Рішення № 103306758, 09.02.2022, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/2845/21

Провадження № 2/219/174/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2022 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого судді Феняка О.Р.,за участю секретаря Романченко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бахмут цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Енергія» до ОСОБА_1 , третя особа – Бахмутська міська рада, про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Енергія» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 суми заборгованості за теплову енергію, в якому просить стягнути з відповідача за період з грудня 2015 року по березень 2021 року заборгованість за спожиті послуги теплової енергії в розмірі 38263,50 грн. та судовий збір в розмірі 2270 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ТОВ «Бахмут-Енергія» регулярно надавало послуги відповідачам з теплопостачання та проводило нарахування за спожиті послуги відповідно до затверджених у встановленому законом порядку норм та тарифів, однак відповідач, порушуючи вимоги чинного законодавства щодо сплати комунальних послуг і умови договору про надання населенню послуг з теплопостачання, не виконує свої зобов`язання по сплаті отриманих послуг з постачання теплової енергії, у зв`язку з чим позивач вимушений звернутися до суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2021 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено головуючого суддю Феняк О.Р.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 12.08.2021 у справі відкрито провадження для розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з зазначених в позові підстав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 28.09.2021 надала до суду відзив на позовну заву в якому просила відмовити позивачу у стягненні з неї заборгованості за постачання теплової енергії. В обґрунтування своєї позиції зазначила, що згідно умов договору купівлі-продажу квартири, укладеного 22.12.2012 між нею та ОСОБА_2 , вона придбала у власність квартиру номер два, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана квартира була відключена від центрального опалення та обладнана індивідуальним опаленням, що було для неї основним критерієм вибору об`єкту купівлі-продажу квартири. Також зазначила що не зверталася до позивача з заявою про відкриття особистого рахунку, через що вважає витяг з особистого рахунку НОМЕР_1 таким, що не відповідає дійсності, так як до 2021 року цей особистий рахунок був за іншою особою, а з лютого 2021 року було безпідставно вписано прізвище позивачки. Також в наданих під час судового засідання поясненнях представник позивачки вказав, що факт відсутності централізованого опалення та постачання гарячої води в квартирі АДРЕСА_2 , також підтверджується рішенням суду у справі №219/3545/2014-ц

Третя особа – Бахмутська міська рада була належним чином повідомлена про час та місце проведення судового засідання, однак не забезпечила в судовому засіданні участь представника, причин неявки суду не повідомила, суд вважає можливим у відповідності до пункту 1 частини 3 статті 223 ЦПК України провести судове засідання без її участі.

Відповідач надав додаткові пояснення від 08.06.2021, згідно яких обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється. Єдиною законною підставою для відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення є акт, складений у відповідності з вимогами п.2.6., 2.7. Порядку відключення окремих житлових будинків від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживача від централізованого теплопостачання, затвердженого Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України 22.11.2005 № 4, який складається по закінченню робіт і в десятиденний термін подається заявником до постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води. Самовільне відключення від мережі теплопостачання не є підставою для звільнення від оплати за послуги з теплопостачання.

Також відповідачем надано до суду додаткові письмові пояснення по справі від 20.08.2021, згідно яких в обґрунтування своїх позовних вимог той факт, що твердження відповідача, що її квартира відключена від мережі центрального опалення і гарячого водопостачання та обладнана індивідуальним опаленням, що на думку позивача повністю суперечить вимогам чинного законодавства. Зокрема позивач зазначив, що згідно з пунктами 24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005 №630, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється в порядку, та затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється. Позивач також зазначає, що відсутність у квартирі відповідача батарей центрального опалення не є доказом відключення її квартири від мережі централізованого теплопостачання та доказом ненадання їй послуг з постачання тепла. Єдиним належним та допустимим доказом відключення квартири від системи централізованого опалення є відповідний акт про відключення, який є затвердженим постійно діючою міжвідомчою комісією.

Згідно правової позиції позивача від 12.01.2022, безпідставними є посилання представником відповідачки на рішення суду у справі №219/3545/2014-ц в якому визначено, що колишня власниця квартири за адресою АДРЕСА_3 (зараз – АДРЕСА_4 ) мала дозвіл на відключення від системи централізованого опалення та гарячого водопостачання для переводу житла на індивідуальне опалення, виданий на підставі протоколу №2 від 26.09.2008 засідання комісії Артемівської міської ради, так як в зазначеному протоколі не зазначено прізвище власниця квартири ОСОБА_3 , яка володіла нею до позивачки, та адреса вказаної квартири. Також позивачем вказано, що обставини, встановлені в рішенні суду № 219/3545/2014-ц, на які посилається представник відповідача, у відповідності з вимогами п.4 ст.82 Цивільного процесуального кодексу України не можуть вважатися такими що не підлягають доказуванню, так як в зазначеній справі рішення винесено відносно інших сторін.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила суду, що організаціями, які забезпечують надання комунальних послуг мешканцям багатоквартирних будинків, складаються акти, в яких фіксуються факти відсутності централізованого опалення у житлових приміщеннях, та перевіряється правильність виконання робіт по демонтажу. В подальшому такі акти є підставою для встановлення індивідуального опалення.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідачка є власниками квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

За вказаною адресою у ТОВ «Бахмут - Енергія», що надає послуги з постачання теплової енергії, відкритий особистому рахунок за № НОМЕР_1 .

З копії рішення чергових зборів учасників товариства № 1/2016 від 18 лютого 2016 року вбачається, що найменування юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-Енергія» змінене на Товариство з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Енергія» з 14 березня 2016 року. Товариство з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-Енергія» є правонаступником майна, усіх прав та обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Енергія».

Відповідно до розрахунку заборгованості за спожиту теплову енергію за період з грудня 2015 року по лютий 2021 року по особистому рахунку № НОМЕР_1 обліковується заборгованість в розмірі 38263,50 грн.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами є, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Згідно ст.19 Закону України «Про житлово-комунальніпослуги`відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Надання послуг з постачання теплової енергії є видом житлово-комунальних послуг, що надаються мешканцям певної адміністративно-територіальної одиниці і на ці правовідносини поширюється Закон України «Про житлово-комунальні послуги».

Законом України «Про житлово-комунальні послуги», передбачено, що послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом(пункт 7 статті 21).

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Однак позивачем не доведено, що ним здійснювалося постачання теплової енергії в квартиру АДРЕСА_2 . Відсутність опалення у вказаному житловому приміщенні також встановлено рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області у справі №219/3545/2014-ц, в якому зазначається:

«Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 07.12.2011р. у задоволенні позовної заяви ТОВ "Пульсар-інвест" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за поставлену і спожиту теплову енергію за період з 15.10.2008р. по 15.04.2011р. було відмовлено у повному обсязі. Рішення суду набуло законної сили 19.12.2011р.

Даним рішенням було встановлено те, що згідно договору купівлі-продажу від 24.07.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Артемівського міського нотаріального округу Пигідою С.І., відповідачка ОСОБА_2 придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_3 . Відповідно до актів від 18.10.10. та від 19.09.11., складеними посадовими особами ТОВ “Факторія” за адресою: АДРЕСА_3 , зафіксовано відсутність приладів опалення (вітальня, спальня та кухня). Також у судовому засіданні встановлено, що колишньою власницею спірної квартири ОСОБА_3 було отримано дозвіл на відключення від системи централізованого опалення та гарячого водопостачання для переводу жилого будинку на індивідуальне опалення, виданий на підставі протоколу № 2 від 26.09.08р. Тобто, даним судовим рішенням було встановлено те, що у спірний період часу, з 15.10.2008р. по 15.04.2011р., відповідачу ОСОБА_2 позивачем ТОВ «Пульсар-Інвест» не надавались послуги з теплопостачання, а відповідно вона не споживала теплову енергію».

Згідно ст.205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Однак позивачем не доведено, що відповідачка взагалі була обізнана про надання їй послуг з постачання теплової енергії, за які вона мала сплачувати кошти. Позивачем не надано підтвердження здійснення відповідачкою дій, направлених на укладення договору на постачання теплової енергії, а також не наведено з її сторони будь-яких дій, які б свідчили про наявність між сторонами договірних відносин (оплата послуг, звернення відповідачки щодо оформлення на неї особистого рахунку тощо).

За таких умов суд вважає, що позивачем не доведено факту виникнення між сторонами договірних відносин, за якими у сторін виникали б права та обов`язки, зокрема у відповідачки обов`язок оплати.

В силу ст.509ЦК України зобов`язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана здійснити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, виплатити гроші та ін.) або утриматися від певної дії, а кредитор від боржника має право вимагати від боржника виконання його зобов`язання.

Вище приведені обставини та факти у їх сукупності надають суду можливість зробити висновок про те, що в ході судового розгляду справи представником позивача не було доведені ті обставини, на які він посилався як на підстави своїх вимог.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут - Енергія» задоволенню не підлягають, а тому судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 12, 81, 141, 263, 265, 280-289 ЦПК України, ст.ст. 16, 13, 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Енергія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене сторонами до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Р. Феняк

09.02.2022