Ухвала суду № 103216039, 20.01.2022, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/159/14-ц

Провадження №6/369/47/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2022 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Волчко А.Я.,

при секретарі Миголь А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Форт» про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, -

ВСТАНОВИВ :

В жовтні 2021 заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Форт» звернулося до суду із вказаною заявою, мотивуючи тим, що 31.03.2014 року Києво-Святошинський районний суд Київської області ухвалив рішення по справі № 369/159/14-ц про стягнення заборгованості за кредитним договором № 25/П/60/2006-840 від 04.10.2006р. з гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «НАДРА».

15.05.2020 року між ПАТ «КБ «НАДРА», надалі за текстом - Банк, код ЄДРПОУ 20025456 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ ХАУС», код ЄДРПОУ 41661563, укладено Договір про відступлення прав вимоги № GL2N7927EIB272, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором №№ 25/П/60/2006-840 від 04.10.2006, перейшло до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ ХАУС».

05.11.2020 року між ТОВ "ФК "Інвест Хаус", код ЄДРПОУ 41661563, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК ФОРТ", код ЄДРПОУ 42725156, надалі за текстом - Новий кредитор, укладено Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № Б/Н, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором №№ 25/П/60/2006-840 від 04.10.2006 р. перейшло до ТОВ "ФК Форт"(Новий кредитор).

Належним та допустимим доказом переходу права вимоги до нового кредитора є договір про відступлення права вимоги, зокрема той, що набуває чинності з дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін. Із зазначеним узгоджується позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 30 січня 2019 року по справі № 2-230/11 (провадження № 61-46230св18).

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту ст. 512, 514 ЦК України та ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження».

Також треба зауважити, що пропуск строку пред`явлення виконавчого листа до виконання не є підставою для відмови в заяві про заміну сторони. При розгляді аналогічної заяви у справі № 711/10368/2012 Верховний Суд України у постанові від 9 жовтня 2019 року зазначив, що сплив строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання не позбавляє права стягувача на його заміну у зобов`язаннях.

Зважаючи на викладене, є всі підстави для заміни Стягувача по цій справі його Правонаступником ТОВ «ФК ФОРТ».

31.03.2014 року Києво-Святошинський районний суд Київської області ухвалив рішення по справі № 369/159/14-ц про стягнення заборгованості за кредитним договором № 25/П/60/2006-840 від 04.10.2006р. з гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «НАДРА».

Згідно з інформацією з Автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавчі провадження з примусового виконання виконавчого листа щодо Боржника 1 та Боржника 2 відсутні.

Відповідно до частини 4 статті 4 ЗУ "Про виконавче провадження", органи державної виконавчої служби були зобов`язані повернути виконавчий документ стягувану, однак згідно з Актом ПАТ КБ «НАДРА» про втрату виконавчих листів, оригінали виконавчих документів втрачені. Таким чином, ПАТ "КБ "Надра" не міг передати ТОВ "ФК ФОРТ" оригінал виконавчого документа. За таких обставин, місцезнаходження оригіналу виконавчого документу невідоме, оскільки такий ні в органі виконавчої служби, ні в розпорядженні кредитора не перебуває.

Відповідно до висновку ВС від 18.11.2020 року у справі № 263/4331/18, сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 09.10.2019 у справі № 2-6471/06, провадження № 61-11034св19.

Поновлення процесуального строку ТОВ «ФК ФОРТ», що був пропущений череп перебування первісного кредитора на стадії ліквідації, де було прийняте рішення про початок процедури тимчасової адміністрації, неможливість пред`явлення виконавчого документа в межах строку, в силу норм ЗУ «Про виконавче провадження», що виключає наявність вини ТОВ «ФК ФОРТ» як правонаступника Банку, є поважною причиною пропуску такого строку, а також є підставою для поновлення такого строку.

Тому заявник просив замінити стягувача ПАТ «КБ «НАДРА» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ», код ЄДРПОУ 42725156 у справі № 369/159/14-ц. Видати дублікати виконавчих листів щодо стягнення заборгованості з Боржника 1 та Боржника 2. Поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання.

Розглянути заяву без участі представника Заявника у судовому засіданні.

В судове засідання сторони не з`явились, що не перешкоджає розгляду питання по суті.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

За змістом ч. 3 ст. 442 ЦПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Суд, вивчивши матеріали даної справи прийшов до наступних висновків.

За змістом ч.1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Як вбачається з матеріалів справи, Києво-Святошинським районним судом Київської області від 31 березня 2014 року по справі №369/159/14-ц ухвалено рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором №25/П/60/2006-840 від 04.10.2006 року на користь Публічного акціонерного товариства «КБ «Надра».

15.05.2020 року між ПАТ «КБ «Надра», код ЄДРПОУ 20025456 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» код ЄДРПОУ 41661563, укладено Договір про відступлення прав вимоги №GL2N7927ПВ272, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором №25/П/60/2006-840 від 04.10.2006 року, перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус».

05.11.2020 року між ТОВ "ФК "Інвест Хаус", код ЄДРПОУ 41661563, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК ФОРТ", код ЄДРПОУ 42725156, надалі за текстом - Новий кредитор, укладено Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № Б/Н, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором №№ 25/П/60/2006-840 від 04.10.2006 р. перейшло до ТОВ "ФК Форт"(Новий кредитор).

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом ч. 1 ст. 512 ЦК України, відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: купівлі-продажу; дарування; факторингу.

Згідно із ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

За своєю суттю заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована сторона), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Отже, заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Водночас, відповідно до ст. 55 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (тобто, протягом невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто, таке право не є абсолютним і обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. На цій стадії боржник вчиняє дії на виконання рішення суду добровільно або під примусом.

Відповідно до ч. 1 та ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується виконанням судового рішення або спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання. Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Заміна сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання виконавчого листа, означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Такі дії можуть порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права.

Отже, заміна стягувача його правонаступником після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, що не був поновлений судом, виключає можливість задоволення такої заяви.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.03.2021 р. у справі № 910/2954/17, від 25.06.2019 у справі № 910/10031/13, від 30.07.2019 у справі № 5/128, від 21.08.2020 у справі № 905/2084/14-908/4066/14.

Вирішуючи питання чи можливо поновити строк пред`явлення виконавчого листа до виконання суд виходить із наступного.

За загальним правилом ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням кредитором дій до заміни його правонаступником, переходить до правонаступника, тож правонаступник має довести, що пропуск строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання стався з причин, які є об`єктивно непереборними, і можуть бути визнані судом поважними.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Згідно положень ч. 1 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Вирішуючи питання обґрунтованості наведених заявником підстав для поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та відповідності таких обґрунтувань вимогам процесуального закону, суд звертає увагу на наступне.

Як убачається із усталеної практики Верховного Суду, що склалася з питань поновлення строків пред`явлення виконавчих листів до виконання, поважність причин пропуску строку пред`явлення виконавчого документу до виконання є оціночною категорією і встановлюються у кожному конкретному випадку. Поважними можна визнати ті причини, які не залежали від волі стягувача.

Поважними причинами пропуску строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Аналізуючи вищевикладене, оскільки оцінці суду на предмет поважності підлягають причини не пред`явлення стягувачем виконавчого листа до виконання, слід дійти висновку, що поважність причин пропуску строку пред`явлення виконавчих листів до виконання має існувати у межах встановленого законом строку, а не після його закінчення.

ЦПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Причини поважності пропуску строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин та наданих заявником доказів на їх підтвердження.

Отже, в кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування заяви про відновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Наведені доводи заявника судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відсутні будь які докази того, що ПАТ КБ «Надра», а в подальшому ТОВ «ФК «Інвест Хаус», з причин, що не залежали від їх волі не мали можливості пред`явити до примусового виконання виконавчий лист № 369/159/14-ц у термін встановлений Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Отже для видачі дубліката необхідно встановити факт втрати оригіналу виконавчого листа, однак, в матеріалах справи взагалі відсутня інформація щодо видачу та отримання представниками ПАТ «Надра» виконавчого листа № 369/159/14-ц.

Відповідно до ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності (ст.262 ЦК України).

Сама по собі заміна стягувача у виконавчому проваджені не може бути поважною підставою поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Виходячи з норм чинного законодавства, саме на заявника покладається обов`язок доведення поважності причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Заміна стягувача його правонаступником після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, що не був поновлений судом, виключає можливість задоволення такої заяви.

Враховуючи вищенаведене, те що заявником не доведено поважності причин пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, вимоги заяви в частині поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання задоволенню не підлягають, та відповідно не підлягають вимоги щодо заміни стягувача та видачі дубліката виконавчого листа.

Таким чином, в задоволенні заяви слід відмовити в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.260-261,269,353, 442 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Форт» про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: А.Я. Волчко