Рішення № 103228615, 09.02.2022, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2022 року Чернігів Справа № 620/17506/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі також – ОСОБА_1 , позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області ( далі- ГУ ПФУ в Чернігівській області, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним дії ГУ ПФУ України в Чернігівській області щодо неврахування до стажу роботи позивача період з 15.08.1985 по 31.01.1993, що дає право на виплату одноразової грошової допомоги педагогу при виході на пенсію;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Чернігівській області зарахувати до страхового стажу роботи позивача, що дає право на призначення одноразової грошової допомоги, період роботи з 15.08.1985 по 31.01.1993;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Чернігівській області призначити та виплатити позивачу грошову допомогу в розмірі 10 місячних пенсій при виході на пенсію, як працівнику освіти.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що на момент виходу на пенсію та звернення до ГУ ПФУ в Чернігівській області були наявні всі обставини, що передбачають обов`язок відповідача виплатити грошову допомогу в розмірі 10 місячних пенсій на момент призначення пенсії за віком, а саме: страховий стаж 30 років; досягнення пенсійного віку та призначення пенсії за віком; робота на час досягнення пенсійного віку в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; не отримання будь-якої іншої пенсії. Також зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963 «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників», посада «викладач» відноситься до посад педагогічних працівників. Тому відмова відповідача у зарахуванні страхового стажу позивача на посаді викладача у період з 15.08.1985 по 31.01.1993 є протиправною.

Ухвалою суду від 14.12.2021 провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем подано до суду відзив, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що установа, в якій працювала позивач не віднесена до переліку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років», тому підстави для виплати позивачу спірної грошової допомоги відсутні.

Позивачем подано відповідь на відзив, у якій заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 14.08.1985, позивач працювала з 15.08.1985 - 28.06.1991 - викладачем кафедри музичного виховання та з 28.06.1991 - 31.01.1993 - викладачем кафедри вокально-хорової майстерності Ніжинського Державного педагогічного інституту ім. М.В.Гоголя (а.с. 11-13).

14.09.2021 позивач звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком та отримання виплати грошової допомоги педагогу при виході на пенсію, на яку отримала відповідь від 20.10.2021, де їй відмовлено у призначенні вищезазначених виплат, оскільки навчальний заклад не віднесено до закладів, які визначені переліком, затвердженим постановою КМУ від 04.11.1993 №909.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. «е» ст. 55 Закону № 1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Пунктом 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» - «ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України постановою від 23 листопада 2011 року № 1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до п. 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» і «ж» ст. 55 Закону № 1788-ХІІ, що передбачені, зокрема, Переліком № 909.

Пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону № 1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е»-«ж» ст. 55 Закону № 1788-ХІІ, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

У свою чергу відповідно до статті 28 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 №1556- VII, в Україні діють заклади вищої освіти таких типів: 1) університет, 2) академія, інститут, 3) коледж. Коледж - це заклад вищої освіти або структурний підрозділ університету, академії чи інституту, що провадить освітню діяльність, пов`язану із здобуттям ступеня бакалавра та/або молодшого бакалавра, проводить прикладні наукові дослідження та/або творчу мистецьку діяльність. Коледж також має право відповідно до ліцензії забезпечувати здобуття профільної середньої, професійної (професійно-технічної) та/або фахової передвищої освіти.

Статтею 53 Закону України «Про вищу освіту» визначено, що педагогічні працівники - це особи, які за основним місцем роботи у вищих навчальних закладах провадять навчальну, методичну та організаційну діяльність. Згідно зі статтею 55 Закону України «Про вищу освіту» повний перелік посад науково-педагогічних і педагогічних працівників вищих навчальних закладів установлюється Кабінетом Міністрів України.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах, фактом виходу на пенсію саме з цих посад у закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотриманням такою особою будь-якого іншого виду пенсії до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

На спірні правовідносини розповсюджується дія Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, який затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963, який відносить посаду «викладач всіх спеціальностей» до педагогічних посад, відтак позивачу слід зарахувати трудовий/страховий стаж: з 15.08.1985- 28.06.1991 – на посаді викладача кафедри музичного виховання; з 28.06.1991 - 31.01.1993 - викладача кафедри вокально-хорової майстерності Ніжинського Державного педагогічного інституту ім. М.В.Гоголя, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Після зарахування спеціального стажу за цим рішенням відповідач повинен провести перерахунок усього наявного спеціального стажу позивача, та призначити позивачу виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до статті 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Разом з тим, оскільки суд самостійно не проводить перерахунок страхового, у тому числі пільгового стажу пенсіонерів, суд не вирішує питання зобов`язання відповідача призначити позивачу виплату цієї допомоги. Належним способом захисту порушеного права є визнання протиправними дій відповідача у зарахуванні спеціального стажу, зобов`язання зарахувати його та провести повторний перерахунок стажу з метою призначення допомоги.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог частково.

У відповідності до вимог частин першої та третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачений судовий збір в розмірі 908,00 грн, тому з відповідача на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати в розмірі 605,33 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до спеціального (педагогічного) стажу роботи період з 15.08.1985 по 31.01.1993.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до спеціального (педагогічного) стажу ОСОБА_1 період роботи з 15.08.1985 по 31.01.1993, на посаді викладача кафедри музичного виховання та викладача кафедри вокально-хорової майстерності Ніжинського Державного педагогічного інституту ім. М.В.Гоголя.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести перерахунок спеціального (педагогічного) стажу ОСОБА_1 , включаючи зарахований за цим рішенням стаж, і вирішити питання призначення грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до статті 7-1 розділу 15 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У задоволенні решти вимог позову - відмовлено.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,33 грн (шістсот п`ять гривень 33 коп.), сплачений відповідно до квитанції №35837008 від 29.11.2021.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області вул.П`ятницька, 83-А,м.Чернігів,14005 код ЄДРПОУ 21390940.

Повний текст рішення виготовлено 09 лютого 2022 року.

Суддя І.І.Соломко