Рішення № 10321436, 21.06.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2010 р. Справа № 4/073-10          

Суддя Щоткін О.В., розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства "Сігма-С", с. Зарванці

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Макарівська птахофабрика",

смт Макарів

про стягнення 28840,04 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Лісін М.І. –предст., дов. від 28.05.2010р.

від відповідача: Богдан І.В. –предст., дов. від 20.12.2009р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного підприємства "Сігма-С" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Макарівська птахофабрика" (відповідач) про стягнення 28840,04 грн., які складають 27290,32 грн. заборгованості за невиконання умов договору № 002 від 08.04.2009р., 731,02 грн. пені, 818,70 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.04.2010 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 31.05.2010 року.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.05.2010р. розгляд справи було відкладено на 14.06.2010р., у зв’язку з неявкою представника відповідача.

14.06.2010р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 21.06.2010р.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача усно проти заявлених позовних вимог заперечував.

21.06.2010р. за згодою присутніх в судовому засіданні представників сторін, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

встановив:

08 квітня 2009 року між Приватним підприємством "Сігма-С" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Макарівська птахофабрика" (замовник) було укладено договір про надання послуг з теплопостачання (договір), відповідно до умов якого замовник передає, а виконавець приймає під охорону об’єкт, вказаний в дислокації (Додаток №1) в подальшому об’єкт. Вид охорони визначається за згодою сторін, як інспекторська-сторожова.

Відповідно до п. 2.1, 2.2. договору, сума даного договору складає 23500 грн., в т.ч. 20% ПДВ. Оплата суми договору, яка визначена п. 2.1. цього договору, здійснюється замовником на розрахунковий рахунок виконавця щомісячно до 5-го числа місяця, що слідує за звітним, податкова накладна надається після надходження коштів на рахунок виконавця.

Позивач свої зобов’язання за договором виконував належним чином, про що свідчать копії актів здачі прийняття-робіт, копії яких містяться в матеріалах справи. Однак, як зазначає, позивач, відповідач не розрахувався з ним за послуги охорони за лютий 2010року та за березень 2010 року (до 5 числа місяця).

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що листом №31/10 від 19.02.2010р. ТОВ "Макарівська птахофабрика" в односторонньому порядку розірвало договір № 002 від 08.04.2009р., укладений між сторонами. На підтвердження даного факту надав ксерокопії фіскальних чеків, які б начебто підтверджують відправлення позивачу вищезазначеного листа.

Судом було досліджено наявні в матеріалах справи копії фіскальних чеків та встановлено, що з них не вбачається. що саме було відправлено на адресу Приватного підприємства "Сігма-С".

02.03.2010р. відповідач вдруге направив на адресу суду лист № 49/10 з повідомленням про розірвання договору, який був отриманий позивачем 05.03.2010р., про що свідчить власноручний підпис начальника охорони Борисовича О.С. на вищевказаному листі.

Приписами пункту 2.4. договору встановлено, що у разі розірвання договору «Про надання охоронних послуг», замовник зобов’язаний сплатити повну вартість фактично наданих охоронних послуг згідно актів виконаних робіт не пізніше 15 календарних днів.

Фактичне надання виконавцем послуг згідно договору фіксується сторонами у двосторонньому акті виконаних робіт, який складається не пізніше 10-го числа наступного за звітним місяця. У разі, якщо на протязі 10 діб після вказаного у п. 2.2 цього договору терміну, замовник не підписав акт виконаних робіт та не надав мотивованих пояснень відмови його підписання, послуги вважаються наданими у повному обсязі (п. 2.3 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем були прийняті та неоплачені охоронні послуги за лютий 2010 року (акт №ОУ-0000027) здачі-прийняття робіт (надання послуг) в розмірі 23500 грн., який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їхніми печатками.

Оскільки договір був достроково припинений, позивачем було нарахована сума до сплати за надані послуги до 05 березня 2010р., яка складає 3790,32 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості, яка залишилась несплаченою за договором № 002 від 08.04.2009р. становить 27290,32 грн.

Положенням статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог доведено факт невиконання відповідачем своїх зобов’язань за договором та наявність заборгованості в розмірі 27290,32 грн.

Суд не погоджується із запереченнями відповідача, як такими, що подані без належних доказів в обґрунтування своєї правової позиції, оскільки відповідач не довів суду належного виконання обов’язків за договором за надані послуги та не надав суду доказів сплати вищевказаної заборгованості.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч.1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи те, що відповідач заборгованість за договором № 002 від 08.04.2009р. не погасив, доказів, які б підтверджували повну суму сплати не надав, доводів позивача не спростував, а тому суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 27290,32 грн. є підтвердженою матеріалами справи, а відтак такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи 3% річних складають 818,70 грн.

Суд, здійснивши власний розрахунок, встановив, що заявлена позивачем вимога щодо стягнення 818,70 грн. 3% річних повністю в сумі 192,00 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 731,02 грн., яка складається з 686,32 грн. пені за лютий 2010р. та 44,70 грн. - за березень.

          Відповідно до п. 6.7.1 договору, у випадку несвоєчасної сплати замовником вартості послуг виконавця згідно договору, замовник зобов’язаний сплатити виконавцю штрафну компенсацію у вигляді пені розміром подвійної облікової ставки НБУ.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше на встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно роз’яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за не виконання або неналежне виконання грошових зобов’язань” від 29.04.1994 року № 02-5/293, пеня встановлена чинним законодавством або договором, підлягає сплаті за весь період часу, протягом якого не виконано грошове зобов’язання з урахуванням 6-місячного строку позовної давності.

Суд, здійснивши власний розрахунок пені відповідно до вимог чинного законодавства встановив, що заявлена пеня в розмірі 731,02 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

З огляду на викладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 28840,04 грн. підлягають задоволенню частково в розмірі 28213,34 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, –

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Макарівська птахофабрика" (08000, Київська область, Макарівський р-н, смт Макарів, вул.. Першотравнева, 68, код ЄДРПОУ 33272065) на користь Приватного підприємства "Сігма-С" (23223, Вінницька обл.., Вінницький р-н, с. Зарванці, вул.. Клубна, 1, код ЄДРПОУ 34610049) 27290 (двадцять сім тисяч) грн.. 32 коп. заборгованості, 731 (сімсот тридцять одну) грн.. 02 коп. пені, 192 (сто дев’яносто дві) грн.. 00 коп. 3% річних, 282 (двісті вісімдесят дві) грн.. 90 коп. державного мита та 230 (двісті тридцять) грн.. 87 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 626 (шістсот двадцять шість) грн.. 70 коп. 3% річних - відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Щоткін О.В.

Дата підписання повного тексту рішення: 29.06.2010р.