Рішення № 10321708, 25.06.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2010 р. Справа № 17/067-10

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг”

до Приватного підприємства „Амер”

про стягнення 911235,40грн.

За участю представників:

від прокуратури Морозов В.Ю. (посвідчення № 137 від 21.07.2009р.);

від позивача Єремов М.С. (дов. № 14/20-47-10 від 14.01.2010р.);

від відповідача не з’явилися.

Обставини справи:

Заступник прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг” (далі –позивач) звернувся з позовом до Приватного підприємства „Амер” (далі –Відповідач) про стягнення 911235,40грн. заборгованості, з яких: 603092,16грн. основного боргу, 53342,43грн. пені, 219177,60грн. інфляційних витрат та 35623,21грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором № 10-05-463 фл від 25.04.2005р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.05.2010р. порушено провадження у справі № 17/067-10, розгляд справи призначено на 21.05.2010р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.05.2010р. розгляд справи відкладено на 28.05.2010р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.05.2010р. вжито заходів до забезпечення позову та в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України накладено арешт на грошові кошти Приватного підприємства „Амер”, що знаходяться на його банківських рахунках у розмірі 911235,40грн., розгляд справи відкладено на 14.06.2010р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.06.2010р. розгляд справи відкладено на 25.06.2010р.

В судовому засіданні 25.06.2010р. представник прокуратури та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання 21.05.2010р., 28.05.2010р., 14.06.2010р. та 25.06.2010р. не з’явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника прокуратури та представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

25.04.2005р. між Відкритим акціонерним товариством „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг” (Лізингодавець) та Приватним підприємством „Амер” (Лізингоодержувач) укладено договір № 10-05-463 фл, за умовами якого лізингодавець зобов’язався передати лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника та визначений у додатку до договору „Кількість, ціна і вартість Предмета лізингу” на строк не довше 10 років, а лізингоодержувач –прийняти предмет лізингу у користування, сплачувати лізингові платежі, черговість, розмір і строки сплати яких встановлюються графіком сплати лізингових платежів.

Лізингодавець на письмове замовлення лізингоодержувача для потреб останнього купує у постачальника предмет лізингу за рахунок коштів державного бюджету згідно Порядку використання коштів Державного бюджету, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи по операціях фінансового лізингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України „Про порядок використання коштів державного бюджету, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи по операціях фінансового лізингу” № 1904 від 10 грудня 2003 року. Строк лізингу відраховується з моменту укладення акту приймання-передачі між сторонами та постачальником (далі-Тристоронній акт), що укладається у 5 (п’яти) автентичних примірниках і є підставою для передачі предмету лізингу. Постачальник, перелік, кількість, ціна, вартість, строк лізингу, дата і адреси місця передачі предмета лізингу встановлюються додатками до договору „Кількість, ціна і вартість Предмета лізингу”. Витрати по доставці предмета лізингу до лізингоодержувача несе останній (п.п. 2.1., 2.2., 2.3., 2.4. договору).

Згідно п.п. 3.5., 3.5.1., 3.5.2. договору лізингоодержувач зобов’язаний прийняти та належним чином користуватися предметом лізингу, утримувати його відповідно до погоджених сторонами умов договору, згідно з якими він був переданий, з урахуванням фактичного зносу та змін стану предмета лізингу, сумлінно дотримуватися умов, норм і правил експлуатації, технічного обслуговування і ремонту, встановлених законодавством і інструкціями виробника; своєчасно та в повному обсязі згідно погодженого з лізингодавцем графіком сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

Відповідно до п.п. 4.1.,4.2., 4.3. договору з моменту одержання предмета лізингу за користування останнім лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі, черговість яких кратна шести місяцям і складається з суми, що відшкодовує частину вартості предмета лізингу та суми щорічної винагороди за переданий у фінансовий лізинг предмет лізингу у розмірі 7 % невідшкодованої вартості. Розмір лізингових платежів, їх склад та строк оплати встановлюються додатком до договору „Графік сплати лізингових платежів”. Лізингоодержувач після укладення договору за предмет лізингу, що передається, перераховує на рахунки лізингодавця попередні лізингові платежі в частині відшкодування вартості предмета лізингу в розмірі 3 (трьох) % вартості, включаючи ПДВ та в частині винагороди в розмір 7 (семи) % невідшкодованої вартості, включаючи ПДВ. Датою сплати попереднього лізингового платежу є дата надходження коштів на рахунок лізингодавця.

Пунктом 8.1. договору встановлено, що договір набуває чинності в день, наступний за днем укладення, і діє протягом строку лізингу, але не довше 10 років.

Додатком № 1 до договору фінансового лізингу № 10-05-463 фл від 25.04.2005р. (а.с. 21) сторони погодили, що предметом лізингу є зернозбиральний комбайн „ДОН-1500Б” з навісним обладнанням, строк лізингу предмету лізингу –5 років, всього вартість предмета лізингу складає 618000грн. включаючи ПДВ.

Додатком № 2 до договору № 10-05-463 фл від 25.04.2005р. (а.с. 22) сторони погодили графік сплати лізингових платежів.

25.07.2005р. на виконання умов договору відповідач отримав зернозбиральний комбайн „ДОН-1500Б” з навісним обладнанням, заводський № 090847 вартістю 618000грн. включаючи ПДВ, що підтверджується, підписаним та скріпленим печатками сторін договору, актом № 7 приймання-передачі сільськогосподарської техніки (а.с. 23).

13.07.2005р. відповідач на виконання договору сплатив 18540грн. суми попереднього лізингового платежу за користування технікою в частині відшкодування її вартості (15 %) та 41962грн. суми попереднього лізингового платежу (7%) в частині винагороди лізингодавцю за передану в лізинг техніку з невідшкодованої вартості, що підтверджується картками рахунків позивача (а.с. 50, 52) та копіями банківських виписок (а.с. 53-55).

Суд встановив, що 13.07.2005р. та 25.03.2009р. відповідач сплатив позивачу 18540грн. і 6500грн., загалом 25040грн., що підтверджується копіями банківських виписок (а.с. 70, 72, 74). Зазначені платежі були зараховані позивачем як частковий лізинговий платіж 23.01.2006р., про що позивач зазначив в поданій ним довідці по сумі заборгованості відповідача перед позивачем за договором № 10-05-463фл від 25.04.2005р. (а.с. 68-69). Крім того, позивач у вказаній довідці зазначив, що 29.01.2010р. предмет лізингу був повернутий позивачу відповідачем, в зв’язку з порушенням умов договору фінансового лізингу в частині своєчасної та в повному обсязі сплати лізингових платежів.

Як вбачається з акту звірки розрахунків до договору № 10-05-463 фл від 25.04.2005р. (а.с. 77), який підписаний та скріплений печатками обох сторін договору, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 29.01.2010р. становить 603092,16грн.

Станом на момент судового розгляду справи відповідач заборгованість за договором в сумі 603092,16грн. не погасив.

Предметом позову є вимога про стягнення з відповідача 911235,40грн. заборгованості, з яких: 603092,16грн. основного боргу, 53342,43грн. пені, 219177,60грн. інфляційних витрат та 35623,21грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов’язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 1 Закону України „Про фінансовий лізинг” (далі –Закон) фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини з фінансового лізингу.

Лізингоодержувач зобов’язаний, зокрема, своєчасно сплачувати лізингові платежі (ч. 2 ст. 11 Закону).

Частиною першою ст. 16 Закону передбачено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи те, що відповідач порушив строки сплати лізингових платежів, погоджені сторонами додатку № 2 до договору № 10-05-463 фл від 25.04.2005р.; борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 603092,16грн. основного боргу підлягає задоволенню.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання за договором, позивачем, за період з 24.01.2006р. по 28.02.2010р., нарахована пеня в сумі 53342,43грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 7.1. договору за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Враховуючи вищезазначене, а також період нарахування пені, що вказаний позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 12-13), арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 24.01.2006р. по 28.02.2010р. складає 53550,65грн. Оскільки суд, приймаючи рішення, не може вийти за межі позовних вимог, то вимога про стягнення з відповідача 53342,43грн. пені підлягає задоволенню.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання за договором, позивачем також нараховано 219177,60грн. інфляційних збитків за період з квітня 2007р. по лютий 2010р. та 35623,21грн. 3 % річних за період з 24.01.2006р. по 28.02.2010р.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги період нарахування інфляційних збитків та 3 % річних, що вказаний позивачем в поданому ним помісячному розрахунку інфляційних збитків та 3 % річних (а.с. 14-15), арифметично вірний розрахунок інфляційних збитків та 3 % річних, нарахованих з урахуванням суми заборгованості складає 234785,59грн. інфляційних збитків та 35623,21грн. 3 % річних відповідно. Оскільки суд, приймаючи рішення, не може вийти за межі позовних вимог, то вимоги про стягнення з відповідача 219177,60грн. інфляційного збільшення та 35623,21грн. 3 % річних підлягають задоволенню.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 603092,16грн. основного боргу, 53342,43грн. пені, 219177,60грн. інфляційних збитків та 35623,21грн. 3% річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Приписами ч. 3 ст. 49 ГПК України передбачено, що державне мито, від сплати якого позивач звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. Аналогічне положення міститься в п. 6.6. Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” № 02-5/78 від 04.03.1998р., яким передбачено, що у разі задоволення позову повністю або частково державне мито стягується до державного бюджету України з відповідача, якщо він не звільнений від його сплати.

Оскільки відповідач не звільнений від сплати державного мита згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

          Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

          1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Приватного підприємства „Амер” (08441, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Строкова; код ЄДРПОУ 30486770) на користь Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної компанія „Украгролізинг” (01023, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 16-А; код ЄДРПОУ 30401456) 603 092 (шістсот три тисячі дев’яносто дві гривні) 16 коп. основного боргу, 53342 (п’ятдесят три тисячі триста сорок дві гривні) 43 коп. пені, 219177 (двісті дев’ятнадцять тисяч сто сімдесят сім гривень) 60 коп. інфляційних збитків та 35623 (тридцять п’ять тисяч шістсот двадцять три гривні) 21 коп. 3 % річних.

3. Стягнути з Приватного підприємства „Амер” (08441, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Строкова; код ЄДРПОУ 30486770) на користь Державного бюджету України 9112 (дев’ять тисяч cто дванадцять гривень) 35 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                           Горбасенко П.В.

Рішення підписане: 29.06.2010р.

Суддя                                                                                           Горбасенко П.В.

Рішення підписане: 29.06.2010р.