Рішення № 103280638, 01.02.2022, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2022 р.м. Одеса Справа № 916/2681/21Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Чернюк С.В.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Віноградова С.А.,

від відповідача: Досковська В.Г.,

від третьої особи: не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства ,,ПРОКРЕДИТ БАНК" до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю ,,АВТОПРОМ 1", про звернення стягнення на нерухоме майно в рахунок погашення заборгованості в сумі 5683406,71 грн, встановлення початкової ціни реалізації предмету іпотеки в розмірі 6895000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.10.2021 р.: прийнято позовну заяву Акціонерного товариства ,,ПРОКРЕДИТ БАНК" до розгляду; відкрито провадження у справі № 916/2681/21; призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 02.11.2021 р.; залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю ,,АВТОПРОМ 1" (далі - ТОВ ,,АВТОПРОМ 1").

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.11.2021 р. оголошено перерву у підготовчому засіданні до 18.11.2021 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.11.2021 р. з ініціативи суду продовжено строк підготовчого провадження до 04.01.2022 р. та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 07.12.2021 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.12.2021 р. оголошено перерву в підготовчому засіданні до 28.12.2021 р.

Протокольними ухвалами Господарського суду Одеської області від 28.12.2021 р.: долучено до матеріалів справи експертні висновки, виготовлені на замовлення відповідача, щодо оцінки нерухомого майна; закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 04.01.2022 р.

Протокольними ухвалами Господарського суду Одеської області від 04.01.2022 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 18.01.2022 р., а від 18.01.2022 р. - до 01.02.2022 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.12.2021 р. задоволено заяву ОСОБА_1 та забезпечено їй участь у судовому засіданні, призначеному на 04.01.2022 р., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням онлайн сервісу відеозв`язку ,,EASYCON".

Представник третьої особи в засідання суду, в т.ч. те, в якому ухвалено рішення, не з`явився. Ухвали суду, надіслані на адресу ТОВ ,,АВТОПРОМ 1", зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулись до суду неврученими з відмітками поштової установи про відсутність адресата. З урахуванням змісту п.5 ч.6 ст.242 ГПК України та відсутності повідомлення про іншу адресу, ТОВ ,,АВТОПРОМ 1" вважається належним чином повідомленим про час і місце засідань суду, тому неявка представника не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 01.02.2022 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Акціонерне товариство ,,ПРОКРЕДИТ БАНК" (далі - АТ ,,ПРОКРЕДИТ БАНК") звернулось в Господарський суд Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), згідно якої просить:

1. В рахунок погашення заборгованості за рамковою угодою № FW501.1144 від 29.09.2014 р., договором про надання траншу № 501.45147/FW501.1144 від 02.07.2015 р. звернути стягнення на нерухоме майно, що перебуває в іпотеці Акціонерного товариства ,,ПРОКРЕДИТ БАНК" (заставодержателя найвищого пріоритету 1 черги) відповідно до іпотечного договору № 339428-ІД1 від 30.09.2014 р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоусовою Н.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2219, договору № 1 від 27.02.2020 р. про внесення змін та доповнень до іпотечного договору, а саме:

- будинок житловий з господарськими будівлями площею 467,20 кв.м; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 465600351237; номер запису про право власності 7173835; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку загальною площею 0,0868 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5123755800:02:008:1715; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2025449651237; номер запису про право власності 35380482; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ,

що належать на праві власності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІПН НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ), на загальну суму заборгованості 5683406,71 грн, що підлягає сплаті позивачеві з вартості предмета іпотеки шляхом реалізації предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження;

2. Встановити початкову ціну реалізації предмету іпотеки в розмірі 6895000,00 грн, що встановлена згідно звіту № ПКБ-275-20-01 про оцінку вартості майна від 04.11.2020 р. та звіту № ПКБ-275-20-02 про оцінку вартості майна від 04.11.2020 р., наданих Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Українська оціночна компанія", або на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Обґрунтовуючи позов, АТ ,,ПРОКРЕДИТ БАНК" посилається на приписи ст.ст.173,193,194,198,199 ГК України, ст.ст.525,526,589,1049,1050 ЦК України, ст.ст.12,33-35,39 Закону України ,,Про іпотеку", умови рамкової угоди від 29.09.2014 р. № FW501.1144, договору про надання траншу від 02.07.2015 р. № 501.45147/FW501.1144 та додатку № 1 до нього, іпотечного договору від 30.09.2014 р. № 339428-ІД1, договору від 27.02.2020 р. № 1 про внесення змін та доповнень до іпотечного договору, вимогу АТ ,,ПРОКРЕДИТ БАНК" від 14.03.2017 р. про повне дострокове погашення кредиту, рішення Господарського суду Одеської області від 19.06.2017 р. по справі № 916/820/17, звіти від 04.11.2020 р. №№ ПКБ-275-20-01, ПКБ-275-20-02 про оцінку вартості майна тощо та вказує на те, що у ТОВ ,,АВТОПРОМ 1" існують не виконані перед банком зобов`язання, які виникли з умов названих вище рамкової угоди та кредитного договору, а ОСОБА_1 відповідає своїм майном, зазначеним у прохальній частині позову, за належне виконання ТОВ ,,АВТОПРОМ 1" обов`язків перед позивачем, адже уклала з останнім договір іпотеки. Розмір заборгованості, що підлягає сплаті позивачеві з вартості предмета іпотеки після його реалізації, становить 5683406,71 грн, з яких 2121522,49 грн - капітал, 316274,26 грн - проценти, 2045609,96 грн - проценти за неправомірне користування кредитом, 1200000,00 - пеня. Початкова ціна реалізації предмета іпотеки складає 6895000,00 грн та визначена в звітах від 04.11.2020 р № ПКБ-275-20-01 та № ПКБ-275-20-02 про оцінку вартості майна, складених ТОВ ,,Українська оціночна компанія" на замовлення АТ ,,ПРОКРЕДИТ БАНК".

ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву не визнає позовні вимоги, оскільки:

- розмір заборгованості ТОВ ,,АВТОПРОМ 1" визначено всупереч законодавству України та правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 р. по справі № 127/15672/16-ц, від 10.04.2019 р. по справі № 461/10610/13-ц, від 28.03.2018 р. по справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 р. по справі № 310/11534/13-ц, від 31.10.2018 р. по справі № 202/4494/16-ц. Позивач звернувся до ТОВ ,,АВТОПРОМ 1" з вимогою від 14.03.2017 р. про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за користування кредитом та пені, змінивши відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України строк виконання основного зобов`язання. Скориставшись наведеним правом, банк втратив можливість нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку;

- заборгованість, на отримання якої може претендувати АТ ,,ПРОКРЕДИТ БАНК", стягнута рішенням Господарського суду Одеської області від 19.06.2017 р. по справі № 916/820/17;

- вказівка в позовній заяві на те, що з огляду на карантинні заходи позивачем прийнято рішення стягнути з відповідача 1200000,00 грн пені замість нарахованих 2573522,42 грн, не відповідає п.8 розд.ІХ ГК України, приписами якого на час дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, звільнено позичальників від сплати пені на весь період карантину, а не на період, визначений банком;

- позивач взагалі не має права нараховувати проценти та пеню за договором про надання траншу від 02.07.2015 р. № 501.45147/FW501.1144, однак ОСОБА_1 додатково згідно ч.4 ст.267 ЦК України заявляє про сплив позовної давності;

- звіти від 04.11.2020 р. №№ ПКБ-275-20-01, ПКБ-275-20-02 про оцінку вартості майна виконано з численними порушеннями та на теперішній час втратили чинність, адже: строк дії звітів складає один рік; оцінка майна здійснювалась без огляду об`єктів на місцевості, на підставі застарілих даних позивача, що призвело до заниження вартості майна.

Окремо відповідачем звернуто увагу суду на те, що в іпотечному договорі від 30.09.2014 р. № 339428-ІД1 та в позовній заяві невірно зазначено реєстраційний номер нерухомого майна - житлового будинку, а саме 465600351237, замість вірного - 465649551237, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Крім того, ОСОБА_1 заявлено письмове клопотання про призначення у справі № 916/2681/21 комплексної судової експертизи (оціночно-будівельної та оціночно-земельної) з дорученням її проведення Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи відповідач просить поставити наступні питання: яка ринкова вартість станом на дату складання експертного висновку житлового будинку з господарськими спорудами загальною площею 467,2 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; яка ринкова вартість станом на дату складання експертного висновку земельної ділянки площею 0,0868 га, кадастровий номер 5123755800:02:008:1715, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.12.2021 р. відмовлено у задоволенні цього клопотання відповідача, оскільки початкова ціна реалізації предметів іпотеки згідно чинного законодавства не є обов`язковою для зазначення судом у тексті рішення.

АТ ,,ПРОКРЕДИТ БАНК" у відповіді на відзив підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить їх задовольнити, вказуючи на те, що з тексту відзиву вбачається згода відповідача з фактичними обставинами, наведеними банком.

При цьому позивач звертає увагу суду на те, що при нарахуванні процентів за користування кредитом керувався положеннями ст.625 ЦК України та умовами п.4.4 рамкової угоди від 29.09.2014 р. № FW501.1144, в якій передбачено розмір процентів, які сплачуються за неправомірне користування кредитом.

Обґрунтовуючи право на стягнення пені, банк повідомляє, що в п.10.4 рамкової угоди від 29.09.2014 р. № FW501.1144 передбачено його можливість нарахування та обов`язок позичальника щодо сплати пені за весь час існування заборгованості.

Посилання відповідача на сплив позовної давності позивач вважає безпідставними, т.я. в п.12.3 рамкової угоди від 29.09.2014 р. № FW501.1144 встановлено позовну давність тривалістю 5 років, а умовами п.1.2 договору від 27.02.2020 р. № 1 про внесення змін та доповнень до іпотечного договору - 10 років.

ОСОБА_1 в письмових запереченнях не погоджується з твердженнями позивача, викладеними у відповіді на відзив, зазначаючи, зокрема, що наведена в п. 4.4 рамкової угоди формула нарахування процентів суперечить правовій природі процентів за користування чужими грошовими коштами, визначеній у ст.625 ЦК України. Позивач це не враховує, ігноруючи висновок, зроблений у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 05.06.2020 р. по справі № 922/3578/18.

Також відповідач вказує, що ні іпотечним договором, ні законом не встановлено, що іпотекою забезпечуються не тільки зобов`язання, що виникли з кредитних правовідносин, а й обов`язок відносно сплати нарахованих згідно ст.625 ЦК України процентів за прострочення виконання ТОВ ,,АВТОПРОМ 1" грошового зобов`язання.

Наведені банком аргументи в частині нарахування пені ОСОБА_1 називає такими, що не відповідають правовій природі пені та викладеним Великою Палатою Верховного Суду правовим висновкам щодо відсутності підстав для її стягнення за умови зміни строку виконання зобов`язань за кредитним договором шляхом пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши відповідність доводів сторін фактичним обставинам справи та нормам українського законодавства, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з такого.

29.09.2014 р. між ТОВ ,,АВТОПРОМ 1" (Позичальник) та ПАТ ,,ПРОКРЕДИТ БАНК" (Кредитор) укладено рамкову угоду № FW501.1144 (Рамкова угода), відповідно до п.2.1 якої Кредитор на підставі угоди зобов`язується здійснювати кредитування Позичальника у межах лімітів умов кредитування у порядку і на умовах, визначених угодою та кредитними договорами, а Позичальник зобов`язується належно виконати усі умови, необхідні для отримання кредитів, своєчасно і належно здійснювати погашення грошових зобов`язань, а також належно виконувати усі інші зобов`язання, передбачені угодою та кредитними договорами.

На підставі угоди встановлюються наступні ліміти умов кредитування Позичальника: ліміт суми кредитування - еквівалент 6000000,00 грн; ліміт строку кредитування - 120 місяців; максимальний розмір процентів - 40% річних... Розмір процентів за користування конкретним кредитом встановлюється у відповідних кредитних договорах при їх укладенні та не може перевищувати максимальний розмір. Після укладення кредитних договорів та видачі кредитів встановлені ними проценти можуть змінюватися тільки у випадках, що не суперечать законодавству… (п.2.2 Рамкової угоди).

За користування кредитом Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитору проценти у розмірі та порядку, визначених угодою та кредитними договорами, у межах максимальних розмірів процентів, встановлених угодою (п.4.1 Рамкової угоди).

Проценти обчислюються у валюті кредиту за процентною ставкою, встановленою відповідним кредитним договором, від суми залишку кредиту за кожен календарний день користування залишком кредиту, виходячи із 360 календарних днів у році, з моменту видачі кредиту до моменту повного погашення кредиту (п.4.2 Рамкової угоди).

У випадку прострочення погашення кредиту, Позичальник сплачує проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі, що дорівнює визначеним відповідними кредитними договорами процентами за користування даним кредитом за кожен календарний день прострочення, які обчислюються за методом ,,факт/360" від суми залишку кредиту, строк погашення якого настав, з дати виникнення заборгованості до дати повного її погашення (п.4.4 Рамкової угоди).

Кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту у наступних випадках: прострочення погашення грошових зобов`язань тривалістю більш ніж 3 (три) банківські дні (п.8.2.1 Рамкової угоди).

Вимога Кредитора про дострокове погашення кредиту (надалі - Вимога) здійснюється у письмовій формі та на вибір Кредитора вручається або передається Позичальникові у порядку, встановленому п.12.2 угоди... (п.8.3 Рамкової угоди).

В розд.10 Рамкової угоди передбачено види відповідальності за невиконання зобов`язань за нею, в т.ч. п.10.4 визначено, що нарахування та сплата пені проводиться за весь час існування заборгованості, без застосування встановлених законодавством обмежувальних строків та припиняється у день повного погашення заборгованості...

02.07.2015 р. між ТОВ ,,АВТОПРОМ 1" (Позичальник) та ПАТ ,,ПРОКРЕДИТ БАНК" (Кредитор) укладено договір про надання траншу № 501.45147/FW501.1144 (Договір про надання траншу), відповідно до умов якого Кредитор на підставі та умовах Рамкової угоди, а також цього договору зобов`язується надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язується належно виконати усі умови, необхідні для його отримання, належно здійснювати погашення грошових зобов`язань та виконання усіх інших зобов`язань, передбачених Рамковою угодою та цим договором (п.1 Договору про надання траншу).

Умови, на яких видається кредит: розмір кредиту - 2400000,00 грн; строк користування - 84 місяці від дати видачі кредиту включно; тип процентної ставки - змінювана; розмір процентів - 25% річних, виходячи з 360 календарних днів у році; цільове призначення кредиту - придбання основних засобів… (п.2 Договору про надання траншу).

Договір набирає чинності з моменту його підписання Позичальником і однією уповноваженою особою Кредитора і діє протягом усього строку користування кредитом до моменту до моменту повного і належного виконання сторонами своїх зобов`язань та реалізації прав за цим договором (п.8 Договору про надання траншу).

Додатком № 1 (в редакції від 22.08.2016 р.) до Договору про надання траншу є ,,Графік повернення кредиту та сплати процентів", яким, зокрема, встановлено, що кінцевим строком погашення кредиту є 04.07.2022 р.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.06.2017 р. по справі № 916/820/17, зокрема, стягнуто з ТОВ ,,АВТОПРОМ 1" на користь ПАТ ,,ПРОКРЕДИТ БАНК" 2121522,49 грн заборгованості за капіталом, 316274,26 грн процентів, 3240,29 грн процентів за неправомірне користування кредитом, 26258,58 грн пені. Всього стягнуто 2467295,62 грн, які є заборгованістю за Договором про надання траншу.

Як вбачається з тексту рішення по справі № 916/820/17 та не заперечується сторонами, у зв`язку з порушенням ТОВ ,,АВТОПРОМ 1" умов Договору про надання траншу, а саме простроченням платежів, АТ ,,ПРОКРЕДИТ БАНК" направило вимогу від 14.03.2017 р. про повне дострокове погашення кредиту, в тексті якої зазначено, що протягом 5 банківських днів з моменту її направлення слід здійснити повне дострокове погашення кредиту за Договором про надання траншу.

Для забезпечення виконання зобов`язань за рамковою угодою між ОСОБА_1 (Іпотекодавець), яка є майновим поручителем ТОВ ,,АВТОПРОМ 1" (Боржник), та ПАТ ,,ПРОКРЕДИТ БАНК" (Іпотекодержатель) укладено іпотечний договір № 339428-ІД1 (Іпотечний договір), відповідно до п.2.1 якого Іпотекодавець передає в іпотеку на умовах, визначених договором, предмет іпотеки, що вказаний в п.2.2 договору.

Предметом іпотеки є наступне нерухоме майно:

- земельна ділянка загальною площею 0,1500 га; цільове призначення - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка); кадастровий номер 5123755800:02:008:0304; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 465600351237; номер запису про право власності 7173237; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; заставна вартість - 1474160,00 грн;

- будинок житловий з господарчими будівлями та спорудами; загальна площа 467,2 кв.м; житлова площа 109,0 кв.м; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 465600351237; номер запису про право власності 7173835; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; заставна вартість - 998000,00 грн.

Загальна заставна вартість: 2472160,00 грн (п.2.2 Іпотечного договору).

Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку порушення Боржником (Позичальником) та/або Іпотекодавцем умов кредитних договорів чи договору та в інших випадках, передбачених законодавством (п.6.1 Іпотечного договору).

Звернення стягнення здійснюється за вибором Іпотекодержателя на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог Іпотекодержателя, яким є застереження, вказане в розділі 7 договору з врахуванням інших умов договору. Якщо законодавством встановлені особливі чи інші правила звернення стягнення на певні види предметів іпотеки, то звернення стягнення відбувається з врахуванням цих правил законодавства (п.6.4 Іпотечного договору).

27.02.2020 р. між ОСОБА_1 (Іпотекодавець) та АТ ,,ПРОКРЕДИТ БАНК" (Іпотекодержатель) укладено договір № 1 про внесення змін та доповнень до Іпотечного договору, в якому сторонами погоджено, зокрема:

- викласти рядок № 1 таблиці 2.2.1 Іпотечного договору в наступній редакції: ,,тип об`єкта - земельна ділянка; загальна площа 0,0868 га; цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); кадастровий номер 5123755800:02:008:1715; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2025449651237; номер запису про право власності 35380482; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; заставна вартість - 1412600,00 грн";

- доповнити Іпотечний договір п.9.5 у наступній редакції: ,,До усіх вимог, що випливають з цього договору, встановлюється позовна давність у 10 (десять) років, включаючи вимоги, щодо яких законодавством встановлена спеціальна чи обмежена позовна давність".

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ч.ч.1,2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором...

За приписами ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.ч.1,2 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу... Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Як вже вказано вище, рішенням Господарського суду Одеської області від 19.06.2017 р. по справі № 916/820/17 стягнуто з ТОВ ,,АВТОПРОМ 1" на користь ПАТ ,,ПРОКРЕДИТ БАНК" 2467295,62 грн заборгованості.

За змістом ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи викладене та відсутність доказів погашення ТОВ ,,АВТОПРОМ 1" стягнутої з нього в судовому порядку заборгованості, господарський суд вказує, що на підставі ч.4 ст.75 ГПК України не потрібно доказувати при розгляді даної справи обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі № 916/870/17, а саме те, що у ТОВ ,,АВТОПРОМ 1" існує перед АТ ,,ПРОКРЕДИТ БАНК" заборгованість у сумі 2467295,62 грн, та те, що однією з підстав для її стягнення стало направлення вимоги про дострокове повернення кредиту, оформленої згідно ч.2 ст.1050 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За приписами ч.1 ст.7 чинної редакції Закону України „Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст.33 чинної редакції Закону України „Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки…

Відповідно до ч.4 ст.33 чинної редакції Закону України „Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

За правилами ч.ч.1 та 2 ст.35 чинної редакції Закону України „Про іпотеку" у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Згідно ч.1 ст.39 чинної редакції Закону України „Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності); спосіб реалізації предмета іпотеки; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки…

Господарський суд, проаналізувавши наведені норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов`язання в зв`язку з укладанням Рамкової угоди та Договору про надання траншу між АТ ,,ПРОКРЕДИТ БАНК" та ТОВ ,,АВТОПРОМ 1", а також Іпотечного договору між АТ ,,ПРОКРЕДИТ БАНК" та ОСОБА_1 .

При цьому, в зв`язку з невиконанням ТОВ ,,АВТОПРОМ 1" зобов`язань перед АТ ,,ПРОКРЕДИТ БАНК", останнім правомірно заявлено позовну вимогу до ОСОБА_1 про звернення стягнення на належне їй та передане в іпотеку банку нерухоме майно, а саме будинок житловий з господарськими будівлями площею 467,20 кв.м та земельну ділянку загальною площею 0,0868 га, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Господарський суд зауважує, що в прохальній частині позову АТ ,,ПРОКРЕДИТ БАНК" невірно зазначено реєстраційний номер нерухомого майна - житлового будинку, а саме 465600351237, замість вірного - 465649551237, на що звернув увагу відповідач. Усуваючи вказаний недолік, суд в резолютивну частину рішення вносить коректні дані про один з предметів іпотеки, виходячи з інформації, наявної в реєстрах.

Щодо розміру заборгованості, яка підлягає сплаті позивачеві з вартості предметів іпотеки після його реалізації в межах процедури виконавчого провадження, суд зазначає, що АТ ,,ПРОКРЕДИТ БАНК" невірно визначило її на рівні 5683406,71 грн (2121522,49 грн - капітал, 316274,26 грн - проценти, 2045609,96 грн - проценти за неправомірне користування кредитом, 1200000,00 - пеня).

Так, якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред`явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі ст.1050 ЦК України. Разом з тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 р. по справі № 127/15672/16-ц, від 10.04.2019 р. у справі № 461/10610/13-ц та від 28.03.2018 р. у справі № 444/9519/12. Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються судами при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Пред`явивши вимогу від 14.03.2017 р. (датою направлення Позичальнику та Іпотекодавцю, яка вбачається з фіскальних чеків, є 17.03.2017 р.) про повне дострокове погашення кредиту за Договором про надання траншу протягом 5 банківських днів з моменту її направлення, АТ ,,ПРОКРЕДИТ БАНК" втратило право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом та пеню, а, отже, позивачем неправомірно включено до суми заборгованості за період з 28.03.2017 р. по 18.08.2021 р. 316274,26 грн процентів, 2045609,96 грн процентів за неправомірне користування кредитом, 1200000,00 пені.

З урахуванням наведеного вище та того, що вся заборгованість, яка існувала станом на день пред`явлення вимоги від 14.03.2017 р., стягнута рішенням по справі № 916/870/17, господарський суд погоджується з відповідними твердженнями ОСОБА_1 та визначає розмір заборгованості, яка підлягає сплаті позивачеві з вартості предметів іпотеки після їх реалізації, як 2467295,62 грн, тобто на рівні загальної суми, стягнутої рішенням суду по справі № 916/870/17 у зв`язку з неналежним виконанням Договору про надання траншу.

В ч.2 ст.39 Закону України „Про іпотеку" в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду, закріплено, що у разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Чинна редакція ч.2 ст.39 Закону України „Про іпотеку" передбачає, що у разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронного аукціону ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Відтак, на день подачі позову існувала, і на теперішній час існує норма, згідно якої ціну предмета іпотеки у рішенні суду зазначати не слід, адже вона визначатиметься під час проведення виконавчих дій.

Виходячи з цього, судом не приймаються до уваги доводи сторін, наведені з приводу ціни предметів іпотеки, а до резолютивної частини рішення вноситься абзац наступного змісту: ,,Встановити початкову ціну реалізації предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій".

Враховуючи усе вказане вище, позов підлягає частковому задоволенню.

Доводи АТ ,,ПРОКРЕДИТ БАНК", викладені у відповіді на відзив, стосовно того, що при нарахуванні процентів за користування кредитом банк керувався положеннями ст.625 ЦК України та умовами п.4.4 Рамкової угоди, в якій передбачено розмір процентів, які сплачуються за неправомірне користування кредитом, господарський суд вважає хибними з огляду на таке.

Згідно ст.625 ЦК України (,,Відповідальність за порушення грошового зобов`язання") боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пункт 4.4 Рамкової угоди, на яку посилається банк, обґрунтовуючи право на стягнення процентів згідно ст.625 ЦК України, встановлює, що у випадку прострочення погашення кредиту, Позичальник сплачує проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі, що дорівнює визначеним відповідними кредитними договорами процентами за користування даним кредитом за кожен календарний день прострочення, які обчислюються за методом ,,факт/360" від суми залишку кредиту, строк погашення якого настав, з дати виникнення заборгованості до дати повного її погашення.

Здійснивши тлумачення положень Рамкової угоди, в т.ч. у сукупності, господарський суд вказує, що передбачені в п.4.4 проценти контрагенти, укладаючи правочин, не вважали видом відповідальності, про що свідчить включення п.4.4 до розд.4 Рамкової угоди ,,Проценти", а не до розд.10 ,,Відповідальність".

Крім того, якщо навіть припустити, що положення про певний вид відповідальності сторони за Рамковою угодою узгодили не в розд.10 ,,Відповідальність", господарський суд повідомляє, що за своєю правовою природою проценти, які за умовами п.4.4 Рамкової угоди нараховуються за кожен календарний день прострочення, ураховуючи спосіб їх обчислення, підпадають під визначення пені, наведене в ст.549 ЦК України (неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання), а не процентів за користування чужими грошовими коштами згідно ст.625 ЦК України, які визначаються виключно у річних, а не будь-яким іншим способом, передбаченим договором (аналогічний правовий висновок зроблено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 05.06.2020 р. по справі № 922/3578/18). Між тим, право на нарахування пені (на підставі п.4.4 або п.10.4 Рамкової угоди) банком втрачено після зміни строку виконання зобов`язань за кредитним договором шляхом пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, що не враховує позивач, наполягаючи на зворотному та ігноруючи відповідні висновки Великої Палати Верховного Суду.

Господарський суд залишає без правової оцінки:

- доводи відповідача про те, що ні Іпотечний договір, ні закон не містять його обов`язок відповідати своїм майном за сплату ТОВ ,,АВТОПРОМ 1" нарахованих банком за правилами ст.625 ЦК України процентів річних, т.я. з причин, названих вище, у суду немає передумов вважати, що АТ ,,ПРОКРЕДИТ БАНК", подаючи позов у даній справі, реалізувало право в спосіб, встановлений законом, на звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості з процентів річних, нарахованих відповідно до ст.625 ЦК України. Однак у майбутньому не виключається заявлення такого позову до суду, який і повинен надавати оцінку посиланням ОСОБА_1 у цій частині;

- твердження сторін, наведені в контексті позовної давності, адже часткова відмова в задоволенні позову зумовлена безпідставністю його заявлення по суті;

- решту доводів сторін, т.я. вони на остаточний результат розгляду справи або мотиви, з яких частково відмовлено у позові, ніяким чином не впливають.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом позов задоволено частково, судовий збір за подачу позову, розрахований АТ ,,ПРОКРЕДИТ БАНК" від суми заборгованості, що підлягає сплаті позивачеві з вартості предмета іпотеки шляхом реалізації предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.129,232,233,238,240,241 ГПК України, вирішив:

Позов задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за рамковою угодою № FW501.1144 від 29.09.2014 р., договором про надання траншу № 501.45147/FW501.1144 від 02.07.2015 р. звернути стягнення на нерухоме майно, що перебуває в іпотеці Акціонерного товариства ,,ПРОКРЕДИТ БАНК" (заставодержателя найвищого пріоритету 1 черги) відповідно до іпотечного договору № 339428-ІД1 від 30.09.2014 р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоусовою Н.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2219, договору № 1 від 27.02.2020 р. про внесення змін та доповнень до іпотечного договору, а саме:

- будинок житловий з господарськими будівлями площею 467,20 кв.м; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 465649551237; номер запису про право власності 7173835; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку загальною площею 0,0868 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5123755800:02:008:1715; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2025449651237; номер запису про право власності 35380482; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ,

що належать на праві власності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІПН НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ), на загальну суму заборгованості 2467295,62 грн, що підлягає сплаті позивачеві з вартості предмета іпотеки шляхом реалізації предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Встановити початкову ціну реалізації предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства ,,ПРОКРЕДИТ БАНК" (03115, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 107-А, код 21677333) 37009/тридцять сім тисяч дев`ять/грн 43 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного його тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14 лютого 2022 р.

Суддя Л.В. Лічман