Рішення № 103298733, 20.01.2022, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 січня 2022 року м. Рівне №460/14979/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Войтюк К.О. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1 , представник Боротюк О.О., відповідача: представник Булейко В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доДержавної установи "Катеринівська виправна колонія (№46)" про визнання протиправними та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

03.11.2021 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Державної установи «Катеринівська виправна колонія (№46)» про визнання протиправною та скасування постанови начальника про накладення на засудженого стягнень: від 12 липня 2021 року у вигляді поміщення до дисциплінарного ізолятора на строк 14 (чотирнадцять) діб; від 16 липня 2021 року у вигляді догани; від 19 липня 2021 року про накладення стягнення у вигляді суворої догани.

Ухвалою суду від 04.11.2021 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі №460/14979/21. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою від 19.11.2021 суд на підставі клопотання позивача перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 16.12.2021.

Ухвалою від 16.12.2021, що постановлена без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 20.01.2022.

Ухвалою від цього ж числа, судове засідання вирішено провести в режимі відеоконференції, забезпечення якої доручено Державній установі «Катеринівська виправна колонія (№46)».

В судовому засіданні 20.01.2022 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Згідно з позовною заявою та усними поясненнями позивача і його представника в судовому засіданні, позовні вимоги ґрунтуються на тому, що постановами керівника ДУ «Катеринівська виправна колонія (№46)» від 12, 16 та 19 липня 2021 року на засудженого ОСОБА_1 було накладено три стягнення за дисциплінарні проступки. При цьому, за постановою від 12.07.2021 на позивача було накладене стягнення у вигляді поміщення до дисциплінарного ізолятора на строк 14 (чотирнадцять) діб, тобто застосовано найсуворішу міру відповідальності, не зважаючи на те, що до цього він не мав жодних стягнень, натомість мав подання про застосування заохочення. За постановою від 16 липня 2021 року на позивача накладено стягнення у вигляді догани, а за постановою від 19 липня 2021 року - у вигляді суворої догани. Позивач категорично заперечував вчинення ним будь-яких протиправних дій, за які до нього можна було б застосувати міру дисциплінарної відповідальності і вказував на відсутність у відповідача доказів зворотного. Також звертав увагу на процедурні порушення, вказуючи, що розгляд справ про накладення дисциплінарних стягнень 16 та 19 липня 2021 року відбувався без його участі та без участі його захисника, позаяк в цей час він був поміщений до ДІЗО. За сукупністю наведених підстав, сторона позивача просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Сторона відповідача відзив на позов не подавала, в той же час за усними поясненнями представника в судовому засіданні, Державна установа «Катеринівська виправна колонія (№46)» позов не визнає. Свої заперечення обґрунтовує тим, що засуджений ОСОБА_1 систематично недотримувався обов`язків засуджених, визначених ст.107 Кримінально виконавчого кодексу України та розділом II Правил внутрішнього розпорядку Установ відбування показань, а тому його правомірно притягнуто до дисциплінарної відповідальності. На спростування доводів позивача про те, що розгляд справ відбувався без участі захисника засудженого, сторона відповідача вказала, що про бажання залучити захисника позивач у встановлено порядку не повідомляв. В той же час, доводила, що розгляд справи про накладення дисциплінарних стягнень 16 та 19 липня 2021 року відбувався за участю позивача, позаяк комісія розглядала матеріали безпосереднього в дисциплінарному ізоляторі, де на той час перебував ОСОБА_1 . За наведеного, сторона відповідача просила в позові відмовити.

Заслухавши думку учасників справи, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Вироком Косівського районного суду Івано-Франківської області від 18 грудня 2020 року у справі №347/1730/20 (http://reestr.court.gov.ua/Review/93634871) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначено покарання у вигляді трьох років шести місяців позбавлення волі. У строк відбування покарання зараховано строк попереднього ув`язнення у період з 06.09.2020 року по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі (а.с.7-8).

До лютого 2021 року засуджений ОСОБА_1 перебував в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання показань (12)» та згідно протоколу №4 від 27.01.2021 був направлений для відбування покарання до Державної установи «Катеринівська виправна колонія (№46)» (а.с.9).

Як свідчать матеріали справи, 07.06.2021 в.о.заступника начальника установи з виробництва - директор підприємства Пецьков С.Г. подав начальнику Державної установи «Катеринівська виправна колонія (№46)» Дорошко В.В. клопотання про заохочення ОСОБА_1 , в якому зазначив, що засуджений працевлаштований ДОЦ№1, сумлінно ставиться до праці, проявляє розумну ініціативу, вчасно та якісно виконує поставлені перед ним завдання, дотримується внутрішньо-цехового режиму, по відношенню до працівників адміністрації установи тактовний (а.с.10).

Разом з тим, подання про застосування до засудженого заходу заохочення у вигляді подяки за сумлінне ставлення до праці по підсумкам роботи за II квартал 2021 року, не було підтримане адміністрацією установи, в тому числі і самим же ОСОБА_2 , при вирішенні відповідного питання начальником установи 09.07.2021 (а.с.11).

04.07.2021 молодший інспектор ВНіБ Ветров В.В. подав начальнику установи рапорт №48, в якому доповів про те, що 04.07.2021 о 11:10 год. засуджений ОСОБА_3 «слідуючи з клубу установи з зібрання, виражав своє невдоволення режимом утримання, висловлювався на «ти» використовуючи при цьому нецензурну лайку. На зроблені зауваження відреагував зухвало». Просив застосувати міри дисциплінарного впливу до засудженого (а.с.12).

06.07.2021 начальником відділення СПС №11 посвідчено, що від написання пояснень ОСОБА_1 відмовився. Даний факт засвідчено також комісійним актом (а.с.13).

06.07.2021 начальник відділення СПС №11 Пацьола В.В. подав начальнику Державної установи «Катеринівська виправна колонія (№46)» Дорошко В.В. рапорт, в якому покликаючись на обставини події, зафіксованої рапортом №48, просив прийняти міри дисциплінарного впливу на ОСОБА_1 . При цьому вказував, що під час перебування в установі засуджений не допускав порушень встановленого порядку відбування покарання, і до дисциплінарної відповідальності не притягувався (а.с.14).

Обставина відсутності станом на 06.07.2021 у засудженого стягнень і заохочень підтверджена також відповідною довідкою (а.с.15).

Матеріали справи містять копію повідомлення ОСОБА_1 про те, що 12.07.2021 о 11:15 год. в кабінеті заступника начальника Державної установи «Катеринівська виправна колонія (№46)» із СВПР на території житлової зони відбудеться засідання дисциплінарної комісії по факту рапорту №48 від 04.07.2021. Повідомлення оформлене 06.07.2021 о 13:20 год. та містить запис про те, що ОСОБА_1 від підпису відмовився (а.с.16).

Висновку службової перевірки по даному факту порушення порядку відбування покарання матеріали справи не містять і доказів його складання стороною відповідача суду не надано.

Постановою начальника Державної установи «Катеринівська виправна колонія (№46)» від 12.07.2021 на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді поміщення у дисциплінарний ізолятор, карцер строком на чотирнадцять діб. Графа: «з виведенням / без виведення на роботу» - не заповнена. В якості підстави накладення вказаного стягнення зазначено: «Своїми протиправними діями засуджений ОСОБА_1 , даний засуджений грубо порушив вимоги недотримався обов`язків для засуджених, які визначені ст.107 Кримінально-виконавчого кодексу України та розділ II ПВР УВП» (а.с.17).

На постанові містяться відмітки про те, що засуджений ОСОБА_1 прийнятий до ДІЗО, карцер о 12:00 год. 12 липня 2021 року і звільнений о 12:00 год. 26 липня 2021 року.

До цього, а саме 06.07.2021, молодший інспектор ВНіБ Микосянчик В.М. подав начальнику установи рапорт №49, в якому доповів про те, що 06.07.2021 о 13:35 год. засуджений ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці та затриманий біля ДОЦ№2, цим порушив внутрішньоцеховий режим. Просив застосувати міри дисциплінарного впливу до засудженого (а.с.18).

09.07.2021 начальником відділення СПС №11 посвідчено, що від написання пояснень ОСОБА_1 відмовився. Даний факт засвідчено також комісійним актом (а.с.19).

09.07.2021 начальник відділення СПС №11 Пацьола В.В. подав начальнику Державної установи «Катеринівська виправна колонія (№46)» Дорошко В.В. рапорт, в якому покликаючись на обставини події, зафіксованої рапортом №49, просив прийняти міри дисциплінарного впливу на ОСОБА_1 . При цьому вказував, що під час перебування в установі засуджений допускав порушення встановленого порядку відбування покарання, і притягувався до дисциплінарної відповідальності (а.с.20).

При цьому, до матеріалів справи долучена довідка, датована 12 липня 2021 року, в якій зазначено про дисциплінарне стягнення, накладене постановою начальника Державної установи «Катеринівська виправна колонія (№46)» від 12.07.2021 (а.с.21).

Матеріали справи містять копію повідомлення ОСОБА_1 про те, що 16.07.2021 о 15:00 год. в кабінеті заступника начальника Державної установи «Катеринівська виправна колонія (№46)» із СВПР на території житлової зони відбудеться засідання дисциплінарної комісії по факту рапорту №49 від 06.07.2021. Повідомлення оформлене 09.07.2021 о 13:50 год. та містить запис про те, що ОСОБА_1 від підпису відмовився (а.с.22).

15.07.2021 начальник відділення СПС №11 склав та підписав висновок службової перевірки по факту порушення засудженим встановленого порядку відбування покарання, в якому вказав, що в ході перевірки зібрано і досліджено рапорт молодшого інспектора ВНіБ Микосянчика В.М. від 06.07.2021 та акт про відмову засудженого надати письмове пояснення. Саме таким чином на переконання відповідної посадової особи доведено, що засуджений допустив порушення вимог ст. 107 Кримінально-виконавчого кодексу України та абз.1, абз.4 п.2 розділу II Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань (а.с.23).

Постановою начальника Державної установи «Катеринівська виправна колонія (№46)» від 16.07.2021 на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді і догани (а.с.24).

Крім цього, 09.07.2021 інженер з енерго-теплозабезпечення ОСОБА_4 подав начальнику установи рапорт №50, в якому доповів про те, що 09.07.2021 о 08:10 год. під час виводу засуджених на виробничу зону, ОСОБА_1 звернувся стосовно роз`яснення питання щодо відвідування богослужіння в клубі установи. У відповідь на роз`яснення ОСОБА_1 почав висловлювати невдоволення режимом утримання, поводив себе нетактовно та виражався нецензурними словами в бік адміністрації. Просив застосувати міри дисциплінарного впливу до засудженого (а.с.25).

16.07.2021 начальник відділення СПС №11 Пацьола В.В. подав начальнику Державної установи «Катеринівська виправна колонія (№46)» Дорошко В.В. рапорт, в якому покликаючись на обставини події, зафіксованої рапортом №50, просив прийняти міри дисциплінарного впливу на ОСОБА_1 . При цьому вказував, що під час перебування в установі засуджений двічі притягувався до дисциплінарної відповідальності (а.с.26).

16.07.2021 начальником відділення СПС №11 посвідчено, що від написання пояснень ОСОБА_1 відмовився. Даний факт засвідчено також комісійним актом (а.с.27).

Матеріали справи містять копію повідомлення ОСОБА_1 про те, що 19.07.2021 о 10:55 год. в кабінеті заступника начальника Державної установи «Катеринівська виправна колонія (№46)» із СВПР на території житлової зони відбудеться засідання дисциплінарної комісії по факту рапорту №50 від 09.07.2021. Повідомлення оформлене 16.07.2021 о 13:20 год. та містить запис про те, що ОСОБА_1 від підпису відмовився (а.с.28).

До матеріалів справи долучена довідка, датована 16 липня 2021 року, в якій зазначено, про два дисциплінарних стягнення, накладених 12.07.2021 та 16.07.2021 (а.с.29).

16.07.2021 начальник відділення СПС №11 склав та підписав висновок службової перевірки по факту порушення засудженим встановленого порядку відбування покарання, в якому вказав, що в ході перевірки зібрано і досліджено рапорт інженера з енерго-теплозабезпечення ОСОБА_4 від 09.07.2021 та акт про відмову засудженого надати письмове пояснення. Саме таким чином на переконання відповідної посадової особи доведено, що засуджений допустив порушення вимог ст.107 Кримінально-виконавчого кодексу України та абз.1, абз.4 п.2 розділу II Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань (а.с.30).

Постановою начальника Державної установи «Катеринівська виправна колонія (№46)» від 19.07.2021 на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани (а.с.31).

Вважаючи усі наведені вище постанови протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Вирішуючи вказаний спір по суті та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою 1 статті 1 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК України), кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими.

Відповідно до частини другої статті 7 КВК України засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених цим Кодексом, законами України і встановлених вироком суду.

Статтею 9 КВК України встановлено, що засуджені зобов`язані виконувати встановлені законодавством обов`язки громадян України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб; виконувати встановлені законодавством вимоги адміністрації органів і установ виконання покарань, уповноваженого органу з питань пробації; ввічливо ставитися до персоналу, інших осіб, які відвідують установи виконання покарань, а також до інших засуджених; з`являтися за викликом адміністрації органів і установ виконання покарань, уповноваженого органу з питань пробації. Невиконання засудженими своїх обов`язків і встановлених законодавством вимог адміністрації органів і установ виконання покарань тягне за собою встановлену законом відповідальність. Обов`язки засуджених, до яких судом застосовано пробацію, визначаються цим Кодексом та Законом України "Про пробацію".

Права і обов`язки засуджених до позбавлення волі визначені у статті 107 КВК України.

Правовий статус засуджених, основні права та обов`язки засуджених в установах виконання покарань також чітко закріплені у розділі II Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджені наказом Міністерства юстиції України №2823/5 від 28.08.2018, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.09.2018 за №1010/32462.

Статтею 131-1 КВК України передбачено, що дисциплінарним проступком особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, є протиправне, винне діяння (дія або бездіяльність), що посягає на встановлений порядок у сфері виконання покарань, вчинене цією особою. Персонал установи виконання покарань зобов`язаний довести наявність у діях чи бездіяльності особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, усіх ознак дисциплінарного проступку. Відсутність таких ознак виключає застосування до особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, заходів стягнення.

Відповідно до частини першої статті 132 КВК України, за невиконання покладених обов`язків та порушення встановлених заборон до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, можуть застосовуватися такі заходи стягнення:

попередження;

догана;

сувора догана;

грошовий штраф до двох мінімальних розмірів заробітної плати;

скасування поліпшених умов тримання;

поміщення засуджених чоловіків, які тримаються у виправних колоніях, у дисциплінарний ізолятор з виведенням або без виведення на роботу чи навчання на строк до чотирнадцяти діб, а засуджених жінок - до десяти діб;

поміщення засуджених, які тримаються в приміщеннях камерного типу виправних колоній максимального рівня безпеки, у карцер без виведення на роботу на строк до чотирнадцяти діб;

переведення засуджених, які тримаються у виправних колоніях, крім засуджених, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, до приміщення камерного типу (одиночної камери) на строк до трьох місяців.

Порядок застосування заходів стягнення до осіб, позбавлених волі чітко врегульований статтею 134 КВК України.

Так, згідно з частиною першою даної статті, при призначенні заходів стягнення враховуються причини, обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого щодо суті проступку. Стягнення, що накладаються, мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого.

А в силу вимог частини восьмої - поміщення засудженого в дисциплінарний ізолятор або в карцер чи переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) проводиться за вмотивованою постановою начальника колонії або особи, яка виконує його обов`язки, з визначенням строку тримання.

Відповідно до частини шістнадцятої цієї ж статті, адміністрація колонії при встановленні факту порушення особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, вимог режиму зобов`язана невідкладно розпочати перевірку причин, обставин і мотивів вчинення порушення, поведінки цієї особи до вчинення проступку, визначити кількість і характер раніше накладених стягнень, а також отримати її пояснення про суть проступку. За наслідками такої перевірки приймається рішення про доцільність або недоцільність застосування до особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, заходів стягнення та обґрунтовується їх вид. Якщо адміністрація колонії прийняла рішення обмежитися іншими профілактичними заходами, це відображається у щоденнику індивідуальної роботи із засудженим та доводиться до відома особи під підпис.

Процедура дисциплінарного провадження регулюється статтею 135 КВК України.

За вимогами частини першої - другої цієї статті, питання про доцільність застосування стягнення до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, вирішується на засіданні дисциплінарної комісії установи виконання покарань. Дисциплінарна комісія установи виконання покарань діє на постійній основі. Засідання дисциплінарної комісії є повноважним, якщо на ньому присутні більше половини членів дисциплінарної комісії. До складу дисциплінарної комісії входять начальник установи виконання покарань, його заступники та начальники служб установи, які за своїми функціональними обов`язками безпосередньо спілкуються з особами, які відбувають покарання у виді позбавлення волі. Очолює дисциплінарну комісію начальник установи виконання покарань або особа, яка виконує його обов`язки.

А в силу вимог частини шостої-сьомої цієї статті, матеріали про порушення доповідаються на засіданні дисциплінарної комісії начальником відділення соціально-психологічної служби у присутності особи, яка вчинила порушення, та інших запрошених осіб. Під час засідання дисциплінарної комісії заслуховуються пояснення засудженого та його представника, свідків, інших осіб, залучених відповідно до частини третьої та абзацу сьомого частини п`ятої цієї статті, адміністрації установи виконання покарань, особи, яка ініціювала притягнення до дисциплінарної відповідальності, та осіб, які мають право дорадчого голосу. Рішення про притягнення до відповідальності приймається більшістю голосів членів дисциплінарної комісії. Рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності особи, яка відбуває покарання, має бути детально вмотивоване та може бути оскаржене особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, або її представником до органу виконання покарань вищого рівня, прокурора чи суду.

З аналізу наведених норм вбачається, що до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі можуть застосовуватися заходи стягнення, якщо установою виконання покарань доведено наявність у діях засудженого усіх ознак дисциплінарного проступку і дотримано процедуру накладення відповідного стягнення.

Судом встановлено, а матеріалами справи доведено, що Державною установою «Катеринівська виправна колонія (№46)» при накладенні на ОСОБА_1 12, 14 та 16 липня 2021 року дисциплінарних стягнень грубо порушено вимоги КВК України, які регулюють порядок притягнення осіб, засуджених до позбавлених волі, до дисциплінарної відповідальності.

По-перше, матеріали справи не містять жодного натяку на те, що засуджений тричі був притягнутий до дисциплінарної відповідальності на підставі відповідних рішень, ухвалених на засіданнях дисциплінарної комісії.

Навпаки, суду не надано жодного письмового доказу, який би посвідчував той факт, що засідання дисциплінарної комісії мали місце і за їхнім результатом складались висновки про доведеність наявності в діях позивача ознак дисциплінарних проступків. Більше того, суду навіть не було подано письмового доказу, яким би підтверджувався факт створення у відповідній установі відбування покарань дисциплінарної комісії, як такої, з визначеним кількісним і персональним її складом. Сумнівними на даному фоні виглядають і пояснення представника відповідача про те, що розгляд справи про накладення дисциплінарних стягнень 16 та 19 липня 2021 року проводився дисциплінарною комісією в дисциплінарному ізоляторі, де на той час перебував ОСОБА_1 і це при тому, що у всіх повідомленнях ОСОБА_1 інформували про те, що засідання дисциплінарної комісії відбуватиметься в кабінеті заступника начальника Державної установи «Катеринівська виправна колонія (№46)» із СВПР на території житлової зони.

По-друге, відповідачем жодним чином не обґрунтовано, чому при виборі заходів стягнення, до позивача, спершу було застосовано один із найсуворіших заходів стягнення, і це при тому, що на той час він не мав жодного стягнення.

По-третє, жодне із рішень про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не містить належної мотивації. Поміж того, що ні в одному з рішень немає покликання на докази, якими підтверджуються обставини вчинення засудженим дисциплінарних проступків, в усіх таких постановах про накладення стягнення зазначено про їх прийняття начальником Державної установи «Катеринівська виправна колонія (№46)» виключно за результатами розгляду письмових пояснень засудженого ОСОБА_1 , і це при тому, що жодного письмового пояснення від позивача насправді відібрано не було, що в повній мірі підтверджено матеріалами справи і визнано стороною відповідача.

В усіх випадках, ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за недотримання обов`язків для засуджених, які визначені статтею 107 Кримінально-виконавчого кодексу України та розділом II Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань.

За правилами частини третьої статті 107 КВК України, засуджені зобов`язані: дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами; утримувати в чистоті і порядку приміщення, дбайливо ставитися до майна колонії і предметів, якими вони користуються при виконанні дорученої роботи, здійснювати за ними належний догляд і використовувати їх тільки за призначенням; виконувати встановлені законодавством вимоги персоналу колонії; виконувати необхідні роботи по самообслуговуванню, благоустрою колонії; дотримуватися санітарно-гігієнічних норм; дотримуватися вимог пожежної безпеки і безпеки праці.

В силу вимог частини четвертої цієї ж статті, засудженим забороняється: самовільно залишати колонію, порушувати лінію охорони; спілкуватися із засудженими та іншими особами з порушенням встановлених правил ізоляції, звертатися до них з проханням про виконання незаконних дій; придбавати, виготовляти, зберігати і використовувати гроші, цінності, предмети, речі, речовини і вироби, заборонені до використання в колонії; продавати, дарувати або відчужувати в інший спосіб на користь інших осіб предмети, вироби і речі, що перебувають в особистому користуванні; умисно заподіювати собі тілесні ушкодження, у тому числі з допомогою іншої особи, завдавати шкоду своєму здоров`ю з метою ухилення від відбування покарання або виконання встановлених обов`язків; умисно завдавати шкоду державному, комунальному майну, майну інших юридичних чи фізичних осіб, у тому числі майну інших засуджених, створювати загрозу заподіяння шкоди такому майну; вживати спиртні напої, наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги чи інші одурманюючі засоби; чинити опір законним діям персоналу колонії, перешкоджати виконанню ним своїх службових обов`язків, підбурювати до цього інших засуджених; грати в настільні та інші ігри з метою здобуття матеріальної чи іншої вигоди; вживати нецензурні та жаргонні слова, давати і присвоювати прізвиська; самовільно залишати призначену для перебування ізольовану територію, приміщення або визначене місце роботи, а також перебувати без дозволу адміністрації колонії у гуртожитках та відділеннях, у яких вони не проживають, або на виробничих об`єктах, на яких вони не працюють; завішувати чи міняти без дозволу адміністрації колонії спальні місця, а також обладнувати їх у комунально-побутових та інших службових або виробничих приміщеннях; готувати та вживати їжу в непередбачених для цього місцях, виносити продукти харчування з їдальні без дозволу адміністрації колонії; мати при собі предмети і речі в асортименті і кількості, що виходять за межі, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виконання кримінальних покарань; курити у не відведених для цього місцях та неповнолітнім у виховних колоніях; надсилати та отримувати кореспонденцію всупереч порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виконання кримінальних покарань; наносити собі або іншим особам татуювання; тримати тварин без дозволу адміністрації установи виконання покарань; виготовляти, зберігати саморобні електроприлади та користуватися ними; самовільно переплановувати, змінювати конструктивні елементи будівель та споруд колонії, споруджувати на виробничих об`єктах різні об`єкти (лазні, пральні, душові, сейфи, будиночки, будки, приміщення та засоби для відпочинку, опалення).

Відповідно до розділу II Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, засуджені зобов`язані: виконувати встановлені законодавством обов`язки громадян України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб; дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня установи виконання покарань, правомірні взаємовідносини з іншими засудженими, персоналом установи виконання покарань та іншими особами; утримувати в чистоті і порядку приміщення, дбайливо ставитися до майна установи виконання покарань і предметів, якими вони користуються при виконанні дорученої роботи, здійснювати за ними належний догляд і використовувати їх тільки за призначенням; носити одяг встановленого законодавством зразка та нагрудні знаки, затверджені зразками поіменної картки та нагрудного розпізнавального знака для засуджених; виконувати встановлені законодавством вимоги адміністрації органів і установ виконання покарань; виконувати необхідні роботи із самообслуговування, благоустрою установи виконання покарань; дотримуватися санітарно-гігієнічних норм, мати охайний вигляд; ввічливо ставитися до адміністрації та персоналу, інших осіб, які відвідують установи виконання покарань, а також до інших засуджених; з`являтися за викликом адміністрації органів і установ виконання покарань; дотримуватися вимог пожежної безпеки і безпеки праці.

Встановлені у пункті 4 розділу II Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, заборони для засуджених тотожні тим, які визначені у частині четвертій статті 107 КВК України.

Констатуючи у спірних постановах про накладення стягнень той факт, що ОСОБА_1 недотримався обов`язків для засуджених, які визначені статтею 107 Кримінально-виконавчого кодексу України та розділом II Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, без конкретизації таких обов`язків, навіть без покликання на конкретний абзац конкретного пункту Правил або на конкретний абзац відповідної частини статті 107 КВК України, відповідач тим самим навіть не означив, в чому ж конкретно звинувачується засуджений, яка суть його проступку (проступків).

Іншими словами, позивач навіть не спромігся встановити об`єктивну сторону дисциплінарного проступку, не говорячи вже про причин, обставини і мотиви вчинення порушень, якщо такі взагалі мали місце.

Окремо суд звертає увагу на те, що у висновках службової перевірки по факту порушення засудженим порядку відбування покарання начальник СПС №11 ОСОБА_5 зазначав, що ОСОБА_1 не дотримався вимог абз.1 абз.4 п.2 розділу II Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань. В той же час, пункт 2 розділу II Правил визначає обсяг прав, а не обов`язків засуджених, а тому апріорі не може бути поставлений у вину засудженому.

Таким чином, персонал установи виконання покарань жодним чином і у жодному з трьох випадків не довів наявність у діях чи бездіяльності позивача ознак дисциплінарних проступків, за які на нього спірними постановами накладено дисциплінарні стягнення.

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, діяв не на підставі повноважень та не у спосіб, що передбачений чинним законодавством, а оскаржувані рішення не відповідають визначеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям обґрунтованості, добросовісності та розсудливості.

За наведеного, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до повного задоволення.

З огляду на те, що позивач був звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення інших судових витрат не подавав, підстав для їх розподілу немає.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Державної установи "Катеринівська виправна колонія (№46)" задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати постанови начальника Державної установи «Катеринівська виправна колонія (№46)» про накладення на засудженого ОСОБА_1 стягнень: від 12 липня 2021 року у вигляді поміщення до дисциплінарного ізолятора на строк 14 (чотирнадцять) діб; від 16 липня 2021 року у вигляді догани; від 19 липня 2021 року у вигляді суворої догани.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ("Катеринівська виправна колонія (№46)",с .Катеринівка,Сарненський район, Рівненська область,34541,

Відповідач - "Катеринівська виправна колонія (№46)" (с. Катеринівка,Сарненський район, Рівненська область,34541, ЄДРПОУ/РНОКПП 0365578209)

Повний текст рішення складений 31 січня 2022 року

Суддя Н.В. Друзенко