Ухвала суду № 10328111, 27.05.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2010 року № 13895/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Заверухи О.Б., Любашевського В.П.,

при секретарі судового засідання Грищишин Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державного підприємства Замкової виправної колонії № 58 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2009 року справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області до державного підприємства Замкової виправної колонії № 58 про стягнення 141047,41 грн., -

В С Т А Н О В И Л А :

В січні 2009 року управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області звернулося до суду з позовом до державного підприємства Замкової виправної колонії № 58 про стягнення 141047,41 грн..

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилався на те, що державне підприємство Замкова виправна колонія Хмельницької області № 58 управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Хмельницькій області зареєстрована як юридична особа Ізяславською районною державною адміністрацією 29.11.1999 року, включена до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України - довідка № 88 відділу статистики в Ізяславському районі Головного управління статистики у Хмельницькій області, згідно ст.ст. 1, 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зареєстрована як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Станом на 16.12.2008 р. у відповідача виникла заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в Ізяславському районі в розмірі 141047,41 грн., по страхових внесках за жовтень 2008 р., що підтверджується розрахунками сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за жовтень 2008 року, картками особового рахунку платника, розрахунком суми позову.

Позивачем, відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виставлена відповідачу вимога від 03.12.2008р. № Ю-10/12 про сплату 1233940,38 грн. заборгованості, яка надіслана та отримана відповідачем 05.12.2008 р. згідно поштового відправлення.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2009 року позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області задоволено. Стягнуто з Замкової виправної колонії № 58 (Хмельницька область, м.Ізяслав, вул.Гагаріна 2, р\р 352229003000423, МФО 815013 УДК у Хмельницькій області, код 08564771) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі (м.Ізяслав, вул.Шевченка 16, код 02932377, р\р 25604301230, 25602314230, 25603313230 Ізяславське відділення ДОБ № 2890 м.Ізяслав, МФО 375081) заборгованість по страхових внесках в розмірі 141047,41 грн..

Постанову суду першої інстанції оскаржив відповідач - державне підприємство Замкової виправної колонії № 58, подавши на неї апеляційну скаргу.

Апелянт просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2009 року, покликаючись на порушення суду першої інстанції норм матеріального та процесуального права і невідповідність висновків обставинам справи, що призвело до її неправильного вирішення.

В апеляційній скарзі зазначає, що 23 червня 2005 року набрав чинності Закон України "Про Державну кримінальне - виконавчу службу", п. 1ст.26 якого, передбачає, що майно Державної кримінальне - виконавчої служби України перебуває у державній власності та використовується виключно для забезпечення виконання її завдань, п.5 цієї ж статті передбачає, що звернення стягнення на майно органів і установ виконання покарань не допускається. Також п.11 ст.13 вищезгаданого Закону передбачає, що провадження про банкрутство, до підприємств та установ виконання покарань, не може бути порушено.

Борг перед управлінням Пенсійного фонду України в Ізяславському районі в сумі 141047,41 грн. виник в зв'язку з тим, що на протязі останніх років фінансовий стан Замкової виправної колонії у Хмельницькій області (№ 58) був значно важким. Основною причиною цього є постійна нестача оборотних коштів для забезпечення виробництва товарної продукції. Оскільки фінансування з Державного бюджету недостатнє, складає 46,4% від потреб, то недофінансовані витрати на утримання спецконтингенту фінансуються за рахунок виробничої діяльності установи. Це кошти, які направляються на придбання продуктів харчування, речового майна, надання комунальне - побутових послуг, медичного обслуговування засуджених тощо.

Так, за 2008 рік з державного бюджету виділено асигнувань: на медичне обслуговування -3,1 тис. грн. з розрахунку на 1 засудженого або 0,01 коп. на 1 добу; на харчування - 410,2 тис. грн. за рік або 1,13 грн. в день на 1 засудженого; на речове майно та придбання продуктів першої необхідності кошти не виділялися.

Замкова виправна колонія в Хмельницькій області (№ 58) є платником податків і зборів, в подальшому не відмовляється від сплати обов'язкових платежів по внесках на загальнодержавне пенсійне страхування перед управлінням Пенсійного фонду України в Ізяславському районі. В поточному році установою було сплачено внесків до Пенсійного фонду в сумі 1508571,85 грн. в тому числі: січень -115143,13 тис. грн. липень - 139834,46 тис. грн.; лютий -139743,75 тис. грн. серпень -139559,29 тис. грн; березень -134515,72 тис. грн.; вересень-138131,39 тис. грн. квітень -139674,81 тис. грн.; жовтень - 39021,20 тис. грн.; травень -140807,94 тис. грн.; листопад -136543,04 тис. грн.; червень -139276,65 тис. грн.; грудень -144451,83 тис. грн. Враховуючи норми прийнятого Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу" та фінансову неможливість сплатити даний борг, примусове стягнення заборгованості перед Позивачем стає неможливим. Списання заборгованості минулих періодів, на яку постійно проводиться нарахування пені, дасть можливість установі провести розрахунки з управлінням Пенсійного фонду України в Ізяславському районі своєчасно без застосування з їх сторони штрафних санкцій та пені. Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закону), страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону. Згідно п.1 ст. 14 Закону страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до п.6 ст.17 Закону платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до п.6 ст.20 даного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно ст.106 зазначеного Закону у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст.20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою ст.20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки е виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Частиною 1 п.7 ст.64 Закону визначено, що виконавча дирекція Пенсійного Фонду та її територіальні органи мають право стягувати з платників страхових внесків суми страхових внесків.

Судом зважається на те, що відповідачем подавався до управління ПФУ в Ізяславському районі розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті, в якому самостійно визначалися суми страхових внесків, вимога про стягнення заборгованості у визначеному законом порядку не оскаржувалась та не скасована, доказів про сплату заборгованості суду не подано.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення, відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р..

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав. Тому суд вважає, що позивач обґрунтовано просить стягнути з відповідача суму заборгованості.

За таких обставин позов заявлений обґрунтовано, підтверджений належними доказами, відповідає чинному законодавству та підлягає задоволенню.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального і процесуального права та є правильними.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому рішення суду по даній справі скасуванню не підлягає.

На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу державного підприємства Замкової виправної колонії № 58 залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2009 року справі № 2а-193/09 за позовом управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області до державного підприємства Замкової виправної колонії № 58 про стягнення 141047,41 грн. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Ухвала у повному обсязі складена 31 травня 2010 року.

Головуючий В.В.Ніколін

Судді О.Б.Заверуха

В.П.Любашевський