Рішення № 103292335, 02.02.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2022 року Справа№200/16387/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., при секретарі Надточей Т.О., за участю представника відповідача Яковлєвої А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги, рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (ідентифікаційний код ВП 44070187, 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.08.2021 №9106/05-99-07-21 на суму 35833,45 грн., визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 16.08.2021 №Ф-9112/05-99-07-21 в частині суми 23752,74 грн., визнання протиправним та скасування рішення від 09.11.2021 №13207/05-99-07-21 в частині суми 7125,81 грн., визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.08.2021 №9113/05-99-07-21 на суму 2986,20 грн., визнання протиправним та скасування рішення від 16.08.2021 №9109/05-99-07-21 про застосування штрафу у сумі 170 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.11.2021 відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

14.12.2021 представники сторін надали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 14.12.2021 відкладено розгляд справи на 12.01.2022.

15.12.2021 відповідач надав відзив на позовну заяву.

28.12.2021 позивач надав відповідь на відзив на позовну заяву.

10.01.2022 представником позивача надано клопотання про надання додаткового строку для подання доказів по справі.

12.01.2022 представники сторін надали клопотання про проведення судового засідання у порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 12.01.2022 закрито підготовче провадження та призначено адміністративну справу до судового розгляду на 02.02.2022.

01.02.2022 відповідач надав до суду додаткові докази по справі.

02.02.2022 представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог. Позивач до суду не з`явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що за результатами документальної позапланової перевірки позивача, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 22.08.2018 по 22.01.2019 дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 22.08.2018 по 22.01.2019 був складений відповідний акт №6626/05-99-07-21/ НОМЕР_1 , відповідно до якого відповідачем протиправно були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій та вимога про сплату боргу (недоїмки).

Позивач вважає, що податкові-повідомлення рішення від 16.08.2021 №9106/05-99-07-21 та №9113/05-99-07-21 є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік правильно відображений чистий оподатковуваний дохід у розмірі 3723,00 грн., а тому відсутні підстави для донарахування податку на доходи фізичних осіб за період з 22.08.2018 по 30.09.2018 на суму 32575,86 грн. та зобов`язань з військового збору на суму 2714,65 грн.

Крім того, рішення від 16.08.2021 №9109/05-99-07-21 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» на суму 170,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки такий звіт поданий 08.02.2019.

Також, позивач зазначає, що періодом здійснення підприємницької діяльності на загальній системі оподаткування є період з 22.08.2018 по 30.09.2018, у відповідача відсутні підстави для донарахування єдиного внеску за період з 22.01.2018 по 30.09.2018 на суму 23752,74 грн., тому вимога про сплату боргу (недоїмки) від 16.08.2021 №Ф-9112/05-99-07-21 на суму 23752,74 грн. та рішення від 09.11.2021 №13207/05-99-07-21 про застосування штрафних санкцій на донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нараховано єдиного внеску на суму 7401,24 грн. є протиправними та підлягають скасуванню частково.

Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач, у встановлений в ухвалі строк, подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивачем до контролюючого органу надана податкова декларація про майновий стан та доходи за 2018 рік, в якій відображений валовий дохід у сумі 184 000,00 грн. Перевіркою встановлено заниження валового доходу за 2018 рік у сумі 700,00 грн., на порушення підпункту 164.1.3 пункту 164.1 статті 164, пунктів 177.1, 177.2 статті 177 ПК України не задекларований доход від провадження господарської діяльності за 2018 рік у розмірі 700,00 грн., отриманий підприємцем від ФІЛІЙ ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПРИАЗОВКУРОРТ" "КЛІНІЧНИЙ САНАТОРІЙ "БЕРДЯНСЬК", що призвело до заниження загального оподатковуваного доходу за 2018 рік на суму 700,00 грн.

При перевірці задекларованих показників у податковій декларації про майновий стан і доходи за період з 22.08.2018 по 30.09.2018 встановлено, що позивачем до вартості документально підтверджених витрат, пов`язаних з господарською діяльністю, до додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік включені витрати у загальній сумі 180 277,00 грн., у тому числі:вартість придбаних ТМЦ, що реалізовані або використані у виробництві продукції - 0,00 грн.,витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату - 0,00 грн.,інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг - 180277,00 грн., проте позивачем не були надані для проведення перевірки первинні документи, пов`язані із здійсненням господарської діяльності.

У ході перевірки встановлено, що позивачем у порушення підпункту 164.1.3 пункту 164.1 статті 164, пунктів 177.1, 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України занижений чистий оподатковуваний дохід за період з 22.08.2018 по 30.09.2018 на суму 184 700,00 грн., в результаті чого донараховано податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування,належного до сплати до бюджету за період з 22.08.2018 по 30.09.2018 на суму 33246,00 грн., тому податкове повідомлення-рішення №9106/05990721від 16.08.2021 року винесене правомірно.

У ході перевірки встановлено заниження позивачем чистого оподаткованого доходу за період з 22.08.2018 по 30.09.2018 на суму 184 700,00 грн., тобто об`єкта оподаткування військовим збором, чим порушено вимоги підпункту 1.2 пункту 161 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України, у результаті чого донараховано військового збору, що підлягає сплаті до бюджету за період з 22.08.2018 по 30.09.2018 на суму 2714,65 грн., тому податкове повідомлення-рішення № 9113/05990721 від 16.08.2021 року винесене правомірно.

Крім того, позивачем на порушення пункту 1 частини 2 статті 6, пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України від 08.07.2010№2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», пункту 4 розділу III, пункту 5 розділу IV Інструкції № 449 не обчислений єдиний внесок з самостійно визначеної бази нарахування єдиного внеску за 2019 рік (січень), в результаті чого донараховано єдиного внеску за 2019 рік (січень) у сумі 918,06 грн., тому вимога про сплату боргу №Ф-9112/05990721 від 16.08.2021 та рішення №13207/05-99-07-21 від 09.11.2021 винесені правомірно.

Разом з тим відповідач зазначає, що позивачем не наданий до контролюючого органу звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (ліквідаційний) за 2019 рік терміном надання 21.02.2019.Згідно з відомостями ІТС «Податковий блок» ДПС звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2019 рік містить код помилки «9» тобто вважається не поданим до контролюючого органу, тому рішення №9109/05-99-07-21 від 16.08.2021 винесено правомірно.

Просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій заперечує проти доводів відповідача та просить задовольнити позов в повному обсязі.

Заслухавши представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , перебувала на обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області, Слов`янсько-Лиманське управління,Слов`янська ДПІ (м. Слов`янськ), як фізична особа-підприємець з 22.08.2018 по 22.01.2019, місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 22.01.2019 ОСОБА_1 припинила підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця.

Відповідач – Головне управління ДПС у Донецькій області є суб`єктом владних повноважень, органом виконавчої влади, який в спірних правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього податковим законодавством України.

Наказом Головного управління ДПС у Донецькій області від 09.06.2021 №1035-п призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків – фізичній особи ОСОБА_1 з 22.06.2021 тривалістю 3 робочих дні. Перевірку провести за період діяльності з 22.08.2018 по 22.01.2019 з метою перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та за період діяльності з 22.08.2018 по 22.01.2019 з метою перевірки своєчасності та правильності нарахування, сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (а.с. 114).

Відповідно до розписки №645/10/05-99-07-21/ НОМЕР_2 ОСОБА_1 повідомлення та копію наказу про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ОСОБА_1 одержала 16.06.2021 (а.с. 132).

22.06.2021, з метою проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, платник податків – фізична особа ОСОБА_1 направила до Головного управління ДПС у Донецькій області листа вх. №46485/6 з наступними документами:

- договір №01/08/18 від 01.08.2018 з додатками на 5 арк.;

- накладна №60 від 20.08.2018 на суму 16305,50 грн. (а.с.118);

- накладна №52 від 09.08.2018 на суму 20387,50 грн. (а.с.120);

- накладна №42 від 03.08.2018 на суму 31962,50 грн. (а.с.119);

- накладна №41 від 03.08.2018 на суму 111621,50 грн. (а.с.117).

Крім того, платник податків в листі зазначила, що інші документі у неї відсутні (а.с. 114).

За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків – фізичної особи ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 22.08.2018 по 22.01.2019 дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період 22.08.2018 по 22.01.2019 було складено акт № 6626/05-99-07-21/ НОМЕР_1 від 30.06.2021 (а.с. 142-145), яким встановлено наступні порушення:

- підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16, підпункту 296.1.1 пункту 296.1 статті 296 Податкового кодексу України (далі – ПК України): неведення обліку доходів від провадження господарської діяльності у періоді з 01.10.2018 по 22.01.2019 у книзі обліку доходів, а саме не надана для перевірки книга обліку доходів;

- підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16, пункту 177.10 статті 177 ПК України: неведення обліку доходів та витрат у періоді з 22.08.2018 по 30.09.2018 у книзі обліку доходів і витрат, а саме не надана для перевірки книга обліку доходів і витрат;

- підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16, підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, пункту 296.3 статті 296 ПК України фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не надана до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 1 квартал 2019 року терміном надання 10.05.2019.

- підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16, підпунктів 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, підпункту 177.5.2 пункту 177.5 статті 177 ПК України фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не надана до контролюючого органу податкова декларація про майновий стан і доходи за 3 квартал 2018 року терміном надання 09.11.2018;

- підпункту 164.1.3 пункту 164.1 статті 164, пунктів 177.1, 177.2, 177.4 статті 177 ПК України,занижений чистий оподатковуваний дохід за період з 22.08.2018 по 30.09.2018 на суму 184700,00 грн., в результаті чого донараховано податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, належного до сплати до бюджету за період з 22.08.2018 по 30.09.2018 на суму 32575,86 грн.;

- підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України: занижений об`єкт оподаткування військовим збором, у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за період з 22.08.2018 по 30.09.2018 на суму 2714,65 грн.;

- пункту 2 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VI: в частині ненадання до перевірки первинних документів щодо визначення єдиного внеску за період з 22.08.2018 по 22.01.2019;

- пункту 4 частини 2 статті 6 Закону України від 08.07.2010№2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», пункту 8 розділу II, пунктів 2,11 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.04.2015р. за № 460/26905: не наданий до контролюючого органу звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (ліквідаційний) за 2019 рік терміном надання 21.02.2019.

- пункту 1 частини 2 статті 6, пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010№ 2464-VI, розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 455, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 19.09.2013 № 1622/24154, розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953: платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 занижена база нарахування єдиного внеску за період з 22.01.2018 по 30.09.2018, з урахуванням максимальної величини на суму 107967,00 грн., в результаті чого донараховано єдиного внеску за період з 22.01.2018 по 30.09.2018 на суму 23752,74 грн.;

- пункту 1 частини 2 статті 6, пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України від 08.07.2010№2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», пункту 4 розділу III, пункту 5 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953: не обчислений єдиний внесок з самостійно визначеної бази нарахування єдиного внеску за 2019 рік (січень), в результаті чого донараховано єдиного внеску за 2019 рік (січень) у сумі 918,06 грн.

Крім того, в зазначеному акті вказано, що платником податків – фізичною особою ОСОБА_1 первинні документи та книга обліку доходів та витрат, книга обліку доходів для проведення документальної перевірки за період з 22.08.2018 по 22.01.2019 не надані. Згідно з податковою декларацією про майновий стан і доходи за 2018 рік, податкових декларацій платника єдиного податку за 2018, 2019 роки, які надані до контролюючого органу встановлено, що фактично у періоді з 22.08.2018 по 31.12.2018 самозайнята особа ОСОБА_1 здійснювала господарську діяльність, а саме загальне прибирання будинків. За період з 01.01.2019 по 22.01.2019 платник податків – фізична особа ОСОБА_1 доходів не отримувала.

Платником податків – фізичною особою ОСОБА_1 надані первинні документи, а саме накладні на придбання товару за період з 01.01.2018 по 20.08.2018, коли фізична особа ОСОБА_1 не була зареєстрована як фізична особа-підприємець. Дата державної реєстрації 22.08.2018.

Платником податків – фізичною особою ОСОБА_1 не надані для проведення перевірки книга обліку доходів та витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, що здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування, книга обліку доходів, яку ведуть фізичні особи-підприємці, що здійснюють діяльність на спрощеній системі оподаткування, видаткові накладні, акти виконаних робіт (наданих послуг), рахунки, виписки банку та інші документи, пов`язані із здійсненням господарської діяльності (а.с. 29-40).

24.06.2021 позивачем надані до Головного управління ДПС України у Донецькій області пояснення вх.№47088/6, в яких зазначено, що платник податків - фізична особа ОСОБА_1 ознайомлена з матеріалами перевірки. В частині ненадання первинних документів у повному обсязі зазначила, що інші документи відсутні. З нарахованими в акті сумами ознайомлена, результати акта оскаржувати не буде, нараховані суми буде сплачувати частинами (а.с. 121).

27.07.2021 позивач надала до Головного управління Державної податкової служби України у Донецькій області заперечення на акт перевірки №6626/05-99-07-21/ НОМЕР_1 від 30.06.2021 в якому зазначила, що серед висновків, зазначених в акті, не згодна з наступними:

- порушення підпункту 164.1.3. пункту 164.1 статті 164, підпунктів 177.1, 177.2, 177.4 статті 177 ПК України: занижений чистий оподатковуваний дохід за період з 22.08.2018 по30.09.2018на суму 184700,00 грн., в результаті чого донараховано податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами декларування, належного до сплати до бюджету за період з 22.08.2018 по 30.09.2018 на суму 32575,86 грн.;

- порушення підпункту 1.2. пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України: занижений об`єкт оподаткування військовим збором, у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами декларування за період з 22.08.2018 по 30.09.2018 на суму 2714,65 грн.;

- порушення пункту 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», пункт 8 розділу II, пункту 2, 11 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну України від 14.04.2015 №435: не наданий до контролюючого органу звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (ліквідаційний) за 2019 рік терміном подання 21.02.2019;

- порушення пункту 1 частини 2 статті 6, пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», розділу IV Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №455, розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну України від 20.04.2015 №449: занижена база нарахування єдиного внеску за період з22.01.2018 по 30.09.2018, з урахуванням максимальної величини на суму 107967,00 грн., в результаті чого донараховано єдиного внеску за період з 22.01.2018 по 30.09.2018 на суму 23752,74 грн.;

- порушення пункту 63.3. статті 63 ПК України, пунктів 8.1., 8.4 розділу VIII порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588: не надано контролюючому органу повідомлення про об`єкти оподаткування і об`єкти, через які провадиться діяльність (форма №20-ОПП), терміном надання 05.09.2018.

Щодо донарахування податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами декларування, належного до сплати до бюджету за період з 22.08.2018 по 30.09.2018 на суму 32575,86 грн. позивач зазначила, що за період з 22.08.2018 по 30.09.2018 надавала послуги з прибирання (внутрішнє прибирання, підтримання в належному санітарному стані прилеглої території) клінічному санаторію «Бердянськ», у зв`язку з цим здійснені витрати на придбання необхідних для цього засобів (інструментів, миючих засобів тощо) на загальну суму 180277,00 грн., що підтверджується накладною №41 від 24.08.2018 на суму 111621,50 грн., накладною №42 від 24.08.2018 на суму 31962,50 грн., накладною №52 від 07.09.2018 на суму 20387,50 грн., накладною №60 від 13.09.2018 на суму16305,50грн. В накладних вказане прізвище ОСОБА_2 , оскільки шлюб позивачем укладений 06.09.2018 та змінене прізвище на « ОСОБА_3 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 06.09.2018 (а.с. 9), а паспорт позивач отримала 23.11.2018 (а.с. 7). Крім того, заперечуючи проти доводів зазначених в акті, стверджує, що на її адресу не надходило жодних листів щодо надання документів, вона не складала опис та не надавала первинні документи, а саме: накладні на придбання товару за період з 01.01.2018 по 20.08.2018. Чистий оподатковуваний дохід у розмірі 3723,00 грн. відображений правильно, тому відсутні підстави для донарахування податку на доходи фізичних осіб за період з 22.08.2018 по 30.09.2018 на суму 32575,86 грн.

Щодо заниження об`єкту оподаткування військовим збором, у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами декларування за період з 22.08.2018 по 30.09.2018 на суму 2714,65 грн. позивач зазначає, що нею був вірно визначений чистий оподатковуваний дохід у розмірі 3723,00 грн. за період здійснення підприємницької діяльності на загальній системі оподаткування за період з 22.08.2018 по 30.09.2018, тому відсутні підстави для донарахування зобов`язань з військового збору на суму 2714,65 грн.

Щодо не надання до контролюючого органу звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (ліквідаційний) за 2019 рік терміном подання 21.02.2019 зазначає, що такий звіт поданий, про що свідчить копія вищевказаного звіту від 08.02.2019 (а.с. 79, 77) та поштова квитанція від 08.02.2019 (а.с. 78).

Щодо заниження бази нарахування єдиного внеску за період з 22.01.2018 по 30.09.2018, з урахуванням максимальної величини на суму 107967,00 грн., в результаті чого донараховано єдиний внесок за період з 22.01.2018 по 30.09.2018 на суму 23752,74 грн. зазначено, що періодом здійснення підприємницької діяльності на загальній системі оподаткування є період з 22.08.2018 по 30.09.2018. Оскільки, як зазначалось вище, позивачем було правильно визначено чистий оподатковуваний дохід у розмірі 3723,00 грн. за період здійснення підприємницької діяльності на загальній системі оподаткування за період з 22.08.2018 по 30.09.2018, то відсутні підстави для донарахування єдиного внеску за період з 22.01.2018 по 30.09.2018 на суму 23752,74 грн.

Щодо ненадання контролюючому органу повідомлення про об`єкти оподаткування і об`єкти, через які провадиться діяльність (форма №20-ОПП), терміном надання 05.09.2018 позивач звернула увагу відповідача, що контролюючим органом не зазначено, яким чином комплексне обслуговування об`єктів є об`єктом оподаткування або об`єктом, пов`язаним з оподаткуванням податком на доходи фізичних осіб і яким розділом ПК України це визначено (а.с. 41-43).

10.08.2021 Головне управління ДПС України у Донецькій області направило позивачу лист вих. №9180/05-99-07-21-26 щодо розгляду заперечення до акту документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків – фізичної особи ОСОБА_1 в якому зазначило наступне.

Враховуюче висновки постійної комісії з розгляду спірних питань, за розглядом заперечення до акту перевірки № 6626/05-99-07-21/ НОМЕР_1 від 30.06.2021 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки платника податку – фізичної особи ОСОБА_1 » з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 22.08.2018 по 22.01.2019, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 22.08.2018 по 22.01.2019» висновки акту перевірки викласти в наступній редакції:

- підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16, підпункту 296.1.1 пункту 296.1 статті 296 ПК України: неведення обліку доходів від провадження господарської діяльності у періоді з 01.10.2018 по 22.01.2019 у книзі обліку доходів, а саме не надана для перевірки книга обліку доходів.

- підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16. пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу: неведения обліку доходів та витрат у періоді з 22.08.2018 по 30.09.2018 у книзі обліку доходів і витрат, а саме не надана для перевірки книга обліку доходів і витрат.

- підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16, підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, пункту 296.3 статті 296 ПК України фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не надала до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 1 квартал 2019 року терміном надання 10.05.2019.

- підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16, підпунктів 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, підпункту 177.5.2 пункту 177.5 статті 177 ПК України фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не надала до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 3 квартал 2018 року терміном надання 09.11.2018.

- підпункту 164.1.3 пункту 164.1 статті 164, пунктів 177.1, 177.2, 177.4 статті 177 ПК України занижений чистий оподатковуваний дохід за період з 22.08.2018 по 30.09.2018 на суму 184700,00 грн., в результаті чого донараховано податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, належного до сплати до бюджету за період з 22.08.2018 по 30.09.2018 на суму 32575,86 грн.

Обставини, що звільняють від фінансової відповідальності, передбачені пунктом 112.8 статті 112 та обставини, що пом`якшують відповідальність особи, визначені статтею 112-1 ПК України відсутні.

З наданих документів та пояснень не вбачається обставин, що виключають навмисність вчиненого діяння.

- підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу XX ПК України: занижений об`єкт оподаткування військовим збором, у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за період з 22.08.2018 по 30.09.2018 на суму 2714,65 грн.

Обставини, що звільняють від фінансової відповідальності, передбачені пунктом 112.8 статті 112 та обставини, що пом`якшують відповідальність особи, визначені статтею 112-1 ПК України відсутні.

З наданих документів та пояснень не вбачається обставин, що виключають навмисність вчиненого діяння.

- пункту 2 частини 2 статті 6 Закону України від 08.07.2010№2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»: в частині ненадання до перевірки первинних документів щодо визначення єдиного внеску за період з 22.08.2018 по 22.01.2019.

- пункту 4 частини 2 статті 6 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», пункту 8 розділу II, пунктів 2, 11 розділу III Порядку №435: не наданий до контролюючого органу звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (ліквідаційний) за 2019 рік терміном надання 21.02.2019.

Обставини, що звільняють від фінансової відповідальності, передбачені пунктом 112.8 статті 112 та обставини, що пом`якшують відповідальність особи визначені статтею 112-1 ПК України, відсутні.

З наданих документів та пояснень не вбачається обставин, що виключають навмисність вчиненого діяння.

- пункту 1 частини 2 статті 6, пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 455, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 19.09.2013 № 1622/24154, розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953: платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 занижена база нарахування єдиного внеску за період з 22.01.2018 по 30.09.2018, з урахуванням максимальної величини на суму 107967,00 грн., в результаті чого донараховано єдиного внеску за період з 22.01.2018 по 30.09.2018 на суму 23752,74 грн.

Обставини, що звільняють від фінансової відповідальності, передбачені пунктом 112.8 статті 112 та обставини, що пом`якшують відповідальність особи визначені статтею 112-1 ПК України, відсутні.

З наданих документів та пояснень не вбачається обставин, що виключають навмисність вчиненого діяння.

- пункту 1 частини 2 статті 6, пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», пункту 4 розділу III, пункту 5 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953: не обчислений єдиний внесок з самостійно визначеної бази нарахування єдиного внеску за 2019 рік (січень), в результаті чого донараховано єдиного внеску за 2019 рік (січень) у сумі 918,06 грн.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 ПК України у терміни визначенні підпунктом 86.7.5. пункту 86.7 статті 86 ПК України з урахуванням висновку про результати розгляду заперечення платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 б/н (вхідний реєстраційний індекс до ГУ ДПС у Донецькій області №52961/6 від 27.07.2021) до акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 30.06.2021 №6626/05-99-07-21/3386102940 керівником (його заступником або уповноваженою собою) контролюючого органу будуть прийняті податкові повідомлення – рішення (а.с. 44-51).

На підставі акту перевірки №6626/05-99-07-21/ НОМЕР_1 від 30.06.2021 відповідачем Головним управлінням ДПС у Донецькій області прийняті та направлені на поштову адресу позивача наступні рішення:

- податкове повідомлення-рішення від 16.08.2021 №9106/05-99-07-21 за платежем податок на доходи фізичних осіб що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11010500) на загальну суму 35833,45 грн. (а.с.12-13);

- вимога про сплату боргу (недоїмки) від 16.08.2021 №Ф-9112/05-99-07-21 на суму 24670,80 грн. (а.с.14);

- рішення №9111/05-99-07-21 від 16.08.2021 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 16.08.2021 на суму 7401,24 грн. (а.с. 15-17);

- податкове повідомлення-рішення від 16.08.2021 №9113/05-99-07-21 за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11011001) на загальну суму 2986,20 грн. (а.с. 18-19);

- рішення від 16.08.2021№9109/05-99-07-21 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державнесоціальне страхування» на суму 170,00 грн. (а.с. 20-21).

03.09.2021 позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою на дії Головного управління ДПС України у Донецькій області щодо винесення податкового повідомлення-рішення від 16.08.2021 №9106/05-99-07-21 за платежем податок на доходи фізичних осіб що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування 11010500 на суму 35833,45 грн. (32575,86 грн. зі штрафом 3257,59 грн.) з розрахунком; вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 16.08.2021 №Ф-9112/05-99-07-21 на суму 24670,80 грн. з розрахунком; рішення №9111/05-99-07-21 від 16.08.2021 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 16.08.2021 на суму 7401,24 грн.; податкового повідомлення-рішення від 16.08.2021 №9113/05-99-07-21 за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування 11011001 на суму 2986,20 грн. (2714,65 грн. зі штрафом 271,47 грн.) з розрахунком; рішення №9109/05-99-07-21 від 16.08.2021 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» на суму 170,00 грн. Позивач просила визнати протиправними та скасувати зазначені рішення Головного управління ДПС України у Донецькій області (а.с. 53-55).

22.09.2021 Державна податкова служба України прийняла рішення вих.№8295/Б/99-00-06-02-01-09 про продовження строку розгляду скарги позивача до 04.11.2021 (а.с.59).

01.11.2021 Державна податкова служба України прийняла рішення вих.№9678/Б/99-00-06-02-01-09 про розгляд скарги, в якому зазначила, що поданий позивачем Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2019 рік (тип форми "ліквідаційний") від 14.02.2019 №8550 згідно з квитанцією №2 містить помилки та відповідно до пункту 8 розділу II Порядку №435 вважається таким, що не подавався.

На підставі вищезазначеного акту перевірки Головним управлінням ДПС у Донецькій області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16.08.2021 № Ф-9112/05-99-07-21, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 16.08.2021 № 9111/05-99-07-21, рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 16.08.2021 №9109/05-99-07-21.

Однак, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 16.08.2021 № 9111/05-99-07-21 Головного управління ДПС у Донецькій області підлягає скасуванню, оскільки винесено не за встановленою формою, що є порушенням підпункту 3 пункту 2 розділу VII Інструкції № 449. Водночас зазначено, що дане порушення не скасовує суму штрафної санкції по суті.

За таких обставин, керуючись пунктами 4, 5 розділу IV, пунктом 3 розділу V Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2015 № 1124, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.02.2016 за№ 178/28308, вирішено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16.08.2021 № Ф-9112/05-99-07-21, рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 16.08.2021 №9109/05-99-07-21 Головного управління ДПС у Донецькій області залишити без змін, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 16.08.2021 №9111/05-99-07-21Головного управління ДПС у Донецькій області скасувати та вважати відкликаним з дня прийняття даного рішення, скаргу фізичної особи ОСОБА_1 від 03.09.2021 № б/н. в частині оскарження вищезазначених виконавчих документів, задовольнити частково, зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області винести та направити нове рішення з урахуванням вищенаведеного, відповідно до вимог чинного законодавства (а.с. 61-65).

09.11.2021 Головним управлінням ДПС у Донецькій області прийнято та направлено на поштову адресу позивача рішення №13207/05-99-07-21 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 7401,24 грн. (а.с. 24-26).

Позивач не згодна із результатом розгляду скарги, вважає вказані податкові повідомлення-рішення, вимогу та рішення застосування штрафних санкцій протиправними та такими, що підлягають скасуванню, у зв`язку з чим звернулась до суду з даним позовом.

Судом встановлено, що до позовної заяви додані позивачем накладні №41 від 24.08.2018 на суму 111621,50 грн. (а.с. 68), №42 від 24.08.2018 на суму 31962,50 грн. (а.с. 69), №52 від 07.09.2018 на суму 20387,50 грн. (а.с. 70), №60 від 13.09.2018 на суму 16305,50 грн. (а.с. 71);товарні чеки №41 від 24.08.2018 на суму 111621,50 грн. (а.с. 72), №42 від 24.08.2018 на суму 31962,50 грн. (а.с. 73-74), №52 від 07.09.2018 на суму 20387,50 грн. (а.с. 75), №60 від 13.09.2018 на суму 16305,50 грн. (а.с. 76).

Крім того, судом встановлено, що 08.02.2019 позивач направила засобами поштового зв`язку до Головного управління ДПС у Донецькій області звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2019 рік (а.с. 79. 77), що не заперечується сторонами. Разом з тим, згідно з відомостями ІТС «Податковий блок» Держаної податкової служби звіт позивача про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2019 рік містить код помилки «9» та вважається не поданим до контролюючого органу, докази повідомлення позивача про виявлення зазначеної помилки та неприйняття звіту матеріали справи не містять.

Отже, спірним питанням даної справи є правомірність прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішень про застосування штрафних санкцій.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керувався наступним.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі – ПК України).

Позивач є платником податку на доходи фізичних осіб в розумінні статті 162 ПК України.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.

Відповідно до підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у період з 22.08.2018 по 22.01.2019 здійснював підприємницьку діяльність, зокрема у період з 22.08.2018 по 30.09.2018 на загальній системі оподаткування. 22.01.2019 позивачем прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься запис №22770060003031031.

Статтею 79 ПК України передбачені особливості проведення документальної невиїзної перевірки, зокрема пункт 79.1 та пункт 79.2 передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Як встановлено судом вище, повідомлення та копію наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 09.06.2021 №1035-п вручено позивачу під розписку 16.06.2021 (а.с. 132).

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.08.2021 №9106/05-99-07-21 за платежем податок на доходи фізичних осіб що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11010500) на загальну суму 35833,45 грн., суд зазначає наступне.

Згідно підпункту 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 ПК України, доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до положень пункту 164.1 статті 164 ПК України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється статтею 177 ПК України.

Пунктом 177.1 статті 177 ПК України визначено, що доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Так, відповідно до пункту 177.2 статті 177 ПК України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Перелік витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, визначено у пункті 177.4 статті 177 ПК України.

Пунктом 177.4 статті 177 ПК України визначено перелік витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, а саме:

витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат (пункт 177.4.1 пункту 177.4 статті 177 ПК України);

витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розділу IV ПК України);

обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством (підпунктів 177.4.2 пункту 177.4 статті 177 ПК України); суми податків, зборів, які пов`язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов`язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця (підпункт 177.4.3 пункт 177.4 статті 177 ПК України).

Згідно з частиною 1 статті 3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - це діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Статтею 1 цього ж Закону передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Актом перевірки встановлено, згідно з податковою декларацією про майновий стан і доходи за 2018 рік, податкових декларацій платника єдиного податку за 2018, 2019 роки, які надані до контролюючого органу встановлено, що фактично у періоді з 22.08.2018 по 31.12.2018 самозайнята особа ОСОБА_1 здійснювала господарську діяльність, а саме загальне прибирання будинків. За період з 01.01.2019 по 22.01.2019 платник податків – фізична особа ОСОБА_1 доходів не отримувала.

При проведенні перевірки задекларованих показників у податковій декларації про майновий стан і доходи за період з 22.08.2018 по 30.09.2018, податковим органом встановлено, що ОСОБА_1 до вартості документально підтверджених витрат, пов`язаних з господарською діяльність, до додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік включені витрати у загальній сумі 180277,00 грн., у тому числі:

- вартість придбаних ТМЦ, що реалізовані або використані у виробництві продукції – 0,00 грн.;

- витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату – 0,00 грн.;

- інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг – 180277,00 грн.

Як встановлено судом вище, загальна сума витрат підтверджується наданими позивачем накладними №41 від 24.08.2018 на суму 111621,50 грн. (а.с. 68), №42 від 24.08.2018 на суму 31962,50 грн. (а.с. 69), №52 від 07.09.2018 на суму 20387,50 грн. (а.с. 70), №60 від 13.09.2018 на суму 16305,50 грн. (а.с. 71), та товарними чеками №41 від 24.08.2018 на суму 111621,50 грн. (а.с. 72), №42 від 24.08.2018 на суму 31962,50 грн. (а.с. 73-74), №52 від 07.09.2018 на суму 20387,50 грн. (а.с. 75), №60 від 13.09.2018 на суму 16305,50 грн. (а.с. 76).

Суд зазначає, що всі вище перелічені документи є належними та допустимими доказами в підтвердження господарських операцій між позивачем та його контрагентом та свідчать про обґрунтоване включення останнім до складу інших витрат суму у розмірі 180277,00 грн. у податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2018 рік.

Відповідно до пункту 85.6 статті 85 ПК України, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Згідно матеріалів справи, жодного акту про ненадання документів у ході перевірки складено не було, що відповідно спростовує висновки контролюючого органу про відсутність первинних документів за період здійснення позивачем підприємницької діяльності з 22.08.2018 по 30.09.2018.

Оскільки в ході розгляду справи, судом не здобуто доказів, які б обґрунтовували висновки акту перевірки щодо ненадання первинних документів за період здійснення позивачем підприємницької діяльності з 22.08.2018 по 30.09.2018, і відповідачем таких не надано, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 16.08.2021 №9106/05-99-07-21 за платежем податок на доходи фізичних осіб що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11010500) на загальну суму 35833,45 грн., винесено необґрунтовано, з порушенням норм податкового законодавства України, внаслідок чого, останнє слід визнати протиправним та скасувати.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.08.2021 №9113/05-99-07-21 за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11011001) на загальну суму 2986,20 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 161 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Згідно з підпунктом 1.1 пунктом 161 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162цьогоКодексу, зокрема фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Підпунктом 1.2 пункту 161 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України визначено, що об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 1.3 пункту 161 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Таким чином, вбачається, що позивач є платником військового збору та зобов`язаний його задекларувати та сплатити у розмірі 1,5% від отриманого доходу.

Єдиною підставою для донарахування позивачу основного зобов`язання та фінансових санкцій за платежем військовий збір став висновок контролюючого органу про заниження платником оподатковуваного доходу за період з 22.08.2018 по 30.09.2018.

Оскільки спростовані висновки акту перевірки в частині заниження позивачем оподатковуваного доходу за період з 22.08.2018 по 30.09.2018 на суму 180977,00 грн., суд дійшов висновку, що і податкове повідомлення-рішення від 16.08.2021 №9113/05-99-07-21, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11011001), на загальну суму 2986,20 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 16.08.2021 №Ф-9112/05-99-07-21 в частині суми 23752,74 грн., рішення від 09.11.2021 №13207/05-99-07-21 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в частині суми 7125,81 грн., суд зазначає наступне.

Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) визначаються правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Частиною 1 статі 4 Закону № 2464-VI визначено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується, для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом (частина 3 статті 7 Закону № 2464-VI).

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону № 2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (частини 2 статті 9 Закону № 2464-VI).

Згідно з частиною 3 статті 9 Закону №2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску.

Відповідно до частини 8 статті 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом №2464-VI є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до частин 4 статті 25 Закону № 2464-VI податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Відповідно до пункту 3 частини 11 статті 25 Закону №2464-VI податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Судом встановлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 16.08.2021 №Ф-9112/05-99-07-21 на суму 24670,80 грн., винесена у зв`язку із заниженням позивачем чистого оподатковуваного доходу за період з 22.08.2018 по 30.09.2018, та не обчисленням єдиного внеску з самостійно визначеної бази нарахування єдиного внеску за 2019 рік (січень), в результаті чого донараховано єдиного внеску за 2019 рік (січень) у сумі 918,06 грн.

Оскільки, суд дійшов висновку, що позивачем не було занижено чистий оподатковуваний дохід за період з 22.08.2018 по 30.09.2018, що неправильно відображено в акті перевірки №6626/05-99-07-21/ НОМЕР_1 від 30.06.2021, а тому вимога про сплату боргу від 16.08.2021 №Ф-9112/05-99-07-21, рішення про застосування фінансових санкцій від 09.11.2021№13207/05-99-07-21винесені неправомірно та підлягають скасуванню повністю.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення від 16.08.2021№9109/05-99-07-21 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» на суму 170,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 6 Закону №2464-VI платники єдиного внеску зобов`язані подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за по годженням з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов`язкового державного соціального страху вання.

Відповідно до пункту 2 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015№435, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за №460/26905 (у редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 435) фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену сис тему оподаткування, формують та подають до органів доходів і зборів звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік. Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску подається за формою № Д5 згідно з додатком 5 до цього Порядку із зазначенням типу форми "початкова".

Згідно з пунктом 9 розділу III Порядку № 435 у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності страхувальників, зазначених у пункті 2 цього розділу (фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування), такі особи зобов`язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми "ліквідаційна", де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Відповідно до пункту 11 розділу III Порядку № 435 фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спроще ну систему оподаткування, звіт із зазначенням типу форми "ліквідаційна" формують та подають до органу до ходів і зборів протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємниць кої діяльності.

Відповідачем в акті перевірки №6626/05-99-07-21/ НОМЕР_1 від 30.06.2021 зазначено, що у порушення пункту 4 частини 2 статті 6 Закону №2464-VI, пункту 8 розділу II, пунктів 2, 11 розділу III Порядку №435 платником податку – фізичною особою ОСОБА_1 до річного звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нараховано го єдиного внеску за 2018 рік не були відображені суми нарахованого єдиного внеску за серпень 2018 року. Не наданий до контролюючого органу звіт про суми нарахованого єдиного внеску (ліквідаційний) за 2019 рік терміном надання 21.02.2019.

Судом встановлено, що 08.02.2019 позивач направила засобами поштового зв`язку до Головного управління ДПС у Донецькій області звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2019 рік за формою №Д5, що не заперечується сторонами. Разом з тим, згідно з відомостями ІТС «Податковий блок» Держаної податкової служби звіт позивача про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2019 рік містить код помилки «9» та вважається не поданим до контролюючого органу, докази повідомлення позивача про виявлення зазначеної помилки та неприйняття звіту матеріали справи не містять.

Крім того, докази, які б свідчили про несплату позивачем єдиного внеску за 2019 рік до Державного бюджету відповідачем надано не було, обставин, що свідчать про умисне ухилення позивача від сплати такого податку податковим органом не наведено.

Суд враховує, що відповідальність за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату єдиного внеску настає лише якщо платник податків не сплатить або несвоєчасно сплатить, передбачені Законом № 2464-VI суми єдиного внеску.

За практикою Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правил про прийняття рішення на користь платників податків, у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справа «Серков проти України», заява № 39766/05, параграф 43).

Суд зазначає, що органи ДПС здійснюючи функції з адміністрування єдиного внеску повинні всіляко сприяти платникам внеску в реалізації їхніх прав та обов`язків, а не мати на меті виключно накладення на платників санкції за допущення помилок у формуванні звітності.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що рішення №9109/05-99-07-21 від 16.08.2021 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» на суму 170,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків колегії суддів суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до квитанції №40 від 22.11.2021 позивачем сплачено судовий збір в сумі 908,00 грн.

Згідно частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, зважаючи на те, що позивачем сплачено суму судового збору та позовні вимоги задоволено в повному обсязі, суд приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 4, 7-14, 19, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (ідентифікаційний код ВП 44070187, 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги, рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 16.08.2021 №9106/05-99-07-21 за платежем податок на доходи фізичних осіб що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11010500) на загальну суму 35833 (тридцять п`ять тисяч вісімсот тридцять три) грн. 45 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 16.08.2021 №9113/05-99-07-21 за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11011001) на загальну суму 2986 (дві тисячі дев`ятсот вісімдесят шість) грн. 20 коп.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 16.08.2021 №Ф-9112/05-99-07-21 на суму 24670 (двадцять чотири тисячі шістсот сімдесят) грн. 80 коп.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 09.11.2021 №13207/05-99-07-21 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 7401 (сім тисяч чотириста одна) грн. 24 коп.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 16.08.2021№9109/05-99-07-21 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» на суму 170 (сто сімдесят) грн. 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (ідентифікаційний код ВП 44070187, 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 02.02.2022. Повний текст рішення складено 08.02.2022.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Кошкош