Ухвала суду № 103311696, 16.02.2022, Рожищенський районний суд Волинської області

Справа № 167/107/22

Номер провадження 2/167/140/22

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 лютого 2022 року м. Рожище

Суддя Рожищенського районного суду Волинської області Гармай І. Т. вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове нерухоме майно

в с т а н о в и в :

14 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, що позивач є рідним сином померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та визнання за ним в порядку спадкування за законом права власності на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд доходить такого висновку.

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження (п. 2 постанови Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»).

Із позовної заяви вбачається, що встановлення юридичного факту - встановлення факту родинних відноситн впливає на спадкові права позивача, тому останній звернувся до суду у порядку позовного провадження, об`єднавши дві вимоги: немайнову - встановлення факту родинних відносин та майнову - визнання права власності на спадкове майно.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено, що у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб з 1 січня становить 2481 гривню.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яку подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (0,4 х 2481 грн = 992,40 грн).

Як вбачається з доданої до позовної квитанції 0.0.2457094549.1 від 14 лютого 2022 року позивачем здійснено оплату судового збору за одну позовну вимогу немайнового характеру в сумі 992,40 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

У своїй позовній заяві ОСОБА_1 ціну позову за майновою вимогою не визначив, вказавши, що поданий ним позов немайнового характеру.

Згідно з пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору встановлена у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.

Відповідно постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до п. 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінетів Міністрів України № 1440 від 10 вересня 2003 року, ринкова вартість - це вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна.

Так, звертаючись до суду з вимогою про визнання права власності на нерухоме майно, позивач в позовній заяві не зазначає ціну позову та не надає документів, які б її підтверджували.

Ураховуючи вищенаведене, позивачу необхідно виправити вказані в ухвалі недоліки, а саме: надати суду та для надіслання іншим учасникам справив новий примірник позовної заяви в якій вказати ціну позову, надати суду звіт про оцінку майна та сплатити судовий збір за позовну вимогу майнового характеру, виходячи з розрахунку 1 відсотка загальної ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (992,40 грн) і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (12405 грн).

(Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у Волин.обл/м.Рожище/ 22030101; код отримувача - 38009371; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувачаUA058999980313141206000003578).

Порядок сплати судового збору визначено ст. 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Вищевказані недоліки позбавляють суд можливості відкрити провадження за цією справою та призначити її до судового розгляду.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду (справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини»).

Частиною 1 ст. 185 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, строк їх усунення не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове нерухоме майно - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання вимог суду позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. Т. Гармай