну роль кари як мети покарання, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства, тому вважає можливим застосувати щодо нього ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, поклавши обов`язки, передбачені п. 1), 2) ч. 1 ст. 76 КК України.

Приходячи до такого висновку, суд враховує свої дискреційні повноваження (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, які охоплюють повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.

Вирішення цивільного позову

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Вирішення питання про запобіжний захід

Строк дії запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту по цьому кримінальному провадженню скінчився.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Вирішення питання про долю речових доказів

Суд вирішує долю речових доказів відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Речовий доказ: дерев`яну палку, яку передано потерпілій ОСОБА_3 - залишити останній.

Вирішення питання про процесуальні витрати

Процесуальні витрати відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. 370, 371, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ч. 3 ст. 186 КК України, і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.

На підставі п. 1), 2) ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 в період іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_1 закінчився.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Речовий доказ: дерев`яну палку, яку передано потерпілій ОСОБА_3 - залишити останній.

Процесуальні витрати відсутні.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку у суді.

Суддя: І. В. Клименко