Рішення № 10321084, 04.06.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2010 р. Справа № 14/067-10

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Климович І. О. (довіреність б/н від 07.09.2009 р.);

від відповідача: не з’явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Фірми „Люстдорф” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Іллінці, Вінницька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Олімп”, м. Боярка

про стягнення 1 669, 72 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фірма „Люстдорф” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю звернулась в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ фірми „Олімп” про стягнення 1 669, 72 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем свого обов’язку щодо оплати за товар за договором поставки № 0197/08 від 01.12.2008 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.04.2010 р. порушено провадження у справі № 14/067-10 за позовом Фірми „Люстдорф” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до ТОВ фірми „Олімп” про стягнення 1669, 72 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 12.05.2010 р.

12.05.2010 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 04.06.2010 р.

04.06.2010 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву, письмові пояснення, заяви, клопотання та інші документи, витребувані судом, не надав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання за згодою представників учасників процесу судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

01.12.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 0197/08, згідно п. 2.1. якого продавець зобов’язується поставити покупцеві товари в період дії цього договору у строки, що погоджені сторонами.

Відповідно до п. 2.5. договору загальна кількість товару, його часткове співвідношення ( асортимент, сортамент, номенклатура), одиниці виміру товару та ціна одиниці виміру товару визначаються сторонами у специфікаціях та накладних, що є невід’ємними частинами цього договору. У випадку, якщо сторони не підписали специфікації, то кількість, найменування і ціна товару визначаються згідно накладних, по яких товар поставлений та прийнятий покупцем.

Пунктом 2.8. договору визначено, що сторони визнають, що здійснена поставка продавцем всього товару по накладних та прийняття його покупцем є належною поставкою по цьому договору, навіть коли в накладних немає посилання на сам договір.

Згідно п. 4.1. договору ціни за одиницю продукції, що поставляється за цим договором є вільними (ринковими) визначеними сторонами на договірних засадах за погодженими умовами та включають суму ПДВ, вартість тари, упаковки, маркування. Ціни зазначаються у специфікаціях, накладних, є остаточними і узгодженими сторонами відповідно до цього договору. У випадку, якщо сторони не складали і не підписували специфікації, то ціна є визначеною в накладних, по яких товар прийнятий покупцем.

Відповідно до п. 4.2. договору загальна ціна продукції, що поставляється за цим договором, складає суму вартості товару, поставленого по накладних.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що покупець зобов’язаний здійснити повний розрахунок за одержану партію товару в безготівковому порядку по накладних протягом 5 (п’яти) банківських днів з моменту поставки шляхом переказу покупцем грошових коштів на поточний рахунок продавця, що визначений у цьому договорі.

В п. 9.1. договору зазначається, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.

Згідно п. 9.2. договору строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 9.1. цього договору, та закінчується 31.12.2009 р. Договір продовжує свою дію, якщо жодна із сторін не повідомила письмово іншу сторону про бажання припинити дію договору.

Відповідно до п. 9.3. договору закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

На виконання умов договору поставки позивачем будо передано у власність (поставлено) відповідачу товар на загальну суму 1 486, 74 грн., що підтверджується видатковою накладною № КВ-0000678 від 08.01.2010 р. на суму 888?66 грн. та видатковою накладною № КВ-0002480 від 21.01.2010 р. на суму 598, 08 грн.

Отже, позивач належним чином виконав свої зобов’язання щодо поставки товару, а відповідач не повністю виконав свої зобов’язання щодо оплати за отриманий товар, оскільки відповідачем була проведена лише часткова оплата суми заборгованості. А саме, 05.03.2010 р. відповідачем було перераховано на розрахунковий рахунок позивача 6, 56 грн., що підтверджується копією банківської виписки з рахунку позивача Філії „Київське міське відділення ПАТ Промінвестбанк” від 05.03.2010 р.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 05.03.2010 р. складала 1480, 18 грн.(1486, 74-6, 56).

Однак відповідач до цього часу не виконав свої зобов’язання по оплаті за отриманий товар в повному обсязі і його заборгованість станом на час розгляду справи складає 1480, 18 грн.

Регулювання відносин, що виникають у зв’язку із поставкою товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором, у разі його підписання.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк та станом на момент розгляду справи відповідач не виконав у повному обсязі обов’язок щодо оплати товару і його заборгованість перед позивачем складає 1480, 18 грн., що підтверджується видатковими накладними № КВ-0000678 від 08.01.2010 р. та № КВ-0002480 від 21.01.2010 р., копією банківської виписки з рахунку позивача Філії „Київське міське відділення ПАТ Промінвестбанк” від 05.03.2010 р.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості у розмірі 1 480, 18 грн. за договором поставки № 0197/08 від 01.12.2008 р., є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором № 0197/08 від 01.12.2008 р., за період прострочення виконання обов’язку по оплаті з 18.01.2010 р. по 12.03.2010 р. у розмірі 41, 53 грн. та штраф, передбачений договором, у розмірі 148, 01 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Пунктом 6.4. договору передбачено, що за прострочення виконання грошових зобов’язань винна сторона сплачує іншій стороні, на підставі письмової вимоги:

-          пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, нараховану на суму боргу за кожен прострочений день;

-          а у разі прострочення більше як 20 днів- штраф в розмірі 10 % від суми простроченого боргу.

Розрахунок пені, виконаний позивачем, є невірним.

Період заборгованості - з 18.01.2010 р. по 05.03.2010 р., розмір заборгованості –888, 66 грн., кількість днів заборгованості –47 днів, розмір облікової ставки –10, 25 %.

Розрахунок пені за вказаний період складає: 888, 66 грн. х 10, 25 % х 2 х 47/365 = 23, 46 грн.

Період заборгованості - з 06.03.2010 р. по 12.03.2010 р., розмір заборгованості –882, 10 грн., кількість днів заборгованості –7 днів, розмір облікової ставки –10, 25 %.

Розрахунок пені за вказаний період складає: 882, 10 грн. х 10, 25 % х 2 х 7/365 = 3, 47 грн.

Період заборгованості - з 28.01.2010 р. по 12.03.2010 р., розмір заборгованості –598, 08 грн., кількість днів заборгованості –44 дні, розмір облікової ставки –10, 25 %.

Розрахунок пені за вказаний період складає: 598, 08 грн. х 10, 25 % х 2 х 44/365 = 14, 78 грн.

Отже, загальний розмір пені за договором поставки № 0197/08 від 01.12.2008 р. становить 23, 46 грн. + 3, 47 грн. + 14, 78 грн = 41, 71 грн.

Сума пені згідно розрахунку, виконаного позивачем, становить 41, 53 грн. Дана сума є меншою за суму пені згідно розрахунку, проведеного судом, а тому суд дійшов до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені у розмірі 41, 53 грн.

Розрахунок штрафу, виконаний позивачем, є вірним, тому суд дійшов до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача штрафу у розмірі 148, 01 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Олімп” (ідентифікаційний код 13711607) на користь Фірми „Люстдорф” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (ідентифікаційний код 23063575) 1 480 (одну тисячу чотириста вісімдесят) грн. 18 (вісімнадцять) коп. заборгованості, 41 (сорок одну) грн. 53 (п’ятдесят три) коп. пені, 148 (сто сорок вісім) грн. 01 (одну) коп. штрафу та судові витрати 102 (сто дві) грн. 00 (нуль) коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 (нуль) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

14 червня 2010 р.