Рішення № 10321182, 15.06.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2010 р. Справа № 16/024-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув позов Акціонерного товариства закритого типу «Слобода», м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий союз плюс», с. Требухів, Броварський район

про стягнення 22 632,08 грн.

за участю представників сторін:

від позивача – Чернов С.А. –довіреність № 15/1 від 22.04.2010р. –представник;

від відповідача – не з’явився.

Суть спору:

Акціонерне товариство закритого типу «Слобода»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою № 16 від 29.04.2010р. (Вх. №суду 2028 від 11.05.2010р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий союз плюс»(далі –відповідач) про стягнення основного боргу в сумі 20 536,75 грн., 1 164,97 грн. пені, 759,87 грн. інфляційних, 170,49 грн. 3% річних, а всього 22 632,08 грн. та судові витрати.

Відповідно до ухвали від 17.05.2010р. господарським судом Київської області порушено провадження у справі № 16/024-10 та призначено її розгляд на 01.06.2010р. об 11 год. 20 хв. за участю повноважних представників сторін.

27.05.2010р., через канцелярію господарського суду, представник позивача надав пояснення (Вх. № суду 5997 від 27.05.2010р.).

Враховуючи неявку представника відповідача в судове засідання 01.06.2010р., господарським судом було відкладено розгляд справи відповідно до п. 1, 2 частини першої ст. 77 ГПК України для повного, всебічного та об’єктивного вирішення спору на 15.06.2010р. за участю повноважних представників сторін.

Позивач в судових засіданнях 01.06.2010р. та 15.06.2010р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судові засідання 01.06.2010р. та 15.06.2010р. не направив, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою суду про порушення провадження у справі від 17.05.2010р. та ухвалою від 01.06.2010р.

Однак, копії зазначених ухвал суду від 17.05.2010р. та від 01.06.2010р. були повернуті поштовим відділенням зв’язку (в матеріалах справи) з відміткою на довідці “за зазначеною адресою не проживає”.

Відповідно до п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” № 01-8/1228 від 02.06.2006, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв’язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Таким чином відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у матеріалах справи документами, оскільки останній був належним чином повідомлений про місце і час судового засідання ухвалою суду від 17.05.2010р. про порушення провадження та від 01.06.2010р., які направлялися за місцезнаходженням відповідача, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи –Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий союз плюс»від 18.08.2004р. № 080015 та у довідці з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 139851 від 02.12.2008р. Неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, господарський суд

встановив:

Між Акціонерним товариством закритого типу «Слобода»(Продавець - далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий союз плюс»(Покупець - далі відповідач) 26.08.2009 року було укладено Договір купівлі-продажу № 09/09-К (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов’язується передати у власність, а відповідач зобов’язується прийняти та оплатити кондитерські вироби (далі –товар), у строк встановлений даним договором (п.1.1 Договору).

Згідно п. 2 Договору строк поставки товару узгоджується обома сторонами при прийманні заявки та складає не більше двох днів від дати приймання заявки. Доставка товару здійснюється або відповідачем шляхом самовивозу, або представництвом відповідача на складі позивача по товарно-транспортній накладній в якій відповідач ставить відповідну помітку та засвідчує підпис відбитком штампу або печатки.

Акціонерне товариство закритого типу «Слобода»свої договірні зобов’язання виконало належним чином та поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий союз плюс»товар на суму 44 536,75 грн., що підтверджується товарною накладною № 6762 від 28.12.2009р. Про приймання товару по вказаній накладній свідчить підпис представника відповідача, засвідчений відбитком печатки.

Представник позивача у своїх поясненнях зазначає, що постачальник здійснював поставку товарів своїми засобами та за свій рахунок за адресами, вказаними у замовленнях відповідача. Тобто в даному випадку мало місце централізовано-кільцеве перевезення товарно-матеріальних цінностей, отже відпуск товарно-матеріальних цінностей міг здійснюватись без довіреностей (лист Міністерства фінансів України № 053-2930 від 05.03.2002р.).

Міністерство фінансів України на запит щодо застосування довіреності при централізовано-кільцевих перевезеннях, своїм листом № 053-2930 від 05.03.2002р. повідомляє, що відповідно до пункту 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року N 99, без довіреності може здійснюватися відпуск цінностей при централізовано-кільцевих перевезеннях, за якими вантажовідправником (товаровиробником, товаропостачальником тощо) здійснюється систематичне завезення товарно-матеріальних цінностей за узгодженими на певний період параметрами (кількість, асортимент, час тощо) на адресу одного або більше замовників (юридичних осіб або їх відділень, дільниць, філій).

Відповідно до п. 3.2 Договору відповідач повинен розрахуватись за товар протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару.

Як зазначає позивач в позовній заяві, відповідачем було здійснено часткову оплату отриманого товару всього в розмірі 24 000,00 грн.

Отже, у відповідача перед позивачем за Договором № 09/09-К від 26.08.2009р. залишилась несплаченою заборгованість в розмірі 20 536,75 грн. (44 536,75 грн. - 24 000,00 грн.)

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк для оплати товару.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Отже, в результаті невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті отриманого товару за ним утворилась заборгованість, яка згідно позовних вимог становить 20 536,75 грн.

Доказів оплати на час вирішення спору відповідачем до суду не подано. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов‘язок доказування та заперечування покладається на сторони.

Враховуючи, що заборгованість у розмірі 20 536,75 грн. відповідачем на день розгляду справи не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, отже вимога позивача про стягнення з відповідача 20 536,75 грн. основного боргу є правомірною та підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 4.1 Договору у випадку порушення строку оплати, визначеного п. 3.2. даного договору, відповідач зобов’язаний сплатити позивачу відповідно до ст. 625 ЦК України суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми. Крім того, відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Позивачем на підставі п. 4.1 Договору здійснено нарахування пені на суму боргу, розмір якої становить 1 164,97 грн. згідно розрахунку позивача пеню нараховано за період з 12.01.2010р. по 22.04.2010р.

У зв’язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов’язання позивач просить стягнути з відповідача інфляційні в розмірі 759,87 грн. за період з січня 2010р. по березень 2010р. та 3% річних в розмірі 170,49 грн. за період з 12.01.2010р. по 22.04.2010р. на підставі п. 4.1 Договору та ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню в повному розмірі: 20 536,75 грн. основної заборгованості, 1 164,97 грн. пені, 759,87 грн. інфляційних та 3 % річних в сумі 170,49 грн.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.           Позов задовольнити повністю.

2.           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий союз плюс»(07454, Київська область, Броварський район, с. Требухів, вул. Котовського, 1-Б, код ЄДРПОУ 33086399, п/р 260040102209 в ЗАТ «ПроКредит Банк», МФО 320984) на користь Акціонерного товариства закритого типу «Слобода»(61017, м. Харків, вул. Лозівська, 8, код ЄДРПОУ 22677163, р/р 260030011753 в АКРБ «Регіон Банк», МФО 351254) 20 536 (двадцять тисяч п’ятсот тридцять шість) грн. 75 коп. основної заборгованості, 1 164 (одна тисяча сто шістдесят чотири) грн. 97 коп. пені, 759 (сімсот п’ятдесят дев’ять) грн. 87 коп. інфляційних, 170 (сто сімдесят) грн. 49 коп. 3% річних, 226 (двісті двадцять шість) грн. 32 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                             О.О.Христенко