Рішення № 103257253, 14.02.2022, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/1920/21

Провадження №2/190/75/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2022 року м.П”ятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді: Кудрявцевої Ю.В.

при секретарі : Пронській Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті П`ятихатки Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом до Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 . Після його смерті вона не подавала заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори, так як вважала, що спадкове майно яке могло б належати йому відсутнє. На час смерті чоловіка вони проживали разом за однією адресою та були зареєстровані. Про те, що її чоловіку належало право на земельну частку (пай) вона дізналася у вересні 2019 року, отримавши відповідь з відділу Держгеокадастру у П`ятихатському районі, де дійсно ОСОБА_2 є у списках пайщиків КСП ім.Чкалова П`ятихатського району на отримання земельної частки (паю) та значиться у списках під №202. При зверненні до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на дану земельну частку (пай) після смерті чоловіка їй було відмовлено, в зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на земельну частку (пай). Вона єдиний спадкоємець після смерті чоловіка ОСОБА_2 , інших спадкоємців не має. Просить визнати за нею право на земельну частку (пай) з земель колишнього КСП ім.Чкалова П`ятихатського району Дніпропетровської області, загальним розміром 10,04 в умовних кадастрових гектарах в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 13.12.2021 року відкрито провадження по даній справі та вирішено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Відповідачу запропоновано протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії зазначеної ухвали надати суду відзив на позов.

Заяв по суті справи від сторін не надходило.

Ухвалою суду від 13.01.2022 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, про місце та час розгляду справи повідомлена належним чином. Від неї на адресу суду надійшла заява, відповідно до якої просить позов задовольнити, справу розглядати за її відсутності.

Відповідач - Виконавчий комітет Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, свого представника до суду не направили; надіслали листа з проханням розглянути справу у відсутність їхнього представника, по позову заперечень не мають.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст. 55, ст. 124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про одруження позивач перебувала з 01.03.1969 року в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . (а.с.8)

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 . (а.с.7)

Згідно копії витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 21.05.2019 року, - після смерті ОСОБА_2 заведено спадкову справу до майна останнього за №80/2019. (а.с.9)

Згідно архівної довідки, виданої Комунальною архівною установою "Трудовий архів П`ятихатського району" П`ятихатської РР від 25.09.2019 року за №865, в книзі обліку трудового стажу і заробітку колгоспника колгоспу ім..Чкалова з 1993 року КСП ім.Чкалова, з 2000 року ТОВ «Чкаловське» значиться « ОСОБА_3 », тобто є відомості про стаж роботи та суму заробітної плати останнього. (а.с.13)

Крім того, факт перебування в трудових відносинах ОСОБА_2 з КСП ім.Чкалова підтверджується архівною довідкою.(а.с.14-15)

11.02.1996 року КСП ім.Чкалова отримало Державний акт на право колективної власності на землю, серії ДП, що вбачається з копії даного акту. (а.с.16-20)

Згідно списку колгоспників колгоспу ім.Чкалова, які у 1988-1990 роках виходили на пенсію, в якому під №13 значиться ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.21-22)

З відомостей, наданих відділом у П`ятихатському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, вбачається, що розмір земельної частки (паю) на території Біленщинської сільської ради по колишньому КСП ім.Чкалова Біленщинської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області становить 10.4 в умовних кадастрових гектарах. (а.с.11)

Згідно відомостей Біленщинської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області від 25.10.2019 року за №459, на території сільської ради станом на 24.10.2019 року обліковується 6 (шість) не витребуваних та 6 (шість) нерозподілених земельних часток (паїв) з земель колишнього КСП ім..Чкалова, загальною площею 124,3795 га. Вільні землі запасу та землі резервного фонду відсутні. (а.с.12)

У відповідності до ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Згідно ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, відповідно до статті 1270 ЦК України.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05 червня 2003 року № 899-IV основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Пленум Верховного суду України у п.11 постанови №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснив, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного Кодексу України від 25 жовтня 2001 року, сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно із п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 06.04.2004р. «Про практику застосування судами земельного законодавства» передбачено, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до Державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами Цивільного Кодексу, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Відповідно до п.2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» № 720/95 від 08.08.1995 року, право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Отже, особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю, вона працювала в цьому підприємстві, була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Судом встановлено, що на момент розпаювання землі та отримання КСП ім..Чкалова державного акту на право колективної власності на землю, ОСОБА_2 , був пенсіонером колгоспу ім.Чкалова, який в подальшому було реорганізовано в КСП ім.Чкалова та внесений до списку осіб-членів КСП, що додаються до державного акта на право колективної власності на землю під номером 202. (а.с.11,16-20)

Згідно копії постанови державного нотаріуса від 11.07.2019 року представнику ОСОБА_4 , яка діє від імені позивача ОСОБА_1 , відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку (пай), після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , в зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на земельну частку (пай), а саме сертифікат на право на земельну частку (пай), так як він втрачений. При цьому вказано, що згідно книги реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) членів колишнього КСП ім.Чкалова Біленщинської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області сертифікат на право на земельну частку (пай) на ім`я ОСОБА_2 видано та зареєстровано. (а.с.10)

Згідно копії спадкової справи №80/2019 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , позивач єдина спадкоємиця яка звернулася з заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка. (а.с.31-53)

Отже, позивач являється єдиним спадкоємцем за законом до майна померлого ОСОБА_2 , яка у встановленому законом порядку прийняла спадщину, а тому набула права на спадкування майна покійного за законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з абз.26 п.3.5 листа ВССУ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», видача дубліката сертифікату на ім`я померлого не передбачена і належним способом захисту права спадкоємця на спадкову земельну частку (пай), у разі втрати сертифікату, є звернення спадкоємця з вимогою про визнання за ним права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Згідно до ст. 3 ЦК України, із змісту якої випливає неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та іншими законами.

Сама по собі видача сертифіката на право на земельну частку (пай) після смерті не може бути підставою для виключення із спадкової маси, оскільки сертифікат є лише документом, що підтверджує належність, однак права виникають з моменту прийняття рішення.

Вказана позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.04.2020 року по справі №178/982/18-ц.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

Згідно ст.ст. 1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Пункт 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику в справах про спадкування» передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст. ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі(на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (п.17 розділу Х «Перехідних положень» Земельного кодексу). Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами Цивільного кодексу України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку(пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, що була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. Позови громадян, пов`язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку(пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифікату, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів.

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Захист прав на отримання земельних часток (паїв) при втраті сертифікату на земельну частку (пай), за аналогією закону здійснюється в порядку ст. 392 ЦК України, яка передбачає, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності в разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності - шляхом пред`явлення позову про визнання права на земельну частку (пай).

Пунктом 3.5 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» встановлено, що у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено.

За таких обставин, оскільки отримати дублікат виданого сертифікату в позасудовому порядку не можливо та враховуючи, що сертифікат на право на земельну частку (пай) виготовляється лише в одному примірнику, суд вважає, що є всі підстави для визнання за позивачем права на земельну частку (пай).

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

З огляду на вказані норми чинного законодавства, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, так як не порушують чиї-небуть права чи інтереси.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15-16, 1217, 1220-1223, 168-1270 ЦК України, ст. ст. 4, 12-13, 77-81, 141, 258-259, 263-266, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 право на земельну частку (пай), з земель колишнього КСП імені «Чкалова» П`ятихатського району Дніпропетровської області, загальним розміром 10,04 в умовних кадастрових гектарах, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати по справі залишити по фактично понесеним.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку: НОМЕР_2 .

Відповідач: Виконавчий комітет Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області, місцезнаходження: вул.Центральна,буд.3 смт.Лихівка Кам`янський район, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ:04338523.

Суддя П`ятихатського районного суду

Дніпропетровської області Ю.В.Кудрявцева