Рішення № 103291883, 03.02.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2022 року Справа№200/16761/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій щодо неврахування при розрахунку пенсії довідки від 12.09.2005 №01/610 про заробітну плату за період з 01.01.1985 по 31.12.1989 року; та неврахування періодів роботи з 12.07.1983 по 25.01.1984 року, з 24.01.1990 по 29.01.1990 року, з 01.02.1990 по 21.08.1990 року, з 22.08.1990 по 31.12.1990 року, в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах (з пільговим коефіцієнтом), а саме у зарахуванні одного року роботи за один рік та шість місяців; зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з 08 вересня 2021 року із врахуванням довідки від 12.09.2005 року №01/610 про заробітну плату за період з 01.01.1985 по 31.12.1989 року, та зарахуванням періодів роботи з 12.07.1983 по 25.01.1984 року, з 24.01.1990 по 29.01.1990 року, з 01.02.1990 по 21.08.1990 року, з 22.08.1990 по 31.12.1990 року, в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах (з пільговим коефіцієнтом), а саме зарахувати один рік роботи за один рік та шість місяців.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

За правилами частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах загальних підставах відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та відповідачем було призначено пенсію. Проте відповідачем не було враховано частину періоду роботи у районі Крайньої Півночі з пільговим коефіцієнтом 1 рік роботи за півтора, а також при розрахунку пенсії не було враховано довідку про заробітну плату за 60 місяців підряд до 01.07.2000 року. Дії відповідача щодо неврахування при розрахунку пенсії довідкипро заробітну плату, та неврахування спірних періодів роботи вважає протиправними, просив задовольнити позов.

Відповідачем через канцелярію суду у встановлені судом строки, надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що трудова книжка за спірні періоди не містить дані про розповсюдження на нього пільг в частині обчислення стажу роботи як для робітника Крайньої Півночі, та не міститься посилань на укладання строкового трудового договору. Наявність лише запису у трудовій книжці про факт роботи в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі не є достатньою підставою для зарахування періоду в пільговому розрахунку, як один рік та шість місяців. Крім того, зазначив, що за вказаний період по заробітку неможливо провести перерахунок у зв`язку з відсутністю акту перевірки достовірності сум. Зазначив, що з метою правильності призначення пенсій, направлено запит 07.10.2021 року на перевірку достовірності інформації викладеної в довідці про заробітну плату.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України (паспорт серії НОМЕР_2 ), особою, яка претендує на перерахунок пенсіі (а.с. 10-12)

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) є суб`єктом владних повноважень органом виконавчої влади, основним завданням якого, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.

Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що з 08.09.2021 року позивачупризначено пенсію за віком.

На адвокатський запит представника позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області надано відповідь листом від 07.10.2021 року №0500-1502-8/83470, відповідно до якої з 08.09.2021 року позивачу призначено пенсію за віком згідно Закону України від 09.07.2003 року №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». До заяви про автопризначення пенсії ОСОБА_2 долучено довідку про заробітну плату від 12.09.2005 року №1/610 за період роботи з 01.01.1985 по 31.12.1989 року, видану ОАО «Таймирнефтегазгеологія». На підставі Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону №1058 затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 з метою забезпечення дієвого контролю за правильністю призначення пенсій, запобіганню випадків недостовірності документів, направлено запит 07.10.2021 року на перевірку достовірності інформації викладеної в довідці про заробітну плату №1/610 від 12.09.2005 року, видану ОАО «Таймирнефтегазгеологія». (а.с. 20-21)

Судом встановлено на підставі даних трудової книжки серії НОМЕР_3 від 30 липня 1980 року, що ОСОБА_1 працював у м. Дудинка Таймирського автономного округу, Крайня Північ, Нижньо-Єнисейська нафтогазорозвідна експедиція у період з 14.04.1983 по 29.01.1990 року, а саме:

- на підставі наказу №140/к від 11.07.1983 року прийнято шофером;

- на підставі наказу №63/к від 28.04.1984 року присвоєно 2-й клас водія;

- на підставі наказу 15/к від 26.06.1988 року присвоєно 1 клас водія;

- на підставі наказу 12/к від 29.01.1990 року звільнено за ст. 29 п. 2 КЗпП РСФСР, закінчення строкового трудового договору. (а.с. 13-14)

Відповідно до довідки №01/606 від 08 вересня 2005 року, виданої відкритим акціонерним товариством «Таймирнафтогазгеологія», ОСОБА_1 працював у Нижньо-Єнисейській нафтогазорозвідній експедиції, м. Дудинка, Красноярський край, Таймирський автономний округ, Крайня Північ: з 12.07.1983 по 29.01.1990 року. За час роботи ОСОБА_1 з ним було укладено трудові договори про роботу в районах Крайньої Півночі в період з 26.01.1984 по 26.01.1987 року (наказу №14/к від 26.01.1984 року) та з 26.01.1987 по 26.01.1990 року (наказ №8/к від 20.01.1987 року). Зазначено, що при виконання робіт на ОСОБА_1 розповсюджувались усі пільги, передбачені Указами Президіуму Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року та від 26 вересня 1967 року, тобто виплачувався районний коефіцієнт в розмірі 1,8 до заробітної плати, нараховувались північні надбавки до заробітної плати у залежності від стажу роботи в умовах Крайньої Півночі, трудовий стаж для призначення пенсії розраховувався з підвищеним коефіцієнтом 1,5, надавались додаткові відпустки тощо. (а.с. 16)

Відповідно до довідки №01/610 від 12 вересня 2005 року, виданої відкритим акціонерним товариством «Таймирнафтогазгеологія», відображено заробітну плату, виплачену ОСОБА_1 в Єнисейській нафтогазорозвідній експедиції за період з січня 1985 по грудень 1989 року. (а.с. 18)

Відповідно до розрахунку стажу ОСОБА_1 з програмного забезпечення органу Пенсійного фонду України періоди роботи позивача в Єнисейській нафтогазорозвідній експедиції з 12.07.1983 по 25.01.1984 року, з 01.02.1990 по 21.08.1990 року та з 22.08.1990 по 31.12.1990 року зараховано до страхового стажу без застосування пільгового розрахунку, як один рік та шість місяців. Період роботи позивача з 26.01.1984 по 23.01.1990 рокузараховано до страхового стажу із застосуванням пільгового розрахунку, як один рік та шість місяців. Період роботи позивача з 24.01.1990 по 29.01.1990 року не зараховано до страхового стажу. (а.с. 22)

Отже, предметом спору у даній справі є наявність правових підстав дляневрахування спірних періодів роботи позивача у районах Крайньої Півночі в пільговому розрахунку, як один рік та шість місяців, та не врахуванні при розрахунку пенсії довідки від 12.09.2005 року №01/610 про заробітну плату за період з 01.01.1985 по 31.12.1989 року, не зарахування до страхового стажу період роботи з 24.01.1990 по 29.01.1990 року, та не застосування пільгового розрахунку, як один рік та шість місяців при зарахуванні до страхового стажу періодів роботи з 12.07.1983 по 25.01.1984 року, з 01.02.1990 по 21.08.1990 року та з 22.08.1990 по 31.12.1990 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Згідно з пунктом 5 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими нормативно-правовими актами.

Цим же пунктом передбачено тимчасово, до ухвалення відповідного закону, період роботи до 01 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до цих районів, колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген, зараховувати до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що було чинним до 01 січня 1991 року.

Порядок надання пільг особам, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до цих районів, встановлено указами Президії Верховної Ради СРСР від 01 серпня 1945 року «Про пільги для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі», від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» та від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», а також Інструкцією про порядок надання пільг, затвердженою постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС від 16 грудня 1967 року.

Відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР № 148 від 10 лютого 1960 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено надання всім робітникам і службовцям державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій таких пільг: виплату надбавок до заробітної плати, надання додаткових відпусток, можливість об`єднання відпусток, але не більш як за три роки, виплату різниці між розміром допомоги по соціальному страхуванню і фактичним заробітком (включаючи надбавки) у разі тимчасової втрати працездатності (статті 1-4).

Підпунктом «д» пункту 5 зазначеного Указу передбачено, що працівникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.

З огляду на вищенаведені норми права, для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Тобто, достатнім є надання одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.

Отже, посилання відповідача у відзиві на недостатність записів у трудовій книжці про періоди роботи позивача в районах Крайньої Півночі для обчислення пільгового стажу є безпідставними.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що на позивача, який працював на постійній основі в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, поширюються пільги, передбачені статтею 14 Указу від 10 лютого 1960 року, та додаткові пільги, передбачені статтею 5 вказаного Указу, зокрема, зарахування одного року роботи у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком.

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах неодноразово висловлювалася в постановах Верховного Суду України від 27 жовтня 2015 року у справі № 338/1079/14-а, від 02 грудня 2015 року у справі № 338/357/15-а та Верховного Суд від 07 червня 2018 року у справі №173/637/17, від 03 липня 2018 року у справі № 302/662/17-а, від 25 вересня 2018 року у справа № 554/1723/17, від 18 грудня 2018 року у справі № 263/13671/16-а, від 30 липня 2019 року у справі № 287/15/17-а, від 15 листопада 2019 року у справі №348/2141/16-а, від 18 березня 2020 року у справі №345/1785/17 та ін.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи зазначене, спірні періоди роботи позивача у районах Крайньої Півночі підлягають зарахуванню в пільговому розрахунку, як один рік та шість місяців.

Стосовно позовних вимог позивача про неврахування відповідачем при розрахунку пенсії довідки від 12.09.2005 року №01/610 про заробітну плату за період з 01.01.1985 по 31.12.1989 року суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону № 1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Згідно пункту 2 стаття 41 Закону № 1058-IV до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 44 наведеного Закону органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1. За змістом пп. в п.7 цього Порядку заробітна плата для призначення пенсії за період роботи до 1 липня 2000 року підтверджується довідкою підприємства, установи, організації (форма і зміст довідки визначено в додатку 1 Порядку).

Приписами пункту 17 наведеного Порядку передбачено, що така довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Проаналізувавши наведені норми матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Іншого чинним законодавством не передбачено.

При цьому, визначальним критерієм для включення відповідного заробітку до суми доходу, з якого обчислюється пенсія, є нарахування внесків на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі №709/1448/16-а, який в силу вимог ч.5 ст. 242 КАС України має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Згідно з пунктом 2.23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.

З аналізу наведених положень законодавства слідує, що обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період до 1 липня 2000 року є не лише наявність відповідної довідки про заробітну плату (дохід), але й підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 20 березня 2018 року по справі № 527/1655/17.

Судом встановлено, що факт перебування позивача в трудових відносинах в період 26.01.1984 по 23.01.1990 року в Єнисейській нафтогазорозвідній експедиції у посадових осіб пенсійного органу сумнівів не викликав. При цьому, належних доказів в підтвердження недостовірності та неправдивості інформації, що міститься в довідці №01/610 від 12 вересня 2005 року, виданої відкритим акціонерним товариством «Таймирнафтогазгеологія», за періоди роботи позивача в Єнисейській нафтогазорозвідній експедиції, матеріали справи не містять, а остання відкликана не була.

Натомість, відмовляючи позивачу врахувати спірну довідку, пенсійний орган не навів жодного обґрунтування - розбіжність даних, невідповідність записам у трудовій книжці, наявність інших доказів, які б спростовували зміст довідки, тощо.

При цьому, довідка №01/610 від 12 вересня 2005 року, видана відповідно до вимог щодо ведення бухгалтерського обліку та звітності, містить всі необхідні реквізити, підписана уповноваженою особою, скріплена печаткою та містить посилання на підставу видачі - відомості нарахування заробітної плати.

Водночас, ні Порядком №22-1, ні іншим нормативним документом не визначено вичерпного переліку тих первинних документів, якими повинна підтверджуватись довідка про заробітну плату для обчислення пенсії, а також не передбачено порядок підтвердження довідки про заробіток первинними документами, якщо відомості про заробітну плату відсутні в архівній установі.

Разом з тим, згідно з абз. 1 та 2 ч.3 п. 2.1 Порядку № 22-1 за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Відповідно до пункту 2.10 цього ж Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Тобто, коли підприємство надало необхідну довідку про заробітну плату, то позивач не може нести негативні наслідки через бездіяльність відповідних органів щодо збереження платіжних відомостей.

Право особи на пенсійне забезпечення, не може ставитись в залежність від існування конкретного документу, позаяк збереження таких відомостей не може контролюватися пенсіонером, а значить на нього не може покладатись відповідальність за їх відсутність.

Отже, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних у первинних документах по нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві.

Разом з тим, відповідно до ст. 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 (далі - Угода від 13 березня 1992 року) пенсійне забезпечення громадян держав-учасників здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Згідно з частинами 2 та 3 ст. 6 цієї Угоди, для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди. Обчислення пенсій провадиться із заробітку за періоди роботи, які зараховуються в трудовий стаж. Тобто, цією Угодою визначено стаж, який підлягає безумовному врахуванню при призначенні пенсії, і відповідно, заробіток за такий період також підлягає включенню при обчисленні пенсії.

Зокрема, статтею 96 Закону СРСР від 15 травня 1990 року №1480-I «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР» особам, які проживали у районах, де до заробітної плати робітників і службовців встановлено районні коефіцієнти, при призначенні пенсії враховувалася фактична заробітна плата, обчислена із застосуванням районного коефіцієнта та північної надбавки.

При вибутті таких осіб за межі районів Крайньої Півночі чи прирівняних до них районів, у райони, де коефіцієнт до заробітної плати не встановлений, пенсія за їх вибором обчислюється в такому ж порядку, але з виключенням з фактичного заробітку виплат за районнимикоефіцієнтами, або із заробітку, обчисленого відповідно до статей 76 та 78 цього Закону (ч. 3 ст. 96 Закону СРСР №1480-I). Вказана стаття 96 Закону СРСР від 15 травня 1990 року №1480-I застосовується з 01.01.1992 року.

Враховуючи вищевикладене, заробітна плата для обчислення пенсії до 01.01.1992 року враховується із районним коефіцієнтом, а з 01.01.1992 року - без врахування.

Враховуючи зазначене, перерахунок пенсії за умови надання позивачем підтверджуючих документів не ставиться в залежність від наявності можливості у пенсійного органу здійснити перевірку відомостей цих документів на підприємстві, а тим більше це не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення за умови не визнання вказаної довідки недійною.

Перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 року у справі №291/99/17.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до п. 10 ч. 2ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Суд звертає увагу, що в даному випадку відповідачем вчинено протиправну бездіяльність, якою порушено право позивача на належне пенсійне забезпечення.

За наслідками судового розгляду суд дійшов висновку про задоволення позову, шляхом визнання протиправною бездіяльностівідповідача щодо неврахування при розрахунку пенсії позивача довідки від 12.09.2005 року №01/610 про заробітну плату за період з 01.01.1985 по 31.12.1989 року; та неврахування періодів роботи з 12.07.1983 по 25.01.1984 року, з 24.01.1990 по 29.01.1990 року, з 01.02.1990 по 21.08.1990 року, з 22.08.1990 по 31.12.1990 року, в районі Крайньої Півночі в пільговому розрахунку, як один рік та шість місяців; зобов`язання відповідача здійснити з 08 вересня 2021 року перерахунок та виплату пенсіїпозивачу врахувавши довідку про заробітну платувід 12.09.2005 року №01/610 за період з 01.01.1985 по 31.12.1989 року, та зарахувавши періоди роботи з 12.07.1983 по 25.01.1984 року, з 24.01.1990 по 29.01.1990 року, з 01.02.1990 по 21.08.1990 року, з 22.08.1990 по 31.12.1990 року, в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах (з пільговим коефіцієнтом), а саме зарахувати один рік роботи за один рік та шість місяців..

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 908 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

У зв`язку з перебуванням судді Троянової О.В. у щорічній основній відпустці розгляд справи проводиться у перший робочий день.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-262, 293-295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльністьГоловного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо неврахування при розрахунку пенсії ОСОБА_1 довідки від 12.09.2005 року №01/610 про заробітну плату за період з 01.01.1985 по 31.12.1989 року; та неврахування періодів роботи з 12.07.1983 по 25.01.1984 року, з 24.01.1990 по 29.01.1990 року, з 01.02.1990 по 21.08.1990 року, з 22.08.1990 по 31.12.1990 року, в районі Крайньої Півночі в пільговому розрахунку, як один рік та шість місяців.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) врахувавши довідку про заробітну плату від 12.09.2005 року №01/610 за період з 01.01.1985 по 31.12.1989 року, та зарахувавши періоди роботи з 12.07.1983 по 25.01.1984 року, з 24.01.1990 по 29.01.1990 року, з 01.02.1990 по 21.08.1990 року, з 22.08.1990 по 31.12.1990 року, в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах (з пільговим коефіцієнтом), а саме зарахувати один рік роботи за один рік та шість місяцівз 08 вересня 2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Рішення прийнято, складено та підписано в повному обсязі в нарадчій кімнаті 03 лютого 2022 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Перший апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Суддя О.В. Троянова