Рішення № 103300283, 31.01.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

31 січня 2022 року № 820/1645/17

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді - Білової О.В.,

за участю секретаря судового засідання – Гриньків В.О.,

за участю представників: позивача – Демського В.Ю., відповідача – Садієва Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОММЕТСПЛАВ" (вул. Клочківська, буд. 368, м. Харків, 61051, код ЄДРПОУ 25611992) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ ВП 43983495) про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОММЕТСПЛАВ" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просило суд скасувати податкові повідомлення - рішення від 18.04.2017 року № 0000931411 про збільшення ТОВ "ПРОММЕТСПЛАВ" суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 1709100,00 грн, в тому числі 1139400,00 грн за основним платежем та 569700,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями та № 0000941411 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1899000,00 грн, в тому числі 1266000,00 грн за основним платежем та 633000,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2017 року було відкрито провадження в адміністративній справі за вказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення – рішення були прийняті на підставі акту перевірки від 31.03.2017 № 2172/20-40-14-01-08/25611992 «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Промметсплав» (податковий номер 25611992) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2016, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2016», висновки якого позивач вважає безпідставними та необґрунтованими. Зазначає, що реальність здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ «Грейтпот ТЗ» повністю підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів, а узагальнена податкова інформація від 09.03.2016 р. №119/20-40-14-08-12/39984058, складена фахівцем Головного управління ДФС у Харківській області, і викладені в ній висновки не можуть бути належними та допустимими доказами неправомірності віднесення позивачем сум до валових витрат та до податкового кредиту по взаємовідносинам із таким контрагентом в розумінні ст. 70 КАС України, оскільки така узагальнена податкова інформація не є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Зазначає, що Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Відповідач не погодився з позовними вимогами та надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з тих підстав, що в ході перевірки правомірно зроблено висновки про порушення позивачем норм податкового законодавства України, оскільки при здійсненні перевірки позивача у податкового органу в користуванні була узагальнена податкова інформація щодо ТОВ «Грейтопт ТЗ» від 09.03.2016 р. №119/20-40-14-08-12/39984058, складена фахівцем Головного управління ДФС у Харківській області, згідно якої відсутня інформація про транспортування (наявність власних або орендованих транспортних засобів, визначення перевізника, вантажовідправника, вантажоотримувача, відомостей про маршрут, посередників у транспортуванні); відсутня інформація про власні або орендовані фонди, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. При цьому, ТОВ «Грейтопт ТЗ» відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних не здійснювало придбання вищезазначених послуг у інших контрагентів в січні 2016 року, відтак вбачається неможливість виконання ТОВ «Грейтопт ТЗ» оформлених господарських операцій наявними та залученими трудовими ресурсами. Відповідач вказує, що автомобільним перевізником, замовником та вантажовідправником згідно наданих до перевірки ТТН є підприємство ТОВ «Грейтопт ТЗ», у якого фактично не обліковуються будь-які транспортні засоби, в ТТН відсутня інформація про вантажно-розвантажувальні роботи, про отримання водієм ТМЦ та передачу його директору ТОВ «Промметсплав», а пункт навантаження не відповідає адресі місця знаходження ТОВ «ГРЕЙТОПТ ТЗ» (вул. Новожанівська, 1, адреса контрагента - вул. Малиновського, 3). Крім того, сертифікати якості, що підтверджують відповідність хімічного складу сировини саме показникам алюмінію первинного АО ГОСТ 11069-2001 та алюмінію вторинного АВ 97 ГОСТ 295-98 та пояснень їх відсутності позивачем до перевірки не надано. Також при дослідженні ланцюга постачання згідно зареєстрованих податкових накладних у січні 2016 року підприємством ТОВ «Грейтопт ТЗ» реалізовано товари (роботи, послуги), відмінні від придбаних, що ставить під сумнів реальність господарських операцій. Відповідач також посилався на відкриття кримінального провадження № 12016220000001046 від 30.09.2016 за ч. 5 ст. 191 КК України, за фактом заволодіння бюджетними грошовими коштами службовими особами ТОВ «ПАМ ХАУС» та ТОВ «Альтеп», в якому фігурує ТОВ «Грейтопт ТЗ» як підприємство з ознаками фіктивності.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2017 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОММЕТСПЛАВ" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено в повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення - рішення від 18.04.2017 № 0000931411 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "ПРОММЕТСПЛАВ" суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 1709100, 00 грн (один мільйон сімсот дев`ять тисяч сто гривень), в тому числі 1139400,00 грн (один мільйон сто тридцять дев`ять тисяч чотириста гривень) за основним платежем та 569700,00 грн (п`ятсот шістдесят дев`ять тисяч сімсот гривень) за штрафними (фінансовими) санкціями. Скасовано податкове повідомлення - рішення від 18.04.2017 № 0000941411 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "ПРОММЕТСПЛАВ" суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1899000,00 грн (один мільйон вісімсот дев`яносто дев`ять тисяч гривень), в тому числі 1266000,00 грн (один мільйон двісті шістдесят шість тисяч гривень) за основним платежем та 633000,00 грн (шістсот тридцять три тисячі гривень) за штрафними (фінансовими) санкціями.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2017 - залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 17.09.2021 касаційну скаргу відповідача задоволено частково, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду І інстанції.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Біловій О.В.

Ухвалою судді від 18.10.2021 прийнято справу до розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОММЕТСПЛАВ" докази наявності у контрагента ТОВ «Грейтопт ТЗ» достатніх та необхідних основних засобів, трудових ресурсів для виконання умов договору, докази на підтвердження транспортування придбаного позивачем товару, а також докази його подальшого використання у власній господарській діяльності.

Направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд зазначив, що «Судами під час розгляду справи не надано належної правової оцінки зазначеним доводам скаржника, зокрема, суди залишили поза увагою та не встановили, чи наявні у контрагента достатні та необхідні основні засоби, трудові ресурси для виконання умов зазначеного договору. Суди не дослідили можливість здійснення господарських операцій з урахуванням часу, місцезнаходження майна, обсягу матеріальних ресурсів, управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, тощо. Не з`ясували, яким чином та якими силами здійснювалося транспортування придбаного платником товару. Крім того, із наданих платником документів неможливо встановити, що саме придбаний у ТОВ «Грейтопт ТЗ» товар у подальшому використовувався платником у своїй господарській діяльності та був реалізований Товариством іншим суб`єктам господарювання.

За таких обставин, колегія суддів Касаційного адміністративного суду дійшла висновку, що внаслідок неповного з`ясування обставин справи суди попередніх інстанцій дійшли передчасного та такого, що не ґрунтується на матеріалах справи висновку про наявність підстав для задоволення позову, не забезпечили повного і всебічно з`ясування обставин в адміністративній справі, не вжили визначених законом заходів, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи…

Під час нового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене у цій постанові і відповідно до положень частини четвертої статті 9 КАС України вжити визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, запропонувати сторонам надати докази на підтвердження їх доводів та заперечень тощо».

Відповідно до ч. 5 ст. 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Відтак, суд розглядає справу з урахуванням висновків і мотивів, зроблених та викладених Верховним Судом у даній справі.

Протокольною ухвалою суду від 15.11.2021 замінено відповідача ГУ ДФС у Харківській області на правонаступника ГУ ДПС у Харківській області.

Протокольною ухвалою суду від 13.12.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду від 20.12.2021 відмовлено позивачу в призначенні судово-економічної експертизи.

Протокольною ухвалою суду від 22.12.2021 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача Демський В.Ю. - підтримав позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що реальність здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ «Грейтпот ТЗ» повністю підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів, а узагальнена податкова інформація від 09.03.2016 р. №119/20-40-14-08-12/39984058, складена фахівцем Головного управління ДФС у Харківській області, і викладені в ній висновки не можуть бути належними та допустимими доказами неправомірності віднесення позивачем сум до валових витрат та до податкового кредиту по взаємовідносинам із таким контрагентом в розумінні ст. 70 КАС України. Вказав, що правомірність формування показників податкового обліку позивача за спірний період підтверджені висновком експерта за результатами проведення економічної експертизи від 14.01.2022, проведеної на замовлення ТОВ "ПРОММЕТСПЛАВ".

Представник відповідача Садієв Н.А. - в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем не спростовані аргументи податкового органу щодо неможливості здійснення господарських операцій саме з його контрагентом ТОВ "Грейтопт ТЗ", отримання товару саме від цього контрагента не є підтвердженим, тому висновки акту перевірки про порушення позивачем норм податкового законодавства України є обґрунтованими.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи встановив такі обставини.

ТОВ "ПРОММЕТСПЛАВ" зареєстроване як юридична особа 22.06.1998, на момент виникнення спірних правовідносин перебувало на обліку в Центральній ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області, мало статус платника ПДВ відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 14.07.1999 № 28281895.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснює такі види діяльності за КВЕД: 24.42 виробництво алюмінію (основний), 24.44 виробництво міді, 46.77 оптова торгівля відходами та брухтом, 46.90 неспеціалізована оптова торгівля, 38.32 відновлення відсортованих відходів.

ТОВ “Промметсплав” має ліцензію на діяльність: заготівля, переробка, металургійна переробка металобрухту кольорових металів, серія АБ №548770 від 03.08.2010 року, видана Міністерством промислової політики України, термін дії - не обмежений.

Позивач також має свідоцтво Міністерства економічного розвитку і торгівлі України ГОМС ТОВ "Науково - Дослідний інститут "Сінтеко", щодо атестації власної аналітичної лабораторії на проведення вимірювань. Власна лабораторія спектрального аналізу підприємства акредитована та внесена до реєстру Міністерства промислової політики України за №06544-2-4-24/2 ГОМС від 14.01.2010 (термін дії до 31 грудня 2018 року) та має Сертифікат відповідності стандарту ІSО 9001:2008, ІSО 9001:2015.

Місцем здійснення господарської діяльності позивача є офісні та виробничі приміщення, які знаходяться за адресами: м. Харків, вул. Залютинська, 6 та м. Харків вул. Клочківська, буд. 368, що підтверджується копіями відповідних договорів оренди: №2006-н від 28.11.2005 з регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області, № 2007-н від 28.11.2005 з регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області, № 2884-н від 14.09.2006 з регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області, №26/28-09 від 28.09.2006 з Державним підприємством "Харківській механічний завод", №28/28-09 від 28.09.2006 з Державним підприємством "Харківській механічний завод".

На підставі направлень від 13.03.2017 р. №1231, №1232, №1233, виданих Головним управлінням ДФС у Харківській області, Орєховою Світланою Михайлівною – головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників основних галузей економіки управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області, Кравчук Мариною Анатоліївною – головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників основних галузей економіки управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області, Макарущенко Ольгою Анатоліївною - головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок трансфертного ціноутворення управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області, на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.75, ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних документальних перевірок суб`єктів господарювання та наказу ГУ ДФС у Харківській області від 01.03.2017 №739, проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Промметсплав» з питань дотримання вимог податкового законодавств за період з 01.01.2015 по 31.12.2016, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2016, за результатами якої складено акт перевірки від 31.03.2017 № 2172/20-40-14-01-08/25611992 «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Промметсплав» (податковий номер 25611992) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2016, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2016» (далі по тексту – акт перевірки).

Згідно висновків вказаного акту були встановлені такі порушення:

1. внаслідок невірного визначення позивачем фінансового результату та в порушення п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України встановлено заниження податку, що підлягає сплаті, на загальну суму 1139400 грн, в тому числі за 1 квартал 2016 року на суму 1139400 грн;

2. п.п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), внаслідок чого ТОВ «Промметсплав» занижено ПДВ до сплати на загальну суму 1266000 грн, в тому числі за січень 2016 року на суму 59995 грн, за лютий 2016 року на суму 595396 грн, за березень 2016року на суму 610609 грн.

Не погодившись із висновками акту перевірки, позивач надіслав до відповідача письмові заперечення № 238 від 03.04.2017, на які ГУ ДФС надала відповідь від 12.04.2017 № 3912/10/20-40-14-01-17 «Про розгляд заперечення», якою висновки акту залишені без змін, а заперечення ТОВ «Промметсплав» визнані такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 18.04.2017:

- № 0000931411 - про збільшення ТОВ "Промметсплав" грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 1709100, 00 грн, в тому числі 1139400,00 грн за основним платежем та 569700,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями та

- № 0000941411 - про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1899000,00 грн, в тому числі 1266000, 00 грн за основним платежем та 633000,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Фактичною підставою прийняття спірних податкових повідомлень-рішень є непідтвердження в ході перевірки реальності здійснення господарських операцій контрагентом позивача - ТОВ "Грейтопт ТЗ".

Як вбачається з акту перевірки та підтверджується матеріалами страви, у перевіряємому періоді ТОВ "Промметсплав" (покупець) та ТОВ "Грейтопт ТЗ" (постачальник) укладено договір поставки № 06012016 від 04.01.2016.

Обставини реєстрації ТОВ "Грейтопт ТЗ" як юридичної особи та платника ПДВ сторонами не заперечуються.

Згідно відомостей з ЄДРПОУ станом на 07.09.2015 видами діяльності ТОВ "Грейтопт ТЗ" є: 46.19 - діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (основна); 43.29 -інші будівельно – монтажні роботи; 43.91 - покрівельні роботи; 46.49 - оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля; 52.29 - інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 70.22 - консультування з питань комерційної діяльності й керування; 71.12 - діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 74.10 - спеціалізована діяльність із дизайну.

Відповідно до умов договору поставки № 06012016 від 04.01.2016 постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти й оплатити продукцію виробничо - технічного призначення, а саме – алюміній вторинний АВ 97 ГОСТ 295-98 та алюміній первинний А0 ГОСТ 11069-2001. Асортимент, кількість та ціна зазначаються у видаткових накладних на товар, які є невід`ємною частиною договору (п. 1.1 договору).

Загальна сума Договору складається визначається на підставі загальної вартості товару, вказаного у видаткових накладних, які є його невід`ємною частиною (п. 1.2.)

Згідно з п. 1.3 договору якість товару повинна відповідати державним стандартам, технічним умовам, санітарним нормам і правилам, що діють в Україні на момент відвантаження товару.

Поставка товару здійснюється на умовах FCA - м. Харків, вул. Залютинська, 6, у відповідності з правилами Інкотермс в редакції 2010 року (п. 3.1).

Згідно з умовами п. 8.1 договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2016 року.

Відповідно до вказаного договору оформлені видаткові накладні, копії яких надавалися в ході перевірки та долучені до матеріалів справи, а саме:

- №вн-00004 від 28.01.2016 на 228000,00 грн; №вн-00003 від 28.01.2016 на 228000,00 грн.; №вн-00002 від 28.01.2016 на 228000,00 грн; №вн-00001 від 28.01.2016 на 270000,00 грн; №вн-00006 від 27.01.2016 на 228000,00 грн; №вн-00005 від 27.01.2016 на 228000,00 грн; №вн-00004 від 27.01.2016 на 270000,00 грн; №вн-00003 від 27.01.2016 на 270000,00 грн; №вн-00004 від 26.01.2016 на 228000,00 грн; №вн-00003 від 26.01.2016 на 228000,00 грн; №вн-00002 від 26.01.2016 на 228000,00 грн; №вн-00006 від 25.01.2016 на 228000,00 грн; №вн-00005 від 25.01.2016 на 228000,00 грн; №вн-00004 від 25.01.2016 на 270000,00 грн; №вн-00003 від 25.01.2016 на 270000,00 грн; №вн-00009 від 22.01.2016 на 228000,00 грн; №вн-00008 від 22.01.2016 на 228000,00 грн; №вн-00007 від 22.01.2016 на 270000,00 грн; №вн-00006 від 22.01.2016 на 270000,00 грн; №вн-00005 від 15.01.2016 на 270000,00 грн; №вн-00004 від 15.01.2016 на 270000,00 грн; №вн-00003 від 15.01.2016 на 270000,00 грн; №вн-00002 від 15.01.2016 на 270000,00 грн; №вн-00005 від 14.01.2016 на 270000,00 грн; №вн-00004 від 14.01.2016 на 270000,00 грн; №вн-00003 від 14.01.2016 на 270000,00 грн; №вн-00002 від 14.01.2016 на 270000,00 грн; №вн-00002 від 08.01.2016 на 270000,00 грн; №вн-00001 від 08.01.2016 на 270000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, за датами складення видаткових накладних контрагентом позивача ТОВ "Грейтопт ТЗ" були виписані та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні (суми ПДВ за якими включені до складу податкового кредиту) на такі ж суми, які зазначені у видаткових накладних, що встановлено в ході проведеної перевірки та відображено в акті перевірки, а також підтверджується копією витягу з Єдиного реєстру податкових накладних №12874 від 20.04.2017.

На отримання товарно-матеріальних цінностей були оформлені довіреності №3 від 08.01.2016, №33 від 22.01.2016.

На підтвердження оплати товару позивачем в ході проведення перевірки надані копії платіжних доручень всього на суму 2200000,00 грн: №9021 від 06.04.2016 на 200000,00 грн; №704 від 16.03.2016 на 500000,00 грн; № 615 від18.02.2016 на 500000,00 грн; №580 від 09.02.2016 на 245000,00 грн; №578 від 09.02.2016 на 220000,00 грн; №579 від 09.02.2016 на 260000,00 грн; №577 від 09.02.2016 на 275000,00 грн, які не підтверджують відсутність заборгованості в повному обсязі, проте бухгалтерською довідкою ТОВ "Промметсплав" та оборотно-сальдовою відомістю за 2016 рік по рахунку 361 позивач фіксує повне погашення заборгованості на загальну суму оформлених поставок від ТОВ «Грейтопт ТЗ» в розмірі 7596000,00 грн.

Позивачем також в ході проведення перевірки та до суду надані копії сертифікатів якості товару, виданих ТОВ «Грейтопт ТЗ» для ТОВ "Промметсплав", а також товарно-транспортних накладних, в яких замовником та перевізником зазначено ТОВ «Грейтопт ТЗ», місцем навантаження товару – м. Харків, вул. Новожанівська, 1, маса вантажу – 5 тон, відомості про упаковку та вантажно-розвантажувальні роботи відсутні, а саме: ТТН №4 від 28.01.2016 на 228000,00 грн.; ТТН №3 від 28.01.2016 на 228000,00 грн; ТТН №2 від 28.01.2016 на 228000,00 грн; ТТН №1 від 28.01.2016 на 270000,00 грн; ТТН №6 від 27.01.2016 на 228000,00 грн; ТТН №5 від 27.01.2016 на 228000,00 грн; ТТН №4 від 27.01.2016 на 270000,00 грн; ТТН №3 від 27.01.2016 на 270000,00 грн; ТТН №4 від 26.01.2016 на 228000,00 грн; ТТН №3 від 26.01.2016 на 228000,00 грн; ТТН №2 від 26.01.2016 на 228000,00 грн; ТТН №1 від 26.01.2016 на 270000,00 грн; ТТН №6 від 25.01.2016 на 228000,00 грн; ТТН №5 від 25.01.2016 на 228000,00 грн; ТТН №4 від 25.01.2016 на 270000,00 грн; ТТН №3 від 25.01.2016 на 270000,00 грн; ТТН №9 від 22.01.2016 на 228000,00 грн; ТТН №8 від 22.01.2016 на 228000,00 грн; ТТН №7 від 22.01.2016 на 270000,00 грн; ТТН №6 від 22.01.2016 на 270000,00 грн; ТТН №5 від 15.01.2016 на 270000,00 грн; ТТН №4 від 15.01.2016 на 270000,00 грн; ТТН №3 від 15.01.2016 на 270000,00 грн; ТТН №2 від 15.01.2016 на 270000,00 грн; ТТН №5 від 14.01.2016 на 270000,00 грн; ТТН №4 від 14.01.2016 на 270000,00 грн.; ТТН №3 від 14.01.2016 на 270000,00 грн; ТТН №2 від 14.01.2016 на 270000,00 грн; ТТН №2 від 08.01.2016 на 270000,00 грн; ТТН №1 від 08.01.2016 на 270000,00 грн.

Сторонами на заперечується, що алюміній вторинний АВ 97 ГОСТ 295-98 та алюміній первинний А0 ГОСТ 11069-2001 оприбутковано позивачем по рахунку 201, що відповідає даним копій складських накладних, протоколів перевірки зразків товару (хімічний аналіз товару) за період січень 2016 року, матеріального звіту по складу за період січень, лютий, березень 2016 року.

В подальшому позивачем зазначений алюміній перероблений, що підтверджується накладними-вимогами на відпуск, на внутрішнє переміщення із складу до цеху сировини, матеріалів (форма м-11), звітів начальника виробництва про виробництво готової продукції за період січень, лютий, березень 2016р.

Факт подальшої реалізації виготовленої продукції позивач підтверджує копіями: договорів на поставку алюмінієвого сплаву на адресу ПАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь", ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", ТОВ "Торгова група "Альянс", ТОВ "Автопривід", ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат", ТОВ "Навігатор", ТОВ "Світанок", ТОВ "Аліт", ТОВ "Біол", ТОВ "Проліс"; податкових накладних; видаткових накладних та рахунків-фактур; товарно-транспортних накладних; довіреностей на отримання ТМЦ; сертифікатів якості готової продукції та оборотно - сальдовою відомістю по рахунку 361 за 2016 р.

На підтвердження наявності трудових ресурсів та кваліфікованого штату працівників у ТОВ "Промметсплав" до матеріалів справи долучено копії: штатного розкладу, посадової інструкції комерційного директора, посвідчень працівників, а саме: плавильників металу, газорізальник, машиніст крану, водій автонавантажувача, електриків, зварників, стропальників, адміністраторів технічного персоналу, начальника виробництва, директора всього – 16 осіб. Вантажники у штаті підприємства – позивача відсутні.

Надаючи правову оцінку правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, суд виходить з такого.

Спірні правовідносини регулюються приписами Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Кодексу.

Так, доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів.

Таким чином, формування витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування за звітний податковий період, починаючи з 1 січня 2015 року, здійснюється виходячи з національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Суд зазначає, що згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію, а в свою чергу господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ст.3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при обчисленні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.

Відповідно до ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

Згідно з п. 14.1.181 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст.201 цього Кодексу.

За змістом наведених правових норм, податковий кредит для визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 17.09.2021 у даній справі, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту/витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податку та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

При цьому, Верховний Суд зазначив, що кожна з вказаних вище обставин не може бути самостійним та беззаперечним свідченням (доказом) відсутності реального характеру господарських операцій, проте наявність таких обставин в сукупності, що має бути встановлено судом, може свідчити на користь висновку про неможливість фактичного проведення (вчинення) господарських операцій.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Норми аналогічного змісту містить Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення №168/704).

Пунктом 2.4 Положення №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.16 Положення №168/704, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Верховний Суд в Постанові від 17.09.2021 у даній справі зазначив, що «при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог статті 77 КАС України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу».

Як вбачається з матеріалів справи, в Акті перевірки контролюючий орган, зокрема, зазначив, що ТОВ «Грейтопт ТЗ» здійснює діяльність, спрямовану на надання податкової вигоди третім особам. Відповідач наголосив на тому, що у ТОВ «Грейтопт ТЗ» відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності, зокрема, необхідна кількість управлінського та технічного персоналу, складські приміщення, оборотні кошти, виробничі активи, транспортні засоби тощо. При цьому, будь-які послуги із залучення третіх осіб, оренди складських приміщень тощо у спірному періоді ТОВ «Грейтопт ТЗ» не придбавались. Також контролюючий орган вказав, що у наданих позивачем товарно-транспортних накладних автомобільним перевізником зазначено ТОВ «Грейтопт ТЗ» при цьому, у контрагента відсутні транспортні засоби для здійснення поставки товару. Пункт навантаження товару не відповідає адресі місцезнаходження ТОВ «Грейтопт ТЗ», при цьому жодні докази наявності у контрагента власних або орендованих складських приміщень за відповідною адресою у матеріалах справи відсутні. Крім того ГУ ДФС у Харківській області наголошує на тому, що у спірному періоді ТОВ «Грейтопт ТЗ» реалізовувало товари відмінні від тих, що ним придбавались.

Також контролюючий орган послався на наявність кримінального провадження №12016220000001046 від 30.09.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України, в рамках якого, зокрема, встановлено, що ТОВ «Грейтопт ТЗ» має ознаки фіктивності.

Надіючи оцінку доводам відповідача, на виконання вказівок Верховного Суду, суд вважає за необхідне дослідити зміст товарно-транспортних накладних на предмет підтвердження\непідтвердження ними реальності оформлених сторонами господарських операцій, оскільки саме ТТН та зазначені в них дані є основним документом, що підтверджує факт перевезення товару на виконання договору поставки та є невід`ємною частиною документального оформлення господарської операції поставки у випадку, коли таке перевезення обумовлене змістом договору поставки.

З огляду на зазначене, суд не бере до уваги посилання позивача на те, що товарно-транспортні накладні не є первинними документами.

У спірних правовідносинах постачання товару здійснювалося на умовах FCA м. Харків, вул. Залютинська, 6, у відповідності з правилами Інкотермс в редакції 2010 року, транспортування товару здійснювалось за рахунок та силами продавця ТОВ «ГРЕЙОПТ ТЗ».

Відтак, договір та визначені ним умови поставки, з огляду на місце поставки товару та місцезнаходження позивача передбачали перевезення товару.

Досліджуючи вказані обставини під час нового розгляду, суд встановив, що до перевірки надано товарно-транспортні накладні щодо перевезення алюмінію первинного АО ГОСТ 11069-2001 та алюмінію вторинного AB 97 ГОСТ 295-98 від ТОВ «ГРЕЙТОПТ ТЗ» до TOB «ПРОММЕТСПЛАВ» всього у кількості 150 тон.

Автомобільним перевізником, замовником та вантажовідправником згідно з наданими товарно-транспортними накладними є ТОВ «ГРЕЙТОПТ ТЗ», у якого фактично не обліковуються будь-які транспортні засоби.

До матеріалів справи представником позивача при новому розгляді справи надані пояснення ТОВ «ГРЕЙОПТ ТЗ», в яких зазначено, що транспортування товару здійснювалося від ТОВ «ГРЕЙОПТ ТЗ» до позивача за рахунок ТОВ «ГРЕЙТОПТ ТЗ» автотранспортом, зазначеним у ТТН.

В той же час, жодних пояснень щодо належності вказаного автотранспорту ТОВ «ГРЕЙОПТ ТЗ» або залучення третіх осіб для здійснення перевезення, укладення договорів оренди транспортних засобів ТОВ «ГРЕЙОПТ ТЗ» позивачу у вказаних поясненнях не повідомило, доказів наявності або залучення такого автотранспорту не надано з посиланням на комерційну таємницю та сплив 1095 днів.

Як вбачається з копій товарно-транспортних накладних, всі перевезення товару «Алюміній первинний» масою брутто 5 тон здійснювалися автомобілем Мерседес, НОМЕР_1 , модель та тип не зазначені, причіп (напівпричіп) не використовувався.

Відповідно до ч. 4 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

З відкритих даних мережі Інтернет за державним номером автомобіля, зазначеним в товарно-транспортних накладних, судом встановлено, що перевезення товару здійснювалось за допомогою автомобіля MERCEDES-BENZ SPRINTER, 2008 року випуску, з 2014 року належить фізичній особі, тип кузова – фургон-рефрижератор, максимальна маса автомобіля – 3500 кг, при цьому маса автомобіля без вантажу складає – 2910 кг (https://ua.carplates.app/number/AX2227EB).

Суд зазначає, що терміном «дозволена максимальна маса» визначається маса спорядженого транспортного засобу з вантажем, водієм і пасажирами, що встановлена технічною характеристикою транспортного засобу як максимально допустима.

Таким чином, максимальна маса автомобіля, що вказаний в наданих позивачем ТТН, як такий, що використовувався для здійснення транспортування алюмінію, не могла перевищувати 3500 кг в цілому, тобто разом з вантажем, водієм і пасажирами.

В той же час, з наданих до матеріалів справи ТТН вбачається, що маса товару при кожному окремому перевезенні складала 5 тон, що в декілька разів перевищує вантажні можливості автомобіля, зазначеного в ТТН. Відтак, перевезення зазначеним автомобілем алюмінію первинного та алюмінію вторинного масою по 5 тон за кожне перевезення не є фактично можливим як таке, що не відповідає технічним характеристикам транспортного засобу.

При цьому, як вбачається з копій ТТН, наданих контрагентом позивача, причіп або напівпричіп при транспортуванні не використовувалися.

Отже, вказані обставини доводять неможливість здійснення перевезень товару, який є предметом договору поставки № 06012016 від 04.01.2016, автомобілем Мерседес, державний номер НОМЕР_1 , що відповідно, свідчить про нереальність здійснених операцій.

Суд також критично ставиться до посилань представника позивача, висловлених в судовому засіданні, щодо здійснення розвантаження товару за допомогою спеціальної електротехнічної навантажувально-розвантажувальної техніки позивача, оскільки відповідно до первинних документів, зокрема договорів, видаткових та податкових накладних, товарно- транспортних накладних, деталізацій руху номенклатури виготовленої продукції в розрізі її видів (в розділі «Надходження»), не вбачається, що вантаж мав відповідне пакування, наявність якого необхідна для вказаного способу розвантаження.

Суд також не бере до уваги посилання представника позивача на пояснення ТОВ «ГРЕЙОПТ ТЗ» (а.с. 52, т. 7), з огляду на те, що жодної інформації та доказів, які б спростовували встановлені податковим органом обставини та зроблені в акті перевірки висновки вказані пояснення не містять.

Ухвалою суду від 18.10.2021 було витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОММЕТСПЛАВ" докази наявності у контрагента ТОВ «Грейтопт ТЗ» достатніх та необхідних основних засобів, трудових ресурсів для виконання умов договору, докази на підтвердження транспортування придбаного позивачем товару, а також докази його подальшого використання у власній господарській діяльності.

Проте, позивачем не надано до суду належних та достатніх доказів наявності у контрагента як власних основних засобів, потужностей та трудових ресурсів, так і доказів залучення до надання послуг з перевезення та навантаження сторонніх суб`єктів господарювання.

Суд зазначає, що відповідачем до матеріалів справи надано звіт за формою 1 ДФ за січень 2016 року, згідно з яким середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період складала 2 осіб, штатна чисельність працівників – 4.

Відповідно до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку ТОВ «ГРЕЙОПТ ТЗ» за 1 квартал 2016 року (а.с. 19, т. 9) на ТОВ «ГРЕЙОПТ ТЗ» у вказаному періоді працювало за трудовими договорами (контрактами) 4 особи, які були всі одночасно звільнені з роботи 15.03.2016, троє з вказаних осіб були прийняті на роботу 20.01.2016. За цивільно-правовими договорами працювало 0 осіб.

Відтак, посилання позивача на той факт, що відповідачем під час перевірки не було враховано факту можливості залучення трудових ресурсів на підставі цивільно-правових договорів спростовуються матеріалами справи.

Відтак, наявні у матеріалах справи докази не доводять можливість та фактичне здійснення позивачем та його контрагентом навантажувально-розвантажувальних робіт.

Щодо місця навантаження товару, судом встановлено, що в ТТН вказана адреса: м. Харків, вул. Новожанівська, 1, яка не є зареєстрованою адресою контрагента позивача. Враховуючи відсутність доказів використання такої адреси як адреси орендованого або власного приміщення ТОВ «ГРЕЙОПТ ТЗ», вказана обставина також свідчить про внесення до ТТН інформації, яка не є підтвердженою документально.

Одночасно, суд зазначає, що відповідно до даних податкової інформації, дослідженої відповідачем під час проведення перевірки, копію якої надано до матеріалів справи, остання податкова декларація з ПДВ ТОВ «ГРЕЙОПТ ТЗ» подана до Західної ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області за січень 2016 року, прийнята 16.02.2016 за №9018292484, до якої надано, зокрема, розшифровку податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5) за січень 2016.

Номенклатура та обсяг реалізованих товарів, наданих робіт та послуг свідчить про фізичну неможливість здійснення такого об`єму господарської діяльності без наявності допоміжних послуг, таких як транспортування, зберігання, сортування, пакування.

При цьому, ТОВ «Грейтопт ТЗ» відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних не здійснювало придбання вищезазначених послуг у інших контрагентів в січні 2016 року.

Відповідно до номенклатури податкових накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, у січні 2016 року встановлено реалізацію товарів (робіт, послуг), відмінних від придбаних товарів (робіт, послуг).

Встановлено відсутність будь-якої інформації про зберігання товарів (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власник складських приміщень/орендодавця), а також інформації про транспортування (наявність власних або орендованих транспортних засобів, визначення перевізника, вантажовідправника, вантажоотримувача, відомостей про маршрут, посередників у транспортуванні).

Згідно зареєстрованих податкових накладних у січні 2016 року контрагентом позивача ТОВ «Грейтопт ТЗ» було придбано в значних обсягах товари, зокрема: продукти харчування (тушка курчат для гриля та барбекю), сало свине морожене хребтове, задня чверть курчат-бройлерів, філе курчат-бройлерів, голова свиняча, шкіра у кусках, підшипник, мобільний телефон NOKIA 225 Dual SIM (яскраво жовтий).

Інформація щодо наявності складських приміщень та транспортних засобів на ТОВ «Грейтопт ТЗ» відсутня, придбання послуг з оренди приміщень та перевезення товарів у січні 2016 року відсутні.

При дослідженні ланцюга постачання, згідно зареєстрованих податкових накладних у січні 2016 року, підприємством ТОВ «Грейтопт ТЗ» реалізовано товари (роботи, послуги), відмінні від придбаних, що ставить під сумнів реальність господарських операцій.

Доказів придбання алюмінію, який був предметом поставки на адресу позивача, а також придбання робіт та послуг з навантаження, розвантаження, транспортування, зберігання, зокрема, в січні 2016 року, до матеріалів справи не надано.

Щодо доводів позову стосовно проведення повної оплати позивачем на користь ТОВ «Грейтопт ТЗ» за договором поставки № 06012016 від 04.01.2016 судом встановлено таке:

1) в акті перевірки зазначено, що згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» дебіторська та кредиторська заборгованість між ТОВ «Грейтопт ТЗ» та ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» відсутня;

2) як вбачається з оборотно-сальдової відомості за 2016 рік по рахунку 631(а.с. 52, т. 3) по контрагенту ТОВ «ГРЕЙОПТ ТЗ» сальдо розрахунків дорівнює 0, тобто заборгованість відсутня;

3) згідно з бухгалтерською довідкою позивача (а.с. 51 т. 3) ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» в січні 2016 року придбав у ТОВ «ГРЕЙОПТ ТЗ» товарно-матеріальні цінності для виготовлення продукції на суму 7596000,00 грн. Заборгованість за закупівельні ТМЦ перед ТОВ «ГРЕЙОПТ ТЗ» станом на 01.01.2017 відсутня.

Однак, належних доказів, які б підтверджували сплату коштів до 01.01.2017 року на адресу ТОВ «ГРЕЙОПТ ТЗ» в сумі 7596000,00 грн до суду не надано.

В матеріалах справи наявні платіжні доручення на суму 2200000 грн.

Посилання представника позивача в судовому засіданні як доказ часткового погашення заборгованості на наданий ним до матеріалів справи договір відступлення права вимоги від 11.05.2017 № 1п/д не може бути взятий до уваги судом, з огляду на те, що вказаний договір укладений після 01.01.2017, а відтак не доводить фактичного виконання договору поставки в частині оплати позивачем в повному обсязі ще до 01.01.2017.

Отже, дані бухгалтерського обліку позивача про відсутність заборгованості станом на 01.01.2017 не відповідають первинним документам, поданим до перевірки та до суду.

Верховний Суд в Постанові від 21.12.2021 у справі № 820/8256/15 зазначив, що «у податковому обліку господарські операції мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її фактичне здійснення. І тільки за повної відсутності таких документів, або у разі, коли такі документи є недостовірними, тобто не відображають реальних подій (господарської операції), податковий кредит може вважатися не підтвердженим.

За умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг), яка призвела до об`єктивної зміни складу активів такого платника, придбання такого товару (робіт, послуг) з метою використання у господарській діяльності, наявності первинних документів, які підтверджують господарські операції, платник податку має право на віднесення податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

При цьому, висновок про відсутність факту здійснення господарських операцій може ґрунтуватися лише на встановлених обставинах щодо повної відсутності відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, або у разі, коли такі документи є недостовірними, тобто не відображають реальних подій (господарської операції)».

Також Верховний Суд в Постанові від 28.01.2022 у справі № 818/398/17 зробив висновки, що «правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за наявності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити також підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку».

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням зазначених висновків Верховного Суду, суд вважає, що встановлені судом в ході розгляду справи обставини є достатніми для того, щоб вважати реальність господарських операцій позивача з ТОВ «ГРЕЙОПТ ТЗ» не доведеними.

В подальшому придбаний товар було використано позивачем при організації власної господарської діяльності, а саме використано у виробництві марочних алюмінієвих сплавів, що підтверджується копіями: паспортів плавок (щодо списання матеріалів до виробництва у піч та вихід готової продукції алюмінієвого сплаву); накладних-вимог на переміщення зі складу в цех та оприбуткування вже готової продукції внутрішнє переміщення матеріалів (форма м-11); сертифікатів якості готової продукції та попередньою калькуляцією вартості виробництва продукції (алюмінієвого сплаву).

При цьому надані позивачем первинні документи щодо використання товару «Алюміній первинний АО ГОСТ 11069-2001» та «Алюміній вторинний АВ 97 ГОСТ 295-98 у кількості відповідно 60 тон та 90 тон для здійснення переробки, зокрема, копії бухгалтерських довідок, карток рахунків, матеріальних звітів по складу, накладних-вимог на відпуск (внутрішнє переміщення ) матеріалів, паспортів плавок, звітів начальника виробництва про виробництво продукції, калькуляцій вартості виробництва продукції, сертифікатів якості, договорів поставок, рахунків-фактур, довіреностей, ТТН, видаткових накладних, платіжних доручень, податкових накладних тощо, підтверджують факт здійснення операцій з переробки алюмінію, проте не доводять отримання такої сировини саме від ТОВ «ГРЕЙОПТ ТЗ».

В акті перевірки відповідач посилається на ухвалу від "06" лютого 2017 р. слідчого судді Київського районного суду м. Харкова, винесену за результатами розгляду клопотання ст. слідчого відділу СУ ГУ Національної поліції в Харківської області Білецької Лілії Олександрівни в кримінальному провадженні №12016220000001046 від 30.09.2016р. за ознаками ч. 5 ст.191 КК України, про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей та документів та відкрито за фактом заволодіння бюджетними грошовими коштами службовими особами ТОВ «ПАМ ХАУС» і ТОВ «Альтеп», які вступивши у злочинну змову зі службовими особами КП Харківської районної ради «Комуненерго», відділу освіти Зміївської РДА, КП «Зміїв тепло» та Зміївської міської ради.

Судом встановлено, що станом на день розгляду даної справи відсутній вирок в кримінальному провадженні №12016220000001046 від 30.09.2016, обставини кримінального провадження №12016220000001046 від 30.09.2016 не стосуються безпосередньо спірних господарських операцій, отже вказані обставини не можуть бути належним обґрунтуванням доводів податкового органу.

Одночасно суд відхиляє доводи представника позивача про неможливість притягнення до відповідальності платника податків у разі, якщо контрагенти не виконали свої зобов`язання по сплаті податку до бюджету, з огляду на таке.

Вказаний висновок застосовується саме щодо порушення контрагентом податкової дисципліни, а саме невиконання свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, належного ведення бухгалтерського обліку та подання податкової звітності.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням має дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Визначення поняття господарської операції також наведене у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно положень якої господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В той же час, фактичні обставини, встановлені судом у даній справі, не дають підстав вважати, що сама спірні господарські операції між позивачем та ТОВ «ГРЕЙОПТ ТЗ» фактично мали місце, з огляду на встановлену судом фізичну та технічну неможливість здійснення перевезення контрагентом товару, який був предметом поставки, його навантаження та розвантаження, відсутність доказів придбання відповідного товару контрагентом позивача.

При цьому первинними документами підтверджується наявність у позивача вказаного товару та його подальша переробка, проте, з огляду на встановлені судом обставини, не є підтвердженим те, що вказані ТМЦ позивач отримав саме від контрагента ТОВ «ГРЕЙОПТ ТЗ».

Посилання позивача на висновок експерта, на думку суду, також не доводить підстав заявленого позову, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В ухвалі суду від 20.12.2021 про відмову в задоволенні клопотання представника позивача про призначення судово-економічної експертизи суд зазначив, що фактично предметом спору в цій справі є оскарження податкові повідомлення - рішення від 18.04.2017 року № 0000931411 про збільшення ТОВ "ПРОММЕТСПЛАВ" суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 1709100,00 грн, в тому числі 1139400,00 грн за основним платежем та 569700,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями та № 0000941411 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1899000, 00 грн, в тому числі 1266000,00 грн за основним платежем та 633000,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для призначення експертизи, суд виходив з того, що відповідно до приписів ст. 101 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до чч. 1,2 ст. 102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

З огляду на вказані приписи КАС України, суд прийшов до висновку, що обов`язковою умовою призначення експертизи є необхідність саме спеціальних знань у певній сфері, у разі, якщо без цього неможливо повно та об`єктивно встановити обставини справи.

В ухвалі суду від 20.12.2021 суд зазначив, що ані з матеріалів справи, ані з висновків Верховного Суду, зроблених у Постанові від 17.09.2021 по даній справі, не вбачається необхідності спеціальних знань для вирішення питання щодо правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а для висновку суду по суті заявленого позову необхідний загальний аналіз норм спеціального законодавства, яким керувався відповідач при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення.

Крім того, як вбачається зі змісту поданого позивачем до матеріалів справи висновку експерта № 2123 від 14.01.2022, експертом було досліджено та зроблено висновки щодо документального підтвердження оприбуткування та використання у власній господарській діяльності позивача алюмінію.

В той же час, питання документального підтвердження отримання вказаного товару саме від ТОВ «ГРЕЙОПТ ТЗ» експертом не досліджувалось, оцінка відповідним доводам та доказам зі сторони відповідача не надавалась.

В ході судового розгляду судом встановлено, що первинними документами підтверджується наявність у позивача вказаного товару та його подальша переробка, проте, з огляду на встановлені судом обставини, не є підтвердженим саме те, що вказані ТМЦ позивач отримав від контрагента ТОВ «ГРЕЙОПТ ТЗ».

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Висновок експерта № 2123 від 14.01.2022 не містить будь-яких даних досліджень реальності господарської операції щодо постачання саме ТОВ «ГРЕЙОПТ ТЗ» на адресу позивача Алюмінію первинного та Алюмінію вторинного, який в подальшому позивачем було використано у власній господарській діяльності, а відтак не вважається судом належним доказом на підтвердження зазначених спірних обставин.

Суд також не бере до уваги як належне обґрунтування заявленого позову посилання позивача на те, що відповідач не взяв до уваги наявність у податковій декларації з ПДВ ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» у Додатку 2 за січень 2016 року від`ємного значення на суму 1 206 005,00 грн, з огляду на що, на думку позивача, вказане призвело до невірного розрахунку податкового зобов`язання з ПДВ.

Так, судом з акту перевірки встановлено, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 встановлено його завищення за січень 2016 року на суму 1266000,00 грн.

Як вбачається зі змісту розділу 3.2.2 акту перевірки, обрахунок суми донарахувань податкових зобов`язань з ПДВ за січень 2016 року зроблений з урахуванням наявного у позивача від`ємного значення (1 266 000 - 1 206 005 = 59 995 грн).

За висновками акту перевірки (а.с. 64 т. 1) позивачем занижено ПДВ до сплати на загальну суму 1 266 000 грн, в тому числі за січень 2016 року на суму 59995 грн, за лютий 2016 року на суму 595 396 грн, за березень 2016 року на суму 610 609 грн.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що відповідачем доведено обґрунтованість та правомірність визначення позивачу грошових зобов`язань з ПДВ та податку на прибуток за основним платежем по спірним податковим повідомленням-рішенням.

Щодо обґрунтованості винесення податкового повідомлення-рішення від 18.04.2017 року № 0000941411 з ПДВ в частині розміру застосованих штрафних (фінансових санкцій) суд зазначає про таке.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1,54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було застосовано штрафні (фінансові санкції) в розмірі 50% суми нарахованого податкового зобов`язання у зв`язку з повторним протягом 1095 днів визначенням контролюючим органом суми податкового зобов`язання з ПДВ.

Суд вважає застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 50% як за повторне порушення необґрунтованим з огляду на те, що станом на день прийняття спірних податкових повідомлень-рішень контролюючим органом (у 2014 році, 2015 році, 2016 році ) було складено щодо ТОВ «Промметсплав» наступні податкові повідомлення — рішення: № 3320302203 від 03.06.2014; № 0002882201 від 04.09.2014; № 7720302203 від 14.10.2014; №9420302203 від 24.11.2014; №0000112201 від 22.01.2015; №0120302203 від 29.07.2015; №0000952201 від 27.10.2015; №1220302203 від 24.11.2015; №0420302203 від 08.02.2016; №0000071402 від 25.03.2016№ №0000161402 від 06.04.2016; №0000311402 від 11.05.2016; №0000301402 від 11.05.2016; №00003211102 від 11.05.2016. Дані податкові повідомлення – рішення були скасовані судом, рішення станом на час прийняття спірних у даній справі податкових повідомлень-рішень набрали законної сили, а отже визначені контролюючим органом за цими податковими повідомленнями-рішеннями податкові зобов`язання не набули статусу узгоджених.

Підставою для накладення на позивача штрафу у розмірі 50% від суми нарахованого зобов`язання міг бути тільки факт повторності визначення відповідачем зобов`язань позивача зі сплати ПДВ протягом останніх 1095 днів.

Документів, які підтверджували б повторність визначення відповідачем зобов`язань позивачу з ПДВ протягом останніх 1095 днів, відповідачем в акті перевірки не зазначено, у відзиві доводи позивача в цій частині не спростовані.

Крім того, рішення про скасування зазначених вище податкових повідомлень-рішень були надані як додатки до заперечень на акт перевірки, проте не були враховані відповідачем.

З огляду на вищенаведене, в суду відсутні підстави вважати, що станом на день винесення спірного податкового повідомлення-рішення з ПДВ від 18.04.2017 року № 0000941411 вказане у ньому порушення було повторним, з огляду на що, застосування відповідачем штрафних санкцій в розмірі 50% від суми нарахованого зобов`язання є безпідставним, а наявні підстави для застосування штрафу в розмірі 25% від суми нарахованого зобов`язання.

З огляду на зазначене, податкове повідомлення-рішення від 18.04.2017 № 0000941411 підлягає скасуванню в частині надмірно застосованого штрафу, а саме на суму - 316500,00 грн.

Щодо розміру штрафних санкцій за другим податковим повідомленням-рішенням з податку на прибуток, позивачем не спростовується повторність порушення з вказаного податку, а судом інших обставин не встановлено.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 18.04.2017 № 0000931411 - про збільшення ТОВ "Промметсплав" грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 1709100, 00 грн, в тому числі 1139400,00 грн за основним платежем та 569700,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, є обґрунтованим.

З огляду на вищенаведене, з урахуванням встановлених обставин та зроблених судом у даній справі висновків, враховуючи висновки і мотиви з яких виходив Верховний Суд, направляючи справу на новий розгляд, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов – задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області № 0000941411 від 18.04.2017 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в частині штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 316500,00 грн.

В задоволенні позову в іншій частині – відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду.

Зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 14.02.2022.

Суддя Білова О.В.