Постанова № 103266260, 14.02.2022, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/1400/22

н/п 3/766/2059/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2022 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді: Дорошинської В.Е.

за участю секретаря: Бівалькевич А.Р.,

прокурора: Шатунського В.В.,

особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Херсона матеріали справи про вчинення адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Махаринці Козятинського району Вінницької області, громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , освіта вища, одруженої, неповнолітніх дітей не має, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ; працюючої начальником тендерно-договірного відділу служби автомобільних доріг у Херсонській області,

- за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , відповідно до служби автомобільних доріг у Херсонській області Державного агентства автомобільних доріг України від 28.10.2016 № 23-к з посади інженера І категорії відділу з експлуатаційного утримання автодоріг, штучних споруд, з організації та безпеки дорожнього руху переведена на посаду начальника тендерно-договірного відділу служби автомобільних доріг у Херсонській області Державного агентства автомобільних доріг України з 01.11.2016 року. Являючись відповідно до п.п.«а» п. 2 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом декларування та відповідальності за Законом України «Про запобігання корупції», в порушення вимог, передбачених ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно (26.06.2020 о 15:16), без поважних причин, маючи при цьому фізичні та технічні можливості, подала на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції, щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік.

Дії ОСОБА_1 , суд кваліфікує за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, як несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

У судовому засіданні ОСОБА_1 , пояснила, що їй було достовірно відомо та вона обізнана з вимогами ЗУ «Про запобігання корупції» про необхідність подання щорічної декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, крім того роз`яснено обов`язок подання декларації за 2019 рік до 01.06.2020 року за місцем роботи. Підтвердила факт невчасного подання щорічної декларації з порушенням встановлених термінів. Допущене порушення обґрунтувала тим, що у вказаний період робила спробу подати щорічну декларацію, та створила чернетку, однак подала з запізненням, оскільки мала проблему з електронним підписом ЕЦП при його накладенні, потім хворіла, в подальшому отримала новий підпис та подала декларацію. Провину визнала в повному обсязі та щиро розкаялась у вчиненому.

Прокурор в судовому засіданні підтримав складений протокол з викладених у ньому підстав, вважав, що матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатні докази на підтвердження вини ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Просив визнати ОСОБА_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією та притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши стягнення в мінімальних межах санкції, оскільки остання провину у вчиненому правопорушенні визнала.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належними доказами по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Встановлення наявності або відсутності в діях ОСОБА_1 , складу корупційного правопорушення має відбуватись через призму оцінки норми ч. 1 ст. 45 Закону, відповідно до якої особи, зазначені у п. 1, підпунктах «а» і «в» п. 2 , пунктів 5 ч. 1 ст. 3 Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19) №530-ІХ від 17.03.2020 р. розділ ХІІІ Прикінцевих положення Закону доповнено п. 2-1, згідно якого особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування , які відповідно до ст. 45 цього Закону подаються до 1 квітня, у 2020 р. суб`єкти декларування подають до 1 червня.

З огляду на викладену норму, на осіб, зазначених в ній, покладено обов`язок подання декларації, за несвоєчасне подання якої без поважних причин і передбачено відповідальність за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Отже, необхідним є встановлення в першу чергу факту несвоєчасності подання декларації, тобто поза строком визначеним законом.

Відповідно до п. п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у п.1.ч.1 цієї статті, є суб`єктами відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією. Відповідно до ст. 1 Закону суб`єктами декларування є особи, зазначені у п. 1, підпунктах «а» і «в» п. 2, пунктах 4 ч. 1 ст. 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону. Таким чином ОСОБА_1 , є суб`єктом декларування та відповідальності, оскільки на неї поширюється дія Закону.

Отже, з огляду на викладене ОСОБА_1 , на виконання вищенаведеної норми була зобов`язана в період до 01.06.2020 подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019.

Так вина ОСОБА_1 , у вчиненні інкримінованого правопорушення підтверджена наступними дослідженими в судовому засіданні доказами:

1.наказом №23-к від 28.10.2016 р., за яким ОСОБА_1 , переведено з посади інженера І категорії відділу з експлуатаційного утримання автодоріг, штучних споруд з організації та безпеки дорожнього руху на посаду начальника тендерно-договірного -відділу з 01.11.2016 року з посадовим окладом 4073, який свідчить про те, що вона є суб`єктом відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а також особою, на яку розповсюджуються вимоги Закону України «Про запобігання корупції», зокрема і в частині обов`язків, покладених ч. 1 ст. 45 Закону;

2. особовою карткою працівника;

3.посадовою інструкцією начальника тендерно-договірного відділу Служби автомобільних доріг у Херсонській області;

4.протоколом про адміністративне правопорушення № 22/2022 року від 25.01.2022 р., в якому викладено обставини вчиненого ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення та положення Закону, порушення яких вона допустила, що має своїм наслідком настання відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП;

5.витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

6.листом Державної установи "Територіального медичного об`єднання міністерства Внутрішніх Справ України по Херсонській області" від 03.12.2021 №35/42-1541відповідно до якого вбачається, що ОСОБА_1 , перебувала на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділені з 13.05.2020 року по 22.05.2020 р. у зв`язку з загостренням хронічної хвороби. Амбулаторних звернень для надання допомоги у період з 01.01.2020 по 01.06.2020 року;

7.листом управління проведення спеціальних перевірок та моніторингу способу життя НАЗК від 10.12.2021 №4706/87911-21 та послідовністю дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинила ОСОБА_1 у період 01.01.2020 по 01.06.2020;

8.відомостями з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

9. листом НАЗК від 29.11.2021 №6362/55/120/01-2021 відповідно до якого проінформовано що ОСОБА_1 , ніяких дій в інформаційно-телекомунікаційній системі ЄРДР за період з 091.01.2021 по 01.06.2020 не вчиняла;

10. листом Служби автомобільних доріг у Херсонській області від 13.01.2022 № 12-4/49 відповідно до якого надано копії документів (копія наказу від 24.02.2020 року №11-ОД, копія наказу від 26.03.2020 за №34-відп, копія листка непрацездатності серії АДЛ №856214 від 22.05.2020 року) та повідомлено, що ОСОБА_1 , забезпечена робочим місцем та оснащена комп`ютерною технікою з доступом до мережі Інтернет;

11. листом, щодо технічних несправностей та перебоїв у роботі ІТС Реєстр.

Оцінюючи наведені вище докази, суд приходить до висновку, що факти викладені в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , знайшли своє підтвердження і під час судового розгляду. Досліджені судом докази узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин, допущеного ОСОБА_1 , правопорушення, ставити їх під сумнів жодних підстав немає.

ОСОБА_1 , підтвердила свою обізнаність щодо обов`язку подання декларації, за 2019 р. Так ІТС «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» у вказаний період працювала в штатному режимі, ОСОБА_1 у відпустках та відрядженнях не перебувала, перебувала на лікарняному, але лише декілька днів. Крім того ОСОБА_1 , не заперечила і того факту, що саме внаслідок власної бездіяльності (недбалості) не виконала покладений на неї Законом обов`язок.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а ОСОБА_1 , була обізнана щодо свого обов`язку, мала можливість його виконати.

Позицію ОСОБА_1 , щодо проблем функціонування електронного підпису, суд розцінює як обраний спосіб захисту і до уваги не приймає, оскільки вона мала достатньо часу та право на його заміну у разі пошкодження, крім того жодного доказу в підтвердження вказаної позиції суду надано не було.

ОСОБА_1 , не надала суду доказів на обґрунтування поважності причин несвоєчасного подання щорічної декларації. З огляду на викладене, дослідженими доказами підтверджено обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Останні повністю доводять факт вчинення ОСОБА_1 , правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

При вирішенні питання щодо міри адміністративної відповідальності суд виходить з наступного.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

Враховуючи характер та обставини вчиненого правопорушення, суспільну небезпечність діяння, особу ОСОБА_1 , яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, вину визнала та розкаялася у вчиненому, вважаю за необхідне накласти на останню адміністративне стягнення у вигляді штрафу в мінімальному розмірі визначеному санкцією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, що буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 , та попередження вчинення нею нових правопорушень.

Крім цього, з ОСОБА_1 на користь держави, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП підлягає стягненню судовий збір в сумі 496,20 грн.

Керуючись ст. ст. 23, 33, 34, 40-1, ч. 1 ст. 172-6, 251, 280, 283, 284 КУпАП, ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

(Номер рахунку (IBAN): UA668999980313010106000021451, Одержувач–ГУК у Херсонській обл./Херсонській ра-он 21081100, Код отримувача(код за ЄДРПОУ) – 37959517, Банк отримувач – Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081100).

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в сумі 496,20 гривень.

(Отримувач коштів : ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106 Код отримувача(код за ЄДРПОУ) – 37993783 Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.

У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання неюзаконноїсили.

СуддяВ. Е. Дорошинська