Рішення № 103247334, 11.02.2022, Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 588/2004/21

Провадження № 2/588/109/22

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2022 року м. Тростянець

Тростянецький районний суд Сумської області у складі: головуючого судді Огієнка О.О., за участю: секретаря судових засідань Лободи Т.С., представника позивача Сумцова Є.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Пересадько Олександр Борисович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

У С Т А Н О В И В:

Представник позивача адвокат Сумцов Є.С. у грудні 2021 року звернувся до суду з указаним позовом в інтересах ОСОБА_2 , який мотивував тим, що у грудні 2021 року ОСОБА_2 за допомогою автоматизованої системи виконавчих проваджень дізнався про те, що відносно нього відкрито виконавче провадження № 67342325.

За адвокатським запитом приватним виконавцем Пересадьком Олександром Борисовичембуло надано: копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.11.2021 про стягнення із ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА» заборгованості у розмірі 27076,75 грн; копію виконавчого напису від 10.06.2021 № 128033, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення із позивача, як боржника, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА» заборгованості у розмірі 27076,75 грн.

Ознайомившись в автоматизованій системі виконавчих проваджень було встановлено, що 17.11.2021приватним виконавцем було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи з ОСОБА_2 , а саме на заробітну плату яку останній отримує у Державному підприємстві «Тростянецьке лісове господарство».

Також представник позивача зазначив, що 26.12.2019 між сторонами був укладений договір про надання позики на умовах фінансового кредиту №0001912970283, копію якого було надано приватним виконавцем та на який посилається приватний нотаріус в оспорюваному виконавчому написі. Однак підстави стягнення заборгованості саме у розмірі 27076,75 грн позивачу не відомі. Відповідачем на адресу позивача жодних повідомлень із розрахунками заборгованості, у тому числі з урахуванням сум коштів, спрямованих на погашення кредитної заборгованості не надходило.

Сторона позивача вважає, що відповідачем було безпідставно здійснено нарахування заборгованості у розмірі 27076,75 грн. Ця заборгованість є оспорюваною, оскільки позивач її не визнає, жодних письмових вимог про сам факт існування боргу саме в сумі 27076,75 грн та його сплату від відповідача позивачеві не надходило, про вчинення виконавчого напису нотаріусом позивача попередньо не повідомляли, вимог про погашення боргу, актуальні рахунки та розрахунок заборгованості до позивача не надходило, вказаний кредитний договір не був нотаріально посвідчений, а тому у приватного нотаріуса не було підстав для вчинення оспорюваного виконавчого напису.

Посилаючись на указані обставини, представник позивача просить суд: 1) визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, вчинений 10.06.2021 та зареєстрований у реєстрі за № 128033, про стягнення із ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА» заборгованості у розмірі 27076,75 грн. таким, що не підлягає виконанню; 2) стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА» на користь ОСОБА_2 суму сплаченого судового збору у розмірі 1362 грн 00 коп. та понесені витрати на отримання професійної правничої допомоги.

Ухвалою суду від 13.12.2021 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін та призначено справу до судового розгляду. Також ухвалою суду від 13.12.2021 за заявою представника позивача судом вжито заходи забезпечення позову у виді зупинення стягнення по виконавчому провадженню на підставі оспорюваного виконавчого напису нотаріуса.

Ухвалою суду від 13.01.2022 за клопотанням представника позивача у відповідача та третьої особи приватного нотаріуса витребувано письмові докази. Ухвала суду залишилася не виконаною, витребувані докази не надані.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтувавши обставинами, які зазначені у позові та не заперечив проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача та треті особи у судове засідання не з`явилися та не повідомили суд про причину неявки. Також відповідач не подав відзив на позов, а треті особи не надали письмових пояснень.

Згідно вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим провести по справі заочний розгляд.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що між сторонами мають місце цивільні правовідносини, пов`язані зі спорами про виконання зобов`язань, які виникли за кредитним договором, позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом установлено, що 26.12.2019 між ОСОБА_2 та ТОВ «КФ.ЮА» був укладений договір про надання позики на умовах фінансового кредиту за № 0001912970283, за яким позивач отримав кредит у розмірі 21500,00 грн за реальною процентною річною ставкою 126,91% на строк з 26.12.2019 по 19.12.2020 (а.с. 10-11).

10.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 128033, за яким нотаріусом звернено стягнення заборгованості із ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА» за кредитним договором № 0001912970283 від 26.12.2019, за період з 24.04.2020 по 03.06.2021 включно у розмірі 27026,75 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 19042,55 грн; заборгованості за відсотками та комісією в розмірі 7984,20 грн. Загальна сума заборгованості, що підлягає до стягнення складає 27076,75 грн, у тому числі 50,00 грн за вчинення виконавчого напису нотаріуса (а.с. 8).

На підставі зазначеного оспорюваного виконавчого напису, зареєстрованого у реєстрі за № 128033 від 10.06.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Пересадьком Олександром Борисовичем 01.11.2021 було відкрито виконавче провадження за № 67342325, а також у межах вказаного виконавчого провадження постановою від 17.11.2021 звернено стягнення на заробітну плату позивача, яку він отримує у Державному підприємстві «Тростянецьке лісове господарство» (а.с. 7, 9).

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону (у редакції на час вчинення оспорюваного виконавчого напису) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» Перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» був доповнений новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Також, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі №826/20084/14 (провадження № 11-174ас18) відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відтак, для одержання виконавчого напису стягувач має надати нотаріусу оригінал нотаріально посвідченого договору, за яким може здійснюватися стягнення у безспірному порядку, а також документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Стороною відповідача та приватним нотаріусом Остапенком Є.М. не надано суду, у тому числі на виконання ухвали суду від 13.01.2022, письмових доказів на підтвердження подання нотаріусу для одержання оспорюваного виконавчого напису про стягнення із ОСОБА_2 27026,75 грн, боргу, оригіналу нотаріально посвідченого кредитного договору № 0001912970283 від 26.12.2019, а також доказів розміру заборгованості позивача та її складових, що має ґрунтуватись на деталізованій виписці по рахунку боржника з даними про суми коштів внесених позичальником у рахунок виконання кредитних зобов`язань.

Надана представником позивача копія договору про надання позики на умовах фінансового кредиту за № 0001912970283 від 26.12.2019, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «КФ.ЮА», не є нотаріально посвідченим договором, а тому не може бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Отже, суду не було надано доказів того, що виконавчий напис було вчинено нотаріусом за наявності усіх необхідних для вчинення такого напису документів, перелік яких передбачений пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, на підставі виконавчих написів нотаріусів.

За змістом оспорюваного виконавчого напису приватний нотаріус Остапенко Є.М. керувався пунктом 2 Переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, який був доповнений постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року, проте постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 в цій частині був визнаний нечинним та незаконним, а тому приватний нотаріус Остапенко Є.М. при вчиненні виконавчого напису 10.06.2021 не мав права керуватись цим пунктом Переліку.

За таких обставин, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем не було дотримано умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 757/24703/18-ц.

Крім того, слід зазначити, що матеріали справи не містять відомостей про те, що боржником отримане повідомлення стягувача про порушення зобов`язання.

Ураховуючи, що відповідачем не було надано суду доказів безспірності заборгованості, за наявності якої було б можливим вчинення виконавчого напису, суд вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат».

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, отже позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у сумі 1362 грн 00 коп., зокрема за вимогу немайнового характеру в розмірі 908 грн та за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 454 грн 00 коп. Ураховуючи, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з відповідача на користь позивача підлягає стягненню вся сума сплаченого судового збору.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн, суд враховує таке.

Відповідно до положень статті 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник позивача у обґрунтування розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу подав: договір про надання правової допомоги від 02.12.2021; додаток №3 до договору про надання правової допомоги від 02.12.2021; ордер на надання правової допомоги адвокатом Сумцовим Є.С. від 08.12.2021; акт приймання-передачі наданих послуг № 2 від 11.02.2022, квитанцію від 10.02.2022 про перерахування позивачем адвокату Сумцову Є.С. коштів за надання правової допомоги в розмірі 7000,00 грн.

Указані докази підтверджують факт понесення ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір в сумі 7000,00 грн.

Зважаючи на обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціну позову, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним зі складністю справи та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 грудня 2020 року у справі № 143/173/19 (провадження № 61-16088св19) зроблено висновок, що: «згідно з частинами п`ятою, шостою статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами».

Також у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц суд звернув увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Стороною відповідача не було заявлено клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги представника позивача та не доведено неспівмірність таких витрат.

За таких обставин, оскільки позов підлягає задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню фактично понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Пересадько Олександр Борисович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню –задовольнити повністю.

Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, вчинений 10.06.2021 та зареєстрований у реєстрі за № 128033 про стягнення із ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА» заборгованості у розмірі 27076 (двадцять сім тисяч сімдесят шість) грн 75 коп., таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА» на користь ОСОБА_2 кошти на відшкодування судових витрат по оплаті судового збору в розмірі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн 00 коп., а також на відшкодування витрат на отримання професійної правничої допомоги у розмірі 7000 грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

позивач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий Охтирським МРВ УМВС України в Сумській області 09.02.2004, РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА», адреса місцезнаходження: вул. Вадима Гетьмана, буд. 6А, офіс 602, м. Київ, 03057, ЄДРПОУ 41940643;

третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, адреса: вул. Мала Житомирська, буд. 6/5, м. Київ, 01001;

третя особа – приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Пересадько Олександр Борисович, адреса: вул. Шевченка, буд. 17, м. Суми, 40030.

Повне рішення суду складено 14.02.2022.

Суддя О. О. Огієнко