Рішення № 103225424, 03.02.2022, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2022 року справа № 580/9334/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши у порядку загального позовного провадження (у письмовому провадженні) в залі суду адміністративну справу за позовом Заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах Черкаської районної державної адміністрації до КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ про визнання протиправною та скасування частини рішення,

УСТАНОВИВ:

08.11.2021 Заступник керівника Смілянської окружної прокуратури (20700, Черкаська обл., м.Сміла, вулиця Ю.Кондратюка, будинок 25; код ЄДРПОУ 02911119) подав в інтересах Черкаської районної державної адміністрації (18003, м.Черкаси, вул.В`ячеслава Чорновола, будинок 157) (далі – позивач) у Черкаський окружний адміністративний суд позов до КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (19402, Черкаська обл., Черкаський р-н, місто Корсунь-Шевченківський, вул.Шевченка, будинок 42; код ЄДРПОУ 33917227) (далі – відповідач) про визнання незаконним і скасування п.4 рішення від 29.03.2021 №5-7/VIII “Про встановлення розміру плати за харчування дітей в закладах дошкільної освіти м.Корсуня-Шевченківського”.

Додатково просив про дату та час розгляду справи повідомити Черкаську обласну прокуратуру, яка буде забезпечувати участь прокурора у розгляді справи.

Обґрунтовуючи зазначив, що відповідач не дотримався вимог законодавства у сфері освіти, зокрема щодо дотримання прав дітей при організації навчального та виховного процесу в дошкільних та загальноосвітніх закладах на відповідність вимогам чинного законодавства рішень органів місцевого самоврядування. Стверджує, що оскаржуване рішення не узгоджується з приписами Основного Закону України та законами, якими держава визначила та взяла на себе гарантовані зобов`язання щодо забезпечення безкоштовним харчуванням соціально незахищених верств дітей, забезпечує рівні права на здобуття освіти та недопустимість дискримінації громадян від різних ознак, у т.ч. і місця проживання.

Ухвалою від 15.11.2021 суд відкрив загальне позовне провадження та призначив підготовче засідання на 08.12.2021 об 11 год. 00 хв., на яке не прибула жодна зі сторін.

08.12.2021 ухвалою суд задовольнив повністю клопотання позивача (вх.№49282/21) про розгляд справи без участі її представника, заяву відповідача про відкладення підготовчого засідання. Відклав підготовче засідання у справі та призначив чергове підготовче засідання на 04 січня 2022 року о 14 год. 00 хв., в яке не прибула жодна із сторін.

04.01.2022 ухвалою суд задовольнив клопотання представника позивача (вх.№302/22) про розгляд справи без його участі, закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті у письмовому провадженні.

Відповідач правом подати до суду відзив не скористався.

Усі подані сторонами документи суд долучив до матеріалів адміністративної справи.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Смілянська окружна прокуратура звернулася листом від 25.08.2021 №52/3-2912вих-21 до відповідача, в якому повідомила про вивчення стану організації харчування дітей в навчальних та дошкільних закладах громади. Просила надати належним чином завірені копії рішень відповідача, якими встановлено розмір плати за харчування дітей у дошкільних та навчальних закладах та категорії, які звільнені від її сплати у 2021 році. Додатково просила надати інформацію про те, яка кількість пільгових категорій дітей забезпечена безкоштовним харчуванням у вказаних закладах міста (окремо вказати дитячі садки та школи). Вказані документи просила надати у строк до 28.08.2021.

Виконавчий комітет КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ супровідним листом від 28.08.2021 №02-23/2674 надав належним чином завірені копії рішень та інформацію щодо розміру плати та безкоштовного харчування дітей у закладах дошкільної та шкільної освіти громади.

За результатами проведеного Смілянською окружною прокуратурою вивчення інформації стану організації харчування дітей в навчальних та дошкільних закладах громади та відповідність чинному законодавству рішень органів місцевого самоврядування виявлено, що відповідач прийняв рішення від 29.03.2021 №5-7/VIII “Про встановлення розміру плати за харчування дітей в закладах дошкільної освіти м.Корсуня-Шевченківського”, в п.4 якого зазначено, що його дія поширюється лише на батьків дітей, зареєстрованих або постійно проживаючих на території Корсунь-Шевченківської територіальної громади. Для батьків дітей, зареєстрованих та проживаючих на території інших територіальних громад плата та пільги на харчування поширюються у разі компенсації видатків міському бюджету через механізм міжбюджетних трансферів територіальними громадами, де вони зареєстровані та проживають.

Вважаючи, що вказаний пункт рішення є незаконним, прокуратура листом від 06.09.2021 №52/3-3126вих-21 звернулася до Черкаської районної державної адміністрації, в якому повідомила про виявлене порушення та просила у найкоротший строк проінформувати про вжиті заходи, у т.ч. в судовому порядку, спрямовані на визнання недійсним в частині рішення відповідача, надавши належним чином завірені копії підтверджуючих документів.

Листом від 21.09.2021 301-39/3097/01-39/2302 Черкаська районна державна адміністрація повідомила про відсутність достатніх правових підстав для вжиття заходів реагування на рішення відповідача від 29.03.2021.

01.11.2021 Смілянська окружна прокуратура листом №52/3-3975вих-21 повідомила Черкаську районну державну адміністрацію про підготовку вказаного вище адміністративного позову.

Виявлені порушення зумовили звернення позивача до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд врахував таке.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров`я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям.

Отже, всі громадяни мають рівні конституційні права і свободи.

Частина 2 статті 53 Конституції України гарантує, що держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах.

Дошкільна освіта в Україні регулюється Законами України: "Про освіту" від 5 вересня 2017 року №2145-VIII, "Про дошкільну освіту" від 11 липня 2001 року №2628-III (далі – ЗУ №2628-III), "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 року №2402-III (далі - ЗУ №2402-III) та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.1 ЗУ №2628-III законодавство України про дошкільну освіту базується на Конституції України і складається із Закону України "Про освіту", цього Закону, інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Основними завданнями законодавства України про дошкільну освіту відповідно до ст.2 ЗУ №2628-III є: забезпечення права дитини, у тому числі дитини з особливими освітніми потребами, на доступність і безоплатність здобуття дошкільної освіти; забезпечення необхідних умов функціонування і розвитку системи дошкільної освіти; визначення змісту дошкільної освіти; визначення органів управління дошкільною освітою та їх повноважень; визначення прав та обов`язків учасників освітнього процесу, встановлення відповідальності за порушення законодавства про дошкільну освіту; створення умов для благодійної діяльності у сфері дошкільної освіти.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.3 ЗУ №2628-III Держава визнає пріоритетну роль дошкільної освіти та створює належні умови для її здобуття.

Державна політика у сфері дошкільної освіти визначається Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами і втілюється центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

Держава:

надає всебічну допомогу сім`ї у розвитку, вихованні та навчанні дитини;

забезпечує доступність і безоплатність дошкільної освіти в державних і комунальних закладах дошкільної освіти у межах державних вимог до змісту, рівня й обсягу дошкільної освіти (Базового компонента дошкільної освіти) та обов`язкову дошкільну освіту дітей старшого дошкільного віку;

забезпечує доступну і безоплатну дошкільну освіту в державних і комунальних закладах дошкільної освіти дітям з особливими освітніми потребами з урахуванням особливостей їх інтелектуального, соціального і фізичного розвитку у тій формі, яка для них є найбільш зручною та ефективною;

піклується про збереження та зміцнення здоров`я, психологічний і фізичний розвиток дітей;

сприяє розвиткові та збереженню мережі закладів дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форм власності.

Відповідно до ст.6 ЗУ №2628-III принципами дошкільної освіти є:

доступність для кожного громадянина освітніх послуг, що надаються системою дошкільної освіти;

рівність умов для реалізації задатків, нахилів, здібностей, обдарувань, різнобічного розвитку кожної дитини;

єдність розвитку, виховання, навчання і оздоровлення дітей;

єдність виховних впливів сім`ї і закладу дошкільної освіти;

наступність і перспективність між дошкільною та початковою загальною освітою;

світський характер дошкільної освіти у державних і комунальних закладах дошкільної освіти;

особистісно-орієнтований підхід до розвитку особистості дитини;

демократизація та гуманізація педагогічного процесу;

відповідність змісту, рівня й обсягу дошкільної освіти особливостям розвитку та стану здоров`я дитини дошкільного віку;

інші принципи, визначені Законом України "Про освіту".

Отже, право на освіту гарантується та забезпечується за принципами доступності та безоплатності.

Згідно з ч.ч.1-3 ЗУ №2628-III Держава забезпечує соціальний захист, підтримку дітей дошкільного віку, особливо дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, а також дітей із малозабезпечених та багатодітних сімей.

Дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, гарантовано право на збереження родинних стосунків, утримання у державних і комунальних закладах дошкільної освіти за рахунок держави, а також на захист їх особистих, майнових і житлових прав згідно із законодавством України.

Дітям грудного віку та дітям другого року життя, які входять до складу малозабезпечених сімей, дітям грудного віку та дітям раннього віку, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, або з числа внутрішньо переміщених осіб, дітям з числа осіб, визначених у статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за рахунок держави гарантується забезпечення дитячим харчуванням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст.35 ЗУ №2628-III натуральний набір продуктів для харчування дітей дошкільного віку визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з ч.2 ст.35 ЗУ №2628-III організація та відповідальність за харчування дітей у державних і комунальних закладах дошкільної освіти покладаються на Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації, районні державні адміністрації, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти, інші центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані заклади дошкільної освіти, органи місцевого самоврядування, а також на керівників закладів дошкільної освіти.

Відповідно до ч.4 ст.35 ЗУ №2628-III контроль і державний нагляд за якістю харчування у закладах дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності покладаються на засновників цих закладів, відповідні органи управління охорони здоров`я та відповідні органи управління освітою.

Згідно з ч.ч.5, 6 ст.35 ЗУ №2628-III батьки або особи, які їх замінюють, вносять плату за харчування дітей у державному та комунальному закладі дошкільної освіти у розмірах, визначених органами місцевого самоврядування або відповідними органами управління.

Пільгові умови оплати харчування дітей у закладах дошкільної освіти для багатодітних та малозабезпечених сімей та інших категорій, які потребують соціальної підтримки, надаються за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету.

Від плати за харчування дитини звільняються батьки або особи, які їх замінюють, у сім`ях, у яких сукупний дохід на кожного члена сім`ї за попередній квартал не перевищував рівня забезпечення прожиткового мінімуму (гарантованого мінімуму), який щороку встановлюється законом про Державний бюджет України для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних закладах дошкільної освіти. За харчування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, плата не справляється.

Органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади забезпечують безкоштовним харчуванням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з інвалідністю, дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям", дітей з числа осіб, визначених у статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", які навчаються у державних і комунальних закладах дошкільної освіти.

Порядок встановлення плати за харчування дитини у державному та комунальному закладі дошкільної освіти визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2.1. Порядку встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах, який затверджено наказом Міністерства освіти і науки України № 667 від 21 листопада 2002 року встановлено, що відповідно до статті 35 Закону України "Про дошкільну освіту" батьки або особи, які їх замінюють, вносять плату за харчування дітей у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі в розмірах, визначених місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування або підприємствами, організаціями та установами, які перебувають у державній (комунальній) власності і мають у своєму підпорядкуванні дошкільні навчальні заклади.

Отже, плата за харчування в дошкільних навчальних закладах є складовою частиною організації отримання дошкільної освіти.

Частиною 2 ст.28 ЗУ №2628-III передбачено, що дитина має гарантоване державою право на безоплатну дошкільну освіту в державних і комунальних закладах освіти.

Згідно з ч.2 ст.19 ЗУ №2402-III держава гарантує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах.

Отже, дошкільний навчальний заклад перебуває у комунальній власності, щодо якого орган місцевого самоврядування здійснює власні (самоврядні) повноваження, зокрема, щодо управління, і делеговані повноваження щодо забезпечення доступності і безоплатності освіти.

Зміст оскаржуваного рішення свідчить про те, що відповідач самостійно на своїй території врегулював питання фінансування права на отримання дошкільної освіти, встановивши розмір плати та пільги за харчування дітей в закладах дошкільної освіти м.Корсунь-Шевченківського. Оскаржуваним пунктом обмежив порядок застосування пільг в залежності від того, чи зареєстровані батьки дитини та чи проживають на території Корсунь-Шевченківської громади.

Конституційний Суд України у справі про офіційне тлумачення положень частини 3 статті 53 Конституції України (справа про доступність і безоплатність освіти, рішення 5-рп/2004 від 04.03.2004), роз`яснив, що при тлумаченні терміну "доступність" стосовно освіти в державних і комунальних навчальних закладах слід виходити із граматичного визначення слова "доступність" як "доступ для всіх отримати, користуватись, придбати щось", "відповідність силам, здібностям, можливостям кого-небудь".

Системний аналіз положень Конституції України, в яких вживається термін "доступність", дає підстави для висновку, що поняття "доступність освіти" у частині третій статті 53 Конституції України означає створення державою можливостей для реалізації права людини на освіту. При цьому необхідно зазначити, що доступність дошкільної і загальної середньої освіти є гарантією права кожного на здобуття такої освіти, якому кореспондує обов`язок держави забезпечити реалізацію цього права. Доступність вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах полягає у створенні державою відповідних умов для їх функціонування і розвитку, за яких особа змогла б реалізувати своє право на здобуття вищої освіти на основі конкурсного відбору, з урахуванням своїх здібностей та інтересів у вільному виборі типу вищого навчального закладу, напряму підготовки і спеціальності, профілю навчання.

Тому виходячи із змісту поняття "доступність", яке вживається у положеннях Основного Закону України, відповідних законах про освіту, інших нормативно-правових актах, Конституційний Суд України вважає, що доступність освіти за конституційно-правовим смислом необхідно розуміти так, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту, і держава має створити можливості реалізувати це право.

Частиною 2 ст.11 ЗУ №2628-III передбачено, що заклад дошкільної освіти задовольняє потреби громадян відповідної території в здобутті дошкільної освіти.

Згідно п.п.1.1, 1.2 Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров`я України від 17.04.2006 №298/227 раціональний режим харчування, збалансованість раціону є основними умовами для підвищення опору дитячого організму до захворювань, для нормального росту і розвитку дітей, які виховуються у дошкільних навчальних закладах.

Режим харчування залежить від режиму роботи дошкільного навчального закладу і затверджується керівником закладу. Їжу необхідно видавати дітям у суворо визначений час, чотири-п`ять разів на добу, з інтервалами у 3-4 години. Для груп, які працюють менше шести годин, організація харчування, його форми і кратність визначаються за домовленістю з батьками чи особами, які їх замінюють. Діти, які перебувають у закладі більше 4 годин, обов`язково забезпечуються харчуванням. При цьому режим харчування може бути одно- або дворазовий з інтервалами між прийомами їжі не більше 3-4 годин. Це може бути сніданок або обід, а також сніданок і обід.

Отже, відвідування дошкільного навчального закладу протягом дня безумовно передбачає забезпечення дітей харчуванням. Відтак є складовою права на дошкільну освіту, що повинно забезпечуватись принципом доступності.

Згідно з підп.2 п.а ч.1 ст.32 до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, а саме забезпечення здобуття повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти у державних і комунальних закладах освіти, створення необхідних умов для виховання дітей та молоді, розвитку їхніх здібностей, трудового навчання, професійної орієнтації, продуктивної праці учнів, сприяння діяльності дошкільних та позашкільних закладів освіти, дитячих, молодіжних та науково-просвітницьких громадських об`єднань, молодіжних центрів.

Відповідно до ч.1 ст.9 ЗУ №2628-III громадяни України незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, стану здоров`я, особливих освітніх потреб, складних життєвих умов, місця проживання, мовних або інших ознак мають рівні права на здобуття дошкільної освіти у закладах дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності, а також у сім`ї.

Отже, громадяни України незалежно від місця проживання мають півні права на здобуття дошкільної освіти.

Стаття друга Закону України від 11 грудня 2003 року №1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлює, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені цим Законом.

Отже, органи місцевого самоврядування не можуть встановлювати обмеження, зокрема поширювати дію рішень щодо звільнення чи зменшення розміру плати за харчування дітей лише на батьків дітей, які зареєстровані або постійно проживають на території Корсунь-Шевченківської територіальної громади. На відповідача покладений обов`язок щодо забезпечення рівності отримання дошкільної освіти, незалежно від місця реєстрації проживання.

Безпідставним є перекладання обов`язку забезпечити доступність дошкільної освіти одним органом місцевого самоврядування, якому територіально підвідомчий ДНЗ, на інший орган місцевого самоврядування, з причин місця реєстрації та проживання батьків дітей.

У згадуваному вище рішенні Конституційного Суду України (справа про доступність і безоплатність освіти) від 04.03.2004 у справі №5-рп/2004 суд зазначив, що безоплатність здобуття громадянами освіти забезпечується фінансуванням навчальних закладів цих форм власності за рахунок державних і місцевих бюджетних асигнувань згідно з визначеними законами та іншими правовими актами нормативами їх фінансового і матеріально-технічного забезпечення, що, однак, не виключає можливості фінансування галузі освіти за рахунок розвитку позабюджетних механізмів залучення додаткових коштів, як це визначено законодавством про освіту.

Отже, обмеження, викладені у п.4 спірного рішення відповідача не відповідають вказаним вище нормам законодавства.

Тому суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявності підстав для визнання протиправним і скасування вказаного пункту рішення.

Захист прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави згідно зі ст.1 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" відносяться до мети здійснення функцій прокуратури України.

Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, звертатися до суду з позовом (п.1 ч.6 ст.23 вказаного Закону).

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки доказів понесення таких витрат суду не надано, відсутні підстави для розподілу содових витрат.

Керуючись ст.ст.6, 14, 138-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Заступника керівника Смілянської окружної прокуратури (20700, Черкаська обл., м.Сміла, вулиця Ю.Кондратюка, будинок 25; код ЄДРПОУ 02911119) в інтересах Черкаської районної державної адміністрації (18003, м.Черкаси, вул.В`ячеслава Чорновола, будинок 157) про визнання протиправною та скасування частини рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати пункт 4 рішення КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (19402, Черкаська обл., Черкаський р-н, місто Корсунь-Шевченківський, вул.Шевченка, будинок 42; код ЄДРПОУ 33917227) від 29.03.2021 №5-7/VIII “Про встановлення розміру плати за харчування дітей в закладах дошкільної освіти м.Корсуня-Шевченківського”.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Рішення постановлене, складене у повному обсязі та підписане 03.02.2022.