Ухвала суду № 103323170, 14.02.2022, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

14 лютого 2022 року справа № 580/1145/22

м. Черкаси

Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали адміністративної справи № 580/1145/22

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

до Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області (бульвар Шевченка, 117, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 37852733)

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, постановлено ухвалу.

09.02.2022 вх.6369/22 позивач, звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене висновком службової перевірки законності оформлення паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_1 №116/2019 проведеного заступником начальника відділу з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ОСОБА_2

- зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області направити до Інформаційної підсистеми функціональний модуль «недійсні документи» Єдиної інформаційної-аналітичної системи управління міграційними процесами Державної міграційної служби інформацію про скасування висновку службової перевірки законності оформлення паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_1 №116/2019 проведеного заступником начальника відділу з питань громадянства, паспортизації та реєстрації та еміграції УДМС України в Черкаській області Авраменко Є.В., затвердженого 28.05.2019 директором Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ОСОБА_2 .

Додатково позивач просить стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань управління Державної міграційної служби України в Черкаській області (ідентифікаційний код -37852733) судовий збір.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право кожної особи у порядку, встановленому цим Кодексом, на звернення до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, що має сформулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень (його рішення), що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

У позовній заяві не зазначено, яке право позивача порушено, якими саме діями/бездіяльністю/рішеннями якого саме відповідача з огляду на критерії частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у контексті обраного способу захисту за ст. 5 КАС України.

Позивачу варто уточнити позовні вимоги відповідно до пунктів 2, 3, 4 частини 1 статті 5 КАС України та необхідно зазначити, яку норму порушено яким саме відповідачем, зміст норми, її аналіз, тлумачення та аргументи, в чому саме розуміється протиправність такої бездіяльності, коли цю норму застосовував (або не застосовував), до чого це призвело.

У позові не обґрунтовано ознак індивідуального акта відповідача у формі рішення, яке оформлене висновком службової перевірки у контексті якого саме порушеного права позивача з доказами на підтвердження.

Відповідно до п.19 ч.1 ст.4 КАС України індивідуальний акт – акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Великою Палатою Верховного Суду у справі № 640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Загальновідомою є інформація на офіційному сайті щодо посадових обов`язків головного спеціаліста відділу паспортизації Управління з питань ідентифікації та паспортизації: проведення службової перевірки та складання висновку у разі, якщо рішення щодо оформлення паспорта громадянина України/ паспорта громадянина України для виїзду за кордон прийнято з порушенням вимог законодавства (https://career.gov.ua/site/view-vacantion?id=33261).

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 10.02.2021 у справі №640/9600/20, що службове розслідування – це комплекс заходів, що здійснюються з метою уточнення причин, установлення обставин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення, відповідальність за яке передбачена законодавством України, та ступеня вини особи (осіб), яка вчинила це правопорушення.

Висновок службового розслідування, де відображено узагальнений опис виявлених порушень норм законодавства, не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке безпосередньо породжує правові наслідків для суб`єктів відповідних правовідносин і має обов`язковий характер.

За своєю правовою природою висновок службового розслідування є службовим документом, що фіксує факт проведення службового розслідування і є носієм доказової інформації про обставини, що стали підставами для його призначення.

Висновки службового розслідування не породжують обов`язкових юридичних наслідків. Зафіксовані у результатах службового розслідування обставини можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень суб`єкта владних повноважень, в основу яких покладені зазначені в ньому висновки.

Обов`язковою ознакою рішення дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, що можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Позивачем не обґрунтовано власної участі/залучення до службової перевірки та/або поширення Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування від 13.06.2000 № 950 із змінами.

Правова природа оскаржуваного висновку службового розслідування унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про визнання протиправним і скасування висновку за результатами службового розслідування, у зв`язку із чим ці позовні вимоги не можуть розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Зміст вимог позовної заяви необхідно сформувати відповідно до п. п. 4, 5 та 9 ч. 5 ст. 160 КАС України, врахувавши правове регулювання способу захисту за п.2, п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України.

Верховний Суд у справі № 540/3804/20 ЄДРСР 98862028 відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 24.02.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2021 у справі №540/3804/20 про особливий статус Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Неналежний спосіб захисту є самостійною підставою для відмови в позові в будьяких правовідносинах, ВП ВС у справі № 522/1528/15ц розмежувала превентивний та ефективний способи захисту. Верховний Суд у справі № 909/243/18 акцентував увагу на відмінностях між поняттями «предмет спору» та «предмет позову»: предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

У позові не обгрунтований конфлікт між позивачем та обраним відповідачем у контексті формування/наповнення даними і супроводження/адміністрування Інформаційної підсистеми функціонального модулю «недійсні документи» Єдиної інформаційної-аналітичної системи управління міграційними процесами Державної міграційної служби.

Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази — позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів), що обґрунтовують порушене право.

Доказу на підтвердження припинення громадянства України позивача матеріали позову не містять.

Додані до позову копії документів належним чином не засвідчені (ч. 2 ст. 94 КАС України, ДСТУ 4163:2020), а саме не зазначено про відповідність документа оригіналу, відомостей про особу, яка копію документу засвідчила, дати засвідчення. Відповідно до ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» п.п. 5.10 дата документа — це, відповідно, дата його підписання, затвердження, прийняття, реєстрації або складення. Крім того, датують усі службові відмітки, проставлені на документі, а саме: візу, резолюцію, відмітку про засвідчення копії документа, відмітку про надходження документа до юридичної особи, відмітку про виконання документа, відмітку про ознайомлення з документом.

Верховний Суд у справі № 826/9758/18 ЄДРСР83413325 зазначив: судами попередніх інстанцій не встановлено, а відповідачем не надано доказів, що би свідчили про подання позивачем під час оформлення паспорту громадянина України свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, чи приховування позивачем будь-якого суттєвого факту, за наявності якого позивач не мав права набути громадянство України.

Принцип змагальності розуміється у тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 6-16, 19, 123, 160, 161, 169, 241, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Надати позивачам для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви десять днів з моменту отримання копії даної ухвали.

Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обгрунтування змісту і характеру порушеного права; редакції позовної заяви із уточненими позовними вимогами та підтвердженням обставин доказами з огляду на критерії частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України; обрання способу захисту відповідно до ст. 5 КАС України; засвідчених додатків до позовної заяви.

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА