Ухвала суду № 103311744, 15.02.2022, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/2256/18

Категорія 46

2/295/969/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2022 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Чішман Л.М.,

вирішуючи питання про прийняття уточненої позовної заяви по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Житомирська міська рада, ОСОБА_4 , про встановлення порядку користування земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить встановити порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , відповідно до ідеальних частин співвласників, шляхом виділення в користування та розпорядження земельну ділянку.

08.12.2021 року від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій ОСОБА_1 просить винести рішення про стягнення коштів з судового експерта Свістунова І.В. за неправдиві експертні висновки по рахунку-фактурі №106 від 19.04.2019 року в сумі 4576,00 грн; скасувати рішення експертизи по розподілу земельної ділянки, стягнути кошти та закрити справу.

Дослідивши вказану заяву, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 2 ст. 174 ЦПК України, заявами по суті є: позовна заява; відзив на позовну заяву; відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Як передбачено п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України зміст позовних вимог має бути викладено саме у позовній заяві, а не у письмових поясненнях.

Відповідно до п. 2 ч.2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або після початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною 3 ст. 49 ЦПК України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмету або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частини третьої і четвертої цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду (частина 5 ст. 49 ЦПК України).

Згідно із постановою Верховного Суду у справі № 922/404/19 від 09.07.2020 року, зроблено висновок: «позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Одночасна зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог.

З системного аналізу вищевикладених правових норм вбачається, що у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).

Як вбачається з матеріалів поданої заяви, ОСОБА_1 подано неналежним чином оформлене уточнення позовних вимог, не долучено підтвердження направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи.

За таких обставин, на підставі ч. 5 ст. 49 ЦПК України, суд повертає заяву (письмові пояснення) позивачу.

Керуючись статями. 49, 174 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

постановив :

Заяву ОСОБА_1 від 08.12.2021 року – повернути без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів, з дня її підписання.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л.М. Чішман