Ухвала суду № 10327828, 26.04.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2010 року № 2520/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Олендера І.Я. та Носа С.П.,

при секретарі судового засідання Романишин О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.12.2008р. у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислового підприємства «Універсал» до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств,-

В С Т А Н О В И Л А:

31.10.2008р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю торгово-промислове підприємство /ТзОВ ТПП/ «Універсал» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції /МДПІ/ № 0000212310/0/827 від 08.05.2008р., № 0000212310/1/1007 від 30.05.2008р., № 0000212310/2/1305 від 06.08.2008р. та № 0000212310/3/1668 від 21.10.2008р. (а.с.2-5).

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.12.2008р. заявлений позов задоволено частково; визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення Хмельницької МДПІ № 0000212310/0/827 від 08.05.2008р., № 0000212310/1/1007 від 30.05.2008р., № 0000212310/2/1305 від 06.08.2008р. та № 0000212310/3/1668 від 21.10.2008р. про визначення суми податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на прибуток в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 54297 грн.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.144-146).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржила відповідач Хмельницька МДПІ, яка покликаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.149-151).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що відповідно до пп.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пп.5.3.3 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» суми податку на додану вартість /ПДВ/, нараховані (сплачені) при придбанні легкового автомобіля, повинні бути віднесені до складу валових витрат згідно із Законом України «Про податок на додану вартість», однак відносити такі суми до складу валових витрат не має підстав відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки придбаний легковий автомобіль використовується в оподатковуваних операціях, а не таких, що звільнені від оподаткування або не є обєктом оподаткування.

У звязку з тим, що віднесення до складу валових витрат регулюється нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а до нього не внесено відповідних змін, то сума ПДВ, сплачена платником податку при придбанні автомобіля, який буде включено до складу основних фондів, не включається до складу податкового кредиту та до складу валових витрат і не збільшує балансову вартість другої групи основних засобів, а погашається платником податку за рахунок інших джерел.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як достовірно встановлено судом першої інстанції, впродовж 29.02.2008р.-11.04.2008р. ревізорами Хмельницької МДПІ проведено виїзну планову перевірку ТзОВ ТПП «Універсал» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006р. по 31.12.2007р., по результатам якої складено Акт перевірки № 648/230/23841050 від 18.04.2008р. (а.с.13-66).

Проведеною перевіркою встановлено, зокрема, порушення позивачем вимог пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.3, 5.3.9 п.5.3 ст.5, п.5.9 ст.5, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за обревізований період на 32606 грн., в тому числі за 2006 рік на 31251 грн., за ІІ квартал 2007 року - на 123468 грн., за півріччя 2007 року на 131522 грн., за три квартали 2007 року на 117435 грн., за 2007 рік на 1355 грн.

На підставі наведеного Акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000212310/0/827 від 08.05.2008р. про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 113992 грн. 50 коп., в тому числі 32606 грн. за основним платежем та 81386 грн. 50 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.67).

За результатами процедури апеляційного узгодження сум податкових зобовязань скарги позивача щодо донарахування податкових зобовязань з податку на прибуток були відхилені, а податковим органом прийняті нові податкові повідомлення-рішення № 0000212310/1/1007 від 30.05.2008р., № 0000212310/2/1305 від 06.08.2008р. та № 0000212310/3/1668 від 21.10.2008р. на аналогічні суми визначених податкових зобовязань (а.с.68-111).

Із змісту наведеного Акту перевірки слідує, що порушення платником податків вимог пп.5.3.3 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» полягає у завищенні валових витрат за І квартал 2007 року, за півріччя 2007 року та три квартали 2007 року на суму 434376 грн. за рахунок збільшення валових витрат на суму ПДВ, нарахованого (сплаченого) при придбанні легкових автомобілів.

Зазначений висновок був покладений відповідачем в основу винесених податкових повідомлень-рішень.

Частково задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що між нормами пп.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пп.5.3.3 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» існує неузгодженість, яка відповідно до вимог пп.4.4.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» повинна вирішуватися на користь платника податків.

Також позивачем фактично не заперечується правомірність визначення суми податкового зобовязання за платежем податок на прибуток підприємств в частині основного платежу в розмірі 32606 грн. та нарахованих штрафних (фінансових) санкцій в сумі 27089 грн. 50 коп., через що вказані повідомлення-рішення слід визнати протиправними і скасувати в частині нарахованих штрафних санкцій у розмірі 54297 грн.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду такими, що відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 пп.5.3.3 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у разі якщо платник податку на прибуток, зареєстрований як платник податку на додану вартість, одночасно здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), що оподатковуються податком на додану вартість та звільнені від оподаткування, або не є об'єктом оподаткування таким податком, податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів (робіт, послуг), які відносяться до складу валових витрат, та основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається відповідно до валових витрат або балансова вартість відповідної групи основних фондів збільшується на суму, що не включена до складу податкового кредиту такого платника податку згідно із Законом України "Про податок на додану вартість.

Частиною 2 пп.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість» передбачено, що не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів.

Виходячи із змісту вищевикладених норм убачається, що до спірних правовідносин належить застосовувати приписи ч.2 пп.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість», у звязку з тим, що ними чітко встановлено порядок формування валових витрат саме при здійсненні операцій з придбання легкових автомобілів.

Таким чином, валові витрати платника підлягають збільшенню, оскільки законодавчо передбачено, що сплачені при придбанні легкового автомобіля суми ПДВ відносяться саме до складу валових витрат, а не на збільшення балансової вартості автомобіля.

При цьому колегія суддів враховує й те, що правильність задоволення позовних вимог лише в частині скасування нарахованих штрафних санкцій на суму 54297 грн. підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком (а.с.7), вірність складання якого сторонами по справі не оспорюється.

Таким чином, позивач ТзОВ ТПП «Універсал» не порушував вимог ч.3 пп.5.3.3 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , а в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази, які з достовірністю підтверджують доводи, викладені у позовній заяві, та обґрунтовують неправомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

За таких обставин заявлений позов підлягає до часткового задоволення, при цьому слід визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Хмельницької МДПІ № 0000212310/0/827 від 08.05.2008р., № 0000212310/1/1007 від 30.05.2008р., № 0000212310/2/1305 від 06.08.2008р. та № 0000212310/3/1668 від 21.10.2008р. про визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 54297 грн.; решта позовних вимог задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.12.2008р. у адміністративній справі № 2а-10143/08/2270 залишити без задоволення, а згадану постанову суду без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: І.Я.Олендер

С.П.Нос