Постанова № 10327488, 27.04.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2010 року № 5839 /09/ 9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого-судді Онишкевича Т.В.,

суддів Сапіги В.П., Попка Я.С. ,

при секретарі судового засідання Крот О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державного підприємства “Маниковецький спиртовий завод” на постанову господарського суду Хмельницької області від 16 січня 2009 року у справі за його позовом до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИЛА :

У червні 2008 року державне підприємство “Маниковецький спиртовий завод” (далі ДП “Маниковецький спиртовий завод”) звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції (далі Хмельницька МДПІ):

- № 0002132300/0 від 30.05.2007 року та № 0002132300/1 від 26.06.2007 року про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємства у розмірі 43797,20 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0004521700/0 від 30.05.2007 року в частині визначення податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 398,58 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою господарського суду Хмельницької області від 16 січня 2009 року у справі № 6/381-НА у задоволенні позову було відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі позивач ДП “Маниковецький спиртовий завод” просить зазначену постанову суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення його позовних вимог. Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що відповідачем помилково зменшено амортизаційні відрахування позивача на суму 60613 грн. з огляду на відсутність акту Кабінету Міністрів України розконсервації основних засобів, який передбачений п. 7 постанови Кабінету Міністрів України № 1183 від 28.10.1997 року. Оскільки консервацію основних фондів позивача було здійснено на підставі наказу директора підприємства № 56 від червня 2005 року без відповідного акту Кабінету Міністрів України, то і їх розконсервацію підприємство вправі було здійснювати на підставі наказу директора № 43 від 02.03.2006 року без відповідного акту Кабінету Міністрів України. Одночасно звертає увагу на те, що у рішенні суду першої інстанції безпідставно зазначено про нарахування позивачем амортизаційних відрахувань під час дії наказу № 56 за червень 2005 року, оскільки це суперечить даним п. 3.1.3 акту перевірки від 15.05.2007 року № 406/231-00374918, де зазначено про відсутність відхилень між даними декларацій підприємства та даними перевірки.

Окрім того, апелянт вважає хибним висновок суду про те, що підприємством було узгоджено суму заниження валового доходу у ІІ кварталі 2006 року у розмірі 384100 грн., оскільки за результатами перевірки, наслідки якої було оформлено актом № 171/23/00374918 від 04.07.2006 року, податкове повідомлення підприємству не направлялося, а отже визначене вказаним актом перевірки зобовязання не можна вважати узгодженим, виходячи з положень п. 5.2.1 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”

Представник відповідача Хмельницької МДПІ у ході апеляційного розгляду вимоги апелянта заперечив, просить залишити оскаржуване судове рішення без змін, а подану апеляційну скаргу без задоволення.

Представник апелянта ДП “Маниковецький спиртовий завод” у судове засідання апеляційного суду не прибув, що не перешкоджає судовому розгляду у його відсутності відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи із таких міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що мораторій на задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство ДП “Маниковецький спиртовий завод” було введено ухвалою господарського суду Хмельницької області від 17.11.2004 року. Дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення № 0002132300/0 від 30.05.2007 року та № 0002132300/1 від 26.06.2007 року податковим органом були прийняті за результатами проведеної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року, тобто після порушення справи про банкрутство та введення вказаного мораторію по поточних зобовязаннях позивача.

Окрім того, суд першої інстанції погодився із висновком податкового органу про завищення валових витрат у ІІ кварталі 2006 року на суму 15250 грн. та у ІІІ кварталі 2006 року на суму 34604 грн., оскільки до валових витрат було віднесено суму транспортних послуг, які не підтверджуються відповідними документами, оскільки на вимогу суду позивачем договорів на виконання транспортних послуг та товаротранспортних накладних і дорожніх листів, які б фіксували здійснення господарських операцій, не надано.

Одночасно суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог у частині зменшення амортизаційних відрахувань на суму 60613 грн., оскільки з огляду на наказ № 56 за червень 2005 року директора ДП “Маниковецький спиртовий завод”, він був прийнятий через анулювання ліцензії на виробництво спиртів та припинення такої виробничої діяльності, а не на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 1183 від 28.10.1997 року “Про порядок консервації основних фондів підприємств”. Відтак у період дії цього наказу підприємство не працювало, а отже основні засоби не використовувалися у господарській діяльності і нарахування амортизаційних витрат було безпідставним. При цьому суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що штрафні санкції у сумі 43797,20 грн. є узгодженими з огляду на неоспорювання позивачем висновків, зафіксованих у акті перевірки від 04.07.2006 року № 171/23/00374918.

Щодо позовних вимог про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0004521700/0 від 30.05.2007 року в частині визначення податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 398,58 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями з покликанням на приписи ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суд першої інстанції вважав їх безпідставними з огляду на викладені вище міркування щодо нарахування податкових зобовязань після порушення справи про банкрутство.

Разом із тим, даючи правову оцінку позовним вимогам ДП “Маниковецький спиртовий завод” та оскаржуваному судовому рішенню, колегія суддів виходить із таких міркувань.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем Хмельницькою МДПІ було проведено виїзну планову перевірку ДП “Маниковецький спиртовий завод” з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року, результати якої було оформлено актом від 15.05.2007 року № 406/231-00374918. У результаті контролюючим органом було виявлено порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4; пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5; пп. 8.1.3 п. 8.1, пп. 8.3.1 та 8.3.2 п.8.3 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також порушення пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

На підставі акту перевірки Хмельницькою МДПІ було винесено оспорювані ДП “Маниковецький спиртовий завод” податкові повідомлення-рішення № 0002132300/0 від 30.05.2007 року та № 0002132300/1 від 26.06.2007 року про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємства у розмірі 43797,20 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також № 0004521700/0 від 30.05.2007 року про визначення податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб на суму 199,29 грн. за основним платежем та 398,58 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, яке оспорювалося позивачем лише у частині щодо штрафних (фінансових) санкцій.

При цьому колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що оскільки мораторій на задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство ДП “Маниковецький спиртовий завод” було введено ухвалою господарського суду Хмельницької області від 17.11.2004 року, то його дія не поширюється на оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення, прийняті податковим органом за результатами проведеної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року, тобто після порушення справи про банкрутство та введення вказаного мораторію по поточних зобовязаннях позивача.

Одночасно колегія суддів звертає увагу на те, що ДП “Маниковецький спиртовий завод” у своїй апеляційній скарзі фактично не оспорює постанову суду першої інстанції щодо податкового повідомлення-рішення № 0004521700/0 від 30.05.2007 року в частині визначення податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 398,58 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. При цьому слід погодитися із висновком суду першої інстанції про безпідставність покликань позивача на необхідність задоволення таких його позовних вимог з покликанням на приписи ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Окрім того, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, який погодився із податковим органом про завищення ДП “Маниковецький спиртовий завод” валових витрат у ІІ кварталі 2006 року на суму 15250 грн. та у ІІІ кварталі 2006 року на суму 34604 грн. через віднесення до них сум транспортних послуг, які не підтверджуються відповідними документами, з огляду на відсутність у позивача договорів на виконання транспортних послуг та товаротранспортних накладних і дорожніх листів, які б фіксували здійснення господарських операцій.

Разом із тим, на переконання колегії суддів, у контролюючого органу не було правових підстав для зменшення амортизаційних відрахувань ДП “Маниковецький спиртовий завод” на підставі положень постанови Кабінету Міністрів України № 1183 від 28.10.1997 року “Про порядок консервації основних фондів підприємств”. При цьому колегія суддів погоджується із доводами апелянта про те, що оскільки консервацію основних фондів ДП “Маниковецький спиртовий завод” було здійснено на підставі наказу директора підприємства № 56 від червня 2005 року без відповідного акту Кабінету Міністрів України через виробничу необхідність (відсутність ліцензії), то і їх розконсервацію підприємство вправі було здійснювати на підставі наказу директора № 43 від 02.03.2006 року без відповідного акту Кабінету Міністрів України, а відтак у контролюючого органу не було підстав для висновку про нарахування амортизаційних відрахувань на основні фонди, що знаходилися на консервації.

Таким чином, виходячи із наданого представником Хмельницької МДПІ розрахунку штрафних (фінансових) санкцій, колегія суддів приходить до висновку про необхідність визнання протиправним і скасування оспорюваних податкових повідомлень-рішень відповідача № 0002132300/0 від 30.05.2007 року та № 0002132300/1 від 26.06.2007 року у частині визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємства у розмірі 1954 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Щодо акту контролюючого органу від 04.07.2006 року № 171/23/00374918 за результатами перевірки позивача за період з 01.12.2004 року до 31.03.2006 року, то відповідно до приписів пп. 4.2.3 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених підпунктом 4.2.2 цього пункту, є помилковим, покладається на платника податків, за винятком випадків, визначених пунктом 4.3 цієї статті. Викладені у вказаному акті перевірки висновки контролюючого органу позивачем не оспорювалися, а податкові повідомлення-рішення не виносилися з огляду на проведення зменшення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток за вказаний період (а.с. 148).

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору було допущено невідповідність своїх висновків фактичним обставинам справи щодо частини позовних вимог ДП “Маниковецький спиртовий завод”, а отже про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 202 п. 3, 205, 207, 254 КАС України колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА :

апеляційну скаргу державного підприємства “Маниковецький спиртовий завод” задовольнити частково.

Постанову господарського суду Хмельницької області від 16 січня 2009 року у справі № 6/381-НА у частині відмови у задоволенні позовних вимог державного підприємства “Маниковецький спиртовий завод” про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції № 0002132300/0 від 30 травня 2007 року та № 0002132300/1 від 26 червня 2007 року скасувати та прийняти нову постанову, якою ці позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції № 0002132300/0 від 30 травня 2007 року та № 0002132300/1 від 26 червня 2007 року у частині визначення державному підприємству “Маниковецький спиртовий завод” податкового зобовязання з податку на прибуток підприємства у розмірі 1954 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями

У задоволенні решти цих позовних вимог відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь державного підприємства “Маниковецький спиртовий завод” 1 (одну) грн. 70 коп. судового збору.

У іншій частині постанову господарського суду Хмельницької області від 16 січня 2009 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Постанова у повному обсязі виготовлена 29 квітня 2010 року.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді В.П.Сапіга

Я.С.Попко