Рішення № 103224325, 01.02.2022, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2022 року справа № 580/9125/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Білоноженко М.А. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач) в якій позивач просить:

- визнати протиправною відмову відповідача у здійсненні переведення позивача з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця.

- зобов`язати відповідача призначити позивачу з 30.09.2021 пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723, здійснивши нарахування та виплату пенсії у розмірі 60% заробітку, зазначеного у довідках Північного офісу Держаудитслужби від 23.09.2021 №26-17-27/123 та № 26-17-27/124.

- зобов`язати відповідача з 30.09.2021 здійснивши нарахування та виплату пенсії у розмірі 60% заробітку, зазначеного у довідках Північного офісу Держаудитслужби від 23.09.2021 № 26-17-27/123 та № 26-17-27/124 пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що працював на різних посадах в податкових органах, віднесених до посад державної служби, стаж якої становить більше 10 років. При цьому, позивач є особою з інвалідністю 2 групи, у зв`язку із чим набув право на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України №3723-XII «Про державну службу» у розмірі 60 відсотків від заробітної плати, оскільки в нього наявні всі необхідні умови, що передбачають таке право. Разом з тим, відповідач протиправно відмовив у переведенні позивача на пенсію державного службовця.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 22.11.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

14.12.2021р., в межах строку встановленого судом, до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» є досягнення такими особами певного віку, встановленого ст. 26 Закону №1058-IV (62 роки для чоловіків), та наявність страхового стажу, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону №1058. Крім того, вказано що на день набрання чинності Законом №889-VІІІ, посади державної служби позивач не займав. Крім того, зазначено, що Законом України «Про державну службу» не передбачено призначення пенсії по інвалідності.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно відомостей трудової книжки № НОМЕР_1 , ОСОБА_1 працював з 04.08.1998р. до 03.03.2000р. державним податковим інспектором в Лубенській міжрайонній державній податковій інспекції, з 15.08.2001р. по 15.09.2001р. обліковцем в тракторній бригаді, з 28.08.2002р. по 11.06.2003р. державним податковим інспектором в ДПІ у м. Черкаси (27.08.2002р. прийнята присяга державного службовця), з 11.07.2003р. до 11.02.2007р. старшим державним податковим інспектором в ДПА в Черкаській області, з 12.02.2007р. по 12.04.2007р. заступником начальника відділу адміністрування, з 13.04.2007р. по 17.03.2010р. заступником начальника відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Департаменту САТ ДПА України у Черкаській області, з 18.03.2010р. по 22.07.2010р. заступником начальника інспекції — начальника управління оподаткування юридичних осіб, з 14.02.2011р. по 03.06.2013р. ревізором - аудитором у ТОВ «Петрус -Інвесткомпанія», з 04.06.2013р. по 20.10.2014 р.ревізором - аудитором ТОВ «Кінгсбург - Венчур», з 18.05.2015р. по 01.10.2015р. головним державним аудитором в Державній фінансовій інспекції в Черкаській області, з 01.10.2015р. по 08.11.2015р. заступник начальника відділу контролю у сфері послуг в Державній фінансовій інспекції, з 09.11.2015р. по 16.10.2016р. заступником начальника відділу державного фінансового аудиту, з 16.05.2017р. по 08.01.2019р. бухгалтером - ревізором відділу перевірок юридичних осіб управління комплексних перевірок в ТОВ «Аудит Консалтинг Центр», з 09.01.2019р. по 01.09.2019р. бухгалтером ревізором відділу перевірок юридичних осіб «Аудит Консалтинг Центр», з 03.09.2019р. по 27.07.2020р. бухгалтером ревізором відділу перевірок юридичних осіб ТОВ «Аудит Консалтинг Сервіс», з 28.07.2020р. по 09.09.2020р. заступником директора ТОВ «Аудит Консалтинг Сервіс», з 10.09.2020р. бухгалтером - ревізором відділу перевірок юридичних осіб ТОВ «Аудит Консалтинг Сервіс».

З аналізу вказаних відомостей трудових книжок позивача, вбачається, що позивач проходив службу на різних посадах державної служби та має стаж державної служби більш як 10 років.

Вказані відомості трудової книжки також підтверджені довідкою Північного офісу Держаудитслужби від 23.09.2021р. № 26-17-27/123, згідно якої стаж державної служби позивача станом на вересень 2021 року становить - 10 років 9 місяців 15 днів.

Згідно довідки до Акту огляду МСЕК серії 12 ААА №205142, ОСОБА_1 24.06.2016р. встановлено ІІ (другу) групу інвалідності, в зв`язку із чим позивачу призначена пенсія по інвалідності 2-ї групи, відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (згідно пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 від 10.08.2016р.).

Позивач 30.09.2021р. звернувся до відповідача із заявою про переведення на пенсію по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” №3723-XII у розмірі 60 відсотків від заробітної плати.

Листом від 13.10.2021р. №7302-7640/К-03/8-2300/21 відповідач відмовив позивачу у переведенні на пенсію згідно статті 37 Закону №3723-XII, за відсутністю законодавчих підстав, зазначивши при цьому, що згідно трудової книжки позивача, посади, які він обіймав в органах Державної податкової адміністрації, не віднесено до відповідних категорій посад державної служби, передбачених статтею 25 Закону №3723.

Вважаючи оскаржувану відмову протиправною, позивач звернулась із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).

Відповідно до п. 2 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон № 3723-XII, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.

Відповідно до пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII) для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною 1 ст. 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Мінімальний розмір страхового стажу для чоловіків становить 35 років (частина перша статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Таким чином, право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII мають право, зокрема, чоловіки, які досягли 62 років та станом на 01.05.2016р. (набрання чинності Законом № 889-VIII) мають 10 років, та на зазначену дату займали посади державної служби, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII, актами Кабінету Міністрів України, а також загальний страховий стаж 35 років.

Відмовляючи у призначенні позивачу пенсії відповідно до ст. 37 Закону України “Про державну службу”, відповідач заперечив зарахування до стажу державної служби позивача періодів його роботи на посадах в органах Державної податкової адміністрації, зазначивши про не віднесення їх до категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ.

Суд зазначає, що дійсно, стаття 25 Закону № 3723-XII («Класифікація посад») не передбачає зарахування до стажу державної служби періоду роботи на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті державної податкової служби. Поряд із цим, зарахування проходження військової служби до цього стажу передбачається актами Кабінету Міністрів України.

Так, відповідно до п. 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року №283 (який діяв до 01.05.2016р.) до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема: на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Крім того, відповідно до пункту 344.1 статті 344 Податкового кодексу України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу".

При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Враховуючи викладені обставини, суд доходить висновку про необхідність включення періодів роботи позивача з 04.08.1998р. по 16.10.2016р. згідно відомостей трудової книжки позивача та довідки Північного офісу Держаудитслужби від 23.09.2021р. № 26-17-27/123 (згідно якої стаж державної служби позивача станом на вересень 2021 року становить - 10 років 9 місяців 15 днів) до стажу державної служби, що враховується при призначенні пенсії.

Присвоєння посадовим особам податкових органів спеціальних звань, а не рангів державного службовця, не скасовує викладених вище положень щодо включення спірних періодів роботи до стажу державної служби.

Крім того, суд зазначає, що за приписами ч. 9 ст. 37 Закону № 3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених ч. 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV, особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби (…).

Стаття 32 Закону №1058 встановлює розмір страхового стажу, необхідний для призначення пенсії по інвалідності, зокрема для осіб з інвалідністю II групи: від 40 років до досягнення особою 42 років включно - 9 років.

Судом встановлено, що позивачу встановлено ІІ (другу) групу інвалідності -24.06.2016р. та призначена пенсія по інвалідності 2-ї групи, відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” у період перебування його на державній службі, відтак позивач має право на отримання пенсії по інвалідності відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII.

Стосовно аргументів відповідача, що при призначенні пенсії державним службовцям після 01 травня 2016 року, підлягають застосуванню у сукупності норми, визначені п. 10, 12 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положень» Закону № 889-VIII, і норми, передбачені ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-XII, які визначають умови для призначення пенсії державного службовця, а саме: вік (у даному випадку 62 років), стаж державного службовця і страховий стаж.

Суд вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки Закон не пов`язує нарахування пенсії по інвалідності з такою умовою, як досягнення певного віку. При цьому орган пенсійного фонду, як суб`єкт владних повноважень, трактує норми Закону на свій розсуд, і віддає перевагу найменш сприятливому для позивача тлумаченню законодавства України.

Таким чином, оскільки позивач є інвалідом ІІ групи, а інвалідність встановлена у період перебування його на державній службі, при цьому позивач має стаж на посаді державної служби більше 10 років, а також у нього наявний страховий стаж, встановлений для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV, суд доходить висновку, що позивач має право на призначення пенсії по інвалідності згідно зі ст. 37 Закону № 3723-XII, а тому відповідно наявні правові підстави для переведення позивача з пенсії по інвалідності, призначеної їй відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону №3723-XII.

Вказаний висновок суду відповідає правовому висновку Великої Палата Верховного Суду, висловленому у постанові від 13.02.2019р. у справі № 822/524/18.

При цьому суд зазначає, що дана справа є типовою по відношенню до зразкової справи № 822/524/18, ознаки якої встановлено у постанові від 13.02.2019р., а саме:

а) позивач - особа, яка займає (або займала) посаду держслужби та якій встановлена інвалідність;

б) відповідач - територіальний орган Пенсійного фонду України;

в) предмет спору - вимога зобов`язати відповідача призначити пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723.

Висновки Великої Палати Верховного Суду в цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовами до територіальних органів Пенсійного фонду України з вимогами призначити пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723.

Відповідно до частини 3 статті 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, що відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку про протиправність відмови відповідача у переведенні позивача з пенсії по інвалідності, призначеної згідно Закону №1058 на пенсію по інвалідності державного службовця.

При визначенні способу належного захисту порушених прав позивачки, суд враховує правові висновки Великої Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019р. у справі № 822/524/18 та вважає за доцільне зобов`язати відповідача призначити і здійснити нарахування й виплату позивачу з 30.09.2021 року (дата звернення позивача про перехід на пенсію державного службовця) пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках Північного офісу Держаудитслужби від 23.09.2021р. №26-17-27/123 та №26-17-27/124.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що суб`єктом владних повноважень не доведено правомірність прийнятої відмови, у зв`язку із чим суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що належить задовольнити.

Згідно положень статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору у відповідності до положень ст. 5 Закону України “Про судовий збір”.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 134, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у здійсненні переведення ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності державного службовця.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, код ЄДРПОУ - 21366538) призначити та здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з 30.09.2021р. пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу» у розмірі 60 відсотків від заробітної плати, зазначеної в довідках Північного офісу Держаудитслужби від 23.09.2021р. №26-17-27/123 та №26-17-27/124.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Суддя Марина БІЛОНОЖЕНКО