
11.02.2022
Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 587/1978/21
Провадження № 2/553/175/2022
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 лютого 2022 року м.Полтава
Ленінський районний суд м.Полтави у складі головуючого судді Високих М.С., за участі секретаря судового засідання Лунич Ю.Г.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за цивільним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Савенко Юрій Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
в с т а н о в и в :
Адвокат Сумцов Є.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому прохає визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №251122, вчинений 30.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» грошових коштів у сумі 11736,89 грн, стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.
Заявлені вимоги вмотивовані позивачем тим, що у вересні 2021 року він дізнався про відкриття виконавчого провадження за постановою приватного виконавця від 06.08.2021 на підставі виконавчого напису нотаріуса від 30.06.2021 за №251122 щодо стягнення з нього на користь відповідача заборгованості у сумі 11736,89 грн.
Позивач зазначає у позові, що не мав жодних правовідносин з відповідачем, письмової вимоги про усунення порушень виконання будь-яких договірних зобов`язань від ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не отримував. Вважає, що вказаний виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом з порушенням вимог чинного законодавства, а вказана у виконавчому написі заборгованість не є безспірною.
Ухвалою Ленінського районного суду м.Полтави від 26.10.2021 (а.с.32) позовна заява прийнята до розгляду із відкриттям провадження у справі та призначенням до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Разом з тим, ухвалою суду від 26.10.2021 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано від ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» документи, які б свідчили про укладення кредитних договорів або існування інших щодо вчиненого виконавчого напису.
07.12.2021 на виконання ухвали суду від 26.10.2021 від відповідача на адресу суду надійшли документи, які витребовувались.
28.12.2021 на адресу суду надійшов відзив на позов, де відповідач зазначив про не визнання позову ОСОБА_1 .
Будучи належно повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, позивач ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, доручивши представляти свої інтереси адвокату Сумцову Є.С.
Представник позивача адвокат Сумцов Є.С. не з`явився до суду, надавши заяву з проханням проводити розгляд справи без його участі та участі позивача, в якій зазначив, що позов підтримує, просить задовольнити в повному обсязі, проти розгляду справи у заочному порядку не заперечував.
У відзиві на позовну заяву відповідачем заявлено клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.
Треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Савенко Ю.О. не з`явились до суду, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Як убачається з приєднаних до справи матеріалів, постановою приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Савенка Ю.О. від 06.08.2021 відкрито виконавче провадження №66415873 з примусового виконання виконавчого напису №251122 виданого 30.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК ЄАПБ» заборгованості в розмірі 11736,89 грн.
Вказаний виконавчий напис було вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. 30.06.2021, зареєстрований в реєстрі за №251122, про звернення стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», якому АТ «ТАСкомбанк» на підставі договору факторингу від 25.06.2020 відступлено право вимоги за кредитним договором №314737-IS від 10.09.2012, укладеного між АТ «БМ Банк» та ОСОБА_1 .
Стягнення заборгованості проводиться за період з 25.06.2020 по 31.05.2021 у сумі 11736,89 грн, в тому числі: заборгованість за тілом кредиту – 6541,10 грн, заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами – 5145,79 грн, плата за вчинення виконавчого напису – 50 грн.
За загальними правилами ст.ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених у ч.1 ст.16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
У відповідності до ст.87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років (ч.1 ст.88 Закону України «Про нотаріат»).
Згідно з наведеним переліком, для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (п. 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з пп. 2.1 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (пп. 2.2 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (пп. 2.3 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, пп. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 (далі Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Згідно з п.1 Переліку документів для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
Правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 27.03.2019 у справі №137/1666/16-ц (провадження №14-84цс19), від 02.07.2019 у справі №916/3006/17 (провадження №14-278 гс18) та від 15.01.2020 у справі №305/2082/14-ц (провадження №14-557 цс 19), зазначають на те, що вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України "Про нотаріат" від 02.09.1993 №3425-XII та іншими актами законодавства України, зокрема, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 №296/5 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за №282/20595 (далі - Порядок №296/5).
Пунктом 19 ст.34 Закону №3425-XII визначено, що вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія.
Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів передбачена Главою 14 Закону №3425-XII та Главою 16 розділу ІІ Порядку.
За ст.87 Закону №3425-XII для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою КМУ від 29.06.1999 №1172 (далі - Перелік №1172).
У ст.88 Закону №3425-XII визначені умови вчинення виконавчих написів, за якими нотаріус вчиняє виконавчі написи:
- якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;
- за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Зазначені умови вчинення виконавчого напису також містяться і в пунктах 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КМУ від 29.06.1999 №1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку №1172. При цьому цей Перелік №1172 не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі №3425-XII та Порядку №296/5.
В подальшому, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 26.11.2014 №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів». Цією постановою були внесені зміни в розділ "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами" Переліку №1172 та доповнено його новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин". Дана постанова надала право нотаріусу вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Разом з тим, вказану постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14 було визнано незаконною та нечинною. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 було залишено без змін, а Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 було відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017.
Отже, чинна редакція Переліку №1172 передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.
Матеріали справи свідчать, що нотаріально посвідчений договір між сторонами не укладався.
Не зважаючи на відсутність оригіналу нотаріально посвідченого договору та те, що судовим рішенням 22.02.2017 були скасовані зміни до Переліку №1172 в частині вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, приватний нотаріус вчинив виконавчий напис на підставі договору №314737-IS від 10.09.2012, який не є нотаріально посвідченим договором.
Прохаючи визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, позивач вказував на ту обставину, що останній вчинений нотаріусом з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусом, а також наголосив на тому, що вимоги за виконавчим написом не є безспірними.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису, однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст.50,87,88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
В ході судового розгляду відповідачем подано відзив на позов, у якому позов не визнав та зазначив, що 10.09.2012 між АТ «БМ Банк» та позивачем було укладено кредитний договір №314737-IS. У подальшому між АТ «БМ Банк» та АТ «ТАСкомбанк» укладено договір відступлення прав вимоги, у відповідності до умов якого АТ «БМ Банк» відступило права вимоги за кредитними договорами АТ «ТАСкомбанк», в тому числі за кредитним договором №314737-IS від 10.09.2012. Після того, 25.06.2020 між АТ «ТАСкомбанк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу, де АТ «ТАСкомбанк» відступило право вимоги за кредитними договорами ТОВ «ФК «ЄАПБ», в тому числі за кредитним договором №314737-IS від 10.09.2012.
Водночас, відповідач вважає, що заборгованість, набута ним за вказаним договором, є безспірною.
Проте відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження безпідставності позовних вимог, в тому числі не надано доказів того, що ним надано приватному нотаріусу усі документи, передбачені чинним законодавством, для видачі виконавчого напису, в тому числі документи, що підтверджують безспірність заборгованості позивача, забезпечення вручення ОСОБА_1 письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором.
Таким чином, встановлені судом обставини та досліджені докази у своїй сукупності дають підстави стверджувати про те, що заборгованість, яка стягнута з позивача на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса не має характеру безспірної, що є однією з основних умов для її стягнення в такому порядку, з огляду на що, заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву суд до уваги не приймає.
Питання про судові витрати підлягає вирішенню у відповідності до положень ст.141 ЦПК України.
Так, на користь позивача з ТОВ ТОВ «ФК «ЄАПБ» підлягають стягненню судові витрати понесені з оплатою судового збору за пред`явлення позову, заяви про забезпечення позову та витрати на професійну правничу допомогу загальною сумою 8362 грн, що є документально підтвердженими.
Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені у повному обсязі, у відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України суд покладає понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в розмірі 908 грн (а.с.5) та в розмірі 454 грн (а.с.18) на сторону відповідача.
Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Згідно із ст.133 ЦПК України, судові витрати у справі складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи, до кола яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.ч.1,2 ст.137 ЦПК України).
За змістом ч.ч.3,4,5 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Частинами 2, 3, 8 статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові втирати витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як встановлено ч.4 ст.62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Представництво у суді адвокат Сумцов Є.С. здійснював на підставі ордеру про надання правової допомоги СМ №1324 від 22.09.2021 за договором від 21.09.2021.
До позовної заяви було приєднано копію договору від 21.09.2021 про надання правничої допомоги, копію додатку до договору №1 від 21.09.2021, відповідно до яких вартість роботи адвоката за домовленістю сторін становить 1000 грн за фактично витрачену годину; акт прийняття-передачі виконаних робіт від 29.12.2021 з детальним описом виконаних робіт за договором про надання правової допомоги, з якого вбачається, що адвокатом було витрачено 7 год. часу та обумовлена вартість послуг у 7000 грн, квитанцію №1017879446 від 25.11.2021.
За таких обставин, враховуючи складність справи, обсяг наданої правничої допомоги, час витрачений адвокатом на її надання, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, з огляду на критерії реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, суд приходить до висновку що на користь позивача з відповідача підлягають стягненню понесені ним витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 грн.
Керуючись ст.ст.142, 206, 263-265, 273-275, 352-354 ЦПК України, суд,
у х в а л и в :
Позов ОСОБА_1 – задовольнити повністю.
Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем від 30.06.2021, зареєстрований в реєстрі за №251122, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» грошових коштів у сумі 11736,89 грн – таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 судові витрати на загальну суму 8362 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .Відповідач:Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», адреса: 01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014.Третя особа:Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, адреса: 01001, м.Київ, вул.Мала Житомирська, 6/5; Приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Савенко Юрій Олександрович, адреса: 40004, м.Суми, вул.Металургів, 30, офіс №2, 2А.
Суддя
Ленінського районного суду м.Полтави М.С. Високих
Повне рішення суду складено 15.02.2022.
Судове рішення № 103321978, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави) було прийнято 11.02.2022. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 587/1978/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: