Ухвала суду № 103227296, 01.02.2022, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 лютого 2022 року Чернігів Справа № 620/18754/21

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Соломко І.І., розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача про відмову від позову по справі № 620/18754/21,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду знаходиться справа № 620/18754/21.

29.12.2021 ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

20.01.2022 позивачем через канцелярію суду подано заяву про відмову від позову та вирішення питання щодо повернення судового збору.

Розглянувши заяву позивача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі необхідно закрити, виходячи з наступного.

Частиною 3 ст. 9 КАС України встановлено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Позивач у заяві зазначає, що відповідачем сплачено податковий борг у розмірі 186193,21 грн, а тому позовні вимоги втратили актуальність.

За наведених обставин, суд дійшов висновку прийняти відмову позивача від позову та задовольнити заяву про закриття провадження у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною другою цієї ж статті визначено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

За приписами ст. 142 КАС України, якій кореспондують норми ч.ч.3-4 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п`ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У разі вирішення справи шляхом примирення, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) п`ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Водночас відповідно до ст. 140 КАС України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

Системний аналіз зазначених норм свідчить про те, що ч.1 ст. 142 КАС України стосується повернення судового збору позивачу з відповідного бюджету у зв`язку із відмовою позивача від позову. Ця норма не пов`язана зі ст. ст. 139, 140 КАС України, оскільки не регулює питання стягнення з однієї сторони на користь іншої судового збору в порядку розподілу судових витрат.

Варто зауважити, що питання повернення судового збору та розподілу судових витрат мають різну правову природу, не є пов`язаними, а підстави та порядок їх застосування регулюються по-різному. Зокрема, ч.1 ст. 142 КАС України може бути застосована у тому випадку, коли має місце відмова позивача від позову, що не пов`язана із задоволенням його відповідачем після подання позовної заяви, оскільки у такому випадку розподіл судових витрат згідно ч.1 ст. 140 КАС України не здійснюється.

Разом з тим, якщо позивач відмовився від позову внаслідок його задоволення відповідачем після подання позовної заяви, то цілком обґрунтованим є покладення на відповідача обов`язку відшкодувати понесені позивачем витрати як міра відповідальності за поведінку, яка змусила позивача вирішувати спір у судовому порядку.

Судом встановлено, що провадження у даній справі відкрито ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.12.2021.

20.01.2022 від позивача надійшло клопотання про відмову від позову внаслідок задоволення позову відповідачем та про розподіл судових витрат, в якій просив стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору за подання позовної заяви.

Позивач у заяві про відмову від позову зазначав, що 14.12.2021 відповідачем сплачено судовий збір в сумі 2270,00 грн.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про задоволення заяви позивача про відмову від позову у зв`язку з задоволенням відповідачем позову після подання позовної заяви, та покладення на відповідача обов`язку відшкодувати понесені позивачем витрати як міра відповідальності за поведінку, яка змусила позивача вирішувати спір у судовому порядку.

Аналогічні висновки містяться і в постановах Верховного Суду від 07.09.2021 у справі №380/3138/20.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 132, 238, 241-243, 290, 291, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання Головного управління ДПС у Чернігівській області відокремленого підрозділу Державної податкової служби України задовольнити.

Провадження у справі № 620/18754/21 закрити.

Роз`яснити, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Стягнути з Комунального підприємства ''Центральний парк культури та відпочинку'' Чернігівської міської ради (Код ЄДРПОУ 02221142) на користь Головного управління ДПС у Чернігівській області відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (Код ЄДРПОУ ВП 44094124) сплачений судовий збір у розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень), відповідно до платіжного доручення №3039 від 14.12.2021.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.І. Соломко