Рішення № 103313973, 10.02.2022, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 522/20735/21

Провадження № 2/947/179/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2022 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Петренка В.С.

за участю секретаря - Ратовської А.С.,

за участю сторін:

позивач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до ОСОБА_2 ,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП», Моторного (транспортного) страхового бюро України

про відшкодування моральної та матеріальної шкоди внаслідок ДТП,

ВСТАНОВИВ:

27.10.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП», Моторного (транспортного) страхового бюро України, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_2 на його - ОСОБА_1 користь матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 16 031,11 грн., моральну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 5 000,00 грн., матеріальну шкоду за проведення експертного дослідження автомобіля у розмірі 2 500,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що 09.03,2021 року о 15:48 год. в м. Одеса по проспекту Небесної Сотні, 2а/1, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Nissan», номерний знак НОМЕР_1 , перед початком руху не впевнився у безпечності маневру, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем марки «НYUNDAY», номерний знак НОМЕР_2 , який рухався у попутному напрямку.

За таких обставин, в результаті дорожньо-транспортної події транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а особа, що притягується до адміністративної відповідальності, порушила п. 10.1 «Правил дорожнього руху» України, за що відповідальність передбачена за ст. 124 КУпАП.

Позивач вказує, що він - ОСОБА_1 є власником автомобіля марки «НYUNDAY ACCENT», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Позивач зазначає, що 12.05.2021 року постановою Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 (двадцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 340 (триста сорок) гривень.

Також позивач вказує, що відповідно до страхового полісу № ЕР/177785651, діючий на момент 09.03.2021 року, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована в страховій компанії ПАТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП», у зв`язку з чим, він - ОСОБА_1 17.03.2021 року звернувся до страхової компанії ПАТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» з заявою про виплату страхового відшкодування.

Однак, як зазначає позивач, до теперішнього часу відповідь на заяву про виплату страхового відшкодування надано не було, виплати страхового відшкодування не здійснено, на телефонні виклики, здійснені на номер телефону вказаний на сайті ПАТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП», оператори не відповідають та інформацію щодо прийнятого рішення по заяві не надають.

Крім того, позивач вказує, що його адвокатом було направлено адвокатський запит на адресу Моторного (транспортного) страхового бюро України з проханням надання відповіді про причини нездійснення виплати страхового відшкодування за його - ОСОБА_1 заявою від 17.03.2021 року, яка була направлена на адресу ПАТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП».

На вищезазначений адвокатський запит Моторно (транспортним) страховим бюро України було направлено відповідь, в якій було зазначено єдиною визначеною Законом підставою для розгляду МТСБУ питання щодо відшкодування, шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за зобов`язаннями страховика - учасника МТСБУ є недостатність коштів та майна відповідного страховика, що визнаний банкрутом та/або ліквідований. Станом на сьогодні, МТСБУ не володіє інформацією щодо ліквідації АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» чи визнання вказаної страхової компанії банкрутом.

Також позивач стверджує, що ним було подано заяву до судового експерта ФОП ОСОБА_3 з проханням провести автотоварознавче дослідження за фактом ДТП, і відповідно до висновку експерта №210-21 експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу марки «НYUNDAY ACCENT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який було складено 11.10.2021р., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «НYUNDAY ACCENT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка відбулась 09.03.2021 року, визначається рівною 16 031 (шістнадцять тисяч тридцять одна) гривня 11 копійок.

Згідно квитанції від 01.10.2021 року за експертне дослідження автомобіля було сплачено грошові кошти у розмірі 2 500,00 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що оскільки ПАТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» не виплачує страхове відшкодування, саме ОСОБА_2 , якого було визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, повинен відшкодувати матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Крім того, позивач зазначає, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини ОСОБА_2 йому було заподіяно моральної шкоди, яка оцінена ним у розмірі 5 000,00 грн.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси Косіцина В.В. від 29.11.2021 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб: ПАТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП», Моторно (транспортного) страхового бюро України про відшкодування моральної та матеріальної шкоди внаслідок ДТП було надіслано за підсудністю до Київського районного суду міста Одеси, на підставі п. 1 ч.1 ст. 31 ЦПК України, оскільки місцем заподіяння шкоди є АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Київського району міста Одеси.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 23.12.2021 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП», Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування моральної та матеріальної шкоди внаслідок ДТП. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

24.01.2022 року від представника третьої особи Моторного (транспортного) страхового бюро України на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення, в яких представник третьої особи зазначив, що у даному випадку відшкодування майнової шкоди має бути здійснено страховою компанією ПАТ СГ «Ю.БІ.АЙ-КСЮП» відповідно до умов договору страхування.

Крім того, представник третьої особи зазначив про те, що відповідно до п.п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

З 01.09.2021 ПАТ СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» втратило статус асоційованого члена МТСБУ та припинило членство в МТСБУ.

Пунктом 52.5 ст. 51 Закону визначено, то страховик членство якого припинено, зобов`язаний виконати свої зобов`язання згідно з укладеними ним договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до положень пп. «г» п. 41.1 ст. 41 Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених законом у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

МТСБУ може здійснити регламентну виплату позивачу виключно, якщо вимоги останнього включені до затвердженого судом реєстру кредиторів, а також судом затверджено ліквідаційний баланс страховика, яким підтверджена відсутність коштів та майна страховика за рахунок яких можливе погашення боргу кредиторів з обов`язкового страхування.

У даному випадку, як стверджує представник третьої особи, відсутні відомості про визнання господарським судом ПАТ СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» банкрутом, заявлення вимог до страховика у процесі банкрутства, набуття ним статусу кредитора. Не заявлені вимоги до страховика не породжують для МТСБУ будь-яких зобов`язань перед кредиторами останнього відповідно до Закону.

У судовому засіданні 10.02.2022 року позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Відповідач - ОСОБА_2 про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, у судове засідання 10.02.2022 року не з`явився, про поважність причин відсутності суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Представник третьої особи - Моторного (транспортного) страхового бюро України про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, у судове засідання 10.02.2022 року не з`явився, однак у наданих письмових поясненнях просив суд розглянути справу за його відсутності.

Представник третьої особи - Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, у судове засідання 10.02.2022 року не з`явився, про поважність причин відсутності суд не повідомив, письмові пояснення на позовну заяву не надав.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, 09.03.2021 року о 15:48 год., в м. Одеса, проспект Небесної Сотні, 2а/1, водій

ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Nissan», номерний знак НОМЕР_1 , перед початком руху не впевнився у безпечності маневру, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем марки «НYUNDAY», номерний знак НОМЕР_2 , який рухався у попутному напрямку.

За таких обставин, в результаті дорожньо-транспортної події транспортні засоби

отримали механічні пошкодження, а особа, що притягується до адміністративної

відповідальності порушила п.10.1 «Правил дорожнього руху» України, за що

відповідальність передбачена за ст.І24 КУпАП.

Постановою судді Київського районного суду м. Одеси Іванчука В.М. від 12 травня 2021 року у справі №947/10352/21 ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 (триста сорок) гривень. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених на перше січня 2021 року, що складає 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Позивач - ОСОБА_1 є власником транспортного засобу «НYUNDAY ACCENT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

Судом встановлено, що на час дорожно-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП».

17.03.2021 року ОСОБА_1 звернувся до страхової компанії ПАТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» з заявою про виплату страхового відшкодування.

Однак, до теперішнього часу відповідь на заяву про виплату страхового відшкодування надано не було, виплати страхового відшкодування не здійснено.

У подальшому, адвокатом Врублевського Євгенія Сергійовича було направлено адвокатський запит на адресу Моторного (транспортного) страхового бюро України з проханням надання відповіді про причини нездійснення виплати страхового відшкодування за ОСОБА_1 заявою від 17.03.2021 року, яка була направлена на адресу ПАТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП».

На вищезазначений адвокатський запит Моторно (транспортним) страховим бюро України було направлено відповідь, в якій було зазначено, що єдиною визначеною Законом підставою для розгляду МТСБУ питання щодо відшкодування, шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за зобов`язаннями страховика - учасника МТСБУ є недостатність коштів та майна відповідного страховика, що визнаний банкрутом та/або ліквідований. Станом на сьогодні, МТСБУ не володіє інформацією щодо ліквідації АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» чи визнання вказаної страхової компанії банкрутом.

Відповідно до висновку судового експерта Крутих Є.О. за №210-21 експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу марки «НYUNDAY ACCENT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який було складено 11.10.2021 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «НYUNDAY ACCENT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка відбулась 09.03.2021 року, визначається рівною 16 031 грн. 11 коп.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також в інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

Частиною 1 ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно роз`яснень п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

За вимогами статті 12, 80, 81, 83 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини першої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).

У статті 1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про страхування» страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем.

Відповідно до статті 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

На час дорожно-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється як з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, так і захисту майнових інтересів страхувальників, враховуючи положення статті 1194 ЦК України, питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування та виконання чи невиконання нею передбаченого статтею 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язку щодо письмового надання страховику, з яким укладено відповідний договір (у передбачених випадках МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка. У разі відсутності такої згоди завдана потерпілому шкода підлягає відшкодуванню страховиком у межах передбаченого договором страхування страхового відшкодування. Наявність такої згоди у вигляді відповідної заяви цієї особи та виконання нею передбаченого статтею 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язку з`ясовується судом першої інстанції, у зв`язку з чим до участі у справі може бути залучений страховик.

Статтею 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) зроблено висновок про те, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV). Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18) та підтверджено ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у справі № 753/15214/16-ц (провадження № 14-25цс20).

Таким чином, обов`язок з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування покладається на страховика.

З огляду на викладене, позивач повинен був вимагати кошти за майнову шкоду з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП».

При цьому, обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

При таких обставинах, за наявності вини відповідача у скоєнні ДТП, саме ПАТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» зобов`язана відшкодувати завдану шкоду у межах ліміту відповідальності, передбаченого полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. При цьому, якщо розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, то обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Судом встановлено, що страхова компанія ПАТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» не здійснювала виплат позивачу за результатами вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, однак відповідно до вищевказаної постанови Верховного Суду України, покладення обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. п. "а" п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Пунктом 52.5 ст. 51 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховик членство якого припинено, зобов`язаний виконати свої зобов`язання згідно з укладеними ним договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до положень пп. «г» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених законом у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

МТСБУ може здійснити регламентну виплату виключно, якщо вимоги останнього включені до затвердженого судом реєстру кредиторів, а також судом затверджено ліквідаційний баланс страховика, яким підтверджена відсутність коштів та майна страховика за рахунок яких можливе погашення боргу кредиторів з обов`язкового страхування.

У відповідності до п. 20.3 ст. 20 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обв`язки за договорами обов`язкового страхування - цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов`язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ.

Також, згідно п. 51.7 ст. 51 Закону, у разі ліквідації страховика або визнання його неплатоспроможним (банкрутом) відповідно до закону страховик зобов`язаний передати до МТСБУ всі матеріали щодо укладених ним договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. При цьому такий страховик зобов`язаний перерахувати до відповідних централізованих страхових резервних фондів кошти в обсягах сум незароблених страхових премій з цього виду страхування.

У разі відкриття провадження у справі то банкрутство відносно страховика, потерпілий зобов`язаний звернутися до господарського суду для включення його в реєстр кредиторів.

Виходячи з викладене, обов`язок із виконання договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності покладено на страхову компанію до завершення процедури ліквідації в особі ліквідаційної комісії, а у разі недостатності коштів/майна - на МТСБУ.

У даному випадку відсутні відомості про визнання господарським судом ПАТ СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» банкрутом», заявлення вимог до страховика у процесі банкрутства, набуття ним статусу кредитора. Не заявлені вимоги до страховика не породжують для МТСБУ будь-яких зобов`язань перед кредиторами останнього відповідно до Закону.

Зазначена правова позиція викладена Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у цивільній справі № 756/10575/14.

Отже, розгляд МТСБУ питання про проведення регламентної виплати за зобов`язаннями ПрАТ СК «Ю.БІ.АЙ-КООП» за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів може бути здійснений за наявності у МТСБУ підтвердження: визнання господарським судом ПрАТ СК «Ю.БІ.АЙ-КООП» банкрутом; вимога особи, яка має право на отримання відшкодування включена до затвердженого судом реєстру кредиторів; особі, яка має право на отримання страхового відшкодування, не здійснено виплату, що підтверджується ліквідаційним балансом, затвердженим Господарським судом.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 16 031,11 грн., та матеріальної шкоди за проведення експертного дослідження автомобіля у розмірі 2 500,00 грн., слід відмовити.

Щодо вимог ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування,а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Постанова Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995року передбачає, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Враховуючи, що внаслідок дорожно-транспортної пригоди, яка сталася з вини ОСОБА_2 , було пошкоджено належне позивачу рухоме майно, суд приходить до висновку, що йому було завдано моральної шкоди.

Вирішуючи питання про розмір завданої позивачу моральної шкоди, суд бере до уваги, що фактично з пошкодженням належного йому майна позивач був обмежений у реалізації свого права на одержання корисних якостей належного йому автомобіля.

Пошкодження автомобіля позивача привнесло в його життя дискомфорт, потягло додаткові витрати та вимагало від нього зміни звичного способу життя.

Враховуючи вимоги розумності, виваженості та справедливості, суд оцінює моральні страждання позивача в розмірі 2 000,00 грн. та приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 2 000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної (немайнової) шкоди, який на думку суду, відповідає вимогам розумності і справедливості.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача - ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-289 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП», Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування моральної та матеріальної шкоди внаслідок ДТП - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , моральну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 86 (вісімдесят шість) грн. 35 коп.

В решті вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення складено 15.02.2022 року.

Суддя Петренко В. С.