Рішення № 10322226, 02.07.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2010 р. Справа № 17/050-10

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Авто-Україна”

до Закритого акціонерного товариства „Авіакомпанія „Аеросвіт”

третя особа Державне підприємство „Міжнародний аеропорт „Бориспіль”

про визнання договору недійсним

та зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства

„Авіакомпанія „Аеросвіт”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Авто-Україна”

третя особа Державне підприємство „Міжнародний аеропорт „Бориспіль”

про визнання угоди дійсною

За участю представників:

від позивача Нетреба С.О. (дов. від 01.05.2010р.);

від відповідача Данилюк Д.В. (дов. № 77-2010 від 07.05.2010р.);

від третьої особи Шахрай В.В. (дов. № 35-30-6 від 11.06.2010р.)

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Авто-Україна” (далі - позивач) звернулося з позовом до Закритого акціонерного товариства „Авіакомпанія „Аеросвіт” (далі - відповідач) про визнання договору оренди земельної ділянки № 08-126 від 01.09.2003р., укладеного між Закритим акціонерним товариством „Авіакомпанія „Аеросвіт” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Авто-Україна”, а також додаткової угоди № 1 від 30.06.2008р. до договору недійсними.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не являючись власником спірної земельної ділянки надав її у тимчасове користування позивачу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.04.2010р. порушено провадження у справі № 17/050-10, розгляд справи призначено на 14.05.2010р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.05.2010р. розгляд справи відкладено на 31.05.2010р.

31.05.2010р. до загального відділу господарського суду Київської області представником відповідача подано клопотання про зупинення провадження у справі (а.с. 88-89, т. 1), яке відхилено судом, оскільки вирішення справи № 21/229-09 про стягнення боргу та пені не впливає на вирішення спору про визнання договору недійсним у даній справі.

В судовому засіданні 31.05.2010р. оголошено перерву до 14.06.2010р.

14.06.2010р. до загального відділу господарського суду Київської області представником відповідача подано зустрічний позов (а.с. 133-137, т. 1), згідно якого останній просив суд визнати договір оренди земельної ділянки № 08-126 від 01.09.2003р., укладений між Закритим акціонерним товариством „Авіакомпанія „Аеросвіт” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Авто-Україна” та додаткову угоду № 1 від 30.06.2008р. до договору дійсними, який прийнято судом для сумісного розгляду з первісним

В судовому засіданні 14.06.2010р. оголошено перерву до 02.07.2010р.

02.07.2010р. до загального відділу господарського суду Київської області представниками позивача та третьої особи подано заперечення на зустрічний позов про визнання договору дійсним (а.с. 9-13, 35-37, т. 2), згідно яких зустрічні позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Представником позивача за зустрічним позовом подано уточнення до позовних вимог (а.с. 8, т. 2), згідно якого він просить суд визнати додаткову угоду № 1 від 30.06.2008р. до договору оренди земельної ділянки № 08-126 від 01.09.2003р., укладену між Закритим акціонерним товариством „Авіакомпанія „Аеросвіт” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Авто-Україна” дійсною, яке прийнято судом.

В судовому засіданні 02.07.2010р. представник позивача і третьої особи підтримали позов в повному обсязі і просили суд визнати договір оренди земельної ділянки № 08-126 від 01.09.2003р., укладений між Закритим акціонерним товариством „Авіакомпанія „Аеросвіт” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Авто-Україна” та додаткову угоду № 1 від 30.06.2008р. до договору недійсними, а у задоволенні зустрічного позову відмовити. Представник відповідача, з урахуванням поданого ним уточнення, підтримав зустрічний позов в повному обсязі, а первісний не визнав повністю.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2003р. між Відкритим акціонерним товариством „Авіакомпанія „Аеросвіт” (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Авто-Україна” (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки № 08-126, за умовами якого орендодавець зобов’язався надати орендареві, а орендар –прийняти у строкове платне користування на умовах оренди частину земельної ділянки загальною площею 15 кв. м., яка розташована за адресою: Привокзальна площа, Аеропорт, м. Бориспіль-7, Київська обл., 08300. Даний договір зареєстровано у Бориспільському райвідділі земельних ресурсів 24.10.2003р. за № 12.

Згідно п. А преамбули договору орендодавець є власником земельної ділянки, яка розташована в адміністративних межах Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області, і має географічні координати і межі, визначені, в Плані меж земельної ділянки Державного акту на право власності на земельну ділянку серія КВ № 020617 від 03.07.2003р., виданого Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області.

На момент передачі ділянки в користування орендаря відповідно до ст. 5 цього договору на ділянці розміщене майно орендодавця, майно третіх осіб, а також майно, що належить орендарю. Перелік і опис майна орендодавця, майна третіх осіб і майна орендаря, на яке на дату початку користування розміщене на ділянці наведено в додатку 2 до цього договору (п. 2.3. договору).

Відповідно до п. 6.1. договору розмір місячної орендної плати за користування ділянкою дорівнює гривневому еквіваленту 27 доларів США, який визначається за курсом НБУ на день здійснення орендарем такого платежу.

Пунктом 14.1.3. договору сторони погодили, що кожна сторона заявляє і гарантує, що особа, яка підписує цей договір від імені такої сторони, є уповноваженою на здійснення такої дії.

Згідно п. 15.1.6. договору дія договору припиняється у разі визнання договору недійсним згідно із рішенням суду.

30.06.2008р. сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди земельної ділянки № 08-126 від 01.09.2003р. (а.с. 30, т. 1), згідно якої сторони погодились внести зміни до договору, за якими змінено розмір орендованої земельної ділянки на 17,8 кв.м., а розмір місячної орендної плати за користування ділянкою встановлено у гривневому еквіваленту 55 доларів США, який визначається за курсом НБУ на день здійснення орендарем такого платежу.

Суд встановив, що державна реєстрація зазначеної додаткової угоди не була здійснена, що підтверджується листом Бориспільського відділу Київської обласної філії Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру” № 107 від 04.03.2010р. (а.с. 19, т. 2).

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

          Суд встановив, що рішенням господарського суду Київської області від 11.04.2008р., яке набрало законної сили 21.04.2008р. (а.с. 31-34, т. 1) (головуючий суддя Євграфова Є.П., судді Подоляк Ю.В., Карпечкін Т.П.) у справі № 70/17-05/14/8/9 за позовом Прокурора з питань нагляду за додержанням законів на транспорті Київської області в інтересах держави в особі: Кабінету Міністрів України, Київської обласної державної адміністрації, Міністерства транспорту та зв’язку України, Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації та Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” до Бориспільської районної державної адміністрації, Закритого акціонерного товариства “Авіакомпанія “Аеросвіт”, Державного казначейства України, Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області, Закритого акціонерного товариства “Аеросвіт “Термінал” та Бориспільського районного відділу земельних ресурсів, за участю третьої особи Відкрите акціонерне товариство „Авіакомпанія Авіалінії України” про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.06.2003р. та державного акту на право власності на земельну ділянку серії КВ №020617 від 03.07.2003р. встановлено, що Закрите акціонерне товариство “Авіакомпанія “Аеросвіт” не є власником земельної ділянки, зокрема, визнано недійсною державну реєстрацію Державного акта на право власності на земельну ділянку площею 24,8075га серії КВ № 020617 від 03.07.2003р. (частину якої ЗАТ “Авіакомпанія “Аеросвіт” здавало в оренду) та договір купівлі-продажу земельної ділянки від 21.06.2003р., укладений між Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області та ЗАТ “Авіакомпанія “Аеросвіт” з моменту його укладення, вилучено у ЗАТ “Авіакомпанія “Аеросвіт” на користь Державного підприємства „Міжнародний аеропорт „Бориспіль” зазначену земельну ділянку, розташовану за адресою: 08300, Київська область, Бориспіль –7, аеропорт).

          Ухвалою господарського суду Київської області від 06.05.2008р. (а.с. 160-164, т. 1) (головуючий суддя Євграфова Є.П., судді Карпечкін Т.П., Лопатін А.В.) у справі № 70/17-05/14/8/9, яка залишена без змін постановами Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.09.2008р. та Вищого господарського суду України від 21.01.2009р., відстрочено виконання вказаного рішення суду від 11.04.2007 року у справі № 70/17-05/14/8/9 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №116/12-06 за позовом Закритого акціонерного товариства “Авіакомпанія “Аеросвіт” до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області та Київської обласної державної адміністрації про спонукання до укладення договору оренди земельної ділянки площею 7,344 га та земельної ділянки площею 24,8275 га, розташованих за адресою: 08300, Київська область, Бориспіль - 7, аеропорт, в адміністративних межах села Гора, Бориспільського району, Київської області.

          Ухвалою господарського суду Київської області від 17.06.2010р. (а.с. 31-34, т. 2) (головуючий суддя Карпечкін Т.П., судді Лопатін А.В., Привалов А.І.), яка набрала законної сили з моменту винесення (17.06.2010р.), відновлено виконання рішення господарського суду Київської області від 11.04.2007р. у справі № 70/17-05/14/8/9.

          Предметом первісного позову є вимога про визнання договору оренди земельної ділянки № 08-126 від 01.09.2003р., укладеного між Закритим акціонерним товариством „Авіакомпанія „Аеросвіт” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Авто-Україна”, а також додаткової угоди № 1 від 30.06.2008р. до договору недійсними.

          Згідно ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов’язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 230 ЦК України передбачено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов’язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Частиною першої статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

          Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України „Про оренду землі” (далі –Закон) орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у спільній власності територіальних громад, є районні, обласні ради та Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.

Об’єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності (ст. 3 Закону).

          Згідно ст. 15 Закону істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо. Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом. У разі якщо договором оренди землі передбачається здійснити заходи, спрямовані на охорону та поліпшення об'єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

Статтею 210 ЦК України передбачено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.

Статтею 20 Закону передбачено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Відповідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ч. 1 ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 ЦК України).

          Суд встановив, при укладенні додаткової угоди № 1 від 30.06.2008р. до договору оренди земельної ділянки № 08-126 від 01.09.2003р. між сторонами не було підписано акту приймання-передачі об'єкта оренди; державна реєстрація додаткової угоди № 1 від 30.06.2008р. до договору оренди земельної ділянки № 08-126 від 01.09.2003р., укладеної між Закритим акціонерним товариством „Авіакомпанія „Аеросвіт” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Авто-Україна” не була здійснена всупереч вимогам ст. 654 ЦК та ст. 20 Закону, що підтверджується листом Бориспільського відділу Київської обласної філії Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру” № 107 від 04.03.2010р. (а.с. 19, т. 2); відповідач не є власником земельної ділянки, частину якої він передав у тимчасове платне користування позивачу на підставі договору оренди земельної ділянки № 08-126 від 01.09.2003р. та додаткової угоди № 1 від 30.06.2008р. до договору у зв’язку з тим, що рішенням господарського суду Київської області від 11.04.2008р., яке набрало законної сили 21.04.2008р. (головуючий суддя Євграфова Є.П., судді Подоляк Ю.В., Карпечкін Т.П.) у справі № 70/17-05/14/8/9 визнано недійсними державну реєстрацію Державного акта на право власності на земельну ділянку площею 24,8075 га серії КВ № 020617 від 03.07.2003р. (частину якої ЗАТ “Авіакомпанія “Аеросвіт” здавало в оренду) та договір купівлі-продажу земельної ділянки від 21.06.2003р., укладений між Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області та ЗАТ “Авіакомпанія “Аеросвіт” з моменту його укладення. Крім того, ухвалою господарського суду Київської області від 17.06.2010р. (а.с. 31-34, т. 2) (головуючий суддя Карпечкін Т.П., судді Лопатін А.В., Привалов А.І.), яка набрала законної сили з моменту винесення (17.06.2010р.), відновлено виконання вказаного рішення суду.

          Згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем, належними та допустимими доказами у розумінні ст. 34 ГПК України, суду доведено факт неправомірності здавання спірного об’єкту відповідачем позивачу.

          У зв’язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання договору оренди земельної ділянки № 08-126 від 01.09.2003р., укладеного між Закритим акціонерним товариством „Авіакомпанія „Аеросвіт” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Авто-Україна” та додаткової угоди № 1 від 30.06.2008р. до договору недійсними є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Предметом зустрічного позову з урахуванням уточнення до зустрічних позовних вимог (а.с. 8, т. 2) є вимога Закритого акціонерного товариства „Авіакомпанія „Аеросвіт” (позивача за зустрічним позовом) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Авто-Україна” (відповідача за зустрічним позовом) про визнання дійсною додаткової угоди № 1 від 30.06.2008р. до договору оренди земельної ділянки № 08-126 від 01.09.2003р., укладеної між Закритим акціонерним товариством „Авіакомпанія „Аеросвіт” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Авто-Україна”.

Враховуючи взаємопов’язаність первісного і зустрічного позовів та те, що задоволення первісного позову виключає задоволення зустрічного позову у даній справі, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

                    Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 08-126 від 01.09.2003р., укладений між Закритим акціонерним товариством „Авіакомпанія „Аеросвіт” (08324, Київська область, Бориспільський район, с. Гора; код ЄДРПОУ 20048090) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Авто-Україна” (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 37, кв. 23; код ЄДРПОУ 31477788), який зареєстрований у Бориспільському райвідділі земельних ресурсів 24.10.2003р. за № 12.

3. Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 30.06.2008р. до договору оренди земельної ділянки № 08-126 від 01.09.2003р., укладену між Закритим акціонерним товариством „Авіакомпанія „Аеросвіт” (08324, Київська область, Бориспільський район, с. Гора; код ЄДРПОУ 20048090) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Авто-Україна” (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 37, кв. 23; код ЄДРПОУ 31477788).

4. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Авіакомпанія „Аеросвіт” (08324, Київська область, Бориспільський район, с. Гора; код ЄДРПОУ 20048090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Авто-Україна” (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 37, кв. 23; код ЄДРПОУ 31477788) 85 (вісімдесят п’ять гривень) 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. У задоволенні зустрічного позову - відмовити повністю.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                               Горбасенко П.В.

Рішення підписане: 06.07.2010р.