Рішення № 103225301, 02.02.2022, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2022 року справа № 580/8243/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючого судді Бабич А.М., за участю:

секретаря судового засідання – Зерщикової Т.В.,

представника прокуратури – Цибаня В.І. (за посадою),

представника позивача-2 – Сухового М.О. (згідно з довіреністю),

інші учасники не прибули,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах МІНІСТЕРСТВА КУЛЬТУРИ ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ, УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ ТА ОХОРОНИ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ до ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ ЧИГИРИНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури (18000, Черкаська обл., м.Ченркаси, вулиця Б.Хмельницького, будинок 60; код ЄДРПОУ 02911119) звернувся в інтересах МІНІСТЕРСТВА КУЛЬТУРИ ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ (01601, місто Київ, вул.Франка Івана (Шевченківський р-н), будинок 19; код ЄДРПОУ 43220275) (далі – позивач 1), УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ ТА ОХОРОНИ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ (18001, Черкаська обл., місто Черкаси, бульвар Шевченка, будинок 185; код ЄДРПОУ 40270297) (далі – позивач 2) у Черкаський окружний адміністративний суд позовом до ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ ЧИГИРИНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (20901, Черкаська обл., Чигиринський р-н, місто Чигирин(з), вул.Хмельницького Богдана, будинок 26; код ЄДРПОУ 40411015) (далі – відповідач) про:

визнання протиправною бездіяльності, яка полягає у невчиненні дій, спрямованих на замовлення розроблення історико-архітектурного опорного плану історичного міста Чигирин;

зобов`язання відповідача вжити заходи щодо замовлення розроблення історико-архітектурного опорного плану історично населеного міста Чигирин.

Додатково просив про дату та час розгляду справи повідомити Черкаську окружну прокуратуру, Черкаську обласну прокуратуру.

В обґрунтування зазначено, що відповідач не дотримався вимог природоохоронного законодавства, а сам не вжив заходи щодо розроблення історико-архітектурного опорного плану вказаного міста.

18.10.2021 суд постановив ухвалу щодо прийняття позовної заяви до розгляду та вирішив спір розглянути правилами загального позовного провадження і призначив підготовче засідання на 09 листопада 2021 року о 14год. 00 хв.

Ухвалою від 09.11.2021 суд відклав розгляд (оголосити перерву) адміністративної справи та призначив підготовче засідання на 17 листопада 2021 року о 10:00 год.

17.11.2021 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю підстав вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без виконання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Ухвалою від 17.11.2021 суд відклав підготовче провадження на 23.11.2021 на 15год 00хв.

23.11.2021 позивач 2 подав до суду відповідь на відзив, в якій просив задовольнити позов повністю та продовжити розгляд справи.

Ухвалою від 23.11.2021 суд відмовив у задоволенні клопотання про закриття провадження, продовжив термін підготовчого провадження на 30 днів та призначив наступне підготовче засідання на 17.01.2022 на 12год 00хв.

Під час підготовчого провадження на адресу суду надійшло клопотання відповідача (вх. від 17.01.2022 №2100/22) про закриття провадження, оскільки Постійна комісія з питань бюджету, соціально-економічного та інвестиційного розвитку Чигиринської міської ради на засіданні 01.12.2021 зазначила про відсутність вільних коштів для оплати замовлення історико-опорного плану населеного пункту міста Чигирин. Тому вважає, що вжив всіх можливих заходів щодо такої розробки, а примусове зобов`язання вважає втручанням суду в самоврядні повноваження міської ради.

Ухвалою від 17.01.2022 суд відмовив повністю у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження (вх. від 17.01.2022 №2100/22), закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 17 січня 2022 року о 13:30 год. Надалі відклав розгляд (оголосити перерву) адміністративної справи по суті та призначив судове засідання на 02 лютого 2022 року о 14:00 год.

Усі подані сторонами документи суд долучив до матеріалів адміністративної справи та продовжив розгляд справи за відсутності представника відповідача та позивача 1.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суд встановив, що позивач 1 листом від 26.04.2018 №638 надав роз`яснення обласним державним адміністраціям щодо неможливості здійснення нового будівництва в населених пунктах, віднесених до Списку історичних населених місць України.

Надалі позивач 1 скерував на адреси обласних державних адміністрацій рекомендаційний лист від 11.08.2020 №9996/6.11.6 щодо необхідності додержання вимог ст.17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ст.32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», інших законодавчих вимог в частині розробки та затвердження в установленому порядку історико-архітектурного опорного плану.

21.09.2020 позивач 2 надіслав до органів управління адміністративних одиниць, віднесених до історичних населених місць лист №02/01-01-08/9295 щодо вжиття заходів в межах компетенції із розробки та затвердження у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку історико-архітектурних опорних планів у складі генеральних планів історичних населених місць Черкаської області. Ідентичні листи надіслані Черкаською обласною державною адміністрацією від 21.12.2021 №23231/01/01-57 та від 17.02.2021 №3558/01/01-56.

Черкаська окружна прокуратура звернулася запитом від 17.05.2021 №145-1203вих21 до Чигиринської міської ради, в якому просила надати інформацію щодо розробки та затвердження історико-архітектурного плану міста Чигирин.

Листом від 21.05.2021 №592-02-33/2 відповідач повідомив про розроблення в 2001 році «Генерального плану розвитку Національного історико-культурного заповідника «Чигирин», а рішень щодо оновлення історико-архітектурного опорного плану міста Чигирин протягом 2020-2021 років не приймались.

15.07.2021 Черкаська окружна прокуратура листом №145-2331вих21 звернулася до позивачів та повідомила, що не зважаючи на їх листи історико-архітектурний опорний план м.Чигирин не розроблений та не затверджений. Одночасно просила повідомити чи вживалися ними заходи щодо захисту порушеного права, зокрема шляхом скерування до суду позовної заяви зобов`язального характеру до Чигиринської міської ради або її виконавчих органів.

Позивачі направили до Черкаської окружної прокуратури листи від 28.07.2021 №12/01-03-13/927/02/01-03-13/17384 та від 31.08.2021 №10444/6.11.1, в яких повідомили, що історико-архітектурний опорний план м.Чигирин не виготовлявся та не затверджувався.

06.10.2021 Черкаська окружна прокуратура листом №145-3517вих-21 повідомила позивачам про підготовку вказаного вище адміністративного позову та подала його в суд.

Після відкриття провадження у цій справі Чигиринська міська рада 16.11.2021 на XVIII сесії міської ради VIII скликання прийняла рішення №840-18/ VIII «Про надання дозволу на розробку доповнень до генерального плану в частині розробки плану зонування території та історико-архітектурного опорного плану міста», яким вирішила:

надати дозвіл відповідачу на розроблення генерального плану території міста Чигирин Черкаської області, з розробкою плану зонування території міста, історико-архітектурного опорного плану міста;

визнати замовником генерального плану відповідача;

відповідачу звернутися до відділу фінансів Чигиринської міської ради з клопотанням про виділення коштів на фінансування заходів, передбачених п.1 вказаного рішення в місцевому бюджеті на 2022 рік.

У п.4 рішення зазначено, що фінансування розроблення плану зонування території та історико-архітектурного опорного плану міста здійснити за рахунок коштів бюджету Чигиринської міської територіальної громади, передбачених на ці цілі.

22.11.2021 заступник міського голови Чигиринської міської ради листом №1246-02-33/1 звернувся до Відділу фінансів Чигиринської міської ради, в якому просив на виконання рішення від 16.11.2021 №840-18/VIII «Про надання дозволу на розробку доповнень до генерального плану території міста Чигирин в частині розробки плану зонування території та історико-архітектурного опорного плану міста» передбачити в бюджеті Чигиринської міської територіальної громади на 2022 бюджетний рік видатки на виконання робіт з виготовлення містобудівної документації – доповнень до генерального плану території міста Чигирин в частині розробки плану зонування території та історико-архітектурного опорного плану міста, орієнтовною сумою 1000000,00грн.

Витягом з протоколу засідання постійної комісії Чигиринської міської ради з питань бюджету, соціально-економічного та інвестиційного розвитку від 01.12.2021 №18 підтверджується, що члени комісії: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 вирішили розробку історико-архітектурного опорного плану історично населеного міста Чигирин здійснити за рахунок перевиконання плану надходжень до бюджету Чигиринської громади. Окремих коштів на розробку історико-архітектурного опорного плану історично населеного міста Чигирин не передбачати.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд врахував таке.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Абзац 11 ч.1 ст.1 Закону України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – ЗУ №280/97-ВР) встановлює, що виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Відповідно підп.6 п. «а» ч.1 ст.31 ЗУ №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать до підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Згідно з підп.5 п. «б» ч.1 ст.31 ЗУ №280/97-ВР до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать визначення у встановленому законодавством порядку відповідно до рішень ради території, вибір, вилучення (викуп) і надання землі для містобудівних потреб, визначених містобудівною документацією.

Підпунктом сьомим п «а» ч.1 ст.32 ЗУ №280/97-ВР встановлено, що до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: створення умов для розвитку культури, сприяння відродженню осередків традиційної народної творчості, національно-культурних традицій населення, художніх промислів і ремесел.

До делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад згідно з підп.10 п. «б» ч.1 ст.32 ЗУ №280/97-ВР належать забезпечення охорони пам`яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання.

Відповідно до абз.3-4 ст.54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Захист прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави згідно зі ст.1 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII "Про прокуратуру" (далі – ЗУ №1697VII) відносяться до мети здійснення функцій прокуратури України.

Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.3 ст.23 ЗУ №1697VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, звертатися до суду з позовом (п.1 ч.6 ст.23 вказаного Закону).

Правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні і спрямований на формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення при цьому охорони навколишнього природного оточення, раціонального природокористування та збереження культурної спадщини визначає Закон України від 16 листопада 1992 року №2780-XII «Про основи містобудування» (далі – ЗУ №2780-XII).

Згідно зі ст.1 ЗУ №2780-XII містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Відповідно до ст.2 ЗУ №2780-XII головними напрямами містобудівної діяльності є:

планування, забудова та інше використання територій;

розробка і реалізація містобудівної документації та інвестиційних програм розвитку населених пунктів і територій;

визначення територій, вибір, вилучення (викуп) і надання земель для містобудівних потреб;

здійснення архітектурної діяльності;

розміщення будівництва житлово-цивільних, виробничих та інших об`єктів, формування містобудівних ансамблів і ландшафтних комплексів, зон відпочинку та оздоровлення населення;

створення соціальної, інженерної і транспортної інфраструктур територій та населених пунктів;

створення та ведення містобудівних кадастрів населених пунктів;

захист життєвого та природного середовища від шкідливого впливу техногенних і соціально-побутових факторів, небезпечних природних явищ;

збереження пам`яток культурної спадщини;

розвиток національних і культурних традицій в архітектурі і містобудуванні;

забезпечення високих архітектурно-планувальних, функціональних і конструктивних якостей об`єктів містобудування, формування і реконструкція містобудівних ансамблів, кварталів, районів і ландшафтних комплексів, зон відпочинку та природних лікувальних ресурсів;

розробка правових актів, національних стандартів, норм і правил, пов`язаних з містобудуванням;

контроль за дотриманням містобудівного законодавства;

підготовка кадрів для містобудування, підвищення їх кваліфікації;

ліцензування видів господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, за переліком видів робіт та в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Стаття п`ята ЗУ №2780-XII визначає, що при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені:

розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням норм і правил;

розміщення і будівництво об`єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об`єктів;

раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок;

охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів;

урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій;

урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва;

інформування через засоби масової інформації громадян про плани перспективного розвитку територій і населених пунктів, розміщення важливих містобудівних об`єктів;

участь громадян, об`єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об`єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій;

захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством.

Отже, під час здійснення містобудівної діяльності повинна бути забезпечена охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів. З метою належного контролю її межі повинні бути чітко визначені в передбаченому законодавством порядку.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закону України від 8 червня 2000 року №1805-III «Про охорону культурної спадщини» (далі – ЗУ №1805-III).

Стаття перша ЗУ №1805-III визначає, що охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

Зони охорони пам`ятки (далі - зони охорони) - встановлювані навколо пам`ятки охоронна зона, зона регулювання забудови, зона охоронюваного ландшафту, зона охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання.

Історичне населене місце - населене місце, яке зберегло повністю або частково історичний ареал і занесене до Списку історичних населених місць України.

Історичний ареал населеного місця - частина населеного місця, що зберегла об`єкти культурної спадщини і пов`язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЗУ №1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.

До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Отже, відповідач належить до спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини.

Згідно з ч.2 ст.6 ЗУ №1805-III до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить:

1) забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території;

2) подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України;

3) забезпечення юридичним і фізичним особам доступу до інформації, що міститься у витягах з Державного реєстру нерухомих пам`яток України, а також надання інформації щодо програм та проектів будь-яких змін у зонах охорони пам`яток та в історичних ареалах населених місць;

4) забезпечення дотримання режиму використання пам`яток місцевого значення, їх територій, зон охорони;

5) забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження;

6) організація розроблення відповідних програм охорони культурної спадщини;

7) надання висновків щодо відповідних програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам`ятках місцевого значення, історико-культурних заповідних територіях та в зонах їх охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм та проектів, реалізація яких може позначитися на стані об`єктів культурної спадщини;

8) організація відповідних охоронних заходів щодо пам`яток місцевого значення та їх територій у разі виникнення загрози їх пошкодження або руйнування внаслідок дії природних факторів чи проведення будь-яких робіт;

9) видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам`яток місцевого значення, припинення робіт на цих пам`ятках, їх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом дозволів або з відхиленням від них;

10) надання висновків щодо відчуження або передачі пам`яток місцевого значення їх власниками чи уповноваженими ними органами іншим особам у володіння, користування або управління;

11) укладення охоронних договорів на пам`ятки в межах повноважень, делегованих органом охорони культурної спадщини вищого рівня відповідно до закону;

12) забезпечення в установленому законодавством порядку виготовлення, встановлення та утримання охоронних дощок, охоронних знаків, інших інформаційних написів, позначок на пам`ятках або в межах їх територій;

13) підготовка пропозицій та проектів розпоряджень щодо проведення робіт з консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування об`єктів культурної спадщини, відповідного використання пам`яток та подання їх на розгляд відповідному органу виконавчої влади;

14) популяризація справи охорони культурної спадщини на відповідній території, організація науково-методичної, експозиційно-виставкової та видавничої діяльності у цій сфері;

15) виконання функції замовника, укладення з цією метою контрактів на виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування об`єктів культурної спадщини та інші заходи щодо охорони культурної спадщини;

16) підготовка пропозицій до програм соціально-економічного розвитку відповідної території і проектів місцевого бюджету та подання їх на розгляд відповідному органу виконавчої влади;

17) погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок відповідно до вимог Земельного кодексу України;

18) інформування органів охорони культурної спадщини вищого рівня про пошкодження, руйнування, загрозу або можливу загрозу пошкодження, руйнування пам`яток, що знаходяться на їх території;

19) участь в організації підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників у сфері охорони культурної спадщини;

20) організація досліджень об`єктів культурної спадщини, які потребують рятівних робіт;

21) застосування фінансових санкцій за порушення цього Закону;

22) здійснення інших повноважень відповідно до закону.

Отже, відповідач на підставі Закону зобов`язаний виконувати вказані вище повноваження у сфері охорони культурної спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.32 ЗУ №1805-III з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам`яток, їх комплексів (ансамблів), історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій навколо них мають встановлюватися зони охорони пам`яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару.

Межі та режими використання зон охорони пам`яток визначаються відповідною науково-проектною документацією і затверджуються відповідним органом охорони культурної спадщини.

Порядок визначення та затвердження меж і режимів використання зон охорони пам`яток та внесення змін до них встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Згідно з ч.ч.3, 4 ст.32 ЗУ №1805-III з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць вони заносяться до Списку історичних населених місць України.

Список історичних населених місць України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини затверджується Кабінетом Міністрів України.

Межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини.

На охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Суд врахував, що постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 №878 затверджено Список історичних населених місць України (міста і селища міського типу), до якого включено місто Чигирин.

Отже, на території міста Чигирин забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності для забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України від 17 лютого 2011 року №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі – ЗУ №3038-VI).

Сукупність містобудівної документації відповідно до п.п.2, 3, 7-9 ч.1 ст.1 ЗУ №3038-VI складається з:

генерального плану населеного пункту - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;

детального плану території - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території;

містобудівну документацію - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій;

містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією;

плану зонування території (зонінг) - документація, що є складовою комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади або генерального плану населеного пункту і визначає умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон.

Згідно з ч.1 ст.17 ЗУ №3038-VI генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Відповідно до ч.3 ст.17 ЗУ №3038-VI генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Розробником генерального плану населеного пункту може бути суб`єкт господарювання, який має право здійснювати розроблення містобудівної документації відповідно до Закону України "Про архітектурну діяльність" та документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Генеральні плани населених пунктів можуть поєднуватися з детальними планами всієї території населених пунктів або її частин.

Згідно з ч.ч.4, 5, 6 ст.17 ЗУ №3038-VI для населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, у межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови та розробляється історико-архітектурний опорний план, в якому зазначається інформація про об`єкти культурної спадщини та зони їх охорони.

Склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації.

Відомості про зазначені в історико-архітектурному опорному плані: об`єкти всесвітньої спадщини, їх території та буферні зони; пам`ятки культурної спадщини, у тому числі археологічні, їх території та зони охорони; межі та правові режими використання історичних ареалів населених місць; історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території та їх зони охорони; охоронювані археологічні території вносяться до Державного земельного кадастру в порядку, встановленому відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" як обмеження у використанні земель у сфері забудови.

Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Отже, для міста Чигирин у складі генерального плану має бути розроблений історико-архітектурний опорний план, в якому зазначається інформація про об`єкти культурної спадщини та зони їх охорони.

Суд врахував, що матеріали адміністративної справи не містять належних, достовірних та допустимих доказів щодо його розроблення.

Відповідно до ч.7 ст.17 ЗУ №3038-VI виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, які організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради.

Отже, відповідач зобов`язаний замовити розроблення, внесення змін та подання генерального плану міста Чигирин на розгляд Чигиринської міської ради, в складі якого безумовно повинен бути архітектурно-опорний план для забезпечення виконання ним передбачених ч.2 ст.6 ЗУ №1805-III повноважень та дотримання вимог ч.3 ст.32 ЗУ №1805-III .

Згідно з ч.ч.8, 9 ст.17 ЗУ №3038-VI виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у встановлений строк:

1) подають пропозиції до проекту відповідного місцевого бюджету на наступний рік або про внесення змін до бюджету на поточний рік щодо потреби у розробленні генерального плану населеного пункту;

2) визначають у встановленому законодавством порядку розробника генерального плану населеного пункту, встановлюють строки розроблення та джерела його фінансування;

3) звертаються до обласної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури (для міст Києва та Севастополя, обласних центрів, міст обласного значення), щодо визначення державних інтересів для їх врахування під час розроблення генерального плану населеного пункту;

4) повідомляють через місцеві засоби масової інформації про початок розроблення генерального плану населеного пункту та визначають порядок і строк внесення пропозицій до нього фізичними та юридичними особами;

5) організовують проведення громадського обговорення проекту генерального плану;

6) забезпечують попередній розгляд проекту генерального плану населеного пункту архітектурно-містобудівною радою відповідного рівня;

7) узгоджують проект генерального плану населеного пункту з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад;

8) забезпечують розроблення проекту генерального плану населеного пункту з урахуванням обмежень у використанні земель, у тому числі обмежень використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України;

9) забезпечують здійснення стратегічної екологічної оцінки.

Строк дії генерального плану населеного пункту не обмежується.

Суд врахував, що на момент виникнення спірних правовідносин діяв Порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 02.06.2011 №64 (далі – Порядок №64), який визначав механізм розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту.

Відповідно до п.1.3. Порядку №64 історико-архітектурний опорний план - це науково-проектна документація, яка розробляється у складі генеральних планів історичних населених місць.

Згідно з п.1.4. Порядку №64 історико-архітектурний опорний план погоджується та затверджується у складі містобудівної документації згідно із Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17).

Відповідно до п.п.1.5., 1.6., 1.7. Порядку №64 історико-архітектурний опорний план підлягає коригуванню у разі отримання нових даних за результатами містобудівних, історико-архітектурних та археологічних досліджень. Внесення змін до історико-архітектурного опорного плану відбувається відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" ( 3038-17 ). Історико-архітектурний опорний план містить узагальнену характеристику об`єктів нерухомої культурної та природної спадщини, їх територій та зон охорони. Склад, зміст історико-архітектурного опорного плану визначаються державними будівельними нормами.

Згідно з п.2.1. Порядку №64 історико-архітектурний опорний план розробляється на замовлення виконавчих органів місцевого самоврядування суб`єктами господарювання, спеціалізованими у сфері вивчення, охорони і використання культурної спадщини, які мають у своєму складі архітектора, що має кваліфікаційний сертифікат.

Отже, відповідач мав замовити розробку історико-архітектурного опорного плану.

Відповідно до п.2.2. Порядку №64 історико-архітектурний опорний план розробляється під керівництвом головного архітектора проекту, який має кваліфікаційний сертифікат, на паперових та електронних носіях із застосуванням геоінформаційних технологій у єдиній системі класифікації та кодування містобудівної діяльності з урахуванням наявних офіційних документів і даних, одержаних під час натурних обстежень і спеціальних досліджень, відповідно до ДБН Б.2.2.-3:2012 "Склад та зміст історико-архітектурного опорного плану населеного пункту".

Історико-архітектурний опорний план підписується та скріплюється печаткою головного архітектора проекту, який має кваліфікаційний сертифікат.

Згідно з п.п.3.1., 3.2. Порядку №64 дані історико-архітектурного опорного плану використовуються при складанні містобудівних умов та обмежень, підготовці завдань на проектування, розробленні і погодженні відповідних видів проектної документації, передбаченої законами України. Інформація історико-архітектурного опорного плану використовується для ведення містобудівного моніторингу на відповідних територіях.

Відповідач не надав належних, достовірних та допустимих доказів того, що здійснив всі передбачені вказаними вище нормами законодавства повноваження, а саме замовив розробку історико-архітектурного опорного плану та на виконання підп.6 п. «а» ч.1 ст.31 ЗУ №280/97-ВР подав його на затвердження Чигиринської міської ради.

Доводи відповідача про прийняття вказаного вище рішення Чигиринською міською радою щодо надання дозволу на розробку доповнень до генерального плану в частині розробки плану зонування території та історико-архітектурного опорного плану міста, а також звернення відповідача листом до Відділу фінансів Чигиринської міської ради щодо передбачення в бюджеті Чигиринської міської територіальної громади на 2022 видатків на виконання робіт з виготовлення містобудівної документації, орієнтовною сумою 1000000,00грн, підтверджує початок організаційних дій відповідачем після відкриття судом провадження у цій справі та не підтверджує вчинення повного комплексу дій для їх завершення та розроблення історико-архітектурного опорного плану.

Не підтвердженими та безпідставними є посилання відповідача у відзиві на відсутність джерел фінансування щодо замовлення та виготовлення історико-архітектурного опорного плану м.Чигирин.

Так, суд врахував, що п.4 вказаного вище рішення Чигиринської міської ради передбачено здійснення фінансування розроблення плану зонування території та історико-архітектурного опорного плану міста за рахунок коштів бюджету Чигиринської міської територіальної громади, передбачених на вказані цілі. Тому уповноважений орган місцевого самоврядування повинен виділити фінансування на зазначені цілі з метою дотримання вказаних вище вимог та дотримання встановлених законом правил містобудівної діяльності в місті Чигирин.

Оскільки відповідач не довів, що у спірних правовідносинах діяв з дотриманням порядку, меж і способу дій, визначених законом. Суд дійшов висновку, що протиправною є його бездіяльність, яка полягає у невчиненні до дати надходження вказаного позову до суду дій, спрямованих на замовлення розроблення історико-архітектурного опорного плану історичного міста Чигирин.

Дотримуючись завдання адміністративного судочинства, визначеного в ст.2 КАС України, зважаючи на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що належним і ефективним способом повного захисту порушених прав позивачів є зобов`язання відповідача вжити заходи щодо замовлення розроблення історико-архітектурного опорного плану історично населеного міста Чигирин.

Отже, позовні вимоги обгрунтовані та наявні підстави для їх задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки доказів понесення таких витрат суду не надано, відсутні підстави для розподілу содових витрат.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити адміністративний позов заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах МІНІСТЕРСТВА КУЛЬТУРИ ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ (01601, місто Київ, вул.Франка Івана (Шевченківський р-н), будинок 19; код ЄДРПОУ 43220275), УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ ТА ОХОРОНИ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ (18001, Черкаська обл., місто Черкаси, бульвар Шевченка, будинок 185; код ЄДРПОУ 40270297) повністю.

Визнати протиправною бездіяльність ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ ЧИГИРИНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, яка полягає у невчиненні дій, спрямованих на замовлення розроблення історико-архітектурного опорного плану історичного міста Чигирин.

Зобов`язати ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ ЧИГИРИНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (20901, Черкаська обл., Чигиринський р-н, місто Чигирин(з), вул.Хмельницького Богдана, будинок 26; код ЄДРПОУ 40411015) вжити заходи щодо замовлення розроблення історико-архітектурного опорного плану історично населеного міста Чигирин.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Повний текст рішення виготовлений і підписаний 10.02.2022.