
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2021 року Справа № 160/10234/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
24 червня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі- позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі – відповідач), в якій просять:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області, оформлене листом відділу призначення пенсій Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області №0400-010301-8/55375 від 19.04.2021 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсії за віком за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах і не зарахування до пільгового стажу періодів роботи: з 02 листопада 2010 року по 08 листопада 2013 року на гірничопрохідницькій ділянці електрозварником ручної зварки 4 розряду, зайнятим повний робочий день під землею в Закритому акціонерному товаристві “Південне гірничо – будівельне управління” міста Сочі, Російська Федерація та з 07 травня 2019 року по 19 жовтня 2020 року в Акціонерному товаристві “Дніпрометробуд” електрозварником 4 розряду підземних робіт з повним робочим днем під землею на ділянці гірничо – капітальних робіт;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області, призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 з 25 жовтня 2019 року пенсію за віком за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах і зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи: з 02 листопада 2010 року по 08 листопада 2013 року на гірничопрохідницькій ділянці електрозварником ручної зварки 4 розряду, зайнятим повний робочий під землею в Закритому акціонерному товаристві “Південне гірничо – будівельне управління” міста Сочі, Російська Федерація та з 07 травня 2019 року по 19 жовтня 2020 року в Акціонерному товаристві “Дніпрометробуд” електрозварником 4 розряду підземних робіт з повним робочим днем під землею на ділянці гірничо – капітальних робіт.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 12.08.2019 року вперше звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1, однак відповідач відмовив йому у призначенні пенсії за відсутності необхідного стажу роботи на пільгових умовах.
Позивач вважає, що відповідачем протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки згідно записів трудової книжки та наданих відповідачу додаткових документів має необхідний для призначення пенсії стаж роботи на пільгових умовах по Списку №1.
Так, позивач з 02.11.2020 року по 08 листопада 2013 працював на гірничопрохідницькій ділянці ЗАО “ЮГСУ” (Російська Федерація) електрозварником ручної зварки 4 розряду з повним робочим днем під землею, з 07 травня 2019 року по 19 жовтня 2020 року в Акціонерному товаристві “Дніпрометробуд” електрозварником 4 розряду підземних робіт з повним робочим днем під землею на ділянці гірничо – капітальних робіт, що надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до положень ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Не погодившись з відмовою пенсійного органу про призначення пенсії, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом та просив задовольнити його у повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.07.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та витребувано у відповідача всі докази, на підставі яких ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відмолено у призначенні пенсії.
18 серпня 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву у справі № 160/10234/21 від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області разом копіями матеріалів відмовної пенсійної справи ОСОБА_1 . Відповідач позов не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначив, що у позивача відсутнє право на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 1, оскільки він не має необхідного пільгового стажу по Списку № 1.За періоди його роботи з 02.11.2010 року по 08 листопада 2013 та з 07 травня 2019 року по 19 жовтня 2020 року відсутня інформація про сплату страхових внесків та належність стажу роботи до Списку № 1. Згідно з наданими документами загальний стаж позивача складає 23 роки 4 місяці 9 днів, пільговий стаж за Списком 1 складає – 3 роки 4 місяці, що є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до положень ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 , виданим Ленінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області.
Позивач вперше 12.08.2019 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком згідно Списку №1. Рішенням, оформленим листом від 25.10.2019 року № 045650005118 позивачу було відмовлено в призначення даного виду пенсії. В подальшому позивач звертався до відповідача 04.11.2020, 16.01.2021. 23.03.2021 з відповідними заявами про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 та надавав додаткові документи.
На заяву від 23.03.2021, відповідач повідомив позивача про відмову в призначенні пенсії листом за вих. № 0440- 010301-8/55375 від 19.04.20212 з підстав відсутності інформації про сплату страхових внесків ВАТ “Південне гірничо – будівельне управління” міста Сочі за період роботи з 02.10.2010 року по 08.11.2013 року та з 07.05.2019 року по 19.10 2020 року в АТ «Дніпрометробуд» та належності стажу роботи до Списку №1. Згідно наданих документів страховий стаж позивача складає 28 років 2 місяці 7 днів, стаж роботи на пільгових умовах по Списку № 1 – 4 роки 10 місяців 1 день (стаж враховано по 31.12.2020 року), що є недостатнім для призначення пенсії на пільгових умовах по Списку № 1.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
З 01.01.2004 таким законом є Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Згідно п.2 розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII) де указувалось, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Згідно з п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах (5 років), пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожен 1 рік такої роботи.
Згідно зі статтею 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок), затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Відповідно до пункту 10 вказаного Порядку, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і періоду виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Згідно з пунктом 20 Порядку в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці повинно бути зазначено: - періоди роботи, які зараховуються в спеціальний стаж; - професія або посада; - характер виконуваної роботи; - розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; - первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Відповідач, відмовляючи в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах зазначає, що стаж роботи позивача за Списком № 1 складає 04 роки 10 місяців 01 день.
Судом встановлено, що згідно записів трудової книжки НОМЕР_3 позивач працював в період з 02.11.2010 по 31.12.2003 року в ЗАТ “Южное горно-строительное управление” (ЗАО “ЮГСУ”- мов. ориг. рос.) м. Сочі електрозварником ручної зварки 4 розряду та з 08.11.2013 - електрогазозварником 4 розряду.
Пільговий період роботи позивача підтверджено Довідкою уточнюючою особливий характер роботи чи умов праці необхідних для призначення пільгової пенсії № 26 від 08.02.2021., що видана ЗАО “ЮГСУ”, в якій зазначено, що позивач працював електрогазозварником ручного зварювання на підземних роботах, електрогазозварником на різанні і ручному зварюванні в період з 02.11.2010 року (наказ № 362 о/р від 01.11.20210 р.) по 31.12.2013р. (наказ № 251-у від 26.12.2012р.). Виконана робота відповідає роботі, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення та передбачена Списком № 27-1, розділу № 1, підрозділу № ‘ 2”, позиція 1010300а-19906 та відповідає ст. 27 пункту “1” та Списком № 27-2, розділу № II, підрозділу № “XXXIII”, позиція 5200000-19756 та відповідає ст. 27, пункту” 2” y “виробництві підземні роботи на будівництві, реконструкції, технічному переобладнанні і капітальному ремонті гірничих виробок, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд” списків затвердженим Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991р. № 10 “Про затвердження Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення”.
Згідно Наказу № 202 від 22.07.2010 року проведено атестацію по ЗАО “ЮГСУ” та атестовано робоче місце, зокрема, електрогазозварника п/с, електрогазозварника на різанні і ручному зварюванні. Згідно Акта № 8 від 15.02.2021 за результатами документальної перевірки пільгового періоду роботи позивача в якості електрогазозварника, зайнятого на різанні та ручному зварюванні на підземних роботах з 02.11.2010р. по 07.11.2013р, проведеної Управлінням Пенсійного фонду Російської федерації в Адлерівському внутрішьоміському районі міста - курорта Сочі, Краснодарського краю підтверджено стаж роботи позивача в зазначений період на пільгових умовах та на займаних ним посадах повний робочий день (не менше 80% робочого часу).
Відповідно до ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Статтею 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, яка підписана та набрала чинності 14.01.1993 року передбачено, що працівники Сторони виїзду, які працюють на території Сторони працевлаштування, користуються правами та виконують обов`язки, що встановлені трудовим законодавством Сторони працевлаштування (включаючи питання трудових відносин, колективних договорів, оплати праці, режиму робочого часу та часу відпочинку, охорони та умов праці та інші). Трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтво та інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації.
Статтею 7 даної Угоди встановлено, питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року та двосторонніми угодами в цій галузі.
Відповідно до ч.2 ст.6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка підписана та набрала чинності 13.03.1992 року, для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Статтею 11 цієї ж Угоди встановлено, необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.
Отже, обчислення стажу роботи електрозварника ручної зварки, електрогазозварника на підземних роботах в ЗАО “ЮГСУ”, яка передбачена Списком №1 здійснюється згідно з законодавством сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність і набутий на її території стаж та видані в належному порядку документи враховуються при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за законодавством України.
Таким чином, вищезазначені докази підтверджують, що до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах слід зарахувати стаж роботи позивача в Закритому акціонерному товаристві “Південне гірничо – будівельне управління” міста Сочі з 02.11.2010 року по 08.11. 2013 року на гірничопрохідницькій ділянці електозварником ручної зварки 4 розряду, зайнятим повний робочий під землею за Списком № 1.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Згідно із статтею 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до статті 106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів.
За змістом вищезазначених норм, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Фактично, внаслідок невиконання страхувальником обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії.
Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи.
Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 01 листопада 2018 року у справі №199/1852/15-а та від 17 липня 2019 року у справі №144/669/17.
Таким чином, аналізуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для відмови у зарахуванні спірних періодів роботи позивача до стажу роботи на пільгових умовах по Списку №1 за відсутності даних про сплату страхових внесків.
Щодо посилань відповідача на відсутність підстав для зарахування періодів роботи з 07.05.2019 року по 19.10.2020 року в Акціонерному товаристві “Дніпрометробуд” електрозварником 4 розряду підземних за відсутності підтвердження атестації робочого місця з умовами праці, суд зазначає наступне.
Згідно Довідки про підтвердження наявного трудового стажу, для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній № 138 від 20.10.2020 виданої АТ “Дніпрометробуд” позивач з 07.05.2019 року по 19.10.2020 року працював електрогазозварником дільниці гірничо – капітальних робіт з повним робочим днем під землею, що відповідає Списку №1, розділу 1, підрозділу 2 Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461. Довідка видана відповідно первинних документів, зокрема, наказу № 181 від 11.02.2009 року про проведення атестації робочих місць.
Згідно записів трудової книжки НОМЕР_4 (запис № 26) позивач з 07.05.2019 року прийнятий електрогазозварником 4 розряду підземних робіт з повним робочим днем в ПАТ “Дніпрометробуд”.
Згідно наказу № 18/1 від 11.022019 “Про результати атестації робочих місць» по ПАТ “Дніпрометробуд” затверджено “Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад, робітникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1 та № 2”. Так, відповідно вказаного Переліку аттестовано посаду електрогазозварник (КП 7212), Дільниця гірничо– капітальних робіт.
Згідно з п. 1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого Постановою КМ України №442 від 01.08.1992 (далі - Порядок №442), атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Відповідно до п. 10 Порядку №442, результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків №1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.
Водночас, суд зазначає, що відсутність інформації про проведення атестації робочих місць, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць, збереження документів, що підтверджують проведення атестації покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Такий висновок щодо застосування норм права висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі № 520/15025/16-а.
Таким чином, наявність атестації робочого місця не може бути визначальною обставиною, яка обумовлює право позивача на пільгову пенсію, зважаючи на наявність записів у трудовій книжці, які підтверджують факт роботи на посадах, які передбачено Списком №1.
Стосовно обраного позивачем способу захисту зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком по Списку № 1 з 25.10.2019 року, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV встановлено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя статті 44 Закону № 1058-IV).
Відповідно до частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
За приписами частини п`ятої статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій урегульовано «Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України № 13-1 від 07.07.2014) (далі - Порядок № 22-1).
Згідно із пунктом 1.8 Порядку № 22-1, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на вебпорталі (пункт 1.9 Порядку 22-1).
Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3 Порядку № 22-1 встановлено, що рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Відповідно до пункту 4.7 Порядку № 22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Пунктом 4.10 Порядку № 22-1 встановлено, що після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Матеріалами справи підтверджено та сторонами не заперечується той факт, що позивач звертався до пенсійного органу декілька раз. Так, вперше позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 12.08.2019 року та отримав рішення пенсійного органу від 25.10.2019 року № 045650005118 про відмову у призначенні пенсії. Доказів оскарження вказаного рішення позивачем не надано.
В подальшому позивач звертався до пенсійного орагну із заявами від 04.11.2020, 16.01.2021 року та 23.03.2021 року та отримав на них рішення про відмову у призначенні пенсії відповідно, від 19.11.2020 року за вих. № 0400-010303-8/110290, № 0400-010307-8/17162 від 05.02.2021 року та № 0400-010301-8/55375 від 19.04.2021 року.
Частиною 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Оскільки позивачем рішення пенсійного органу від 25.10.2019 року № 045650005118 (за результатами розгляду заяви від 12.08.2019 року), від 19.11.2020 року за вих. № 0400-010303-8/110290 (за результатами розгляду заяви від 04.11.2020 року) та № 0400-010307-8/17162 від 05.02.2021 року (за результатами розгляду заяви від 16.01.2021 року) щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах не оскаржувались, а відповідно до прохальної частини позову позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області, оформлене листом за вих. №0400-010301-8/55375 від 19.04.2021 року про відмову в призначенні пенсії на підставі заяви від 23.03.2021 року, суд розглядає позовну заяву в межах заявлених вимог та вважає, що датою звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії є – 23.03.2021 року.
При цьому, суд зазначає, що позивачем не надано до суду доказів того, що заяви від 04.11.2020 року та від 16.01.2021 року подавались ним у відповідності до положень п. 1.9 Порядку 22-1, тобто протягом трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, що виключає можливість вважати днем звернення за призначенням пенсії – 25.10.2019 року, як це зазначає позивач.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Згідно з ч.4 ст.245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Таким чином, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача, та враховуючи ту обставину, що для призначення пенсії позивачем до пенсійного органу були надані всі необхідні документи, що підтверджують наявність необхідного пільгового стажу роботи для призначення пенсії за віком, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на підставі заяви від 23.03.2021 року.
Відповідно до приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
В ході розгляду справи відповідачем не було доведено правомірність дій та прийнятих рішень у спірних відносинах, у зв`язку із чим, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до положень ч. 3 ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295, п. 3 Прикінцевих положень КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області, оформлене листом за вих. №0400-010301-8/55375 від 19.04.2021 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за віком за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за Списком № 1 період трудової діяльності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 02 листопада 2010 року по 08 листопада 2013 року на гірничопрохідницькій ділянці електрозварником ручної зварки 4 розряду, зайнятим повний робочий під землею в Закритому акціонерному товаристві “Південне гірничо – будівельне управління” міста Сочі, Російська Федерація та з 07 травня 2019 року по 19 жовтня 2020 року в Акціонерному товаристві “Дніпрометробуд” електрозварником 4 розряду підземних робіт з повним робочим днем під землею на ділянці гірничо – капітальних робі.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, на підставі заяви з 23 березня 2021 року.
У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області витрати по сплаті судового збору у розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири грн. 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева
Судове рішення № 103267671, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 20.09.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/10234/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: