Рішення № 103251875, 21.01.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2022 року Справа№200/10437/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Лебедєв Олександр Вячеславович в інтересах позивача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42171861, 87548, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Зелінського, буд. 27а) про визнання протиправним рішення від 15.06.2020 №3716, зобов`язання призначити пенсію за віком, починаючи з досягнення пенсійного віку 14.04.2020. В обґрунтування зазначено, що після досягнення 60 років при страховому стажі 33 роки 08 місяців 05 днів, у т.ч. у період з 23.11.2005 по 01.03.2016 – пільговий стаж за Списком №2 звернувся до управління для призначення пенсії за віком відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Вважає відмову у призначенні пенсії протиправною, зазначає, що стаж підтверджується записами у трудовій книжці.

25 серпня 2021 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду, поновлено строк звернення до адміністративного суду із даним позовом.

20 жовтня 2021 року ухвалою суду призначено підготовче засідання.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області складено відзив, в якому зазначено, що під час розгляду заяви про призначення пенсії встановлена відсутність необхідного страхового стажу для призначення пенсії. Повідомлено, що довідок на підтвердження пільгового стажу роботи за відсутності відповідних записів у трудовій книжці до заяви про призначення пенсії не надано. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.

23 вересня 2021 року, 20 жовтня 2021 року ухвалами суду зобов`язано позивача надати суду пояснення з приводу визначення пільгового стажу у кількісному еквіваленті 10 років 03 міс 07 днів, зазначивши при цьому: періоди роботи, професію, нормативно-правовий акт, згідно якого вказана професія віднесена до Списку№2 (чинного на час виконання робіт); зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області надати пояснення щодо не зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 23.11.2005 по 01.03.2016 (за Списком №2).

На виконання вимог ухвали суду позивачем надані пояснення, в яких повідомлено, що ОСОБА_1 служив у збройних силах України у період з 21.10.1978 по 31.01.1990, що у кількісному еквіваленті складає 11 років 03 місяці 10 днів трудового стажу. Щодо пільгового стажу за Списком №2 зазначив, що професія «котельника, зайнятого ремонтом металургійного устаткування», на якій позивач працював у період з 23.11.2005 по 01.06.2007 віднесена до професій, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461, у зв`язку з чим період роботи з 23.11.2005 по 01.03.2016 – є пільговим стажем за Списком №2. Крім того, зазначив про працевлаштування у період з жовтня 1998 року по січень 2002 року, з посиланням на довідку Полтавської виплавної колонії №64 від 04.12.2020 №15/10/5667-20 яка містить відомості про заробіток. Зазначає, що його страховий стаж складає більше ніж 33 роки, а пільговий більше 10 років.

На виконання вимог ухвали суду відповідачем надані пояснення, в яких повідомлено, що до заяви про призначення пенсії ОСОБА_1 надано трудову книжку НОМЕР_1 , довідку про періоди проходження військової служби, довідку АТ «Дарниця» від 14.09.2004 №493, довідку про заробіток для обчислення пенсії від 14.09.2004 №452, паспорт, ідентифікаційний код. Періоди з 23.11.2005 по 01.03.2016 не зараховані до пільгового стажу за Списком №2, оскільки до заяви про призначення пенсії не надано уточнюючої довідки підприємства ПАТ «Азовелектросталь», яка визначає право виходу на пенсію зі зниженням пенсійного віку.

23 вересня 2021 року ухвалою суду замінено Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області його правонаступником Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код13486010, 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл.Соборна, 3).

14 грудня 2021 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

У судове засідання представники сторін не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За таких обставин суд визнав за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів.

Розглянувши заяви по суті суд встановив наступне.

10 червня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою №5074 про призначення пенсії за віком.

До заяви про призначення пенсії додано: трудову книжку НОМЕР_1 , довідку про періоди проходження військової служби, довідку АТ «Дарниця» від 14.09.2004 №493, довідку про заробіток для обчислення пенсії від 14.09.2004 №452, паспорт, ідентифікаційний код.

15 червня 2020 року Маріупольським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області (правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області) прийнято рішення №3716 про відмову в призначенні пенсії відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зазначено, що на момент звернення страховий стаж складає 24 роки 10 місяців 04 дні. Через відсутність необхідного страхового стажу роботи вирішено відмовити у призначенні пенсії.

Вважаючи таке рішення протиправним позивач звернувся до суду.

Частиною 2 статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Статтею 82 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З аналізу наведених норм вбачається, що у зв`язку із зверненням позивача щодо призначення пенсії за віком пенсійний орган зобов`язаний перевірити, зокрема, чи має заявник відповідний стаж роботи, в т.ч. зі шкідливими умовами і важкими умовами праці за Списками № 1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. У разі прийнятті рішення про відмову у призначенні пенсії, Пенсійний фонд повідомляє про це заявника із зазначає причини відмови.

У свою чергу, суд перевіряє, зокрема, чи діяв Пенсійний фонд обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до ст. 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 27 років.

Згідно статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637(далі - Порядок № 637).

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку).

Пунктом 20 Порядку 637 передбачено, що у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 22-1).

Підпунктом 2 пункту 2.1 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема:

про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року№ 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (абзац 1 підпункту 2);

для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення).

За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам (абзаци 1 та 2 підпункту 3).

Згідно з абзацами першим, третім пункту 4.1 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Пунктом 4.2 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку№ 22-1 встановлено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (абзац перший пункту 4.3 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).

Зазначений Порядок № 383 регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Пунктом 10 Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

З аналізу вищезазначених правових норм вбачаэться, що страховий стаж особи за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку (до 01.01.2004) обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-IV, - за даними трудової книжки; після впровадження системи персоніфікованого обліку (після 01.01.2004) - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж - період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, якими можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Проте, якщо трудова книжка відсутня або у ній не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Під час розгляду справи судом встановлено, що до страхового стажу, який у кількісному еквіваленті складає 24 роки 10 місці 4 дні враховано: період військової служби з 21.10.1978 по 22.02.1990 та періоди роботи: 31.08.1992 – 25.01.1993, 22.03.1993 – 15.07.1993, 23.11.2005 – 30.09.2007, 01.10.2007 – 15.11.2007, 01.12.2007 – 12.06.2017, 19.06.2017 – 31.01.2020, 01.02.2020 - 31.03.2020.

Щодо періоду роботи з жовтня 1998 року по січень 2002 року суд зазначає, що трудова книжка позивача не містить записів про працевлаштування в цей період.

Доводи позивача про безпідставне не зарахування цього періоду роботи до страхового стажу суд відхиляє та зазначає, що довідка Полтавської виплавної колонії №64 від 04.12.2020 №15/10/5667-20, на яку посилається позивач, не надана до управління для врахування її при призначенні пенсії. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні. Отже, вимоги в цій частині є передчасними.

Щодо періоду роботи з 23.11.2005 по 01.03.2016, який у кількісному еквіваленті складає 10 років 03 місяці 07 днів, суд зазначає наступне.

Трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 містить наступні записи: 23.11.2005 – про прийняття у ВАТ «Маріупольський термічний завод» котельником 3р.; 01.06.2007 – про переведення слюсарем – інструментальником; 30.09.2007 – про звільнення, 01.10.2007 – про прийняття у ВАТ «Азовзагальмаш» за переведенням у термічний цех слюсарем – інструментальником, 30.11.2007 – про звільнення, 01.12.2007 – про прийняття до ЗАО «Азовелектросталь» по переводу в термічний цех електромонтером по ремонту та обслуговуванню електрообладнання, 01.03.2016 – про переведення у адміністративно-господарський відділ кур`єром, 02.03.2016 – про переведення у тому же відділі електромонтером по ремонту та обслуговуванню електрообладнання, 20.01.2017 – про переведення у адміністративно-господарський відділ електромонтером по ремонту та обслуговуванню електрообладнання, 12.06.2017 – про звільнення, 19.06.2017 – про прийняття в Міську лікарню №9 підсобним робітником. Запис про звільнення відсутній.

Суд зазначає, що із записів трудової книжки не вбачається можливим визначити характер виконуваної роботи у період з 23.11.2005 по 01.03.2016, в т.ч. належність відповідних посад/професії до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Позивач зазначає, що професія «котельника, зайнятого ремонтом металургійного устаткування», на якій позивач працював у період з 23.11.2005 по 01.06.2007 віднесена до професій, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461, що дає підстави для врахування періоду з 23.11.2005 по 01.03.2016 до пільгового стажу за Списком №2. Суд вважає таке твердження хибним, оскільки згідно пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. Разом з цим, в даному випадку, період роботи (а саме з 23.11.2005 по 01.06.2007) передує даті затвердження Списків Постановою від 24.06.2016 №461, що не відповідає зазначеним вище вимогам.

Крім того, позивач розраховує пільговий стаж за Списком №2 у кількісному еквіваленті - 10 років 03 місяці 07 днів (період з 23.11.2005 по 01.03.2016) та зазначає, що саме робота «котельника, зайнятого ремонтом металургійного устаткування» дає право на зарахування відповідного періоду до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (за Списком №2). Суд вважає безпідставними такі доводи та зазначає, що у трудовій книжці відсутні записи про те, що ОСОБА_1 у період з 01.06.2007 по 01.03.2016 працював на посаді «котельника, зайнятого ремонтом металургійного устаткування», разом з цим наявні записи про виконання ним робіт на посадах «слюсаря – інструментальника», «електромонтера по ремонту та обслуговуванню електрообладнання». В даному випадку, як зазначено вище, із записів трудової книжки не вбачається можливим визначити характер виконуваної роботи у період з 01.06.2007 по 01.03.2016, належність відповідної посади/професії до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах. Довідок, що уточнюють пільговий характер виконуваних робіт, до управління не надано.

Інших доводів щодо неправомірності прийняття управлінням рішення про відмову у призначенні пенсії в позовній заяві не зазначено.

Відповідно до положень ст. 9, 90 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, перевіривши обґрунтованість ключових доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні позову належить відмовити.

З урахуванням положень ст. 139 КАС України, підстави для відшкодування витрат зі сплати судового збору відсутні.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Кошкош