Рішення № 103297302, 14.02.2022, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2022 р. № 400/8346/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м.Миколаїв, 54001, про:визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.03.21р. № 00019410704, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - відповідач) з вимогами:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Миколаївській (ВП 44104027) області від 15.03.2021 №00019410704 про встановлення завищення суми бюджетного відшкодування на суму 271153грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 67788,25грн.;

зобов`язати ГУ ДПС у Миколаївській області (ВП 44104027) внести відомості до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 271153 грн. ФОП ОСОБА_1 , згідно поданої декларації з ПДВ від 17.12.2020 №Б0200121.

Ухвалою від 24.09.2021р. суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, ФОП ОСОБА_1 зазначив в позові про те, що з метою подання звітності за здійснення господарської діяльності та відповідно до вимог Податкового Кодексу України (далі - ПК України), було сформовано та подано податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2020 року, відповідно до якої було заявлено суму ПДВ у розмірі 271153грн., яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку. Пізніше, відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо дотримання податкового законодавства в частині декларування заявленого від`ємного значення з податку на додану вартість та бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2020 року, за рузультатами якої встановлено порушення позивачем вимог ПК України, а саме: п.44.1 ст.44, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 ПК України, оскільки на думку відповідача, позивачем завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, на 271153 грн. та п.201.1, п.201.7, п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого встановлено відсутність реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість 270237 грн. На підставі висновків вказанї перевірки, відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, з яким позивач не погоджується, що й стало підставою для звернення останнього до суду з даним позовом.

Відповідач у відзиві на позов зазначив, що позивачем не було надано до перевірки всіх необхідних документів, які б свідчили про правильність деларування заявленого від`ємного значень- ПДВ. А тому зазначення контролюючого органу в акті перевірки про порушення з боку ФОП ОСОБА_1 , що полягає у завищенні суми ПДВ, яке підлягає бюджетному відшкодування, на 271153 гривень - є обгрунтованим. З наданих позивачем документів до перевірки встановлено використання позивачем автомобілю TOYOTА-LAND CRUISER PRADO у господарській діяльності. Враховуючи вищенаведене, надані позивчаем первинні документи до позову (зокрема, розпорядження про відрядження за жовтень, листопад, грудень 2020 року) документально не підтверджують використання вказаного автомобіля у господарській діяльності, так як відсутня інформація щодо мети відрядження, чому саме у вищенаведені районні пункти (наявність заявок від селищних рад, угоди тощо), як відбувається вибір потенційних клієнтів/покуппів тощо, відсутнє документальне підтвердження щодо витрат пального в різні райони Миколаївської області, відсутні подорожні листи, які б підтверджували рух автомобіля, відстань, пункт призначення, в яких вказано кількість витраченого пального в те чи інше місце призначення. ФОП ОСОБА_1 не надано пояснення та документальне підтвердження щодо витрат, пов`язаних з використання транспортного засобу в господарській діяльності, витрат пального більше 500 л, акти списання пального, рахунки-фактури на оплату ПММ, видаткові накладні, договори поставки ПММ тощо. Згідно даних ЄРПН не придбавались ПММ за період з 01.12.2019 по 31.12.2020 (платник ПДВ в перевіряємому періоді), елітний автомобіль, придбаний для власних потреб та не використовуються у господарській діяльності ФОП ОСОБА_1 .

Враховуючи вищенаведене, відповідачем встановлено, що елітний автомобіль вважається використаним позивачем в операціях, що не є господарською діяльністю ФОП ОСОБА_1 . Таким чином, з урахуванням зазначеного вище, відповідач дійшов висновку, що елітний автомобіль, придбаний для власних потреб та не використовуються у господарській діяльності ФОП ОСОБА_1 , а винесене податкове повідомлення-рішення від 15.03.2021 №00019410704 є цілком обгрунтованим та таким, що відповідає вимогам ПК УКраїни. В задоволенні позову відповідач просив відмовити повністю.

02.11.2021р. представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, за його відсутності.

Відповідно до ч. 9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Згідно запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 30.03.2016 №25220000000068823 ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, який займається такими видами господарської діяльності:

- КВЕД 96.09 Надання інших індивідуальних послуг (основний);

- КВЕД 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг;

- КВЕД 63.99 Надання інших інформаційних послуг;

- КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;

- КВЕД 71.11 Діяльність у сфері архітектури;

- КВЕД 71.12 Діяльність у сфері інжинірінгу, геології та геодезії, надання технічного консультування в цих сферах;

- КВЕД 74.20 Діяльність у сфері фотографії;

Позивач здійснює діяльність відповідно до сертифікату інженера - землевпорядника від 10.03.2017 №013733, перебував з 30.03.2016 по 30.09.2019 на обліку як платник єдиного податку 3 групи 5% до доходу без реєстрації ПДВ.

З 01.10.2019 ФОП ОСОБА_1 переведений на загальну систему оподаткування у зв`язку з перевищенням допустимого об`єму доходу для платника єдиного податку та відповідно до заяви про реєстрацію платника ПДВ позивач був зареєстрований платником ПДВ з 08.10.2019р.

З метою подання звітності за здійснення господарської діяльності та відповідно до вимог ПК України, було сформовано та подано податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2020 року, відповідно до якої було заявлено суму ПДВ у розмірі 271153грн., яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку.

Після поданої декларації з ПДВ, позивачем отримано у електронному кабінеті квитанцію №2, відповідно до змісту якої: «Прийнято пакет. Рахунки пдатника, зазанчені у податковій декларації з ПДВ для перерахування не існують або закриті. На момент прийняття декларації 8накл. складає 291971,91грн., де Б - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами.

В подальшому, Наказом від 18.01.2021 №33-п ТУ ДПС у Миколаївській у Миколаївській області призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 щодо дотримання податкового законодавства в частині декларування заявленого від`ємного значення з податку на додану вартість та бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2020 року.

Перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 вимог Податкового Кодексу України, а саме: п.44.1 ст.44, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 ПК України, оскільки ним завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, на 271153 грн. та п.201.1, п.201.7, п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого встановлено відсутність реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість 270237 грн, в тому числі по періодах:

- травень 2020 року у сумі 51819 грн,

- листопад 2020 року у сумі 218418 гривень.

За результатами перевірки складено акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ), щодо дотримання податкового законодавства в частині декларування заявленого від`ємного значення з податку на додану вартість та бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2020 року» від 03.02.2021 №669/14-29-07-04/2164602079, який отримано позивачем 03.02.2021.

Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2020 року у Декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 :

- п.44.1 ст.44, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, оскільки ним завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, на 271153 гривень;

- п.201.1, п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено відсутність реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість 270237 грн, в тому числі по періодах:

- травень 2020 року у сумі 51819 грн,

- листопад 2020 року у сумі 218418 гривень.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки від 03.02.2021 №669/14-29-07- 04/2164602079 та керуючись вимогами ПК України, позивачем подано заперечення на акт зазначеної перевірки. Окрім того, позивачем було додано Розпорядження про відрядження за жовтень, листопад, грудень 2020 року, які додатково підтверджують використання вказаного автомобіля у господарській діяльності».

До заперечення позивачем було надано розпорядження від 19.10.2020 №1-вд, розпорядження від 02.11.2020 №2-вд, розпорядження від 02.12.2020 №3-вд.

Проте, як вважжає позивач, незважаючи на надані до заперечень на акт перевірки, письмові пояснення та копії документів на підтвердження використання у господарській діяльності придбаних товарів/послуг, висновки акту відповідача залишились без змін.

Після складення акту «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ), щодо дотримання податкового законодавства в частині декларування заявленого від`ємного значення з податку на додану вартість та бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2020 року» від 03.02.2021 №669/14-29-07-04/2164602079, ГУ ДПС у Миколаївській області складено та винесено податкове повідомлення - рішення від 15.03.2021 №00019410704 про встановлення завищення суми бюджетного відшкодування на суму 271153грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 67788,25грн.

Відповідно до пп.б п.200.4. ст.200, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає бюджетному відшкодуванню да заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Суд вказує, що на стр.7 акту перевірки зазначено, що ФОП ОСОБА_1 надано первинні документи, але детального опису такого не наведено, проте акцентовано увагу лише на не наданих документів позивачем, без врахування того, що наданих позивачем первинних документів, ну думку суду, було достатньо для підтвердження взаємовідносин з контрагентами.

В свою чергу, згідно Додатку 2 до акту документальної позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1 , вказано перелік документів які було використано при проведені такої перевірки.

Верховний Суд в постановах від 24.05.2018 у справі 803/1021/17, від 27.02.2020 у справі №807/2235/15, виклав позицію про те, що спірними є аналогічні обставини, в частині можливості віднесення до складу податкового кредиту фізичній особі - підприємцю придбаний транспортний засіб та вказав, що "обмеження можливості реєструвати на фізичних осіб - підприємців транспортні засоби придбані для здійснення господарської діяльності не позбавляє таких осіб права на податковий кредит за операціями з придбання транспортних засобів, якщо були дотримані умови його формування, визначені Податковим Кодексом України. Пунктом 6 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 07.09.199 /ц редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) обумовлено, що ' транспортні засоби, що належать фізичним особам - підприємцям, реєструються за ними як за фізичними особами».

Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень - рішень платникам податків затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 28.12.2015 №1204 (далі - Порядок №1204), визначає форму та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових повідомлень - рішень платникам податків.

Відповідно до п,123.1 ст.123 ПК України, вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Зі змісту податкового повідомлення - рішення від 15.03.2021 №00019410704 вбачається застосування штрафної санкції на підставі п.123.2 ст.123 ПК України.

Відповідно до п.123.2 ст.123 ПК України, діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Проте, виходячи зі змісту акту документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 не вбачається відображення опису умисності в скоєному діянні та начебто порушення податкового законодавства. В свою чергу, акт перевірки, як джерело подальших рішень контролюючого органу, складений на думку суду, з недотриманням вимог «Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами», затвердженого наказом Мінфіну №727 від 20.08.2015 р. (далі - Порядок №727).

Згідно п.1 розділу II Порядку №727, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки документальної перевірки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт документальної перевірки, а у разі відсутності порушень - довідка документальної перевірки.

За приписами п.п.3-5 розділу II Порядку №727 акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово- господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої . звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно абз.4 п.п.2 пункту 4 розділу III Порядку №727 описова частина акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином: у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно, зокрема, зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Судом, зі змісту акту документальної позапланової виїзної перевірки від 03.02.21 №669/14-29-07-04/2164602079, не вбачається застосування орієнтовного переліку питань, які можливо використовувати під час проведення документальної перевірки, та як наслідок неможливість надати пояснень позивачем, що можуть спростовувати вину у вчиненому податковому правопорушенні, які зазначені у листі ДПС України від 31.12.20 №24242/7/99-00-20-01-02-07 та акт документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 складений з недодержанням приписів Порядку №727.

Також, суд вважає за необхідне вказати, що згідно розділу 4 «Висновок» акту документальної позапланової виїзної перевірки від 03.02.21 №669/14-29-07-04/ НОМЕР_1 ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення приписів Податкового кодексу України:

- п.44.1 ст.44, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, оскільки ним завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, на 271153 гривень.

- п.201.1, п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено відсутність реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість 270237 грн., в тому числі за травень 2020 року у сумі 51819 грн.; за жовтень 2020 року у сумі 218418 грн.

Суд вказує, що документальна позапланова перевірка ФОП ОСОБА_1 проводилась на підставі до п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України, відповідно до якої, документальна позапланова перевірка з підстав визначених у цьому підпункті, проводиться відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з додатку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Вказана норма унеможливлює організацію та проведення з цієї підстави документальних позапланових перевірок з питань своєчасності реєстрації в ЄРПН податкових накладних. Це питання може бути предметом документальних перевірок, які проводяться з інших підстав, зокрема відповідно до ст.77 або пп.7'8.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, зазначена позиція знаходить своє відображення у листі ДПС України від 31.03.2021 №7747/7/99-00-07-02-03-07.

Отже, оскільки під час проведення документальної позапланової перевірки з підстав, визначених пп.78.1.8 ПК України, податковий орган не має юридичної можливості встановлювати порушення за не реєстрацію податкових накладних у ЄРПН, що в свою чергу є предметом документальної позапланової перевірки з інших підстав наведених у ПК України.

В даному випадку це питання має важливе значення, оскільки в якості доказової бази встановлених порушень в частині відмови надання бюджетного відшкодування ПДВ полягає саме наявність встановленого перевіркою порушення, щодо нереєстрації податкових накладних у ЄРПН згідно п.198.5 ст.198 ПК України, що впливає на формування показника від`ємного значення, та в подальшому є перешкодою для отримання заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 271153грн. на рахунок платника у банку.

Отже, за таких обставин суд вважає, що при винесені спірного податкового повідомлення - рішення від 15.03.2021 №00019410704 податковим органом порушено вимоги ПК України та Порядку №1204 в частині застосування розміру штрафної санкції та застосування форми податкового - повідомлення рішення та як наслідок підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк;

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обгрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обгрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 23.10.2018 по справі № 822/1817/18.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або

питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Так, Європейський суд з прав людини в п. 36 рішення по справі «Суомінен проти Фінляндії», №37801/97, від 01.07.2003, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

В рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 27.09.2010 в справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

У п. 60 Рішення у справі «Руслан Яковенко проти України» Європейський суд з прав людини зауважує, що рішення є «свавільним», коли, незважаючи на дотримання органами влади, або коли органи влади нехтують спробами правильного застосування відповідного законодавства.

Враховуючи суперечливість нормативного регулювання, наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України), суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ГУ ДПС у Миколаївській області від 15.03.2021р. №00019410704 про встановлення завищення суми бюджетного відшкодування на суму 271153грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 67788,25грн.

Із положень ч.ч. 3, 4 ст. 245 КАС України випливає, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Оскільки у відповідача були відсутні правові підстави для не включення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, внаслідок винесення податкового повідомлення - рішення від 15.03.2021 №00019410704, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є вимога про зобов`язання контролюючого органу внести відомості до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 271153 грн. ФОП ОСОБА_1 , згідно поданої декларації з ПДВ від 17.12.2020 №Р0200121.

Положеннями п. п. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 Податкового Кодексу України платнику податків надано право оскаржувати рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Згідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач не довів правомірності оскаржуваного рішення, що є підставою для задоволення позову.

Судові витрати по справі розподіляються відповідно до вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 44104027) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Миколаївській (код ЄДРПОУ ВП 44104027) області від 15.03.2021 №00019410704 про встановлення ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) завищення суми бюджетного відшкодування на суму 271153грн. та застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 67788,25грн.

3. Зобов`язати ГУ ДПС у Миколаївській області (код ЄДРПОУ ВП 44104027) внести відомості до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 271153 грн. ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), згідно поданої декларації з ПДВ від 17.12.2020 №Б0200121.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 44104027) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий в розмірі 2711,54грн., сплачений квитанцією від 13.09.2021р. за №0.0.2262919991.1 та судовий збір в розмірі 908,00грн. сплачений квитанцією від 13.09.2021р. за № 0.0.2262921008.1

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов