Рішення № 103291425, 02.02.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2022 року Справа№200/14744/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черникової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

01 листопада 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі – відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо незарахування при здійсненні позивачу перерахунку з 01.04.2020 р. до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи з 23.05.1989 р. по 27.05.2004 р. на підприємстві ПАТ “Машзавод” м. Новогродівка; пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 28.02.2017 р. по 31.01.2018 р. та страхового стажу з 01.02.2018 р. по 29.02.2020 р. на ВП “Шахта 1-3” “Новогродівська” ДП “Селидіввугілля”;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, щодо не здійснення розгляду заяви позивача, зареєстрованої за №3722 від 21.09.2021 р. про перерахунок пенсії з урахуванням наданих довідок;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії позивачу з 01 квітня 2020 року, з урахуванням зарахованого до пільгового стажу за Списком №2 періодів роботи з 23.05.1989 р. по 27.05.2004 р. на підприємстві ПАТ “Машзавод” м. Новогродівка; пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 28.02.2017 р. по 31.01.2018 р. та страхового стажу з 01.02.2018 р. по 29.02.2020 р. на ВП “Шахта 1-3” “Новогродівська” ДП “Селидіввугілля”, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою пенсією;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області розглянути заяву позивача зареєстровану за №3722 від 21.09.2021 р. про перерахунок пенсії та прийняти рішення за результатами розгляду заяви за наданими позивачем документами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 02 березня 2017 року позивач звернувся до Пенсійного органу в м. Новогродівка із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 3 статті 14 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». В 2021 році звернувся до адвоката за правничою допомогою, оскільки позивач працював на підземних роботах з повним робочим днем під землею 4 роки, після призначення пенсії, проте розмір пенсії залишився незмінним. Звернувшись до Пенсійного фонду, дізнався, що період роботи з 23.05.1989 р. по 27.05.2004 р. на підприємстві ПАТ «Машзавод» м. Новогродівка не зараховано до пільгового стажу за Списком № 2 через відсутність довідок, які підтверджують пільговий стаж работи, відповідально до Порядку № 637 від 12.08.1993 р. «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній». 01 квітня 2020 року здійснений перерахунок пенсії позивача, за результатами якого страховий стаж враховано по 31 січня 2018 р. і склав 35 років 1 місяць 1 день, втому числі стаж на підземних роботах за Списком № 1 – 5 років 7 місяців 9 днів.

Період роботи з 28 лютого 2018 р. по 31 січня 2018 року до пільгового стажу позивача не зараховано, у зв`язку з відсутністю довідки, яка підтверджує пільговий стаж роботи. Період роботи з 01 лютого 2018 року по 29 лютого 2020 року на підприємстві ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» не зараховано до страхового стажу, через відсутність сплати єдиного соціального внеску.

21 вересня 2021 року, позивач через веб-портал звернувся до Пенсійного фонду з заявою про перерахунок пенсії, заява зареєстрована за № 3722 із відміткою статус звернення «Помилковий». Звернувшись до відповідача за роз`ясненням, листом від 06.10.2021 р. за вихідним № 0500-1502-8/81419 відповідач повідомив про те, що у зв`язку з відсутністю копії наказу про атестацію робочих місць, заява від 21.09.2021 р. не розглядалась і має статус «Помилкова». Не погодившись з діями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом ( а. с.1-11).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року позовна заява залишена без руху, позивачу наданий строк, для усунення недоліків шляхом сплати судового збору у сумі 908,00 грн. (а. с. 51-52).

12 листопада 2021 року позивачем на виконання ухвали суду від 02 листопада 2021 року представлена квитанція про сплату судового збору у сумі 908,00 грн. (а. с. 56).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року позовна заява прийнята до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а. с. 59-60).

З 10 січня 2022 року по 14 січня 2022 року суддя Черникова А.О. знаходилась у відпустці.

З 17 січня 2022 року по 29 січня 2022 року суддя Черникова А.О. знаходилась на лікарняному.

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини 1 статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

15 грудня 2021 року відповідачем до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача.

В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач зазначив наступне.

ОСОБА_1 отримує пенсію, призначену згідно статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Згідно наданих документів, страховий стаж заявника враховано по 31.01.2018 р., та складає 35 років 01 місяць 01 день. Перерахунок позивачу було проведено з 01.04.2020 р., за результатами якого страховий стаж враховано по 31.01.2018 р.

Щодо незарахування до пільгового стажу роботи позивача з 01.02.2018 р. по 29.02.2020 р. на підприємстві ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидівугілля», відповідач у відзиві зазначає, що згідно «Індивідуальних відомостей про застраховану особу» (форма ОК-5) позивача встановлено, що за цей період на шахті страхові внески не сплачувались і відсутні будь які відомості.

Щодо незарахування до пільгового стажу періодів роботи на підприємстві ПАТ «Машзавод» м. Новогродівка з 23.05.1989 р. по 27.05.2004 р., з 28.02.2017 р. по 31.01.2018 р., відповідач зазначає, що трудова книжка підтверджує лише загальний трудовий стаж працівника. Для підтвердження пільгового стажу, можливо тільки лише уточнююча довідка підприємства, на якому особа працювала і яка видана на підставі первинних документів за час виконання відповідної роботи.

У зв`язку з чим, відповідач вважає, що діяв в межах наданих йому повноважень без порушення чинних норм законодавства. На підставі чого просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі (а. с. 71-74).

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , який видано Новогродівським МВ УМВС України в Донецькій області 30 серпня 2005 року, РНОКПП НОМЕР_1 (а. с. 13-16).

21 вересня 2021 року позивач, через ВЕБ-портал Пенсійного фонду України звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з заявою про перерахунок пенсії (а. с. 47).

Листом від 06 жовтня 2021 року за вихідним № 0500-1502-8/81419 відповідач повідомив позивача про наступне. 21.09.2021 р. засобами веб-порталу електронних послуг Пенсійного фонду України ОСОБА_1 надав до Головного управління заяву про перерахунок. У зв`язку з тим, що в наданому позивачем пакеті документів відсутні копії наказів про атестацію робочих місць. Заява від 21.09.2021 р. не розглядалась та має статус «Помилкова» (а. с. 36).

На звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, листом від 02.08.2021 р. № 0100-1502-8/45498 повідомило позивача про те, що позивачу не врахований період роботи з 23.05.1989 р. по 27.05.2004 р. на підприємстві ПАТ «Машзавод» м. Новогродівка до пільгового стажу за Списком № 2, через відсутність довідок, які підтверджують пільговий характер роботи, відповідно до порядку № 637. Період роботи з 01.02.2018 р. по 29.02.2020 р. на підприємстві ВП Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» не зараховано до страхового стажу через відсутність сплати єдиного внеску (а. с. 27-28).

Не погодившись з діями відповідача щодо не зарахування до пільгового стажу та страхового стажу періодів роботи, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі по тексту – Закон № 1788), Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058 – IV (далі по тексту-Закон № 1058 - IV), Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08 листопада 2005 року № 383 “Про порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах” (далі по тексту – Порядок № 383), Постановою Кабінетом Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 “Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення (перерахунку) пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній” (далі по тексту – Порядок № 637).

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України «Про пенсійне забезпечення».

Закон України №1788 від 05.11.1991 р., відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Законом № 1058 - IV визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону № 1058 - IV).

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 – IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до п. п. 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі по тексту - Порядок № 22-1), звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

Пунктом 7 цього Порядку визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до п. 7 параграф “б” цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Пункт 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

З аналізу зазначеного суд доходить висновку, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.

З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 р. № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів “а”, “б” статті 13 та статті 100 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків (п. 2 Порядку № 383).

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 р. (приклади у додатках 1, 2).

Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці.

Крім того, після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом України “Про пенсійне забезпечення” (статті 13, 62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 р. N 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92 р. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92 р., відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 р. (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі – Мінпраці) від 01.09.1992 р. № 41 (далі – Методичні рекомендації).

Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 01 серпня 1992 року (який набрав чинності 21 серпня 1992 року) встановлено, що атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Згідно із зазначеним нормативним актами основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України.

Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п`ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа.

Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: картка умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

У трудовій книжці серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_2 , зазначені наступні записи:

- запис № 13 від 23.05.1989 р. прийнятий до Селидівського машзаводу Жуковського МПО бетонником четвертого розряду;

- запис № 14 від 07.06.1989 р. переведений учнем зварника в цех № 2;

- запис № 15 від 26.07.1989 р. присвоєно другий розряд електрозварника ручного зварювання;

- запис № 16 від 28.12.1993 р. – на підставі договору № 91, свідоцтва про власність № 87, затвердженого статуту СМЗ вважати Акціонерним товариством «Машзавод» м. Новогродівка;

- запис № 17 від 05.08.1997 р. АТ «Машзавод» м. Новогродівка вважати ЗАТИ «Машзавод» м. Новогродівка;

- запис № 18 від 25.04.2002 р. присвоєно третій розряд електрозварника ручного зварювання;

- запис № 19 від 27.05.2004 р. звільнений за власним бажанням (а. с. 19);

Професія електрозварника віднесена до Списку № 2 та передбачена рядом нормативно- правових актів, що були чинними на час роботи позивача, а саме:

- постановою Ради Міністрів СРСР «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах» від 22 серпня 1956 року № 1173;

- постановою Кабінету Міністрів СРСР «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення» від 26.01.1991 № 10;

- постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» від 11.03.1994 № 162;

- постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» від 16.01.2003 № 36;

- постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» від 24.06.2016 № 461.

З урахуванням зазначеного, період роботи з 23.05.1989 р. по 27.05.2004 р. на підприємстві ПАТ “Машзавод” м. Новогродівка підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача.

Щодо незарахування відповідачем страхового стажу періодів роботи позивача на підприємстві ВП «Шахта 1-3» «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» з 01.02.2018 р. по 29.02.2020 р., у зв`язку з відсутністю відомостей про сплату щомісячних внесків до ДСП України (ОК-5), суд зазначає наступне.

Приписами пункту 1 частини 1 статті 14 Закону № 1058-IV визначено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10 статті 11 цього Закону.

Частиною 1 статті 15 вказаного Закону № 1058-IV передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині 1 статті 12 цього Закону.

Пунктом 1 частини 1 статті 14 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці, в тому числі на підприємствах, установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України.

Відповідно до частини 5 статті 20 Закону № 1058-IV страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.

Частиною 6 статті 20 цього Закону визначено, що перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

У частині 9 статті 20 Закону України № 1058-IV визначено, що днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду.

Частинами 10, 12 статті 20 Закону № 1058-IV передбачено, що якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Установи банків приймають від страхувальників платіжні доручення та інші платіжні документи на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум, у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Національним банком України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. У разі невиконання банками цієї вимоги вони за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному територіальному органу Пенсійного фонду суму, що дорівнює сумі несплачених страхових внесків, з правом зворотної вимоги до страхувальників щодо відшкодування цієї суми.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною 3 статті 24 Закону № 1058-IV визначає, що страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загально- обов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до положень статті 106 Закону № 1058-IV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Отже, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату єдиного внеску законом покладено на страхувальника.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 24 травня 2018 року по справі 490/12392/16-а.

Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині зарахування позивачу до страхового стажу період роботи періодів роботи позивача на підприємстві ВП “Шахта 1-3” “Новогродівська” ДП “Селидіввугілля” з 01.02.2018 р. по 29.02.2020 р., підлягають задоволенню.

Щодо здійснення перерахунку пенсії позивачу з 01 квітня 2020 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 5 частини 4 статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон № 1058) передбачено, що органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи здійснюють перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули на нього право здійснення перерахунку з 01.04.2020 р.

Тобто, перерахунок пенсії з 01.04.2020 р. проведено особам, які після призначення (попереднього перерахунку) пенсії:

- продовжують працювати та мають не менш як 24 місяці страхового стажу (на 01.03.2020 р.) незалежно від перерв у роботі;

- продовжують працювати та мають менш як 24 місяці страхового стажу, але після призначення (попереднього перерахунку) пенсій пройшло 2 роки.

Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Позивач отримує пенсію з 02.03.2017 року.

Відповідно до форми ОК-5 та довідки ІКІС ПФУ підсистеми призначення та виплати пенсії про нараховану заробітну плату( а. с. 37-38, 39-46), позивачу нараховувалась заробітна плата за період з 28 лютого 2018 року по 30 квітня 2020 року.

Проте, відповідачем при здійсненні перерахунку 01.04.2020 р. не враховувалась заробітна плата позивача за спірний період.

Отже, суд дійшов до висновку, що відповідач неправомірно не врахував при перерахунку пенсії з 01.04.2020 р. період роботи позивача з 28.02.2017 р. по 31.01.2018 р. до пільгового стажу та з 02.02.2018 р. по 29 лютого 2020 року до страхового стажу на ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля».

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 р. № 22-1 (далі - Порядок 22-1).

Згідно із п. 1.1 Порядку 22-1, заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Відповідно до п. 1.5 Порядку 22-1, заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім`ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Пунктом 1.7 Порядку 22-1 передбачено, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Пунктом 4.1. Порядку 22-1 передбачено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Відповідно до 4.2 Порядку 22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Згідно із п. 4.3 Порядку 22-1, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу начальника управління щодо розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління.

Матеріали справи свідчать, що позивач звернувся до відповідача через веб-портал Головного управління пенсійного фонду (а. с. 47).

Заяву позивача було розглянуто та надано відповідь (лист) у порядку Закону України «Про надання інформації» (а. с. 36).

Отже, позивач про порушене право дізнався з вищезазначеного листа.

В абзаці 10 пункту 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 Конституційний Суд України наголошував, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб`єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Посилання на невідповідність про перерахунок пенсії з 01 квітня 2020 року, з урахуванням спірних періодів роботи позивача не спростовує обов`язку відповідача прийняти рішення за результатами розгляду даної адміністративної справи.

Враховуючі наведені вище неправомірні дії управління щодо необґрунтованого неврахування до пільгового стажу періодів роботи та нездійснення перерахунку пенсії, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо зобов`язання відповідача розглянути заяву позивача від 21 вересня 2021 року про перерахунок пенсії, з урахуванням до пільгового стажу за Списком № 2 періодів роботи з 23.05.1989 р. по 27.05.2004 р. на підприємстві ПАТ “Машзавод” м. Новогродівка та прийняти рішення за результатами розгляду заяви за наданими позивачем документами.

Відповідно до статті 19 Конституції України, суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Відповідно до пункту 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивачем при пред`явленні адміністративного позову сплачений судовий збір у розмірі 980,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах адміністративної справи квитанцією про сплату від 25 жовтня 2021 року та у розмірі 908,00 грн. квитанцією від 08.11.2021 р. (а. с. 12).

За приписами частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З урахуванням того, що частина позову, в якій судом відмовлено, є несуттєвою і не впливає на повноту стягнення судового збору, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області судові витрати на сплату судового збору у розмірі 1 816,00 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 5-9, 12, 15, 18, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 94, 139, 241-243, 245, 246, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо незарахування при здійсненні ОСОБА_2 перерахунку з 01.04.2020 р. пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 28.02.2017 р. по 31.01.2018 р. та страхового стажу з 01.02.2018 р. по 29.02.2020 р. на ВП “Шахта 1-3” “Новогродівська” ДП “Селидіввугілля”.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2020 року, з урахуванням пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 28.02.2017 р. по 31.01.2018 р. та страхового стажу з 01.02.2018 р. по 29.02.2020 р. на ВП “Шахта 1-3” “Новогродівська” ДП “Селидіввугілля”, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою пенсією.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, щодо не здійснення розгляду заяви ОСОБА_2 , зареєстрованої за №3722 від 21.09.2021 р. про перерахунок пенсії з урахуванням наданих довідок.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області розглянути заяву позивача зареєстровану за №3722 від 21.09.2021 р. про перерахунок пенсії, з урахуванням до пільгового стажу за Списком № 2 періодів роботи з 23.05.1989 р. по 27.05.2004 р. на підприємстві ПАТ “Машзавод” м. Новогродівка та прийняти рішення за результатами розгляду заяви за наданими позивачем документами.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) судовий збір в розмірі 1 816,00 грн. (тисяча вісімсот шістнадцять) гривень.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття '1постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 02 лютого 2022 року.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.О.Черникова