Рішення № 103220373, 04.02.2022, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/11650/21

РІШЕННЯ

іменем України

04 лютого 2022 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І.

за участю:секретаря судового засідання Тойтер Ю.С. представника Головного управління ДПС у Хмельницькій області Мушинської О.В., представника ОСОБА_1 адвоката Мазуркевича О.С., розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу та зустрічний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Хмельницькій області 09.09.2021 звернулось до суду з позовом за №244 від 26.08.2021 в якому просить стягнути з ОСОБА_1 кошти у рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 78901,99 гривень.

У позові вказує, що податковий борг з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на суму 78901,99 у ОСОБА_1 виник на підставі податкових повідомлень - рішень від 20.05.2020 №0011464-5506-2224, №0011465-5506-2224, №0011468-5506-2224, №0011469-5506-2224, №00112773-5506-2224, №0011474-5506-2224, який у порушення вимог ПК України не сплачений платником (арк. спр.18).

Відповідно до ухвали від 11.10.2021, суд після усунення недоліків позову, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та витребував докази (арк. спр.22).

01.11.2021 до суду поступив зустрічний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 29.10.2021 в якому позивач просить: "Скасувати податкові повідомлення-рішення №0011474-5506-2224, №0011464-5506-2224, №0011468-5506-2224, №0011469-5506-2224, №0011473-5506-2224, №0011465-5506-2224 від 24.10.2020".

В обгрунтування зустрічного позову вказує, що у його власності знаходяться будівлі промисловості, тому податкові повідомлення - рішення, які він оскаржує, суперечать вимогам ст.266 ПК України. Крім цього він зареєстрований, як фізична особа-підприємець і має види діяльності: 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво; 16.24 Виробництво дерев`яної тари; 16.29 Виробництво інших виробів з деревини; виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; 47.26 Роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого майна. Після набуття права власності на майно придбане на підставі договору купівлі-продажу частини майнового комплексу від 13.12.2006, позивач не сплачував податку за це майно (арк. спр.27-29).

Згідно з ухвалою від 17.11.2021 суд поновив ОСОБА_1 строк звернення до суду, прийняв до розгляду зустрічний позов ОСОБА_1 з первісним позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, вирішив розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 10.12.2021 та витребував докази (арк. спр.43-44).

У Відзиві на зустрічний позов від 25.11.2021 Головне управління ДПС у Хмельницькій області просить відмовити у його задоволенні. Вказує, що позивач є власником частини майнового комплексу нежитлових будівель розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , які не використовуються за їх цільовим призначенням, і є фізичною особою підприємцем з основним видом діяльності 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Позивач отримав оскаржувані податкові повідомлення рішення та в порядку ст.266 ПК України звернувся до контролюючого органу для проведення звірки, і оскаржив ці рішення в адміністративному порядку. Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 08.12.2020 №5389/К/99-00-06-02-04-09 скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково, зокрема, залишено без змін оскаржувані у цій справі податкові повідомлення - рішення, що спростовує пояснення позивача про них він дізнався з ухвали суду від 11.10.2021. Податковою адресою позивача є: АДРЕСА_2 , і він не звертався до контролюючого органу із заявою за формою 5ДР або 5ДРП про її зміну (арк. спр.49-52).

Відповідно до ухвали від 10.12.2021 суд закрив підготовче провадження та задовольнив клопотання ОСОБА_1 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції 25.01.2022 та витребував докази (арк. спр.87-88).

Ухвалою від 25.01.2022 суд оголосив перерву в судовому розгляді до 04.02.2022 та витребував докази (арк. спр.99-100).

ОСОБА_1 та його представник у суді просили відмовити у задоволенні позову контролюючого органу, покликаючись на обставини та докази вказані у зустрічному позові, а представник Головного управління ДПС у Хмельницькій області просив задовольнити позов про стягнення податкового боргу, враховуючи законність цих вимог податкового органу, відмовивши у задоволенні зустрічного позову з підстави пропущення строку звернення до суду платником, після оскарження ним в адміністративному порядку податкових повідомлень-рішень.

Встановивши обставини (факти), якими сторони обгрунтовують вимоги та заперечення, оцінивши докази, враховуючи норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

Відповідно до договору купівлі-продажу частини майнового комплексу від 30.12.2006, покупець - ОСОБА_1 придбав у продавця - Відкритого акціонерного товариства "Славутсько-Полянська паперова фактика" нерухоме майно, зокрема, 93/100 частини майнового комплексу, який знаходиться у АДРЕСА_3 (арк. спр.30).

Згідно з інформаціями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта та Технічних паспортів Славутського бюро технічної інвентаризації, зареєстровані на праві власності ОСОБА_1 , зокрема: приміщення паперової машини №3, площею 746, м кв.; виробничий будинок підстанції, площею 77,5 м кв.; виробничий будинок складу та бані, площею 463,7 м кв.: виробничий будинок культ. бит. товарів, площею 559 м кв.; вагова прохідної, площею 121,4 м кв.; приміщення адмінбудинку, площею 223,3 м кв.; столярна та ремонтна техмайстерня, площею 336,9 м кв.; виробничий готель, площею 72,6 м кв.; насосна станція, площею 244,9 м кв.; виробничий будинок електроцеху, площею142,6 м кв. (арк. спр. 31-32, 65-69).

Рішенням Крупецької сільської ради Славутського району Хмельницької області №13 від 25.06.2018 встановлені ставки та пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2019 рік (арк. спр.56-58).

Відповідно до корінців податкових повідомлень-рішень від 20.05.2020 №0011464-5506-2224 на суму 23327,07 гривень, №0011465-5506-2224 на суму 3029,60 гривень, №0011468-5506-2224 на суму 5066,02 гривень, №0011469-5506-2224 на суму 14.058,84 гривень, №00112773-5506-2224 на суму 5950,70 гривень, №0011474-5506-2224 на суму 31151,45 гривень ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) було визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період 2019 рік (арк. спр.60-63).

ДПС України вирішувала скаргу платника податків ОСОБА_1 від 16.10.2020 на податкові повідомлення - рішення, які, також вказані у зустрічному позові, і залишила без змін податкові повідомлення - рішення №0011464-5506-2224, №0011465-5506-2224, №0011468-5506-2224, №0011469-5506-2224, №00112773-5506-2224, №0011474-5506-2224 від 20.05.2020, Рішенням про результати розгляду скарги за №5389/К/99-00-06-02-04-09 від 08.12.2020 (арк. спр.70-72), яке платник отримав 08.01.2021, відповідно до даних АІС "Скарга" (арк. спр.114).

Отже, ОСОБА_1 : 1) отримав податкові повідомлення - рішення №0011464-5506-2224, №0011465-5506-2224, №0011468-5506-2224, №0011469-5506-2224, №00112773-5506-2224, №0011474-5506-2224 від 20.05.2020 за адресою: АДРЕСА_2 ; 2) оскаржив згадані податкові повідомлення - рішення в адміністративному порядку 16.10.2020.

Відповідно до письмової інформації ВОМІРМП УДМС України в Хмельницькій області №6888/1323 від 14.09.2021, ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 з 25.05.2021 (арк. спр.14).

Згідно з копією паспорта ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , який виданий Славутським МВ УМВСУ в Хмельницькій області 14.08.1998, місце проживання: АДРЕСА_5 з 22.08.2018, знятий з реєстрації - 30.10.2018, і зареєстрований 25.05.2021 за адресою: АДРЕСА_4 (арк. спр.41, зворот). Отже, у період з 30.10.2018 по 25.05.2021 ОСОБА_1 (близько 2-х років) не мав зареєстрованого місця проживання, відповідно до даних свого паспорта.

Відповідно до п.42.1 ст.42 ПК України, податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу, і відображатися в електронному кабінеті.

Пунктом 42.2 ст.42 ПК України визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Отже, на час укладення договору купівлі-продажу частини майнового комплексу від 30.12.2006, ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , з 22.08.2018 до 30.10.2018 за адресою: АДРЕСА_5 , а з 25.05.2021 за адресою: АДРЕСА_4 . При цьому, відповідно до даних АІС зареєстровано податкову адресу платника ОСОБА_1 - АДРЕСА_2 (арк. спр.116-118). Крім цього, потрібно враховувати, що у своїх зверненнях до ДПС України від 16.11.2020 та до Славутського відділу ГУ ДПС України в Хмельницькій області від 16.10.2020, і податковій декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік (арк. спр.119), ОСОБА_1 вказує адресу: АДРЕСА_2 . Тобто, податковою адресою ОСОБА_1 є адреса: АДРЕСА_2 , за відсутності доказів протилежного (зміни податкової адреси), і це не спростовується різними місцями реєстрації у різний час вказаних у паспорті громадянина ОСОБА_1 за факту відсутності будь-якої реєстрації у період з 30.10.2018 до 25.05.2021. Також, ці обставини з урахуванням адміністративного оскарження податкових повідомлень - рішень №0011464-5506-2224, №0011465-5506-2224, №0011468-5506-2224, №0011469-5506-2224, №00112773-5506-2224, №0011474-5506-2224 від 20.05.2020 за адресою платника: АДРЕСА_2 , свідчать, що ОСОБА_1 отримав їх не пізніше 16.10.2020 - дата його скарги, вирішеної ДПС України Рішенням про результати розгляду скарги за №5389/К/99-00-06-02-04-09 від 08.12.2020, і вказують на пропущення строку звернення до суду визначеного ст.122 КАС України у зустрічному позові. Тобто, судом під час розгляду встановлено неправдивість пояснення ОСОБА_1 про те, що про вищевказані податкові повідомлення-рішення він дізнався з ухвали суду про відкриття провадження у справі про стягнення податкового боргу - 15.10.2021, вказавши це у заяві про поновлення строку звернення до суду від 08.11.2021 (арк. спр.40), тому наступає наслідок визначений ч.4 ст.123 КАС України.

Пунктом 56.1 ст.56 ПК України визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п.56.19 ст.56 ПК України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 по справі №500/2486/19 (провадження К/9901/19455/20) сформулював правовий висновок, що норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

У рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі " ОСОБА_2 проти Іспанії стверджено, що ужиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Отже, ОСОБА_1 пропустив місячний строк для оскарження податкових повідомлень - рішень №0011464-5506-2224, №0011465-5506-2224, №0011468-5506-2224, №0011469-5506-2224, №00112773-5506-2224, №0011474-5506-2224 від 20.05.2020, не надав доказів поважності цього, і таких не встановив суд, тому суд виніс ухвалу від 04.02.2022 про залишення без розгляду зустрічного позову (арк. спр.131).

Згідно витягу з ІКП ОСОБА_1 станом на 31.10.2020 за податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки недоїмка становить 91901,99 гривень, а станом на 31.03.2021 - 78910,99 гривень (арк. спр.8-9).

Відповідно до Корінця податкової вимоги форми "Ф" за №64-13 від 05.01.2021, виставленій ОСОБА_1 , загальна сума податкового боргу платника податків станом на 04.01.2021 становить 91901,99 гривень за платежем код бюджету 18010300 (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) (арк. спр.5).

Згідно з п.59.1 ст.49 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Відповідно до п.60.6 ст.60 ПК України, якщо нарахована сума грошового зобов`язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов`язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Отже, після не сплати грошових зобов`язань за податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначених податковими повідомленнями - рішеннями №0011464-5506-2224, №0011465-5506-2224, №0011468-5506-2224, №0011469-5506-2224, №00112773-5506-2224, №0011474-5506-2224 від 20.05.2020, і після адміністративного їх оскарження до ДПС України, які залишило ці рішення без змін, у платника виникла недоїмка на суму якої була виставлена податкова вимога, яка частково сплачена платником. При цьому, ОСОБА_1 вважає, що не повинен сплачувати цей борг, так як це будівлі промисловості, які використовує у лісопильному виробництві по даний час, і зокрема використовував в 2019 році та ніколи не сплачував цей податок, чому суд дає критичну оцінку, враховуючи вищевказане та наступне.

Контролюючим органом надано суду копії Корінців податкових повідомлень-рішень №0052382-5506-2224, №005284-5506-2224, №0052385-5506-2224, №0052383-5506-2224 від 16.09.2019 щодо грошових зобов`язань ОСОБА_1 за податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки недоїмка у періоди 2017-2018 років (арк. спр.123-124), сплату яких заперечив у суді представник платника, однак ці рішення не є предметом цього судового розгляду, що потрібно враховувати, тому суд не дає оцінки цим рішенням контролюючого органу.

При цьому, ОСОБА_1 не надав суду жодних доказів використання згаданої нерухомості в 2019 році (вироблена продукція, проживання людей у гуртожитку, який є виробничим готелем, відповідно до Технічного паспорта, інше), яка (нерухомість) призначена для паперової промисловості, адже ОСОБА_1 у 2006 році придбав частину комплексу ВАТ "Славутсько-Полянська паперова фактика", і не надав доказів використання її за функціональним призначенням (виробництво паперу, інше).

Підпунктом 266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України визначено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України, не є об`єктом оподаткування: а) об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності); б) об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки; в) будівлі дитячих будинків сімейного типу; г) гуртожитки; ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв`язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад; д) об`єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям з інвалідністю, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об`єкта на дитину; е) об`єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб`єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності та/або в малих архітектурних формах та на ринках; є) будівлі промисловості, віднесені до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B - F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку; ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку; з) об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських об`єднань осіб з інвалідністю та їх підприємств; и) об`єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об`єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність; і) будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг; ї) об`єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку дітей, а також дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення і відпочинку дітей, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій; й) об`єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів фізичного здоров`я населення, центрів з розвитку фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а також центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацьких спортивних шкіл і спортивних споруд всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій; к) об`єкти нежитлової нерухомості баз олімпійської та паралімпійської підготовки. Перелік таких баз затверджується Кабінетом Міністрів України; л) об`єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім`ям, у яких виховується п`ять та більше дітей.

Підпунктом 266.7.2 п.266.7 ст.266 ПК України, зокрема, визначено, що нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.

Згідно з пп.266.10.1 п.266.10 ст.266 ПК України, податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується: а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення; б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Відповідно до пп.266.10.3 п.266.10 ст.266 ПК України, податкове зобов`язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу.

Пунктом 87.9 ст.87 ПК України визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Згідно з п.87.11 ст.87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не спростував доводи контролюючого органу щодо правомірності нарахування та стягнення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік на суму 78901,99 гривень, визначену податковими повідомленнями - рішеннями №0011464-5506-2224, №0011465-5506-2224, №0011468-5506-2224, №0011469-5506-2224, №00112773-5506-2224, №0011474-5506-2224 від 20.05.2020 та податковою вимогою форми "Ф" №64-13 від 05.01.2021, що підтверджено доказами, які перевірено судом.

Оскільки, відповідачем узгоджений податковий борг в сумі 78901,99 гривень, який підтверджений доказами перевіреними судом не сплачений, суд вважає вимоги позивача доведеними, тому позов задовольняється.

Судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України, і підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України, немає.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Хмельницькій області № 244 від 04.10.2021 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління ДПС у Хмельницькій області податковий борг в сумі 78901,99 (сімдесят вісім тисяч дев`ятсот одна гривня дев`яносто дев`ять копійок) гривень.

Судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 07 лютого 2022 року

Позивач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 44070171) Відповідач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )

Головуючий суддя А.І. Петричкович