Рішення № 10329450, 12.07.2010, Київський районний суд м. Одеси

Справа №2-1758/09

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2009 р. Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді Гаращенко Д.Р.

При секретарі - Сініциної Н.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з нього заборгованість за кредитним договором №467/А від 6 серпня 2007 року в розмірі 50874, 68 доларів США і 25751, 36 гривень, шляхом звернення стягнення на все майно та грошові кошти відповідача та стягнути з відповідача судові витрати.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав та уточнив заявлені позовні вимоги та просить їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не зявився, повідомлявся належним чином відповідно до п.9 ст. 74 ЦПК України, причини неявки до суду не повідомляв. Згідно з запитом суду дільничним була здійснена перевірка фактичного проживання відповідача за вказаною позивачем адресою та отримані письмові пояснення від батька відповідача. Оголошення про виклик відповідача у судове засідання було розміщено в газеті «Чорноморські новини» №116 від 22.10.2009 р.

Згідно ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо у суду не має даних про причину неявки відповідача, сповіщеного належним чином, або причина неявки відповідача буде визнана неповажною, суд розглядає справу на підставі даних які є в матеріалах справи та зі згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

У звязку з викладеним суд робить висновок, що відповідач повідомлений належним чином про дату та місце розгляду справи, та вважає можливим розглянути дану цивільну справу без їх участі, на підставі матеріалів та доказів, які є в справі.

Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини:

6 серпня 2007 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір №467/А, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 49050,00 доларів США на придбання автомобілю Volkswagen Passat, 2007 р.в.

Термін користування кредитом сторони узгодили до 5 серпня 2014 року.

Згідно з п.1.1. кредитного договору відповідач зобовязався сплачувати позивачу проценти за користування кредитом в розмірі 11,9% річних.

Позивач свої зобовязання за кредитним договором виконав та надав відповідачу кредит, що підтверджується виписками з рахунку від 6.08.2007 р. та випискою про обороти по рахунку з 6.08.2007 р. по 25.07.2008 р.

Згідно з п.3.3.4 кредитного договору Позичальник зобовязаний сплачувати Банку проценти за користування кредитом щомісячно, не пізніше 10-го числа наступного місяця та в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності до п.1.1. кредитного договору, а також в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору з врахуванням п.4.1. кредитного договору.

Згідно з п. 3.1.4 3.1.7. кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються за фактичну кількість днів користування кредитом на суму фактичного залишку на позичковому рахунку. Проценти нараховуються, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році (365 або 366 днів). При розрахунку процентів враховується перший день користування кредитом і не враховується останній день користування кредитом. Проценти нараховуються за зобовязаннями позичальника за період з дня одержання кредиту до дня його погашення, враховуючи перший день видачі кредиту та не враховуючи останній день користування кредитом. Проценти нараховуються на залишок заборгованості за кредитом.

Відповідно до п.3.3.4. кредитного договору відповідач зобовязався сплачувати заборгованість за кредитом в терміни згідно з вказаним в Договорі графіком. Пунктом 3.1.9. кредитного договору передбачено, що на залишок простроченої заборгованості за простроченим кредитом проценти нараховуються, виходячи із 12,9 % річних, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості.

Відповідно до п.5.1. кредитного договору у випадку порушення відповідачем зобовязань, позивач має право відмовитись від виконання своїх зобовязань та/або розірвати кредитний договір, при цьому відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу збитки в розмірі неповерненої суми кредиту, процентів за користування кредитом та витрат понесених позивачем за цим договором, а також повернути позивачу заборгованість по кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, неустойку та інші видатки, понесені позивачем за цим договором.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі погашає заборгованість за кредитним договором та не сплачує проценти за користування кредитом, у звязку з чим станом на 25.06.2009 р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 50874, 68 доларів США, з яких залишок по кредитному договору 36203, 54 доларів США, прострочена заборгованість по кредиту 10467, 39 доларів США, прострочена заборгованість по процентах 4203, 75 доларів США, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором, який зроблений позивачем.

Пунктом 5.3. кредитного договору передбачено, що за порушення повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, відповідач зобовязаний сплатити позивачу пеню в розмірі 0,1 % річних від суми невиконаного зобовязання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості. Отже, у звязку з порушенням відповідачем умов кредитного договору, пеня за несвоєчасне повернення кредиту складає 21464, 29 гривень та пеня за несвоєчасну сплату процентів складає 4287, 07 гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1049 ЦК України передбачається, що позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.1. ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей трок (термін).

Згідно з ч.1. ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (належне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому.

Статтею 550 ЦК України передбачається, що право на неустойку (штраф, пеню) виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В забезпечення виконання вимог, які випливають з кредитного договору, 6.08.2007 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір застави транспортного засобу, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2, реєстр. №9689.

Предметом застави є автомобіль марки VOLKSWAGEN PASSAT, 2007 р.в., який належить відповідачу на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ ВНС №НОМЕР_2.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих про строчкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет заставі в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобовязання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно з п.3.1.5. договору застави у випадку, якщо в момент настання терміну виконання зобовязань за кредитним договором (сплата процентів та/або повернення кредиту), зобовязання відповідачем в повному обсязі або в частині виконано не буде, позивач має право одержати задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет застави, а саме: за рахунок коштів, виручених від реалізації предмета застави, одержати задоволення своїх вимог на свій розсуд переважно перед іншими кредиторами або залишити у своїй власності предмет застави шляхом погашення заборгованості за кредитним договором за рахунок власних коштів у відповідності з цим договором.

Відповідно до ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобовязання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п.6.1. договору застави позивач набуває права звернути стягнення та реалізувати предмет застави якщо у момент настання строку виконання зобовязання за кредитним договором воно не буде виконано належним чином, а саме: при повному або частковому неповерненні кредиту (чергового платежу за кредитом) та/або при несплаті або частковій несплаті процентів та/або при несплаті або частковій несплаті штрафних санкцій у встановлені кредитним договором строки.

Враховуючи вищевикладене, надав належну оцінку зібраним по справі доказам, суд вважає, що позов в частині визначення суми заборгованості відповідача за кредитним договором №467/А від 6.08.2007 р. є законним та обґрунтованим. Втім, звернення стягнення на майно та грошові кошти відповідача можливо лише в межах суми позовних вимог, тому позов підлягає задоволенню частково.

На підставі ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 88, 209, 212-215, 218, 224, 228 ЦПК України, та на підставі ст. ст. 526, 530, 550, 572, 590, 610, 611, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України

ВИРІШИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (мешкає за адресою АДРЕСА_1; ІН НОМЕР_1) на користь ВАТ АБ «Укргазбанк» (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 39, код ЄДРПОУ 23697280, МФО 320478) заборгованість за кредитним договором № 467/А від 6 серпня 2007 р. в розмірі 50874, 68 доларів США і 25751, 36 гривень , з яких залишок по кредитному договору 36203, 54 доларів США, прострочена заборгованість по кредиту 10467, 39 доларів США, прострочена заборгованість по процентах 4203, 75 доларів США, пеня за прострочення кредиту та пеня за несвоєчасну сплату процентів 25751, 36 гривень, шляхом звернення стягнення на майно та грошові кошти відповідача в межах суми позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 (мешкає за адресою АДРЕСА_1; ІН НОМЕР_1) на користь ВАТ АБ «Укргазбанк» (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 39, код ЄДРПОУ 23697280, МФО 320478) судові витрати у вигляді державного мита у розмірі 1700 гривень, та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 30 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Головуючий