Рішення № 103219794, 14.02.2022, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 753/142/21

Провадження № 2/755/2806/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2022 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого судді - Хромової О.О.

при секретарі - Кошель К.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Південна Брама 26-Г» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Південна Брама 26-Г» (далі - ОСББ «Південна Брама 26-Г») звернулося до суду з позовом, в якому, враховуючи заяви про уточнення позовних вимог від 07 липня 2021 року та 20 вересня 2021 року, просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість з орендної плати згідно договору оренди від 01 липня 2017 року № 26-Г/17 на суму 34 105,00 грн.

Позов мотивовано тим, що 01 травня 2016 року між ОСОБА_1 та Дочірнім підприємством «Дарниця-1» укладено Договір оренди № 261778-16 нежитлових приміщень сімнадцятого поверху першого під`їзду, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: коридор - 14,6 кв. м, тамбур - 5,6 кв. м, тамбур - 1,8 кв. м, сміттєзбірник - 2,3 кв. м. Загальна площа орендованих приміщень складає: 24,3 кв. м. Фактичне передання приміщень в орендне користування відповідачу підтверджує акт приймання-передачі від 01 квітня 2016 року, який підписано уповноваженим представником Дочірнього підприємства «Дарниця-1» та ОСОБА_1 . Тобто, з 01 квітня 2016 року відповідач фактично користується орендованими приміщеннями в будинку АДРЕСА_1 . Приміщення, які орендує відповідач розташовані на технічному поверсі будинку та є спільним майном багатоквартирного будинку.

У вересні 2016 року в даному будинку зареєстровано ОСББ «Південна брама 26-Г», а у червні 2017 року будинок на підставі акту приймання-передачі житлового комплексу або його частини в управління було передано з управління Дочірнього підприємства «Дарниця-1» в управління ОСББ «Південна брама 26-Г».

Після прийняття будинку в управління позивач неодноразово звертався до відповідача з пропозицією укласти Договір оренди, підготовлений позивачем, на приміщення, які орендує відповідач безпосередньо з ОСББ «Південна Брама 26-Г», а саме: Договір оренди від 01 липня 2017 року №26-Г/17. Проте відповідач постійно ухилявся від укладання Договору оренди з позивачем, отримував два примірники Договору, але позивачу його примірник не повертав.

За умовами Договору оренди від 01 липня 2017 року № 26-Г/17 відповідач повинен сплачувати орендну плату на рахунок ОСББ «Південна Брама 26-Г» в розмірі 2 500,00 грн на місяць.

Хоча Договір оренди від 01 липня 2017 року № 26-Г/17, запропонований позивачем, відповідач не підписав, але орендну плату здійснював зазвичай посилаючись саме на цей Договір та в обсязі, що в ньому передбачений. Жодного акту між ОСББ «Південна Брама 26-Г» та

ОСОБА_1 щодо припинення Договору оренди укладено не було, а відповідач не ініціював дострокове припинення його дії.

Таким чином, позивач стверджує, що ОСОБА_1 хоч і не підписав Договір оренди

від 01 липня 2017 року № 26-Г/17 з позивачем, проте сплачував за оренду приміщення, згідно вказаного Договору, який є чинним з липня 2017 року по теперішній час.

Станом на 31 травня 2019 року за відповідачем виник борг з орендної плати в розмірі

4 000,00 грн, після чого йому було запропоновано підписати Акт звіряння взаємних розрахунків за період липень 2017 - травень 2019 року, проте відповідач в усній формі відмовився від підписання вказаного акту.

Разом із вказаним Актом звіряння відповідачу в черговий раз були надані два примірника Договору оренди від 01 липня 2017 року № 26-1717 для підписання, але підписаний відповідачем примірник Договору позивачу так і не було повернуто.

01 вересня 2020 року відповідачу направлено лист-претензію про сплату орендної плати та повторно надано Договір оренди від 01 липня 2017 року № 26-1717 для підписання, які останній відмовився прийняти.

19 вересня 2020 року та повторно 07 жовтня 2020 року вказана претензія та два примірника Договору оренди від 01 липня 2017 року № 26-1717 цінним листом направлені на адресу фактичного проживання відповідача, однак жодної відповіді позивачем від відповідача не отримано.

Станом на 09 вересня 2021 року сума заборгованості відповідача перед позивачем згідно Договору оренди від 01 липня 2017 року № 26-Г/17 становить 34 105,00 грн.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 14 січня 2021 року дану справу передано за підсудністю до Дніпровського районного суду міста Києва.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 16 червня 2021 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

08 серпня 2021 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Мороз С.С., подав до суду відзив на позов, в якому посилається на таке.

Відповідач погоджується з тим, що 01 травня 2016 року між ДП «Дарниця-1» та

ОСОБА_1 укладено договір оренди № 26Г/78-16, відповідно до якого йому було передано в платне тимчасове користування на умовах оренди нежитлове приміщення 17-го поверху

1-го під`їзду, загальною площею 24,3 кв. м, а саме: коридор - 14,6 кв. м, тамбур - 5,6 кв. м, тамбур - 1,8 кв. м, сміттєзбірник - 2,3 кв. м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

З точки зору відповідача даний договір є таким, що продовжує свою дію, оскільки між сторонами не укладався Акт прийому-передачі приміщення ОСОБА_1 від ДП «Дарниця-1», що передбачено умовами договору. Крім того, позивачем не було надано жодного рішення суду, який вказаний договір визнано розірваним, недійсним або неукладеним. Таким чином, відповідач вважає, що у нього відсутній борг за оренду нежитлового приміщення, оскільки відповідно до пункту 3.1 Договору оренди № 26-Г/78-16 плата за орендовані приміщення за один місяць складає: 1 093,50 грн без ПДВ з урахуванням комунальних послуг, а тому твердження позивача щодо наявності у відповідача заборгованості не містять правової підстави та є незаконними.

Відповідач також зазначає, що Договір оренди від 01 липня 2017 року № 26-Г/17 є недійсним внаслідок недотримання сторонами письмової форми правочину, позивачем не доведено, що договір оренди від 01 липня 2017 року № 26-Г/17 було укладено між позивачем та відповідачем та не доведено факту передачі від ОСББ «Південна Брама 26-Г» у користування ОСОБА_1 нежитлового приміщення відповідно до договору оренди від 01 липня 2017 року № 26-Г/17.

Посилання позивача про ухилення ОСОБА_1 від підписання договору від 01 липня

2017 року № 26- Г/17 та розгляду листа-претензії від 15 вересня 2020 року № 54 є недоведеним, оскільки спростовується наявними у матеріалах справи документами та роздрукованими відомостями з АТ «Укрпошта», яким підтверджено, що відповідач не отримував жодної кореспонденції від позивача.

Позивачем жодним чином не обгрунтовано та не доведено належними, достовірними, допустимими доказами підстав зміни розміру орендної плати та правих підстав здійснення відповідачу нарахувань у розмірі 2 500,00 грн за оренду нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи викладене вище, відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до таких висновків.

01 травня 2016 року між ДП «Дарниця-1» та ОСОБА_1 укладено договір оренди

№ 26Г/78-16, відповідно до умов якого Орендодавцем було передано Орендарю в платне тимчасове користування на умовах оренди нежитлове приміщення 17-го поверху 1-го під`їзду, загальною площею 24,3 кв. м, а саме: коридор - 14,6 кв. м, тамбур - 5,6 кв. м, тамбур - 1,8 кв. м, сміттєзбірник - 2,3 кв. м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до пункту 2.1 Договору оренди № 26Г/78-16 строк дії оренди з 01 травня

2016 року до 30 квітня 2019 року.

У пункті 3.1 Договору встановлено, що плата за орендовані приміщення за один місяць складає 1 093,50 грн.

Прийом-передача орендованого приміщення здійснюється на підставі Акту прийому- передачі, підписаного уповноваженими представниками сторін (пункт 4.1 Договору оренди

№ 261778-16).

Відповідно до пункту 4.5 Договору оренди № 26Г/78-16 у випадку дострокового припинення Договору, Орендар, не пізніше ніж через 30 днів повинен звільнити орендоване приміщення і передати його Орендодавцю, в порядку, передбаченому п. 4.1 даного договору.

За змістом пункту 7.3 Договору оренди № 26Г/78-16 кожна із сторін має право розірвати договір в односторонньому порядку, письмово попередивши про це іншу сторону за

30 календарних днів.

Згідно із пунктом 8.1 Договору оренди № 26Г/78-16 договір діє до повного виконання сторонами своїх договірних зобов`язань. У разі, якщо жодна із сторін за один місяць до закінчення строку оренди письмово не заявить про свої наміри припинити договір, він вважається продовженим на той же строк на тих самих умовах.

У матеріалах справи міститься Акт прийому-передачі приміщення від 01 квітня 2016 року, що підтверджує передачу ДП «Дарниця-1» у користування ОСОБА_1 нежитлового приміщення.

Відповідно до акту від 30 червня 2021 року приймання-передачі житлового комплексу або його частини ДП «Дарниця-1» передало в управління позивача активи житлового комплексу (його частини), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Також в матеріалах справи міститься примірник Договору оренди від 01 липня 2017 року № 26-Г/17, відповідно до умов якого ОСББ «Південна Брама 26-Г» зобов`язується передати в оренду ОСОБА_1 приміщення 17-го поверху 1-го під`їзду, загальною площею 24,3 кв. м.

Відповідно до змісту пункту 3.1 даного Договору орендна плата за користування приміщенням за цим договором встановлюється та сплачується орендарем в розмірі 2 500,00 грн.

Даний договір та Акт прийому-передачі нежитлового приміщення від 01 липня 2017 року, що є додатком № 1 до Договору оренди від 01 липня 2017 року № 26-Г/17, не підписані

ОСОБА_2 .

Також позивачем долучено до матеріалів позову акт звіряння взаємних розрахунків за період з липня 2017 року по травень 2019 року між ОСББ «Південна Брама 26-Г» і ОСОБА_1 , з якого вбачається, що станом на 31 травня 2019 року заборгованість ОСОБА_1 перед ОСББ «Південна Брама 26-Г» за Договором оренди від 01 липня 2017 року № 26-Г/17 складає

4 000,00 грн. Вказаний Акт звіряння також не підписаний ОСОБА_1 .

Згідно акту звіряння взаємних розрахунків за період з січня 2017 року по вересень

2020 року між ОСББ «Південна Брама 26-Г» і ОСОБА_1 , заборгованість ОСОБА_1 перед ОСББ «Південна Брама 26-Г» за Договором оренди від 01 липня 2017 року № 26-Г/17 складає

8 620,00 грн. Вказані Акти звіряння також не підписані ОСОБА_1 .

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 по Договору оренди від 01 липня 2017 року № 26-Г/17 складає 34 105,00 грн.

За змістом статті 810 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату. Підстави, умови, порядок укладення та припинення договору найму житла, що є об`єктом права державної або комунальної власності, встановлюються законом. До договору найму житла, крім найму житла, що є об`єктом права державної або комунальної власності, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 814 ЦК України у разі зміни власника житла, переданого у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.

Згідно із частиною третьою статті 815 ЦК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за найм житла. Наймач зобов`язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.

Згідно із пунктом 1 розділу другого Статуту ОСББ «Південна Брама 26» метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання: укладати договори; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.

Згідно зі статтею 26 Закону України «Про Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» власник приміщення у багатоквартирному будинку, в якому створене об`єднання, може здати його в оренду для проживання фізичній особі або для здійснення господарської, підприємницької та іншої не забороненої законом діяльності фізичній або юридичній особі, якщо така діяльність не суперечить встановленим нормам використання приміщень у жилих будинках та не завдає шкоди інтересам власників (користувачів) і навколишньому середовищу. Об`єкти, що належать до спільного майна багатоквартирного будинку, можуть за рішенням загальних зборів об`єднання передаватися в користування, у тому числі на умовах оренди, фізичним та юридичним особам за умови, що не будуть погіршені умови експлуатації багатоквартирного будинку. Спори щодо укладення, виконання або припинення договору оренди приміщення для зазначеної діяльності вирішуються за згодою сторін або у судовому порядку.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (частини перша та друга статті 640 ЦК України).

Згідно із частиною другою статті 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна зі сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України (частина восьма статті 181 ГК України).

Відповідно, якщо буде доведено, що спірний договір його сторонами виконується, це виключає кваліфікацію договору як неукладеного. Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин частини восьмої статті 181 Господарського кодексу України, відповідно до якої визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся) може мати місце на стадії укладання господарського договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов, а не за наслідками виконання договору сторонами (пункт 22 постанови Верховного Суду від 11 жовтня 2018 року у справі № 922/189/18).

Аналогічної правової позиції також дійшов Верховний Суд України в постановах від

23 вересня 2015 року у справі № 914/2846/14, від 06 липня 2016 року у справі № 914/4540/14 та Верховний Суд у постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17.

З аналізу вищенаведених норм закону суд приходить до таких висновків.

01 травня 2016 року між ДП «Дарниця-1» та ОСОБА_1 укладено договір оренди № 26Г/78-16, однак фактичне користування орендованим приміщенням розпочалося 01 квітня 2016 року, тобто з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Сторони належним чином виконували умови укладеного договору оренди, відповідач сплачував встановлену умовами договору орендну плату.

Однак, у вересні 2016 року відбулося утворення ОСББ «Південна Брама 26-Г», на баланс якого, відповідно до підписаного між ДП «Дарниця-1» та ОСББ «Південна Брама 26-Г» передавального акту, передано будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, відбулася фактична заміна сторони у договірних правовідносинах.

З долучених до матеріалів справи меморіальних ордерів (від 31 жовтня 2017 року,

від 28 листопада 2017 року, від 28 грудня 2017 року, від 30 січня 2018 року, від 23 лютого

2018 року, від 22 березня 2018 року, від 26 квітня 2018 року, від 13 квітня 2018 року, від 21 червня 2018 року, від 06 липня 2018 року, від 19 липня 2018 року, від 22 серпня 2018 року, від 26 вересня 2018 року, від 23 жовтня 2018 року, від 22 січня 2019 року, від 26 лютого 2019 року) вбачається, що ОСОБА_1 здійснював оплату послуг за договором оренди, у призначенні платежу зазначено: оренда нежитлового приміщення, договір від 01 липня 2017 року № 26-Г/17).

Таким чином, сплачуючи орендну плату орендар ОСОБА_1 у призначеннях платежу зазначав саме Договір оренди від 01 липня 2017 року № 26-Г/17.

Крім того, сума платежів за даними меморіальними ордерами здебільшого також складає

2 500,00 грн, що відповідає сумі орендної плати, встановленої умовами даного договору.

Наведені факти свідчать про те, що орендар фактично прийняв умови Договору оренди від 01 липня 2017 року №26-Г/17, в порядку, передбаченому положеннями статті 642 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із частиною другою статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із статтею 81 ЦПК України к ожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 по Договору оренди від 01 липня 2017 року № 26-Г/17 складає 34 105,00 грн.

З даного розрахунку та меморіальних ордерів судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 періодично вносив орендну плату у розмірі, передбаченому умовами Договору оренди

від 01 липня 2017 року № 26-Г/17. Разом з тим, періодично відповідач взагалі не сплачував орендну плату ні в розмірі, встановленому за Договором оренди № 26Г/78-16 в сумі 1 093,50, ні в розмірі, встановленому умовами спірного договору в сумі 2 500,00 грн, внаслідок чого утворилася існуюча заборгованість.

Враховуючи, що відповідач не оспорював розмір заборгованості, а фактично заперечував проти факту укладення між сторонами Договору оренди від 01 липня 2017 року № 26-Г/17, при цьому періодично здійснював оплату орендних платежів, яка перевищувала первинно встановлений розмір, суд вважає, що розрахунок заборгованості є правильним та відповідає дійсності.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого

2010 року).

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 509, 526, 610, 8 ЦК України, статтями

12, 13, 76-82, 141, 259, 263-265, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Південна Брама 26-Г» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Південна Брама 26-Г» (ЄДРПОУ 40835562, адреса місцезнаходження: 02132, м. Київ,

вул. Дніпровська набережна, буд. 26-Г) заборгованість з орендної плати за Договором оренди від 01 липня 2017 року № 26-Г/17 в розмірі 34 105,00 (тридцять чотири тисячі сто п`ять гривень

00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Південна Брама 26-Г» (ЄДРПОУ 40835562, адреса місцезнаходження: 02132, м. Київ,

вул. Дніпровська набережна, буд. 26-Г) судовий збір в розмірі 2 102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повне рішення суду виготовлено 14 лютого 2022 року.

Суддя О.О. Хромова