Рішення № 103251463, 11.01.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2022 року Справа№200/15339/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1872 про зобов`язання вчинити дії щодо надання довідки про розмір додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень та премії для обчислення), -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини А1872 про зобов`язання вчинити дії щодо надання довідки про розмір додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень та премії для обчислення). Просив: 1) визнати протиправною бездіяльність посадових осіб військової частини А1872 щодо не включення грошової винагороди за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, інших заходах в умовах особливого періоду до довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та абзацу восьмого пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 (зі змінами) та грошового атестату майора запасу ОСОБА_1 ; 2) зобов`язати військову частину А1872 надати ОСОБА_1 довідку про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та абзацу восьмого пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 (зі змінами) та грошовий атестат, до яких включити грошову винагороду за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, інших заходах в умовах особливого періоду за час проходження ним служби у військовій частині А1872.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем при виготовлені довідки для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та абзацу восьмого пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 та грошового атестату для надання до Головного управління Пенсійного фонду України через Донецький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки для призначення пенсії по інвалідності, не було включено грошову винагороду за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, інших заходах в умовах особливого періоду, за час проходження позивачем служби у військовій частині А1872, що призвело до призначення позивачу пенсії по інвалідності (з 24.05.2021 року) без урахування при її обчисленні вказаної грошової винагороди.

Позивач вважає такі дії військової частини А1872 протиправними та такими, що порушують його права, гарантовані законами та іншими нормативно – правовими актами України.

11 листопада 2021 року відкрито провадження по справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що грошова винагорода військовослужбовцям Збройних Сил України має тимчасовий характер, а тому вона не може бути включеною до довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії. Таким чином, на думку відповідача, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії є необґрунтованими та суперечать вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», оскільки зазначена виплата не є щомісячною і має одноразовий або тимчасовий характер.

Крім того, відповідач зазначив, що відповідно до листа Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 28.03.2018 року № 248/3/6855 в додатках міститься довідка про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та абзацу восьмого пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України.

Відповідач вказує на те, що зазначеним листом Департаменту фінансів Міністерства оброни України не наділено уповноваженими особами правом самостійно вносити корективи до вказаної довідки шляхом звуження/розширення.

Виходячи з вищевикладеного, просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянин України, що підтверджується паспортом НОМЕР_2 , є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 . Позивач є ветераном війни – особою з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи.

22 липня 2019 року на підставі наказу командира військової частини А1872 (по стройовій частині) № 184 від 22.07.2019 року позивач був призначений на посаду начальника організаційно – планового відділу військової частини А1872.

16 вересня 2020 року на підставі наказу командира військової частини А1872 (по стройовій частині) № 222 від 16.09.2020 року позивач звільнений з військової служби в запас.

03 червня 2021 року військовою частиною А1872 позивачу було надано довідку про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та абзацу восьмого пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 (зі змінами) та грошовий атестат (вих. № 623/172 від 03.06.2021 року) для надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області через Донецький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки для призначення пенсії по інвалідності.

До вищезазначених документів не було включено грошову винагороду за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, інших заходах в умовах особливого періоду (згідно Інструкції про розміри і порядок виплати винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій областях чи в антитерористичній операції, інших заходах в мовах особливого періоду, затвердженої наказом Міністерства оброни України від 10 лютого 2016 року № 67 (втратив чинність 25.09.2020 року)) за час проходження позивачем служби військовій частині А1872, що призвело до призначення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності (з 24 травня 2021 року) без урахування при її обчисленні вказаної грошової винагороди.

23 серпня 2021 року позивач письмово звернувся до командира військової частини А1872 з проханням надати йому грошовий атестат та довідку про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії, до якої включити грошову винагороду за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, інших заходах в умовах особливого періоду.

Листом від 01.09.2021 року № 623/1908 позивачу була надана відповідь, в якій було зазначено, що види грошового забезпечення військовослужбовця, з яких обчислюється пенсія, визначені ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393, грошову винагороду за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, інших заходах в умовах особливого періоду, мають одноразовий або тимчасовий характер, і не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, а тому не підлягають включенню до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія.

Вказаний лист позивачем не був отриманий, та повернутий на адресу відповідача у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

Отже, спірним питанням даної справи, є не включення до довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії та грошового атестату грошової винагороди за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, інших заходах в умовах особливого періоду за час проходження ним служби у військовій частині А1872.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-XII.

Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону № 2232-XII порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі статтею 40 Закону № 2232-XII гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами.

Права, пільги та соціальні гарантії військовослужбовців визначаються Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).

Частиною першою статті 9 Закону № 2011-XII обумовлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-XII встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною четвертою цієї ж статті обумовлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Тобто, до грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема, щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Такий принциповий підхід застосовується незалежно від виду виплат.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Статтею 43 Закону України № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Норма статті 43 Закону України № 2262-ХІІ міститься в розділі V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.

Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» затвердив Порядок № 45.

Так Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», визначено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто, при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, який є вичерпним.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 6 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

В той же час, стосовно винагороди за участь в антитерористичній операції, суд зазначає, що її виплата врегульована постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2014 року № 158 «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету», постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року № 24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» та прийнятим на її виконання Порядку та умов виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам, механізм підтвердження виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 49.

Порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (заходи ЗНБО) чи в антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду визначаються Інструкцією про розміри і порядок виплати винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і оброни, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи в антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 10 лютого 2016 року № 67 (втратив чинність 25.09.2020 року) (далі – Інструкція).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Інструкції, розмір винагороди військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду у граничних розмірах на місяць визначено у додатку 1 до цієї Інструкції, та складає: на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони; виконання бойових завдань на території противника (території між позиціями противника та своїх військ), в акваторії Азовського моря; участь у заходах з відбиття збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою – 17000 грн.; в інших місцях дислокації в межах визначеного району воєнного конфлікту, заходів із забезпечення національної безпеки і оборони чи АТО – 6500 грн.

Розмір винагороди визначається пропорційно дня безпосередньої участі у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду.

Відповідно до пункту 2 Інструкції, винагорода виплачується пропорційно часу участі у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони чи в АТО, інших заходах особливого періоду, який обраховується з дня фактичного початку участі військовослужбовців у цих заходах до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах командирів.

Відповідно до пункту 5 Інструкції, підтвердження залучення до участі в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони (далі – ЗНБО) чи в АТО є витяг із наказу органу військового управління (штабу операції ОС чи штабу АТО, штабу оперативно – тактичного угруповання) про включення військовослужбовця до складу (виключення зі складу) сил та засобів, що беруть безпосередню участь в заходах ЗНБО чи в АТО (крім військовослужбовців Головного управління розвідки Міністерства оборони України, які ведуть оперативну (військову, спеціальну) розвідку на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ) та не перебувають у підпорядкуванні керівництва штабу операції ОС чи штабу АТО, облік яких здійснюється окремо).

Як вбачається з матеріалів справи, винагорода за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах у мовах особливого періоду, виплачувалась позивачу постійно за весь час проходження ОСОБА_1 служби у військовій частині А 1872 (крім 30 діб перебування у щорічній відпустці).

Відповідно до постанови Колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 20.10.2015 року № 21-2942а15 та ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.12.2016 року № К/800/35784/16 грошова винагорода військовослужбовця, яку він отримував під час проходження служби, з якої нараховані і сплачені страхові внески, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що не включення до довідки про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії та грошового атестату військовою частиною А1872 грошової винагороди за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, інших заходах в умовах особливого періоду за час проходження позивачем служби у військовій частині А1872 через те, що при призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності було враховано не все грошове забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, є протиправним.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судові витрати не підлягають відшкодуванню, оскільки позивач відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини А 1872 (місцезнаходження: 84551, Донецька область, м. Часів Яр, військове містечко № 54, код ЄДРПОУ 26615182) про зобов`язання вчинити дії щодо надання довідки про розміри додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень та премії для обчислення – задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність посадових осіб військової частини А1872 (місцезнаходження: 84551, Донецька область, м. Часів Яр, військове містечко № 54, код ЄДРПОУ 26615182) щодо не включення грошової винагороди за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, інших заходах в умовах особливого періоду до довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та абзацу восьмого пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 (зі змінами) та грошового атестату майора запасу ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Зобов`язати військову частину А1872 (місцезнаходження: 84551, Донецька область, м. Часів Яр, військове містечко № 54, код ЄДРПОУ 26615182) надати ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) довідку про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та абзацу восьмого пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 (зі змінами) та грошовий атестат, до яких включити грошову винагороду за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, інших заходах в умовах особливого періоду за час проходження ним служби у військовій частині А1872.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.М. Тарасенко