Ухвала суду № 103257453, 26.01.2022, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/329/22

1-кс/296/160/22

УХВАЛА

Іменем України

26 січня 2022 року м.Житомир

Слідчий суддя Корольовського районного суду міста Житомира Шалота К.В.,

за участю секретаря судового засідання Шовтюк І.В.,

слідчого Кузьмінського В.О.,

прокурора Цьомика І.О.,

захисника Вернидуба Д.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області Кузьмінського В.О., погоджене з прокурором відділу Житомирської області прокуратури Цьомиком І.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є фізичною особою - підприємцем (діяльність зі здачі нерухомого майна в оренду, роздрібна торгівля), з вищою освітою, одружена, має опікуна 2004 року народження, ІІ групу інвалідності, раніше не судима, є обвинуваченою в іншому кримінальному провадженні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

підозрюваній у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 203-2 Кримінального кодексу України, у кримінальному провадженні №12020060000000384 від 21.09.2020,

У С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ КЛОПОТАННЯ

1.1. 18.01.2022 слідчий Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області Кузьмінський В.О., за погодженням з прокурором відділу Житомирської області прокуратури Цьомиком І.О. звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира з клопотанням, в якому просив застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на розсуд суду, з покладенням обов`язків, визначених п.п. 1-5, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а також заборонити відчуження прав власності на нежитлове приміщення загальною площею 158,7 м.кв. – приміщення бувшого магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (передавати, дарувати, продавати, надавати у користування та ін.).

1.2. Вказується, що СУ ГУНП в Житомирській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020060000000384 від 21.09.2020 щодо надання групою осіб, до складу якої входять: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , у приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 , доступ до якого надано власником – ОСОБА_1 , доступу до азартних ігор через мережу Інтернет за допомогою комп`ютерної техніки та відповідного програмного забезпечення.

У клопотанні зазначається, що ОСОБА_1 з метою отримання незаконного прибутку за рахунок господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, погодилась на пропозицію ОСОБА_7 та ОСОБА_2 надати в оренду із визначеною щомісячною платою нежитлове приміщення загальною площею 158,7 м.кв. – приміщення бувшого магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , яке на правах приватної власності належить останній, вступивши таким чином із ОСОБА_7 , ОСОБА_2 та робітниками – адміністраторами-касирами підпільного грального закладу, організованого у її вказаному приміщенні, в попередню змову групою осіб, в якості пособника.

1.3. 06.12.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 203-2 КК України.

1.4. Подане клопотання слідчого обґрунтовувалось наявністю обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також вказівкою у клопотанні про неможливістю запобігання вказаним ризикам застосуванням більш м`якого запобіжного заходу.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

2.1. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

2.2. Прокурор та слідчий у судовому засіданні подане клопотання підтримали, надали пояснення аналогічні викладеним у клопотанні та просили клопотання задовольнити.

2.3. Захисник у судовому засіданні вказував на недоведеність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказував прокурор, недопустимість доказів, покладених в основу обґрунтованості підозри ОСОБА_1 , а також просив врахувати особу підозрюваної, міцність її соціальних зв`язків, наявність хронічних захворювань, а також необхідність догляду за чоловіком, який є особою з інвалідністю, просив відмовити у задоволенні клопотання.

2.4. Підозрювана ОСОБА_1 у судовому засіданні свою причетність до вчинення інкримінованого їй злочину заперечувала та підтримала доводи свого захисника.

ІІІ. КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО (КПК України)

3.1. Частиною першою статті 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

3.2. За змістом частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

3.3. Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним […] кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

3.4. Зі змісту частини першої та четвертої статті 182 КПК України встановлено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

ІV. ОЦІНКА СЛІДЧОГО СУДДІ

4. Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя відповідно до вимог статті 194 КПК України має з`ясувати наявність ряду обставин:

(і) Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення

4.1. Національне законодавство не містить визначення поняття обґрунтованої підозри, однак відповідно до частини 5 статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

4.2. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).

4.3. Зі змісту повідомлення про підозру від 06.12.2021 вбачається, що ОСОБА_1 підозрюється у пособництві організації та функціонування закладу з метою надання доступу до азартних ігор чи лотерей, які проводяться в мережі Інтернет, за попередньою змовою групою осіб, що кваліфіковано органом досудового розслідування за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 203-2 КК України.

4.4. Розумна підозра, згадана в ст. 5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italy of 11 January 2001, §45).

4.5. Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що прокурором та слідчим доведено наявність підстав вважати, що ОСОБА_1 може бути причетна до вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 203-2 КК України, що стверджується: копією протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 06.05.2021, від 14.05.2021, від 19.07.2021, від 21.07.2021; копією протоколу про результати здійснення НС(Р)Д – контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 19.05.2021; копією протоколу допиту свідка ОСОБА_9 від 25.05.2021, від 06.07.2021; копією протоколу про результати здійснення НС(Р)Д – негласного аудіо-, відео контролю особи від 13.07.2021; копією протоколу про результати здійснення НС(Р)Д – контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 08.07.2021; копією протоколу обшуку від 05.07.2021, від 20.07.2021, проведеного за адресою: АДРЕСА_2 ; копією протоколу (додаткового) допиту свідка ОСОБА_3 від 05.07.2021; копією протоколу допиту свідка ОСОБА_5 від 05.07.2021; копією протоколу про результати здійснення НС(Р)Д – контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 21.07.2021; копією протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 12.07.2021, від 04.10.2021; копією протоколу про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії – негласного аудіо-, відео контролю особи від 04.10.2021; копією висновку експерта №3808 від 25.10.2021, №3812 від 25.10.2021.

4.6. Так, до матеріалів клопотання слідчим надано фототаблиці, що містять зображення загального вигляду грального закладу та залу за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.17), з яких вбачається, що у приміщенні за вказаною адресою, власником якого є ОСОБА_1 , перебували ряд гральних автоматів, а зі змісту протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 04.10.2021 (а.с.66-79) слідує, що ОСОБА_1 вела спілкування з ОСОБА_2 , зокрема, й з приводу обшуку її приміщень, що з урахуванням інших матеріалів клопотання у їх сукупності дає слідчому судді можливість дійти висновку про небезпідставність підозри ОСОБА_1 щодо можливої причетності до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 203-2 КК України.

(іі) Наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України

4.7. У клопотанні вказувалося про наявність ризиків, передбачених пп. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; передати у користування іншим особам нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , яке оснащено спеціальним обладнанням для зайняття незаконною господарською діяльністю, знищити, сховати, спотворити господарську документацію про зайняття гральним бізнесом у вказаному приміщенні, незаконно впливати на інших підозрюваних, які діяли в групі за попередньою змовою, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , вчинити інше кримінальне правопорушення.

4.8. Слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором не доведено наявність достатніх підстав вважати, що дійсно (реально) може існувати хоча б один із ризиків вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених статтею 177 КПК, на які вказує слідчий, прокурор.

4.9. Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 203-2 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді штрафу від 40 000 до 50 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, однак слідчий суддя звертає увагу, що тяжкість обвинувачення не може сама по собі служити виправданням застосування до особи запобіжного заходу.

4.10. Слідчий суддя звертає увагу на усталену практику Європейського Суду з прав людини, який вказував, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна (див. рішення у справі «Panchenko v. Russia» (Панченко проти Росії), § 106).

4.11. Слідчий суддя приймає до уваги обставини, передбачені ст. 178 КПК, а саме особу ОСОБА_1 , яка має постійне місце проживання в м. Бердичів Житомирської області, одружена, зареєстрована ФОП та займається підприємницькою діяльністю, пов"язаною, зокрема, зі здачею в оренду нерухомого майна, тобто остання має міцні та сталі соціальні зв"язки, має ІІ групу інвалідності, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась.

4.12. Крім того, слідчий суддя враховує, що письмове повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 203-2 КК України направлено поштовим зв"язком на адресу реєстрації місця проживання останньої ще 06.12.2021, однак з клопотанням про застосування до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу слідчий звернувся до суду більше ніж через місяць, а саме 18.01.2022, при цьому стороною обвинувачення не заперечувалося, що підозрювана ОСОБА_1 від явки до органу досудового розслідування не ухилялася, так само остання з"явилася до суду на розгляд поданого слідчим клопотання.

4.13. Слідчий суддя зауважує, що під час розгляду клопотання слідчого про застосування до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави, стороною обвинувачення не наведено будь-яких доводів та аргументів, а подані слідчим матеріали не містять будь-яких доказів або відомостей, які б давали дійсні (реальні) підстави вважати, що підозрювана може вчинити дії, передбачені пп. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, з урахуванням того, що слідством на час розгляду клопотання вже проведений обшук за адресою: АДРЕСА_2 , та інші обшуки приміщень, за наслідком яких орган досудового розслідування мав можливість вилучити саме ті речі та документи, які мають значення для досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а тому слідчий суддя критично оцінює доводи сторони обвинувачення про те, що начебто підозрювана ОСОБА_1 може знищити, сховати, спотворити господарську документацію про зайняття гральним бізнесом у вказаному приміщенні.

4.14. Також слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення не доведено існування ризиків того, що підозрювана ОСОБА_1 дійсно може чинити якись вплив на ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , або вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки будь-яких відомостей які б могли свідчити про спроби ОСОБА_1 перешкоджати кримінальному провадженню слідством не надано.

4.15. З огляду на викладене слідчий суддя вважає, що слідчого та прокурора не доведено наявність існування реальних, а не ілюзорних ризиків того, що підозрювана ОСОБА_1 може вчинити дії, передбачені пп. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

4.16. Слідчий суддя не може залишити поза увагою й ту обставину, що у клопотанні слідчого про застосування до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий за погодженням з прокурором просили покласти на останню обов"язок заборонити відчуження прав власності на нежитлове приміщення загальною площею 158,7 м.кв. – приміщення бувшого магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (передавати, дарувати, продавати, надавати у користування та ін.), що по своїй суті є абсолютно іншим видом заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арештом майна.

4.17. Слідчий суддя вважає, що намагання сторони обвинувачення використати захід забезпечення кримінального провадження у виді застосування до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК) з іншою метою, ніж передбачено ч. 1 ст. 177 КПК, та його підміна іншим заходом забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна (п. 7 ч. 1 ст.131 КПК), з метою обмеження її права власності, є неприпустимим.

4.18. Крім того, у поданому клопотанні слідчий просив застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на розсуд суду, жодним чином не обґрунтовуючи та не доводячи який саме розмір застави, на переконання сторони обвинувачення є достатнім та необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_1 .

4.19. Слідчий суддя звертає увагу, що згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини розмір застави має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про звільнення під заставу (див. рішення у справі «Georgieva v. Bulgaria», §§ 15, 30 та 31), також має бути враховано матеріальне становище обвинуваченого (див. рішення у справі «Gafa v. Malta», § 70; «Hristova v. Bulgaria», § 111) та його платоспроможність (див. рішення у справі «Toshev v. Bulgaria», §§ 69-73).

4.20. Слідчий суддя вважає, що таким чином сторона обвинувачення фактично ухилилася від свого обов"язку доведення наявності обставин, що зумовили подання відповідного клопотання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави та її розміру, що має здійснюватися на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання своєї правової позиції засобами, передбаченими КПК України, переклавши такий обов"язок на слідчого суддю, що є порушенням принципу диспозитивності та змагальності, передбаченого у ст. 22 КПК.

4.21. Відповідно до положень частини 2 статті 194 КПК слідчий суддя зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною 1 цієї статті.

4.22. З огляду на викладене, враховуючи, що стороною обвинувачення не доведено наявність достатніх підстав вважати, що дійсно (реально) існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, на які вказує слідчий, прокурор, слідчий суддя дійшов висновку, що правові підстави для застосування до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави у даному кримінальному провадженні, відсутні.

Керуючись статтями 131, 132, 176-178, 182, 184, 193, 194, 196 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя Корольовського районного суду міста Житомира,

П О С Т А Н О В И В :

1. У задоволенні клопотання слідчого Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області Кузьмінського В.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12020060000000384 від 21.09.2020, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Слідчий суддя Костянтин ШАЛОТА