Рішення № 103220243, 08.02.2022, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/15891/21

РІШЕННЯ

іменем України

08 лютого 2022 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області від 20 травня 2021 року № Ф-25880-13 про сплату боргу (недоїмки).

В підтвердження позовних вимог позивач зазначив, що з 04 липня 2008 року по 06 лютого 2015 року був зареєстрований як фізична особа-підприємець.

20.05.2021 року Головне управління Державної податкової служби у Хмельницькій області винесло вимогу № Ф-25880-13 про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 24205,35 грн.

Вказану вимогу позивач не отримав та дізнався про неї 31 серпня 2021 року від державного виконавця.

У відповідь на адвокатський запит представника позивача, відповідач листом від 21.10.2021 року № 12085/6/22-01-13-03-07 повідомив, що рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (не перерахування) або несвоєчасну сплату (не своєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 11.02.2014 року по 11.07.2019 року, позивачу нараховані штрафні санкції та пеня в сумі 24205,35 грн.

Позивач вважає таку вимогу протиправною, оскільки у вказаний період не здійснював підприємницьку діяльність, з жовтня 2012 року по квітень 2015 року перебував у трудових відносинах з ТОВ "Деражня-млин", яке як роботодавець сплачувало за позивача страхові внески.

06 лютого 2015 року підприємницька діяльність позивача припинена, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В травні 2015 року позивач вступив до Збройних Сил України.

На підставі викладеного, позивач вважає, що позов підлягає задоволенню.

Ухвалою від 29 листопада 2021 року Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав повністю, у задоволенні позову просить відмовити.

В обгрунтування заперечень позовних вимог представник відповідача пояснила, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач був зареєстрований як фізична особа-підприємець з 15.07.2008 року по 09.02.2015 року.

Платниками єдиного соціального внеску є фізичні особи-підприємці.

В 2014 році контролюючим органом проведено документальну планову перевірку позивача, за результатами якої визначено зобов`язання з єдиного соціального внеску та направлено і вручено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки).

Протягом 2014-2019 років позивач проводив погашення заборгованості з єдиного соціального внеску яка виникла після проведеної перевірки в межах виконавчого провадження.

31 березня 2021 року податковий орган прийняв рішення № 0034912407 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (не перерахування) або не своєчасну сплату (не своєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 11.02.2014 року по 11.07.2019 року, а саме: застосовано штраф в сумі 1450,60 грн., та нарахована пеня в розмірі 22754,75 грн.

Матеріали справи не містять доказів наявності у позивача права на звільнення від сплати єдиного внеску в 2014 році.

Нарахування платнику єдиного внеску здійснено автоматично на рівні ДПС України поквартально в розмірі мінімального страхового внеску, що відображається в інтегрованій картці платника.

Контролюючим органом правомірно визначено заборгованість за наслідками застосованих до позивача штрафних санкцій та нарахованої пені за несплату (не перерахування) єдиного внеску за період з 11.02.2014 року по 11.07.2019 року, що призвело до оформлення вимоги від 20 травня 2021 року № Ф-25880-13 про сплату боргу (недоїмки).

Спірна вимога відповідає всім критеріям, визначеним Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI та Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449, тому відсутні підстави для її скасування.

Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

На підставі викладеного відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , згідно із даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань був зареєстрований як фізична особа-підприємець в період часу з 15.07.2008 року по 09.02.2015 року.

З 21 лютого 2014 року по 06 березня 2014 року посадовою особою Деражнянського відділення Хмельницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області проведено документальну планову перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

За результатами перевірки, Деражнянським відділенням Хмельницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області складено акт від 14 березня 2014 року № 205 "Про результати документальної планової перевірки ФОП ОСОБА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 р."

Перевіркою встановлено порушення податкового законодавства, допущені позивачем при здійсненні ним підприємницької діяльності, в тому числі:

-пункту 7.2 статті 7 розділу 3 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI, в результаті чого занижено (завищено) ЄСВ, що перевірявся, на загальну суму 11880,01 грн., в тому числі по періодах:

-2011 рік-3225,38 грн.,

-2012 рік-4572,42 грн.,

2013 рік-4082,21 грн.

Позивач не подав заперечення до акту перевірки відповідно до пункту 86.7 статті 86 ПК України.

На підставі акту перевірки, в зв`язку із наявністю боргу по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, контролюючий орган надіслав позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.03.2014 року № Ф-52-17, про сплату недоїмки із сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальну суму 13025,17 грн., в тому числі недоїмки в сумі 11880,01 грн., штрафу в сумі 1145,16 грн.

Позивач не оскаржив вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.03.2014 року № Ф-52-17, ні в адміністративному, ні в судовому порядку.

Погашення заборгованості по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, проводилося позивачем протягом 2014-2019 років в межах виконавчого провадження.

31 березня 2021 року Головне управління Державної податкової служби у Хмельницькій області прийняло рішення № 0034912407 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (не перерахування) або не своєчасну сплату (не своєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 11.02.2014 року по 11.07.2019 року, а саме: застосовано штраф в сумі 1450,60 грн., та нарахована пеня в розмірі 22754,75 грн.

В зв`язку із наявністю боргу по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який виник внаслідок несплати позивачем недоїмки із сплати єдиного внеску, нарахованого рішенням Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області від 31 березня 2021 року № 0034912407, контролюючий орган надіслав позивачу вимогу від 20.05.2021 року № Ф-25880-13 про сплату боргу (недоїмки) по єдиного внеску, штрафів та пені на загальну суму 24205,35 грн., в тому числі штрафу в сумі 1450,60 грн., та пені в сумі 22754,75 грн.

Позивач оскаржив в адміністративному порядку вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20.05.2021 року № Ф-25880-13 про сплату боргу (недоїмки) по єдиного внеску, штрафів та пені на загальну суму 24205,35 грн., в тому числі штрафу в сумі 1450,60 грн., та пені в сумі 22754,75 грн., в адміністративному порядку до ДПС України.

Рішенням ДПС України від 24.09.2021 року № 8347/В/99.00.06.02-01-09, скарга позивача від 09.09.2021 року залишена без розгляду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі-ПК України).

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до підпункту 19-1.1.2 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу:

-контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі-Закон № 2464-VI).

Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі-єдиний внесок)-консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (пункт 2 частини 1статті 1Закону № 2464-VI ).

Статтею 2 Закону № 2464-VI, передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються:

-принципи збору та ведення обліку єдиного внеску;

-платники єдиного внеску;

-порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску;

-розмір єдиного внеску;

-орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність;

-склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування;

-порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI, платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Платник єдиного внеску має право:

-оскаржувати в установленому законом порядку рішення податкового органу та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб;

-захищати свої права та законні інтереси, а також права та законні інтереси застрахованих осіб, на користь яких він сплачує єдиний внесок, у тому числі в суді (пункти 4, 5 частини 1 статті 6 Закону № 2464-VI).

Платник єдиного внеску зобов`язаний:

-своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску (пункт 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI).

Згідно із частиною 4 статті 6 Закону № 2464-VI, у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов`язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою-підприємцем.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону № 2464-VI, єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування,-на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Частиною 4 статті 8 Закону № 2464-VI встановлено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування-Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із частинами 8, 10, 11, 12 статті 9 Закону № 2464-VI, платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Днем сплати єдиного внеску вважається:

1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу або на єдиний рахунок-день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на вказані рахунки;

2) у разі сплати єдиного внеску готівкою-день прийняття до виконання банком або іншою установою-членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до частин 3, 4, 5 статті 25 Закону № 2464-VI, суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.

Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена за результатами документальної перевірки, надсилається (вручається) платнику в порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.

Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі.

Вимога податкового органу про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Згідно із частиною 10, пункту 2 частини 11 Закону № 2464-VI, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Безпосередньо застосування окремих положень порядку нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та визначення процедури нарахування і сплати фінансових санкцій та стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів податковими органами, врегульовано наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 "Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Дослідження змісту наведених правових норм Закону № 2464-VI, дає суду зробити висновок про те, що позивач в період часу перебування в статусі фізичної особи-підприємця як платник єдиного внеску зобов`язаний був нараховувати сплачувати такий внесок на суму доходу (прибутку), отриманого від його діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток), а у разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

В зв`язку із тим, що позивач був зареєстрований як фізична особа-підприємець в період часу з 15.07.2008 року по 09.02.2015 року, контролюючий орган при проведенні документальної планової перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з 21 лютого 2014 року по 06 березня 2014 року, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, за результатами перевірки встановив порушення податкового законодавства, допущені позивачем при здійсненні ним підприємницької діяльності, в тому числі:

-пункту 7.2 статті 7 розділу 3 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI, в результаті чого занижено (завищено) ЄСВ, що перевірявся, на загальну суму 11880,01 грн., в тому числі по періодах:

-2011 рік-3225,38 грн.,

-2012 рік-4572,42 грн.,

2013 рік-4082,21 грн.

Таким чином документальна перевірка позивача проведена в період коли він ще був зареєстрований як фізична особа-підприємець, а також за період його перебування у статусі фізичної особи-підприємця.

Позивач не подав заперечення до акту перевірки відповідно до пункту 86.7 статті 86 ПК України.

На підставі акту перевірки, в зв`язку із наявністю боргу по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, контролюючий орган надіслав позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.03.2014 року № Ф-52-17, про сплату недоїмки із сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальну суму 13025,17 грн., в тому числі недоїмки в сумі 11880,01 грн., штрафу в сумі 1145,16 грн.

Позивач не оскаржив вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.03.2014 року № Ф-52-17, ні в адміністративному, ні в судовому порядку.

Погашення заборгованості по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, проводилося позивачем протягом 2014-2019 років в межах виконавчого провадження.

Доказів в заперечення таких обставин позивач до суду не подав.

Рішення Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області від 31 березня 2021 року № 0034912407 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (не перерахування) або не своєчасну сплату (не своєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 11.02.2014 року по 11.07.2019 року, а саме: застосування штрафу в сумі 1450,60 грн., та нарахування пені в розмірі 22754,75 грн., а також вимога від 20.05.2021 року № Ф-25882-13 про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску, штрафів та пені на загальну суму 24205,35 грн., в тому числі штрафу в сумі 1450,60 грн., та пені в сумі 22754,75 грн., є фактично похідними обов`язковими документами відповідача щодо встановленої та нарахованої контролюючим органом позивачу як фізичній особі-підприємцю у 2014 році недоїмки по єдиному внеску при проведенні перевірки за період 2011-2013 роки, оскільки позивач проводив несвоєчасну сплату такої недоїмки.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із частиною 1 статті 47 КАС України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач при зверненні до суду із даним позовом всупереч вимогам статті 160 КАС України не виклав свої вимоги щодо неправомірності вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.03.2014 року № Ф-52-17, про сплату недоїмки із сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальну суму 13025,17 грн., в тому числі недоїмки в сумі 11880,01 грн., штрафу в сумі 1145,16 грн.

Суд не вправі вийти за межі позовних вимог при вирішенні даного спору, оскільки позивач не скористався своїми процесуальними правами, передбаченими статтями 47, 160 КАС України, тобто не заявив відповідну позовну вимогу при зверненні до суду, не змінив предмет або підстави позову, не збільшив або зменшив розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви у встановлені строки.

Вихід суду за межі позовних вимог за таких обставин призведе до порушення прав та інтересів відповідача, оскільки він буде позбавлений можливості надати належні пояснення та заперечення саме щодо правомірності нарахування недоїмки за 2011-2013 роки та відповідно вимоги про сплату такої недоїмки від 14.03.2014 року № Ф-52-17.

Враховуючи наведене суд вважає, що позбавлений процесуальної можливості в межах розгляду даного спору надати правову оцінку вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.03.2014 року № Ф-52-17 яка не скасована і є чинною, недоїмка за якою сплачена позивачем в порядку виконавчого провадження протягом 2014-2019 років.

Отже позивач, оскарживши в судовому порядку вимогу Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області від 20.05.2021 року № Ф-25880-13 про сплату боргу (недоїмки) по єдиного внеску, штрафів та пені на загальну суму 24205,35 грн., в тому числі штрафу в сумі 1450,60 грн., та пені в сумі 22754,75 грн., не оскаржив рішення Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області від 31 березня 2021 року № 0034912407 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (не перерахування) або не своєчасну сплату (не своєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 11.02.2014 року по 11.07.2019 року, а саме: застосування штрафу в сумі 1450,60 грн., та нарахування пені в розмірі 22754,75 грн., а також вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.03.2014 року № Ф-52-17, про сплату недоїмки із сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальну суму 13025,17 грн., в тому числі недоїмки в сумі 11880,01 грн., штрафу в сумі 1145,16 грн., тоді як вимога Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області від 20.05.2021 року № Ф-25880-13 направлена позивачу в зв`язку із несвоєчасною сплатою недоїмки, нарахованої за результатами перевірки, та направленою позивачу в результаті нарахування недоїмки вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 14.03.2014 року № Ф-52-17.

Суд при вирішенні спору в межах даної справи не знайшов правових підстав неправомірності вимоги Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області від 20.05.2021 року № Ф-25880-13 про сплату боргу (недоїмки) по єдиного внеску, штрафів та пені на загальну суму 24205,35 грн., в тому числі штрафу в сумі 1450,60 грн., та пені в сумі 22754,75 грн., оскільки така вимога повністю відповідає правовим нормам Закону № 2464-VI, та Інструкції № 449.

Суд при вирішенні спору не бере до уваги пояснення позивача, якими він обгрунтовує позовні вимоги, так як наведені позивачем обставини стосуються правомірності нарахування контролюючим органом недоїмки за період його діяльності за 2011-2013 роки та прийнятої відповідно вимоги про сплату такої недоїмки.

Аналізуючи все в сукупності, із врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги від 20.05.2021 року № Ф-25880-13 про сплату боргу (недоїмки) по єдиного внеску, штрафів та пені на загальну суму 24205,35 грн., в тому числі штрафу в сумі 1450,60 грн., та пені в сумі 22754,75 грн., відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Державної податкової служби у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 44070171)

Головуючий суддя В.К. Блонський