Рішення № 103261585, 14.02.2022, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2022 року Чернігів Справа № 620/16521/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі також – ОСОБА_1 , позивач) до Чернігівського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області (далі також – Фонд, відповідач), про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу матеріального забезпечення по вагітності та пологах; зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу матеріальне забезпечення по вагітності і пологах.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач протиправно не нараховує та не виплачує позивачу допомогу по вагітності та пологах, чим порушує вимоги Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення.

17.12.2021 ухвалою суду провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач у відзиві позов не визнав, оскільки позивачем не надано Фонду документи на підтвердження перебування у трудових відносинах з ТОВ «Тайм Дістрібушн» на момент настання страхового випадку, 24.06.2021.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач звернулась до Фонду із заявою та просила надати допомогу для отримання виплати матеріального забезпечення. До заяви додала листок непрацездатності серія АЛД № 198424 з 24.06.2021, копію паспорту та ідентифікаційного коду, форми довідок ОК-5, та ОК-7, відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, копії свідоцтв про народження дітей, що підтверджується матеріалами справи (а.с.32-48).

28.10.2021 відповідач листом надав позивачу відповідь за вих № Ф-5/7-10-5, в якій зазначив, що для сприяння у реалізації права позивача на отримання матеріального забезпечення по вагітності та пологах направлено запити до "ГОВ «Тайм Дістрібушн» (код ЄДРІЮУ 36482038) для підтвердження перебування в трудових відносинах, які повернулись на адресу Чернігівського відділення з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання». Враховуючи, що на момент настання страхового випадку відсутні будь - які документи для підтвердження перебування у трудових відносиш ТОВ «Тайм Дістрібушн», Чернігівське відділення управління виконавчої дирекції Фонду повертає документи позивачу (а.с. 21).

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати допомогу по вагітності та пологах, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 1105-XIV (Закон № 1105-XIV), Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1266 (Порядок 1266).

Статтею 19 Закону № 1105-XIV визначено, що право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону № 1105-XIV за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності надається такий вид матеріального забезпечення та соціальних послуг, як допомога по вагітності та пологах.

За приписами статті 25 цього ж Закону допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами. Допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів.

Статтею 26 Закону № 1105-ХІУ врегульовано питання визначення розміру допомоги по вагітності та пологах. Так, допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не залежить від страхового стажу. Сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду, та не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

Частиною другою статті 30 цього Закону визначено, що допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) надається за основним місцем роботи (діяльності) та за сумісництвом (наймом) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах за приписами частини першої статті 31 Закону № 1105-XIV є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. Для застрахованих осіб, які одночасно здійснюють підприємницьку та іншу діяльність і не працюють на умовах трудового договору (контракту), копію листка непрацездатності засвідчує установа охорони здоров`я, яка його видає. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за погодженням з Фондом.

За змістом положень статті 33 Закону № 1105-XIV при обчисленні середньої заробітної плати (доходу) для забезпечення допомогою по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу), на яку нараховуються страхові внески на страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності.

Аналіз наведених положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» свідчить, що допомога по вагітності та пологах, як вид матеріального забезпечення, має компенсаційний характер і виплачується у зв`язку із втратою заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами.

Механізм обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності (страхові виплати), у разі настання страхового випадку, а також оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації або фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників визначає Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року №1266 (далі - Порядок №1266).

У свою чергу відповідно до пункту 3 Порядку № 1266, для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - єдиний внесок та/або страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов`язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати (далі - поважні причини).

Проте основною складовою для розрахунку середньої заробітної плати є дохід, який законодавцем прирівняно до заробітної плати.

Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464-УІ визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Аналіз наведених вище положень законодавства свідчить про те, що допомога по тимчасовій непрацездатності, розраховується відповідними комісіями (уповноваженим) із соціального страхування на підприємстві, виходячи із середньоденної заробітної плати працівника, яка обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов`язкового державного соціального страхування на кількість календарних днів зайнятості.

Однак інформація для проведення відповідного розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням та виплати спірної допомоги, відсутня.

Посилання позивача на відомості, надані Пенсійним фондом України за формою ОК-7, суд відхиляє, оскільки остання інформація про сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування ТОВ «Тайм Дістрібюшн» з доходів, отриманих позивачем за 2019 рік.

Крім того, згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів на утримання податків ОСОБА_1 від 09.09.2021 № 6016 за період з 1 кварталу 2016 по 4 квартал 2018 вбачається, що у 4 кварталі 2018 року позивач дійсно отримувала заробітну плату під час роботи в ТОВ «Тайм Дістрібушн», однак згідно відомостей про суми виплачених доходів на утримання податків за період з 1 кварталу 2019 по 2 квартал 2021 року вбачається, що дохід за 1 квартал 2019 року позивач отримувала за цивільно-правовим договором.

Тобто, відомості, відображені в довідці за формою ОК-7 за І квартал 2019 року, містять інформацію про дохід, отриманий позивачем під час роботи на умовах цивільно-правового договору. Це може вказувати на те, що під час відпустки по догляду за дитиною по досягненню нею трирічного віку з позивачем міг бути розірваний трудовий договір та укладений цивільно-правовий договір.

Інформація, на який саме період був укладений даний цивільно-правовий договір відсутня, копія зазначеного договору до Чернігівського відділення позивачем не надавалася, через що неможливо встановити чи була вона застрахованою особою на момент настання страхового випадку.

При цьому пунктом 8 Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України № 12 від 19.07.2018, передбачено, що робочий орган виконавчої дирекції Фонду або його відділення після надходження заяви-розрахунку здійснює перевірку інформації, наведеної у ній, перевіряє правильність заповнення реквізитів, наявність даних про страхувальника в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, дані про сплату ним єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, наявність у Фонді зареєстрованого нещасного випадку або профзахворювання (у разі проведення виплат потерпілим на виробництві (членам їх сімей), правильності нарахування виплат та у разі відсутності зауважень протягом десяти робочих днів здійснює фінансування сум, зазначених у заяві-розрахунку.

Так, відповідачем для реалізації своїх повноважень, направлені запити до ТОВ «Тайм Дістрібюшн» на підтвердження перебування позивача у трудових відносинах , однак повернуті без відповіді з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання» (а.с.56,57).

Відтак відповідачем вчинені всі необхідні заходи по перевірці інформації стосовно позивача, що свідчить про відсутність протиправної бездіяльності відповідача.

Отже, враховуючи відсутність доказів перебування позивача у трудових відносинах або за цивільно-правовими договорами, та сплати єдиного внеску за спірний період, суд не вбачає підстав на отримання позивачем матеріального забезпечення у зв`язку з вагітністю та пологами.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються заперечення, у той же час позивачем не спростовано позицію відповідача належними доказами.

Суд також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач: Чернігівське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області вул.Музична, буд.1-А,м.Чернігів,14014 код ЄДРПОУ 41421354.

Повний текст рішення виготовлено 14 лютого 2022 року.

Суддя І.І. Соломко