Рішення № 10322324, 25.05.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2010 р. Справа № 5/094-10

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група морепродуктів», м. Київ

до Комунального торгово-виробничого підприємства Білоцерківської міської ради «Фортеця», м. Біла Церква

про стягнення 60875,79 грн.

за участю представників:

позивача:Кострець Є.В. –дов. від 20.03.2010р.

відповідача:не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародна група морепродуктів” (далі –позивач) до Комунального торгово-виробничого підприємства Білоцерківської міської ради «Фортеця»(далі –відповідач) про стягнення 60875,79 грн., з яких 40583,86 грн. основного боргу та 20291,93 грн. штрафу.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 27.04.2010р., в судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір купівлі-продажу від 06.10.2009р. № 377 д (далі –договір), відповідно до умов якого, позивач - продавець на протязі терміну дії договору зобов’язався передати у власність, а відповідач – покупець зобов’язався прийняти товар та сплачувати його вартість у порядку і на умовах, визначених договором (п. 2.1 договору).

Згідно п. 3.2 договору моментом переходу права власності на товар до покупця і, відповідно, ризиків, яких може зазнати товар, є момент підписання покупцем видаткової накладної, яка підтверджує факт передачі товару.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що вартість товару визначається сумарною вартістю переданого товару згідно відповідних видаткових накладних на протязі всього терміну дії договору.

Відповідно до п. 4.2 договору покупець сплачує вартість отриманого товару, згідно відповідних видаткових накладних, у національній валюті України.

Згідно п. 4.3 договору, покупець зобов’язується повністю сплатити вартість отриманого товару на поточний рахунок продавця протягом семи календарних днів з моменту підписання відповідної видаткової накладної.

На виконання умов договору позивач в період з жовтня 2009р. по лютий 2010р. включно по видатковим накладним № 50862 від 26.10.2009р. на суму 10308,25 грн., № 52899 від 03.11.2009р. на суму 858,24 грн., № 52900 від 03.11.2009р. на суму 3719,80 грн., № 55915 від 17.11.2009р. на суму 4880 грн., № 59294 від 30.11.2009р. на суму 13120,23 грн., № 59299 від 30.11.2009р. на суму 858,24 грн., № 2320 від 18.01.2010р. на суму 7707,60 грн., № 5716 від 01.02.2010р. на суму 4964,82 грн. поставив відповідачу товар на загальну суму 46417,18 грн. Завірені копії зазначених накладних залучені до матеріалів справи.

Відповідач свої зобов’язання щодо оплати за поставлений товар виконав частково на суму 5833,32 грн., в зв’язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі 40583,86 грн. - різниця між перерахованими коштами та загальною вартістю поставленого товару.

Розмір зазначеної заборгованості також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків між сторонами у справі, який підписаний в двохсторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений печатками позивача та відповідача, згідно якого сальдо на користь позивача станом на 28.02.2010р. складає 40583,86 грн. Завірена копія зазначеного акту залучена до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів законну, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов’язань щодо проведення повного розрахунку за поставлений товар, у зв’язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 40583,86 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 40583,86 грн. заборгованості за поставлений товар.

Також позивач на підставі п. 4.5 договору просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 50 % несплаченої вартості переданого покупцеві товару.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

За розрахунком позивача штраф складає 20291,93 грн.

Здійснений позивачем розрахунок штрафу відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 40583,86 грн. основного боргу та 20291,93 грн. штрафу є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального торгово-виробничого підприємства Білоцерківської міської ради «Фортеця»(09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Матросова, 48, код ЄДРПОУ 21684296) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група морепродуктів»(01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 11, код ЄДРПОУ 32248136) 40583 (сорок тисяч п’ятсот вісімдесят три) грн. 86 коп. основного боргу, 20291 (двадцять тисяч двісті дев’яносто одну) грн. 93 коп. штрафу, 608 (шістсот вісім) грн. 76 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.