Ухвала суду № 103287236, 01.02.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 лютого 2022 року Справа №160/26986/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіярова М.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

28.12.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427), яка полягає у невиплаті, починаючи з 01.11.2020, пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), починаючи з 01.11.2020;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) сплатити заборгованість по пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за весь період, починаючи з 01.11.2020 по час прийняття рішення судом за даним позовом, з нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Також, у позовних вимогах позивачем заявлено клопотання звернути до негайного виконання рішення суду у межах суми стягнення пенсійних виплат за один місяць.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2021 цій позовній заяві присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/26986/21 та дана адміністративна справа розподілена судді Бухтіяровій М.М.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов ОСОБА_1 подано без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 КАС України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.01.2022 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду цього адміністративного позову у розмірі 908,00грн.; заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку, та доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку; належними чином засвідченої копії усіх сторінок паспорта ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 та вимоги про поновлення виплат, датованої 20.12.2021, відповідно до кількості учасників справи.

Копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.01.2022 надіслана ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку на адресу, що зазначена у позовній заяві.

27.01.2022 на адресу суду від представника позивача адвоката Александрова О.О. надійшло клопотання, до якого долучено дублікат квитанції про сплату судового збору №0.0.2431677718.1 від 23.01.2022 про сплату судового збору на суму 908,00грн., заяву про поновлення строку звернення до суду, засвідчені копії паспорта та вимоги про поновлення виплат від 20.12.2021, ордеру про надання правничої (правової) допомоги.

Дослідивши подані позивачем документи, судом встановлено часткове виконання вимог ухвали суду від 04.01.2022.

Так, у заяві про поновлення строку звернення до суду представником позивача на обґрунтування поважності причин пропуску строку на звернення до суду зазначено, що ОСОБА_1 перебувала до серпня 2014 року на обліку в Управління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата та Ясинуватському районі. В подальшому, позивача було поставлено на облік в Управління Пенсійного фонду України в Межівському районі Дніпропетровської області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. До жовтня 2020 відповідач нараховував пенсійне забезпечення позивачу, водночас з листопада 2020 року на поточний рахунок позивача не була зарахована щомісячна пенсія. У зв`язку із введенням карантинних обмежень позивачка не змогла не тільки своєчасно звернутись до суду із відповідною позовною заявою, а навіть вчасно виїхати з с.Яковлівка Ясинуватського району Донецької області, де доглядала за своїм будинком, який знаходиться на окупованій території, та не змогла своєчасно повернутися на підконтрольну Україні територію, для звернення до відповідача та до суду, оскільки були введені карантинні обмеження та закриті контрольно-пропускні пункти на лінії розмежування.

Водночас, згідно із наданою до позову довідкою від 18 травня 2017 року № 0000210288 позивач має статус внутрішньо переміщеної особи, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 .

У позовній заяві зазначено, що адреса ОСОБА_1 за місцем переселення: АДРЕСА_2 .

Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.

В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Відповідного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021р. у справі №240/12017/19.

Суд зауважує, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (постанова Верховного Суду від 17.07.2018 року у справі №521/21851/16-а, від 31.03.2021р. у справі №240/12017/19).

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом, підтверджені відповідними належними доказами.

При цьому, як зазначалось вище, у визначенні моменту виникнення права на позов має значення, коли особа дізналася про факт порушення свого права, інтересу або коли саме вона повинна була дізнатись про це, і обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений саме на позивача.

Як самостійно зазначено позивачем у позові, про що також зазначено у заяві про поновлення строку звернення до суду, з листопада 2020 року їй достеменно було відомо про порушення її прав, інтересів. Враховуючи приписи абз.1 ч.2ст.122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду із цим позовом спливає у травні 2021 року.

Водночас, з цими позовними вимогами позивач звернулась до суду лише 21.12.2021 (згідно із поштовим штемпелем на конверті), тобто із значним пропуском строку звернення до суду, встановленого приписами абз.1 ч.2 ст.122 КАС України.

Вказані представником позивача обставини на підтвердження поважності причин пропуску строку, суд вважає неприйнятними, оскільки не було надано належних доказів на підтвердження їх наявності. Матеріали позову, заяви про поновлення строку звернення до суду не містять належних доказів неможливості позивача у період з листопада 2020 року по 21 грудня 2021 року звернення до суду із цим позовом.

Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

У заяві про поновлення строку представник позивача хоч і посилається, як на поважну причину пропуску строку звернення до суду на запроваджений на території України карантин та обмежувальні заходи, проте взагалі не зазначає, які саме обставини та причини, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку із карантином, перешкодили позивачу вчасно звернутися до суду з цим позовом, натомість, за відсутності таких причин, сам по собі факт запровадження карантину не є обставиною, що свідчить про поважність причин пропуску строку звернення до суду.

Крім того, суд зазначає, що з моменту запровадження на території України карантинних заходів Дніпропетровський окружний адміністративний суд не припиняв свою роботу, тому позивач не була позбавлена можливості звернутися до суду за захистом своїх прав шляхом надіслання позовної заяви, в тому числі, засобами поштового зв`язку.

Отже, наведені представником позивача у поданій заяві обставини не можуть бути визнані судом як поважні причини пропуску строку звернення до суду із цими позовними вимогами.

Водночас, матеріали справи не містять доказів отримання позивачем копії ухвали суду від 04.01.2022.

Відповідно до ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З метою забезпечення доступу до правосуддя та надання можливості позивачу усунути недоліки позовної заяви, викладені в ухвалі від 04.01.2022 року, суд вважає за можливе продовжити позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.121, 241, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позову, що викладені в ухвалі суду від 04.01.2022 року, на п`ять днів з дня отримання копії ухвали суду.

Копію ухвали про продовження процесуального строку невідкладно направити на адресу позивача та її представнику.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Бухтіярова