Рішення № 10322225, 02.07.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2010 р. Справа № 23/132/17/070-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства закритого типу страхової компанії „ВЕЛТА”

до Акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія”

про стягнення 1203,99грн.          

За участю представників:

від позивача не з’явилися ;

від відповідача Павлюк Ю.А. (дов. № 1586 від 09.06.2010р.);

Обставини справи:

05.05.2010р. до господарського суду Київської області за встановленою територіальною підсудністю з господарського суду міста Києва передана справа № 23/132 за позовом Акціонерного товариства закритого типу страхової компанії „ВЕЛТА” до Акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія” про стягнення 1203,99грн. заборгованості, з яких: 1112,75грн. страхового відшкодування та 91,24грн. пені.          

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 01.08.2008р. в м. Харкові на проспекті 50 років СРСР 20, внаслідок порушення водієм Резніченком М.В. п.п. 13.1 Правил дорожнього руху при керуванні автомобілем Хюндай, державний номер М 477СТ 86, цивільно-правова відповідальність якого застрахована у відповідача (поліс № ВС/3670009) відбулася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено автомобіль марки ВАЗ –2107, державний номер АХ 0679 ВЕ, власником якого є Савченко Ірина Вікторівна. Автомобіль ВАЗ –2107, державний номер АХ 0679 ВЕ був застрахований у позивача за договором добровільного страхування наземного транспорту № 281 серія ТР від 13.11.2007р. Для визначення вартості страхового відшкодування позивачем 10.12.2008р. складено і затверджено розрахунок суми страхового відшкодування, розмір якої склав 1112,75грн. Позивач у відповідності з договором страхування здійснив виплату страхового відшкодування у сумі 1112,75грн., які позивач просить стягнути з відповідача. Крім того, позивач просить стягнути 91,24грн. пені. Всього сума позову становить 1203,99грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.05.2010р. (суддя Горбасенко П.В.) справу прийнято до провадження, присвоєно їй № 23/132/17/070-10, розгляд справи призначено на 28.05.2010р.

В судовому засіданні 28.05.2010р. оголошено перерву до 14.06.2010р.

В судовому засіданні 14.06.2010р. представником відповідача подано відзив на позовну заяву (а.с. 85-87), згідно якого позовні вимоги визнані недоведеними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, який прийнятий судом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.06.2010р. розгляд справи відкладено на 02.07.2010р.

29.06.2010р. до загального відділу господарського суду Київської області представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог (а.с. 96-97), згідно якої він просить стягнути з відповідача 1500,86грн. заборгованості, з яких: 1112,75грн. страхового відшкодування, 113,11грн. пені та 275грн. витрат на проведення авто товарознавчого дослідження, яка прийнята судом.

В судовому засіданні 02.07.2010р. представник відповідача позовні вимоги не визнав в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання 02.07.2010р. не з’явився, завчасно просив суд заявою (а.с. 95) провести судове засідання без його участі, яка прийнята судом.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

13.11.2007р. між Акціонерним товариством закритого типу страховою компанією „ВЕЛТА” (Страховик) та Савченко Іриною Віталіївною (Страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 281 серія ТР, за умовами якого страховик зобов’язався при настанні страхового випадку відшкодувати страхувальнику нанесений збиток на умовах цього договору.

Предметом даного договору являється добровільне страхування наземного транспорту ВАЗ 2107, держ. № АХ 0679 ВЕ, рік випуску –2007, кузов/шасі № Y6D21070070075817, колір –сірий, який належить та/або експлуатується страхувальником, та/або особами вказаними ним в опитувальному листі-заяві, на підставі права власності, оперативного управління або на інших підставах, які не суперечать діючому законодавству України (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору об’єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, які не суперечать законодавству України, пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом.

Згідно п.п.3.1., 3.1.1. договору транспортний засіб застрахований від наступних страхових ризиків: дорожньо-транспортна пригода (пошкодження або знищення транспортного засобу або його частин, які сталися під час його руху або пересування і іншого транспортного засобу, а також пошкодження скла камінням та іншими предметами, які вилетіли з-під коліс іншого транспортного засобу).

Страхова сума –32850грн. (п. 4.1. договору).

Пунктами 7.1., 7.2. та 7.3. договору передбачено, що відшкодуванню підлягають тільки прямі збитки, завдані транспортному засобу внаслідок настання страхового випадку, виключаючи втрачену вигоду, витрати на оренду або найм іншого транспортного засобу, моральна шкода та інші непрямі збитки (шкода). Розмір шкоди визначається на основі підставі проведеного авто товарознавчого дослідження або за погодження зі страховиком, на спеціалізованих СТО, на основі зафіксованих в акті про страховий випадок даних про пошкодження транспортного засобу. Розмір шкоди визначається в гривнях за цінами, які діяли на момент настання страхового випадку.

Відповідно до п. 10.2. договору договір діє з 14.11.2007р. по 13.11.2008р.

01.08.2008р. близько 07-55 год. в м. Харкові на пр-ті 50 років СРСР сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП), за участю транспортних засобів: Хюндай, державний номерний знак М 477СТ 86, що належить Резніченко С.С. (в момент ДТП автомобілем керував Резніченко М.В.) та автомобіль ВАЗ 2107, держ. № АХ 0679 ВЕ, що належить Савченко І.В. (в момент ДТП автомобілем керував Савченко В.В.)

          Постановою Комінтернівського районного суду міста Харкова від 27.08.2008р. у справі № 3-13455/2008р. (а.с. 23) Резніченка М.В. визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто останнього до адміністративної відповідальності у вигляді накладення на нього штрафу в доход держави у розмірі 17грн.

Цивільно-правова відповідальність Резніченко С.С. на момент скоєння вказаного ДТП була застрахована відповідачем, що підтверджується полісом № ВС/3670009 від 03.07.2008р.

11.12.2008р. АТЗТ СК „Велта” було складено страховий акт № 149 ТР (а.с. 20-21) за яким вказана дорожньо-транспортна пригода визнана страховим випадком.

          На виконання договору від 13.11.2007р. та страхового акту № 149 ТР від 11.12.2008р. позивачем власнику автомобіля було виплачено страхове відшкодування у розмірі 1112,75грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2396 від 12.12.2008р. (а.с. 22).

          13.08.2009р. позивач звернувся до відповідача із заявою № 1926 (а.с. 27-28) про виплату страхового відшкодування в розмірі 1112,75грн, яка 18.08.2009р. отримана представником відповідача, що підтверджується відміткою на поштовому повідомленні (а.с. 29).

          25.08.2009р. позивач отримав від відповідача відповідь на претензію про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу № 2980 від 20.08.2009р. (а.с. 30), в якій відповідач зазначив, що для виплати страхового відшкодування позивачу необхідно надати йому акт товарознавчого дослідження.

Для визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля ВАЗ 2107 ТБ „Радар” проведено автотоварознавче дослідження вартістю 275грн., оплачене позивачем (платіжне доручення № 637 від 24.06.2010р.), за результатами якого складено звіт дослідження спеціаліста-автотоварознавця № 128/2010 від 23.06.2010р., згідно якого вартість ремонтно-відновлювальних робіт становить 1344,30грн.

Предметом позову з урахуванням поданої позивачем заяви про уточнення позовних вимог (а.с. 96-97) є вимога про стягнення з відповідача, згідно 1500,86грн. заборгованості, з яких: 1112,75грн. страхового відшкодування, 113,11грн. пені та 275грн. витрат на проведення автотоварознавчого дослідження.          

Відповідно до ст. 27 Закону України „Про страхування” та ст. 993 ЦК України до страховика який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

          Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України).

          Приписи статті 1166 Цивільного кодексу України передбачають загальні підстави деліктної відповідальності за завдану майнову шкоду, наявність яких необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди. Такими підставами є: протиправність дій особи, збитки (майнова шкода, якої зазнала потерпіла сторона), причинно-наслідковий зв’язок між діями та наслідками (а саме, збитками), вина особи, яка вчинила правопорушення.

          У разі завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки їх володільцям питання про її відшкодування вирішується за принципом вини. Так за правилами ч. 1 ст. 1188 ЦК України, якщо шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоду, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

          Частиною першою ст. 1172 ЦК України на юридичну особу покладається обов’язок відшкодувати шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

          Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін суд встановив, що автомобіль Хюндай, державний номерний знак М 477СТ 86 належить Резніченко С.С., цивільно-правова відповідальність якого на момент споєння ДТП була застрахована у відповідача, наявність завданої шкоди, яка є наслідком протиправних, винних дій Резніченка М.В. та розмір якої підтверджений матеріалами справи; страхове відшкодування виплачено позивачем страхувальнику.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що позовна вимога про стягнення 1112,75грн. страхового відшкодування є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, і відповідно підлягає задоволенню.

Крім того, позивач також просить стягнути з відповідача 113,11грн. пені.

Частинами першою і третьою ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 17 ст. 9 Закону України „Про страхування” страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Відповідно до ст. 933 ЦК України та ст. 27 Закону України „Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як передбачено приписами п.п. 37.1., 37.2. ст. 37 Закону України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду. За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Вищевказаними нормами передбачені підстави стягнення пені саме у випадку прострочення страховиком зобов’язання по виплаті страхового відшкодування, а не відшкодування шкоди в порядку зворотної вимоги (регресу).

У зв’язку з вищевикладеним суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення 113,11грн. пені є безпідставною і такою, що не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача вартість автотоварознавчого дослідження у сумі 275грн.

Враховуючи те, що відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування; позовні вимоги про стягнення витрат понесених позивачем за проведення автотоварознавчого дослідження у сумі 275грн. задоволенню не підлягають, оскільки зазначені витрати не входять у суму виплаченого відшкодування.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статей 44, 49 ГПК України покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

                    Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

           1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія” (08500, Київська область, м. Фастів, площа Перемоги, буд. 1; код ЄДРПОУ 20602681) на користь Акціонерного товариства закритого типу страхової компанії „Велта” (м. Харків, Київський р-н., вул. Сумська, 46; код ЄДРПОУ 23465084) 1112 (одну тисячу сто дванадцять гривень) 75 коп. страхового відшкодування, 80 (вісімдесят гривень) 58 коп. державного мита та 186 (сто вісімдесят шість гривень) 45 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти позову - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                               Горбасенко П.В.

Рішення підписане: 06.07.2010р.