Рішення № 10321656, 22.06.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2010 р. Справа № 7/068-10

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Трейдинг», с. Щасливе, Бориспільський район, Київська область,

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Чемерис», с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область,

про                    стягнення 6115,64 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Світличний О.П. –представник за довіреністю б/н від 21.06.2010року;

від відповідача: не з’явились,

секретар судового засідання: Яцук Е.В.,

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Трейдинг»(далі – позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою б/н від 26.04.2010року (вх. №1828 від 26.04.2010року) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чемерис»(далі –відповідач) про стягнення 6115,64 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов’язань щодо проведення оплати за поставлені товари на загальну суму 6115,64грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.05.2010року було порушено провадження у справі №7/068-10 та призначено її розгляд на 27.05.2010року.

У зв’язку з неявкою у судове засідання 27.05.2010року представників сторін, які належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень, розгляд справи відкладався на 10.06.2010року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.06.2010року розгляд справи було відкладено на 22.06.2010року у зв’язку з повторною неявкою в судове засідання представників відповідача.

В судовому засіданні 22.06.2010року представник позивача підтримав позовні вимоги, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представники відповідача у судове засідання 22.06.2010року не з’явились. Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвал суду не виконав, письмового відзиву на позовну заяву не надав.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними в ній матеріалами, так як їх нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, дослідивши наявні докази в їх сукупності суд встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Трейдинг»поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Чемерис»товар на підставі видаткових накладних №СТ-0015499 від 24.10.2009року на суму 4387,25грн., №СТ-0015503 від 24.10.2009року на суму 740,84грн., №СТ-0015506 від 24.10.2009року на суму 1387,80грн., а всього на суму 6515,89грн.

Вказаний товар був отриманий уповноваженими представниками відповідача, що підтверджується підписами представників сторін на видаткових накладних, які завірені печатками товариств, без будь-яких зауважень щодо кількості, якості чи інших умов поставки.

З наявних в матеріалах справи копій банківських виписок по рахунку позивача вбачається, що відповідач частково розрахувався за отримані товари, а саме 25.11.2009року у сумі 250,25грн. та 01.02.2010 року у сумі 150,00грн., всього відповідачем було сплачено 400,25грн.

Господарським судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був підписаний акт звірки взаєморозрахунків, яким сторони підтвердили факт існування заборгованості ТОВ «Чемерис»за поставлені товари у розмірі 6265,64грн. станом на 30.11.2009року.

У зв’язку з несплатою відповідачем повної вартості поставленого товару, позивач звертався до ТОВ «Чемерис»з претензією №1 від 25.02.2010року, в якій було викладено вимогу сплатити 6115,64грн. –існуючу станом на 25.02.2010року суму боргу. Відповіді на вказану вимогу відповідач не надав, суму боргу не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Господарський суд не враховує посилання позивача у позовній заяві про те, що обов’язок відповідача сплатити вартість отриманого товару встановлений договором поставки ST-2010053 від 11.02.2010року, оскільки поставка товару по вищезазначеним видатковим накладним здійснювалась ще в жовтні 2009року, при цьому в накладних не міститься посилання сторін на вказаний договір як на підставу поставки. З врахуванням викладеного господарський суд вважає такі посилання позивача безпідставними.

Господарським судом встановлено, що між позивачем та відповідачем виникли зобов’язання, які мають ознаки договору поставки, згідно якого, відповідно до ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Враховуючи, що видаткові накладні, наявні в матеріалах справи, містять найменування продукції, її кількість, ціну, підписані представниками як позивача, так і відповідача, господарський суд дійшов висновку, що між сторонами мав місце факт укладання правочину на поставку товару.

Оскільки відповідач прийняв поставлений товар, частково оплачував його вартість, та направив позивачу гарантійний лист №3 від 22.01.2010року, яким зобов’язався сплатити існуючий борг, господарський суд вважає, що своїми конклюдентними діями (дії особи, що виявляють її волю встановити правовідношення, але не у формі усного чи письмового волевиявлення, а своєю поведінкою, щодо якої можна зробити певний висновок про конкретний намір) відповідач підтвердив факт укладення даного правочину.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До обов’язків покупця ч. 1 ст. 692 ЦК України відносить обов’язок оплати товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач 25.02.2010року звертався до відповідача з вимогою про сплату 6115,64грн. заборгованості за поставлену продукцію. Враховуючи положення ч. 2 ст. 530 ЦК України відповідач зобов’язаний був оплатити вартість товару у семиденний строк з дня пред’явлення претензії, тобто до 04.03.2009року, (а не до 08.11.2009року як стверджує позивач, посилаючись на умови договору, оскільки як зазначалось вище між сторонами існували позадоговірні зобов’язання), проте вказана заборгованість відповідачем сплачена не була.

Господарським судом встановлено, що станом на момент звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 6115,64грн. (6515,89грн. загальна вартість поставленого товару –400,25грн. сплачені відповідачем грошові кошти).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Приписами статті 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання товару за представленими накладними, проте доказів сплати повної вартості поставленої продукції відповідач не надав.

За таких обставин, господарський суд визнає позовну вимогу про стягнення з відповідача суми боргу правомірною та обґрунтованою, а відтак позов підлягає задоволенню у повному обсязі, у сумі 6115,64грн.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чемерис» (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Коцюбинського, буд. 8, код ЄДРПОУ 35520721) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Трейдинг»(03190, м. Київ, вул. Баумана, буд. 26, код ЄДРПОУ 24922419) 6 115 (шість тисяч сто п’ятнадцять) грн. 64 коп. заборгованості, та судові витрати: 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість)грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                       Антонова В.М.