Рішення № 103292252, 08.02.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2022 року Справа№200/16394/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Аляб`єва І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 18.10.2021 №056750005976 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «в» ст..13 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.10.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до спеціального стажу період роботи з 28.06.1990 по 17.12.2012 на посаді тракториста-машиніста у ВП Слов`янського підсобного сільськогосподарського виробництва ПАТ «Шахта ім..О.Ф. Засядька» та з 06.04.2013 по 11.12.2013 у філії «МТС» ДП «Агрофірма «Шахтар»;

- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 2403,53 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що пенсійний орган безпідставно відмовлено позивачу в зарахуванні до пільгового та страхового стажу певні періоди його роботи при призначені пенсії за віком на пільгових умовах, чим порушено права та законні інтереси позивача.

Ухвалою суду від 08.12.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач позовні вимоги не визнав, 12.01.2022 надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що в трудовій книжки серії НОМЕР_1 відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах (безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції на посаді тракториста-машиніста) виходячи з наведеного період роботи позивача з 28.06.1990 по 17.12.2012 на посаді тракториста-машиніста у ВП Слов`янського підсобного сільськогосподарського виробництва ПАТ «Шахта ім..О.Ф. Засядька» та з 06.04.2013 по 11.12.2013 у філії «МТС» ДП «Агрофірма «Шахтар» не враховано до спеціального стажу.

За приписами частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджено паспортом НОМЕР_2 . /а.с.8-9/

11.10.2021 позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 18.10.2021 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії, за результатами розгляду документів до пільгового стажу не зараховано період роботи з 09.11.1989 по 14.06.1990 оскільки мали місце виправлення в даті звільнення, за період з 28.06.1990 по 31.10.2004 довідка видана трудовим архівом і пільговий стаж зараховуєсть тільки після підтвердження Комісією. Періоди з 01.11.2004 по 17.12.2012 та з 06.04.2013 по 11.12.2013 оскільки відсутній акт перевірки та в довідці не вказано про те, що заявник безпосередньо був зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції. В довідках №149, №150 від 22.04.2021 та №150 від 30.04.2021 не вірно вказано посилання на статтю Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсій не страхування» (ст..113 «Про пенсійне забезпечення»./а.с.17/

Відповідно до посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_3 підтверджено право ОСОБА_1 на управління тракторами та самохідними машинами./а.с.18/

Відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 підтверджено, що:

- з 28.06.1990 по 31.10.2004 позивача прийнято на посаду тракториста-машиніста ТПБ№1 ВП Слов`янського підсобного сільськогосподарського виробництва ПАТ «Шахта ім.О.Ф. Засядька» (запис 14-19);

- 01.11.2004 позивач працював на посаді тракториста-машиніста у філії «МТС» ДП «Агрофірма «Шахтар» (запис 20);

- 02.10.2007 по 17.12.2012 на підставі «Класифікатора професій ДК ООЗ.2005 позивача переведено трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва (запис 21).

Відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 підтверджено, що у період з 06.04.2013 по 11.12.2013 позивач працював на посаді тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва 1 класу філії «ММТС» ДП АФ «Шахтар»(запис 25-26)./а.с.30-33/

Судом встановлено, що між ВП «СПСТВ» ПАТ «Шахта ім..О.Ф.Засядька» та Комунальним підприємством «Трудовий архів» укладено договір №1 від 26.03.2018 щодо зберігання документів в належному вигляді згідно норм і правил чинного законодавства./а.с.48/

Довідкою Комунального підприємства Краматорської районної ради «Трудовий архів» від 27.04.2021 №07-07/299 підтверджено, що позивачу нараховувалася та виплачувалася заробітна плата за періоди з березня 1989 року по листопад 1989 року та з листопада 1990 року по грудень 1995 року./а.с.37/

Відповідно до архівної довідки Комунального підприємства Краматорської районної ради «Трудовий архів» від 27.04.2021 №07-07/301 зазначено, що: наказом від 29.06.1990 №98-к ОСОБА_1 прийнято трактористом-машиністом 3 класу в ТПБ№1 з 28.06.1990; наказом від 03.06.1990 №83-к присвоєно ОСОБА_1 2клас тракториста-машиніста при Донецькому УКК за рішенням квалікаційної комісії; наказом від 07.12.1998 №173-к на підстав наказу від 27.07.1998 №115-к закріплено за бригадою тракториста-машиніста ОСОБА_1 ; наказом від 25.06.2001 №115-к присвоєно ОСОБА_1 1 клас тракториста-машиніста ЦТПБ від 25.05.2001; наказом від 30.10.2004 звільнено ОСОБА_1 , з посади тракториста-машиніста за ст..36 КЗпП України з 31.10.2004./а.с.38/

Архівною довідкою Комунального підприємства Краматорської районної ради «Трудовий архів» від 27.04.2021 №07-07/302 підтверджено перейменування з 05.01.1993 «Шахта ім..А.Ф. Засядька»; 22.07.2011 орендне підприємство «Шахта ім.А.Ф. Засядька» перейме нова в публічне акціонерне товариство «Шахта ім.А.Ф. Засядька»; з 22.07.2011 припинена діяльність структурного підрозділу «Слов`янське підсобне сільськогосподарське виробництво»./а.с.39/

Згідно з архівною довідкою Комунального підприємства Краматорської районної ради «Трудовий архів» від 27.04.2021 №07-07/300 позивач у періоди з січня 1996 року по січень 1998 року, з березня 1998 року по січень 2000 року, з березня 2001 року по грудень 2001 року, з лютого 2002 року по грудень 2004 року отримував заробітну плату в зазначених у довідці розмірах./а.с.40/

Відповідно до довідки філії «Машино-тракторна станція» ДП «Агрофірма «Шахтар» від 06.08.2021 №21 підтверджено, що позивач у період з 01.11.2004 по 17.12.2013 та з 06.04.2013 по 11.12.2013працював на посаді тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва повний робочий день та безпосередньо був зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції на потязі періоду в рослинництві. /а.с.50/

11.10.2021 ОСОБА_1 надіслав до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (Слов`янське відділення) заяву з проханням підтвердити пільговий стаж ВП Слов`янського підсобного сільськогосподарського виробництва ПАТ «Шахта ім..О.Ф. Засядька» з 09.11.1989 по 14.06.1990, з 28.06.1990 по 31.10.2004 оскільке підприємство ліквідоване./а.с.55/

Здійснивши оцінку обставин справи та надавши їм юридичної кваліфікації, суд прийшов до висновку про задоволення позову, виходячи з такого.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Згідно частини 1статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV(у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 1058-IV).

Відповідно до пункту третього частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Згідно з п.2 Прикінцевих положень вказаного Закону, в редакції діючій на час виникнення спірних правовідносин, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Зазначеній нормі ЗУ 1058 кореспондує інша норма іншого Закону. А саме, відповідно до пункту в статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах за п. в статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №7, згідно якого до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві.

Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства.

До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії тракторист-машиніст, запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист.

До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботі трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2017 у справі №681/813/17 (провадження №К/9901/1458/17).

Згідно із пунктом 1 частини 1статті 8 Закону № 1058-ІVправо на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пунктом 1 частини 1статті 9 Закону № 1058-ІVвизначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.

Частиною 4статті 24 Закону № 1058-ІVвизначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

У відповідності зі статтею 26 Закону № 1058-ІV(у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

У відповідності до статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Аналіз вищезазначених положень свідчить, що для призначення пенсії за віком за даними трудової книжки необхідна наявність в ній відомостей щодо стажу роботи.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Разом з тим, до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення передбачено», що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно п. 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях від 20.06.1974 № 162, всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Згідно з п.2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 р. №58 (далі Інструкція №58) записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Згідно із п.2.4. зазначеної Інструкції, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Як встановлено, п. 2.14 Інструкції, у графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу.

У графі 3 пишеться: "Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво" із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у "Класифікаторі професій". Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Переведення працівника на іншу постійну роботу на тому ж підприємстві оформлюється в такому ж порядку, як і прийняття на роботу.

Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а наявність відповідних записів у трудовій книжці про стаж роботи є підтвердженням такого стажу.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Пенсійний орган не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Зазначений висновок викладено в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 року по справі № 754/14898/15-а.

Окрім цього суд наголошує, що робітник не може нести відповідальність за неналежне оформлення трудової книжки.

Виходячи з наведеного період роботи позивачки з 09.11.1989 по 14.06.1990 підлягає зарахуванню до спеціального стажу позивача.

Суд розглядає питання щодо протиправності оскаржувального рішення виключно з огляду на ті мотиви, які зазначені у спірному рішенні органу Пенсійного фонду України. За таких обставин, суд приходить до висновку про наступне.

Як вбачається з рішення органу Пенсійного фонду України від 18.10.2021 №056750005976 період роботи з 28.06.1990 по 31.10.2004 не враховано, оскільки стаж не підтверджено комісією. Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого Постанова правління Пенсійного фонду України 10.11.2006 №18-1, визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.

Дія цього Порядку поширюється на осіб, які працювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, а також на осіб, яким призначено пенсію до набрання чинності цим Порядком (далі - робота, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років) (п. 2 Порядку № 18-1).

Згідно п. 3 Порядку № 18-1 підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії).

Приписами пункту 4 Порядку визначено, що комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов`язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники членських організацій Федерації професійних спілок України та регіональних організацій роботодавців та їх об`єднань.

Пунктом 6 Порядку № 18-1 передбачено, що основними завданнями Комісії є: розгляд заяв про підтвердження стажу роботи (додаток 1) та прийняття рішень щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні в установленому порядку.

Згідно п. 10 Порядку №18-1 рішення про результати розгляду заяви (додаток 2) приймається більшістю голосів членів Комісії, присутніх на засіданні, підписується головою або його заступником. Рішення про результати розгляду заяви набуває чинності з моменту прийняття рішення.

Пунктом 14 Порядку №18-1 Комісія розглядає заяву про підтвердження стажу роботи, на бажання заявника, у його присутності або в присутності його законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та не пізніше п`яти робочих днів з дня його прийняття повідомляють заявника про прийняте рішення.

З аналізу вищезазначених положень вбачається, що у разі ліквідації (припинення) підприємства без правонаступника пільговий стаж зараховуються на підставі рішення комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років про підтвердження стажу роботи.

Суд зазначає, що позивач 11.10.2021 звернувся до Пенсійного фонду України з заявою з проханням підтвердити пільговий стаж ВП Слов`янського підсобного сільськогосподарського виробництва ПАТ «Шахта ім..О.Ф. Засядька» з 09.11.1989 по 14.06.1990, з 28.06.1990 по 31.10.2004 оскільки підприємство ліквідоване./а.с.55/

Проте станом на день розгляду справи рішення Комісії відсутнє. Отже позивачем вжито всі необхідні міри для підтвердження стажу роботи у періоди з 09.11.1989 по 14.06.1990 та з 28.06.1990 по 31.10.2004.

Також спірним рішенням від 18.10.2021 №056750005976 не зараховано періоди роботи позивача з 01.11.2004 по 17.12.2021 та з 06.04.2013 по 11.12.2013 відсутній акт перевірки та в довідці не вказано про те, що заявник безпосередньо був зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції.

Відповідно до довідки філії «Машино-тракторна станція» ДП «Агрофірма «Шахтар» від 06.08.2021 №21 підтверджено, що позивач у період з 01.11.2004 по 17.12.2013 та з 06.04.2013 по 11.12.2013 працював на посаді тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва повний робочий день та безпосередньо був зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції на потязі періоду в рослинництві. /а.с.50/

Отже, період роботи позивача з 01.11.2004 по 17.12.2013 та з 06.04.2013 по 11.12.2013 підлягає зарахуванню.

В спірному рішенні від 18.10.2021 №056750005976 зазначено, що в довідках №149, №150 від 22.04.2021 та №150 від 30.04.2021 не вірно вказано посилання на статтю Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсій не страхування» (ст..113 «Про пенсійне забезпечення».

Суд також зазначає, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів Пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 25 квітня 2019 року у справі №593/283/17 та від 30 вересня 2019 року у справі №638/18467/15-а.

Наведене також в повній мірі узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові № 687/975/17 від 21.02.2018, в якій суд касаційної інстанції вказав, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обов`язків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що органи Пенсійного фонду України повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.

Крім того, доказів здійснення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на встановлення права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах за спірні періоди, зокрема, направлення запитів щодо отримання таких документів до юридичних осіб чи повідомлення позивача про необхідність надання будь-яких документів, суду не надано.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності та враховуючи, що правомірність своїх дій відповідачем не доведена, суд доходить висновку про обґрунтованість пред`явленого позову та про задоволення позовних вимог позивача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при пред`явленні адміністративного позову сплачений судовий збір у розмірі 908 грн. відповідно до квитанції від 07.10.2021.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у зазначеному розмірі підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Позивачу надавалась правнича допомога на підставі договору про надання правової допомоги від 18.05.2021 №06 укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Руденською В.В.

Особу адвоката встановлено на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №000503 від 28.09.2018 та ордеру серії СВ №1022132.

Відповідно до акту наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 18.05.2021 №06 вартість послуг складає 2403,53 грн.

Квитанцією до прибуткового касового ордера №38 від 17.11.2021 підтверджено оплату за договором від 18.05.2021 №06 у розмірі 2403,53 грн.

Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Виходячи з наведеного, судові витрати на правничу допомогу у розмірі 2403,53 гривень підлягають стягненню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 18.10.2021 №056750005976 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «в» ст.13 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) від 11.10.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до спеціального стажу період роботи з 28.06.1990 по 17.12.2012 на посаді тракториста-машиніста у ВП Слов`янського підсобного сільськогосподарського виробництва ПАТ «Шахта ім..О.Ф. Засядька» та з 06.04.2013 по 11.12.2013 у філії «МТС» ДП «Агрофірма «Шахтар».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094) на користь позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094) на користь позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 2403,53 гривень.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення судом складено 08 лютого 2022 року.

Суддя І.Г. Аляб`єв