Рішення № 103305769, 15.02.2022, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/8846/20

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2022 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого – судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Скрутень Х.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові заяву третіх осіб: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №461/8846/20 за позовом

Позивач - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області

(79041, м. Львів, вул. Героїв УПА, 73, ЄДРПОУ 41322361)

до

Відповідач - Головне управління Держпраці у Львівській області

(79005, м. Львів, пл. Міцкевича, 8, ЄДПРОУ 39778297),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

Комунальне підприємство «Львівська 1-а міська клінічна лікарня імені Князя Лева»

(79019, м. Львів, вул. Ужгородська, 1),

ОСОБА_1

( АДРЕСА_1 )

ОСОБА_2

( АДРЕСА_1 )

про скасування Акта спеціального розслідування гострого професійного захворювання,

встановив:

Суть заяви та дані про особу, яка її заявила, суть питання, яке вирішується судом.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №461/8846/20 за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області до Головного управління Держпраці у Львівській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство «Львівська 1-а міська клінічна лікарня імені Князя Лева», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування Акта спеціального розслідування гострого професійного захворювання, в якій просять ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з позивача Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Львівській області солідарно в користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судові витрати в сумі 9620,00 гривень.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд не вбачає необхідності викликати сторони в судове засідання для вирішення питання щодо ухвалення додаткового рішення, оскільки мотиви суду стосовно позовних вимог, підстав та предмету позову у справі наведені у повному тексті рішення суду, а додаткове рішення стосується виключно розподілу судових витрат, порядок розподілу яких чітко визначений законом.

Фактичні обставини встановлені судом, мотиви та висновки суду, а також положення закону, якими керувався суд, постановляючи додаткове рішення.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова у цивільній справі за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області до Головного управління Держпраці у Львівській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство «Львівська 1-а міська клінічна лікарня імені Князя Лева», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування Акта спеціального розслідування гострого професійного захворювання, в задоволені позову відмовлено.

Згідно п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.12 ст.141 ЦПК України, судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Як вбачається із долучених до матеріалів справи письмових пояснень, а також безпосередньо із судового рішення ухваленого судом за результатами розгляду справи, треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також їх представник заперечували заявлені позовні вимоги.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Пунктом 4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом ст.26, ч.1 вказаного Закону, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до ч.1 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.

Згідно ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Наведене відповідає правовому висновку зробленого Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Наведене відповідає правовому висновку викладеному у постанові Верховного Суду від 15.04.2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц.

Судом встановлено, що 03 березня 2021 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Адвокатським бюро «Андрія Варави «МЕД – АДВОКАТ» укладено Договір про надання правової допомоги №36/ФО/2020-1.

На виконання вищевказаного Договору, адвокатом ОСОБА_3 була надана професійна правнича (правова) допомога ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зміст, обсяг та вартість якої визначені в наступних документах:

1)Звіт повіреного (Акт про виконанні роботи) №36/ФО/2020-1-1/зв за Договором про надання правової допомоги №36/ФО/2020-1 від 03 березня 2021 року (за період 03.03.2021 року – 18.03.2021 року);

2)Звіт повіреного (Акт про виконанні роботи) №36/ФО/2020-1-2/зв за Договором про надання правової допомоги №36/ФО/2020-1 від 03 березня 2021 року, із змінами, внесеними Договором №36/ФО/2020-2 від 30 грудня 2021 (за період: 18.03.2021 року – 03.02.2022 року)

Згідно «Звіту повіреного (Акту про виконанні роботи) №36/ФО/2020-1-1/зв від 18.03.2021 року» Витрати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 склали: 1200,00 грн., без ПДВ, гонорару, який був сплачений ними Адвокатському бюро «Андрія Варави «МЕД – АДВОКАТ», що підтверджується квитанцією №0.0.2059053450.1, код квитанції 9226-9619-8594-2532, дата валютування 19.03.2021 року.

Згідно «Звіту повіреного (Акту про виконанні роботи) №36/ФО/2020-1-2/зв від 03.02.2022 року» витрати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 склали:

-7300,00 гривень, без ПДВ, гонорару, який був сплачений ними Адвокатському бюро «Андрія Варави» «МЕД – АДВОКАТ» згідно квитанції 9251-7352-4896-2202, дата валютування 22.11.2021 року;

-1120,00 гривень, без ПДВ, фактичних витрат по виготовленню копій документів, які були сплачені ними фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 .

Відтак, загальна сума витрат складає: 1200,00 + 7300,00 + 1120,00 = 9620,00 гривень.

Суд вважає, що визначена адвокатом сума гонорару є обґрунтованою, такою, що відповідає складності справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, обсягом, наданих адвокатом послуг, у зв`язку з чим вказана сума підлягає відшкодуванню в повному розмірі кожному з третіх осіб порівну. Також, суд вважає що понесені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 витрати на виготовлення копій документів, пов`язанні з розглядом справи та понесенні ними у зв`язку із заявленими позовними вимогами позивача - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Львівській області.

Враховуючи те, що в задоволенні позову відмолено, при ухваленні рішення не було вирішено питання про стягнення з позивача судових витрат на правову допомогу третіх осіб, ними до закінчення розгляду справи було надано попередній розрахунок суми судових витрат які вони очікували понести у зв`язку з розглядом даної справи, треті особи належним чином підтвердили та обґрунтували понесені судові витрати, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для стягнення з позивача на користь третіх осіб судових витрат у справі, які становлять 9620,00 грн. в рівних частинах, тобто по 4810,00 гривень на користь кожного.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Заяву третіх осіб: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №461/8846/20 за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області до Головного управління Держпраці у Львівській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство «Львівська 1-а міська клінічна лікарня імені Князя Лева», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування Акта спеціального розслідування гострого професійного захворювання – задовольнити.

Ухвалити у цивільній справі №461/8846/20 за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області до Головного управління Держпраці у Львівській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство «Львівська 1-а міська клінічна лікарня імені Князя Лева», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування Акта спеціального розслідування гострого професійного захворювання додаткове рішення.

Стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області (79041, м. Львів, вул. Героїв УПА, 73 корпус 8, ЄДРПОУ 41322361) на користь ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження: 80364, Львівська обл., Жовківський р-н., с. Великий Дорошів; паспорт громадянина України: № НОМЕР_1 , виданий 14.07.2020 року, орган видачі 4628; дійсний до 14.07.2030 р.; РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місце народження: 80364, Львівська обл.,.-Жовківський р-н., с. Великий Дорошів; паспорт громадянина України: № НОМЕР_3 , виданий 21.03.2019 року, орган видачі 4628; дійсний до 21.03.2023 р.; РНОКПП: НОМЕР_4 ; місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати в сумі 9620,00 гривень, тобто по 4810,00 гривень на користь кожного.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому додаткове рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому додаткового рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області (79041, м. Львів, вул. Героїв УПА, 73, ЄДРПОУ 41322361).

Відповідач - Головного управління Держпраці у Львівській області (79005, м. Львів, пл. Міцкевича, 8, ЄДПРОУ 39778297).

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

Комунальне підприємство «Львівська 1-а міська клінічна лікарня імені Князя Лева» (79019, м. Львів, вул. Ужгородська, 1);

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 );

ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ).

Головуючий суддя Стрельбицький В.В.