Постанова № 103302625, 28.01.2022, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/1899/21

Номер провадження 3/373/6/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2022 року м. Переяслав

Суддя Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області Хасанова В. В., за участю особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , захисника – адвоката Цьоми Р.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 183-1 КУпАП відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , інваліда III групи, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 допустив несплату аліментів на утримання дітей, що призвело до виникнення заборгованості по сплаті аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документу до примусового виконання.

Такі дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.1 ст.183-1 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що дійсно, факти, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, мають місце. Погодився, що аліменти він не платив. Спростувань на підтвердження факту несплати аліментів не надав.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Цьома Р.А. в суді зазначив, що ОСОБА_1 встановлено інвалідність ІІІ групи, а отже він не може працювати, тому і виникла заборгованість по сплаті аліментів, які він не має змоги сплатити.

Крім особистих пояснень факт вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення підтверджується даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення № №65047698 від 15 червня 2021 року; копією судового наказу від 07.05.2020 в справі №572/739/20; копією постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.04.2021, ВП №650476984; розрахунком заборгованості від 01.06.2021 за №112204, іншими матеріалами справи.

Доводи захисника про те, що оскільки ОСОБА_1 за станом здоров`я не має можливості як працювати, так працевлаштуватись, а отже і сплачувати аліменти, не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.

Одним з основних нормативних актів, спрямованих на соціальний захист інвалідів в Україні, є Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року (надалі – Закон).

Відповідно до статті 1 Закону інваліди в Україні володіють усією повнотою соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод, закріплених Конституцією України, законами України та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Дискримінація за ознакою інвалідності забороняється законом, тобто роботодавець не вправі відмовити інвалідові в укладенні трудового договору з мотивів інвалідності, крім випадків, коли ця робота протипоказана йому за станом здоров`я.

Задля реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується згідно зі статтею 17 Закону право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Обсяги та види реабілітаційних заходів з конкретизацією трудових рекомендацій, методи та строки їх здійснення, засоби реабілітації визначено індивідуальною програмою медичної, соціально-трудової реабілітації та адаптації інваліда.

Так, згідно з висновком про умови і характер праці за результатами огляду медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_1 від 25 січня 2022 року, а також відповідно до Індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю – ОСОБА_1 № 62, останньому протипоказана важка фізична праця, яка потребує участі обох верхніх кінцівок, утримання дрібних предметів, а також робота, що потребує бінокулярного зору.

Отже, протипоказань до трудової діяльності ОСОБА_1 за висновком МСЕК не встановлено.

При накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника та ступінь вини.

Обставин, які б пом`якшували чи обтяжували відповідальність ОСОБА_1 за наслідками розгляду справи не встановлено.

Враховуючи наведене, вважаю за можливе піддати його адміністративному стягненню у вигляді суспільно корисних робіт на строк 120 годин.

Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП, з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, підлягає стягненню судовий збір у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 40-1, ч.1 ст. 183-1, 283, 284 КУпАП України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді суспільно корисних робіт на строк сто двадцять годин.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок на рахунок № UA908999980313111256000026001; код 22030106; код ЄДРПОУ 37993783; отримувач ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; банк отримувача Казначейство України (ЕАП).

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя В. В. Хасанова