Рішення № 10322150, 05.07.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2010 р. Справа № 4/092-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аміно", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Анмакс", м. Буча

про стягнення 118347,30 грн.

за участю представників сторін:

позивач –не з’явився;

відповідач –не з’явився;

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю " Аміно " (позивач) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю " Анмакс " (відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 118347,30 грн., які складають 99650,00 грн. основного боргу, 14524,59 грн. пені, 2047,01 грн. інфляційних втрат та 2125,70 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором поставки № 07-2009 від 28.07.2008р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.06.2010 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 21.06.2010 р.

21.06.2010р. представник відповідача в судове засідання не з’явився, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 05.07.2010р.

05.07.2010р. представники сторін в судове засідання не з’явились, хоча про час та місце наступного судового засідання були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідач письмового відзиву та пояснень по справі не надіслав.

Відповідно до п. 3.6 Роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. N 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

У зв’язку з неявкою представників сторін в судове засідання, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті у відповідності із ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

В С Т А Н О В И В:

28 липня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АМІНО»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АНМАКС»(покупець) було укладено Договір поставки № 07-2009, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується протягом строку дії Договору продавати покупцеві відповідно до замовлень останнього кормові добавки, зазначені в Специфікації, яка формується та підписується сторонами, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати переданий йому товар згідно Заявки та накладних.

Пунктом 4.2 договору, ціна товару, що підлягає оплаті за договором, визначається як вартість товару згідно специфікацій.

Згідно п. 4.3.1. Договору Покупець має право відстрочити оплату поставленого Товару на термін до 10 (десяти) банківських днів з дати поставки відповідної партії Товару.

На виконання умов договору, позивачем було поставлено відповідачу товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних № 15 від 27.07.2009 року на суму 5 900 грн.; № 23 від 05.08.2009 року на суму 3 944 грн.; № 27 від 11.08.2009 року на суму 18 750 грн.; № 31 від 31.08.2009 року на суму 85 000 грн.

Факт отримання товару підтверджується належним чином оформленими довіреностями, які містяться в матеріалах справи, виданих на ім’я Коваля Віктора Васильовича та Сальніцького Олександра Валерійовича

Відповідач поставлений товар оплатив частково в сумі 13 944 гривні, що підтверджуються платіжними дорученнями: № 545 від 11.08.2009 року на суму 3 944 грн., № 699 від 08.09.2009 року на суму 1 000 грн., № 350 від 22.09.2009 року на суму 1 000 грн., № 435 від 02.10.2009 року на суму 1 000 грн., № 459 від 06.10.2009 року на суму 1 000 грн., № 488 від 09.10.2009 року на суму 1 000 грн., № 504 від 12.10.2009 року на суму 1 000 грн.; № 578 від 03.11.2009 року на суму 1 000 грн.; № 605 від 10.11.2009 року на суму 1 000 грн.; № 1426 від 12.01.2010 року на суму 1 000 грн.; № 1436 від 14.01.2010 року на суму 1 000 грн., у зв’язку з чим на даний час за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 99650 грн.

У відповідності до ст.712 чинного ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру правовідносин сторін.

Відповідно до ст.265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач в судове засідання не з’явився, доказів повної оплати боргу не надав, доводів позивача не спростував, а тому, за таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з відповідача за поставлений товар в розмірі 99650 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також відповідачем заявлено до стягнення 14524,59 грн. пені.

Згідно п.п. 8.3 Договору поставки, в разі несплати суми поставленої партії Товару в строки обумовлені Договором, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі 0,5%_ від суми несплаченої поставленої партії Товару за кожен день такої просгрочки.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Поданий позивачем розрахунок пені за період з 14.09.2009р. по 26.05.2010р. та з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України становить 14524,59 грн.

Суд, здійснивши власний розрахунок пені, встановив, що заявлена до стягнення пеня в розмірі 14524,59 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача інфляційні втрати складають 2047,01 грн., 3% річних –2125,70 грн.

Розрахунок позивача трьох процентів річних та інфляційних втрат відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога щодо стягнення 3% річних з простроченої суми в розмірі 2125,70 грн. та 2047,01 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Анмакс" 118347,30 грн. заборгованості підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно із ст. 44, 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Анмакс" (08292, Київська обл.., м. Буча, вул.. Тарасівська, 32, код ЄДРПОУ 31119102) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аміно" (02218, м. Київ, вул.. Райдужна, 3-а, кв. 103, код ЄДРПОУ 36135841) –99650 (дев’яносто дев’ять тисяч шістсот п’ятдесят) грн. основного боргу, 14524 (чотирнадцять тисяч п’ятсот двадцять чотири) грн.. 59 коп. пені, 2047 (дві тисячі сорок сім) грн.. 01 коп. інфляційних втрат, 2125 (дві тисячі сто двадцять п’ять) грн.. 70 коп. 3% річних, 1183 (одну тисячу сто вісімдесят три) грн.. 50 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                             О.В. Щоткін

Дата підписання повного тексту рішення: 09.07.2010р.