Ухвала суду № 103272000, 22.12.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/30091/21

Провадження №: 1-кс/752/10245/21

У Х В А Л А

Іменем України

22.12.2021 м. Київ

Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Києва клопотання слідчого Слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління поліції Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12021100010003026, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.12.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, про арешт майна-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням, у якому просить накласти арешт на криптовалютний гаманець bc1qd3kyvcm9y29fjgd4vyaqcgyc08pp2m7fupaln2 та грошові кошти, які наявні на вказаному гаманці.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частина 2 ст. 170 КПК України визначає, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Частина 1 статті 64-2 КПК України визначає, що третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи.

Згідно з ч. 2 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

Системний аналіз викладених норм дає підстави слідчому судді дійти висновку, що із клопотанням про арешт майна третьої особи має право звернутися виключно прокурор.

Слідчим суддею встановлено, що слідчий просить накласти арешт на криптовалютний гаманець bc1qd3kyvcm9y29fjgd4vyaqcgyc08pp2m7fupaln2 та грошові кошти, які наявні на вказаному гаманці.

У клопотанні не визначено процесуальний статус особи, на майно якої слідчий просить накласти арешт.

Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, в кримінальному провадженні №1202110001003026 від 10.12.2021 року підозра жодній особі не повідомлена.

Враховуючи викладене, у зв`язку з тим, що в цьому кримінальному провадженні на час звернення до слідчого судді відсутні підозрювані, майно, на яке слідчий просить накласти арешт, вважається майном третьої особи, а тому з клопотанням про його арешт, відповідно до ст. 64-2 КПК України, повинен звертатися виключно прокурор.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає необхідним повернути клопотання слідчому Слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління поліції Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , у зв`язку з неналежністю суб`єкта звернення з клопотанням про арешт майна.

Керуючись ст. 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання слідчого Слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління поліції Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна повернути особі, що його подала.

2. Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1