Ухвала суду № 10325887, 14.06.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2010 року № 11102/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Онишкевича Т.В., Сапіги В.П.

при секретарі судового засідання Стецків І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Міського комунального господарства «Міськкомунгосп» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2009 року у справі за позовом Державної податкової інспекції в Тлумацькому районі Івано-Франківської області до Міського комунального господарства «Міськкомунгосп» про стягнення за рахунок активів боржника податкового боргу в сумі 15140,74 грн.,-

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2008 року позивач Державна податкова інспекція в Тлумацькому районі Івано-Франківської області звернулася до суду з позовом до Міського комунального господарства «Міськкомунгосп» про стягнення за рахунок активів боржника податкового боргу в сумі 15140,74 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилався на те, що за Міським комунальним господарством «Міськкомунгосп» рахувалась податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у звязку з несплатою податкового зобовязання, а саме податку на додану вартість, по земельному податку, по податку на прибуток, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності з юридичних осіб та податок з доходів фізичних осіб. Відповідач зареєстрований як платник податків і зборів (обовязкових платежів) в ДПІ у Тлумацькому районі і доказом заборгованості є податкові декларації за 2008 рік, податковий розрахунок орендної плати за земельні ділянки, узгоджені податкові повідомлення-рішення. А відповідно до п.п. 16.1.1 та 16.4.1 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобовязань виключно за рішенням суду.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2009 року позовні вимоги задоволено. Постановлено стягнути з Міського комунального господарства «Міськкомунгосп» в доход Державного бюджету України заборгованість в сумі 15140,74 грн.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що станом на 28 жовтня 2008 року відповідач заборгував беред бюджетом 15140,74 грн. Відповідно до п.п. 16.1.1 та 16.4.1 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед

________________ Головуючий у І інстанції Кафарський В.В. ряд. ст. зв. № 2.11.1 Суддя-доповідач Попко Я.С. Справа № 2а-5778/08/08/0970 Справа №11102/09/9104.doc

бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобовязань виключно за рішенням суду.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить змінити постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2009 року з врахуванням платіжного документу на суму 6187 грн. та розстрочити стягнення заборгованості до кінця року в рівних частках щомісячно.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що Міським комунальним господарством «Міськкомунгосп» погашено заборгованість по податках в сумі 2000 грн. ще до розгляду справи в суді першої інстанції, що стверджується платіжним документом № 43 від 19 лютого 2009 року. Крім того, відповідачем погашено заборгованість по податках на суму 4187,00 грн., що стверджується платіжним дорученням від 26 лютого 2009 року. У зв язку з тяжким матеріальним становищем Міське комунальне господарство «Міськкомунгосп» не в змозі погасити податкову заборгованість.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач станом на 28 жовтня 2008 року мав податкову заборгованість перед бюджетом. Узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», визнається сумою податкового боргу платника податків та підлягає стягненню в доход бюджету. Доказів сплати податкового зобовязання (боргу) відповідач суду не надав.

Такі висновки суду, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам справи.

Встановлено, що Міське комунальне господарство «Міськкомунгосп» зареєстроване як платник податків і зборів (обовязкових платежів) в ДПІ в Тлумацькому районі Івано-Франківської області.

Законом України «Про систему оподаткування» визначені види податків і зборів (обовязкових платежів), що справляються на території України. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законом терміни.

З акту виїзної позапланової документальної перевірки № 170-24680301 від 8 травня 2008 року, проведеної працівниками Державної податкової інспекції в Тлумацькому районі Івано-Франківської області вбачається, що відповідач станом на 28 жовтня 2008 року допустив заборгованість по сплаті податку на додану вартість в сумі 2369,46 грн., по земельному податку 1563,86 грн., по податку на прибуток 7510,81 грн., орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності 669,43 грн., податок з доходів фізичних осіб 1201,24 грн.

Доказом податкової заборгованості є податкові декларації з податку на додану вартість, податкові декларації з податку на прибуток підприємства за 1-2 квартал 2008 року, податковий розрахунок земельного податку на 2008 рік, узгоджені податкові повідомлення-рішення: № 000021630/0 від 11.07.2008 року про застосування до відповідача штрафних санкцій за неподання податкової декларації з податку на додану вартість в строки, встановлені законом; № 0001151700/0 від 14.05.2008 року про застосування до відповідача штрафної санкції в сумі за неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб.

Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобовязань виключно за рішенням суду.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», визнається сумою податкового боргу платника податків та підлягає стягненню в доход бюджету, правомірно стягнувши з Міського комунального господарства «Міськкомунгосп» в доход держави податкову заборгованість в сумі 15140,74 грн.

З огляду на приписи ч. 4 ст. 79 КАС України в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджували б про те, що Міським комунальним господарством «Міськкомунгосп» погашена заборгованість в сумі 4187,00 грн., так як належним доказом є оригінал письмового доказу або засвідчена суддею його копія. Як оригінал письмового платіжного докумета, так і засвідчена суддею його копія про часткову сплату коштів в матеріалах справи відсутні.

Крім того, колегія суддів вважає, що вирішення питання про рострочення виконання судового рішення виходить за межі апеляційного розгляду, в звязку з чим і не може бути предметом такого розгляду.

За таких обставин оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Міського комунального господарства «Міськкомунгосп» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2009 року у справі №2а-5778/08 за позовом Державної податкової інспекції в Тлумацькому районі Івано-Франківської області до міського комунального господарства «Міськкомунгосп» про стягнення за рахунок активів боржника податкового боргу в сумі 15140,74 грн. без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Т.В. Онишкевич

В.П. Сапіга

Ухвала виготовлена та підписана у повному обсязі 21.06.2010 року